Майже кожен стикався з ситуацією, коли хропіння іншої людини не давало заснути. Лишень згадайте подорож в поїзді з таким сусідом у купе! Цей звук може бути достатньо гучним, щоб його було чути навіть в сусідній кімнаті. Хропіння зазвичай не турбує самих хропунів — вони рідко прокидаються від шуму, який створюють. Переважно це проблема інших людей — партнерів чи співмешканців. Проте інколи хропіння є ознакою обструктивного апное, яке може мати серйозні наслідки для здоров’я. Тоді це не просто незручність для близьких, але й небезпека для самої людини.
Постійне хропіння трапляється приблизно у 30% чоловіків та 10% жінок1. Що старша людина, то більша ймовірність, що вона хропить. Оцінки поширеності сильно різняться, оскільки хропіння можуть оцінити лише партнери по ліжку, а їхнє сприйняття є суб’єктивним. Крім того, люди хроплять то більше, то менше в різні ночі.
Коли ви переходите до глибокого сну, м’язи м’якого піднебіння, язика та глотки розслабляються. Тканини можуть розслабитися настільки, що частково блокують дихальні шляхи та починають вібрувати. Так виникає звук хропіння. Найгучніше люди хроплять, коли лежать на спині.
Крім похилого віку, до факторів ризику належать ожиріння, вживання алкоголю та седативних засобів, хронічна закладеність носа, маленька або зміщена назад щелепа, постменопауза та вагітність. Також причиною хропіння можуть бути аномальні структури, які блокують потік повітря (великі мигдалики, викривлення носової перегородки, поліпи носа, збільшене м’яке піднебіння тощо)2.
Що таке обструктивне апное
У багатьох людей хропіння не супроводжується обмеженням потоку повітря, що потрапляє в дихальні шляхи. Тоді воно не призводить до небажаних наслідків для здоров’я. Проте хропіння часто пов’язане з розладом сну, який називається обструктивним апное сну. За оцінками дослідження, опублікованого в Lancet Respiratory Medicine у 2017 році, у світі 936 мільйонів чоловіків і жінок віком 30–69 років мають обструктивне апное сну3.
У людей з цією проблемою дихання сповільнюється або зупиняється щонайменше п’ять разів протягом кожної години сну. У таких випадках партнер по ліжку чує гучне хропіння, яке переривається паузами понад 10 секунд4. Перебої з диханням призводять до зменшення рівня кисню та збільшення рівня вуглекислого газу в організмі. Інколи людина з апное може навіть прокинутися з відчуттям задухи.
Багато хропунів не мають синдрому обструктивного апное сну, але більшість пацієнтів з обструктивним апное хроплять. За рекомендаціями клініки Мейо, необхідно обстежитися щодо апное, якщо є такі симптоми: затримки дихання під час сну, надмірна сонливість удень, труднощі з концентрацією уваги, ранковий головний біль, біль у горлі після пробудження, неспокійний сон, задуха вночі, біль у грудях вночі5.
Через обструктивне апное людина не може нормально виспатися. Вони часто прокидаються, хоча можуть цього не усвідомлювати, оскільки не пам’ятають свої «мікропробудження». Проте вдень почуваються роздратованими, нездатними сфокусуватися на своїх повсякденних завданнях. Вони навіть можуть заснути за кермом і потрапити в аварію.
Обструктивне апное підвищує ризик високого кров’яного тиску, інфаркту та інсульту6. Періодична гіпоксія (кисневе голодування тканин) та фрагментований сон запускають активацію симпатичної нервової системи, яка відповідає за підготовку організму до стресу або дії. Це основний механізм підвищення кров’яного тиску при обструктивному апное7. Артеріальна гіпертензія, своєю чергою, збільшує ризики інфаркту чи інсульту.
Також обструктивне апное може впливати на здоров’я іншими шляхами. Наприклад, згідно з дослідженням вчених з Університету Джонса Гопкінса, у пацієнтів з обструктивним апное під час сну підвищується рівень вільних жирних кислот, глюкози та кортизолу в крові. Такі метаболічні зміни сприяють розвитку цукрового діабету та серцево-судинних захворювань8. Проте ця наукова робота має ряд обмежень, зокрема в ньому взяли участь лише близько 30 пацієнтів, з ожирінням та старшого віку. Автори вказують, що необхідні подальші дослідження для встановлення причин, механізмів та довгострокового впливу таких фізіологічних реакцій.
Для діагностики обструктивного апное лікар призначає обстеження, яке називається полісомнографією. Пацієнт залишається на ніч в клініці. Перед сном до його тіла медики прикріплюють різні датчики, які фіксують багато показників, зокрема рівень кисню, частоту пульсу, ритм дихання, фази сну, рухи очей та ніг9. Також можна організувати проведення обстеження вдома за допомогою портативного діагностичного обладнання. Полісомнографія в Україні не покривається Програмою медичних гарантій і є платним, зазвичай його роблять в приватних клініках10.
Що робити, щоб вночі не хропіти?
Легке періодичне хропіння не потребує лікування. Хіба що можна порадити партнерам по ліжку використовувати вушні затички. Хропіння більше ніж три ночі на тиждень називають первинним. У цьому випадку лікування теж не є обов’язковим. Проте якщо воно заважає сну хропуна або його партнера, лікарі рекомендують модифікацію способу життя: зменшити масу тіла та уникати алкоголю перед сном. Спати потрібно на боці, що може зменшити інтенсивність та частоту хропіння11.
Також застосовують спеціальні капи, які вставляються до рота на ніч. Вони допомагають змінити положення щелепи, язика та м’якого піднебіння, щоб підтримувати дихальні шляхи відкритими. Найпоширенішими побічними ефектами є біль у скронево-нижньощелепному суглобі та надмірне слиновиділення, які з часом покращуються12. Якщо хропіння викликане закладеністю носа, необхідно вирішити цю проблему, наприклад, використовувати ліки від алергії. Крім того, є спеціальні смужки, які наклеюють на ніс, щоб розширити носові ходи13.
У випадку обструктивного апное використовують метод CPAP (СІПАП). Пацієнт спить з маскою, через яку невелика помпа подає повітря під постійним позитивним тиском, що запобігає закриттю дихальних шляхів та зупинці дихання. СІПАП покращує якість сну та загальне самопочуття і зменшує хропіння. Це надійний та ефективний метод лікування апное, проте деякі люди не можуть призвичаїтися до спання в масці. Якщо СІПАП припинити, симптоми повертаються, хоча короткі перерви в терапії через гострі захворювання зазвичай не заважають.
Для лікування хропіння інколи використовують оперативні втручання. Наприклад, хірург може видалити надлишкові тканини з м’якого піднебіння, піднебінного язичка і глотки, які перешкоджають проходженню повітря під час сну. Ця операція називається увулопалатофарингопластикою. Якщо хропіння пов’язане з викривленою носовою перегородкою, її випрямляють, і ця операція має назву септопластика. За необхідності проводять видалення піднебінних мигдаликів (гланд) або носоглоткової мигдалини (аденоїдів).
Також у світі розвиваються інші методи хірургічного лікування апное. Зокрема, у 2014 році в США був дозволений до використання імплант для стимуляції під’язикового нерва14. Пристрій посилає слабкий електричний імпульс, який змушує язик рухатися вперед, відкриваючи дихальні шляхи з кожним вдихом. Метод рекомендований пацієнтам з обструктивним апное, які не можуть використовувати СІПАП. Стимулятор під’язикового нерва складається з трьох частин: монітора дихання, генератора імпульсів та манжетного електрода. Вони з’єднані між собою тонкими дротами.
Хірург розміщує монітор дихання поруч з ребрами, генератор імпульсу — під ключицею, а електрод — навколо гілки нерва під язиком, як маленьку манжету15. З кожним вдихом монітор подає сигнал генератору імпульсів, а той надсилає електричний імпульс до електрода. Електрод стимулює нерв, що змушує язик висуватися. Це звільняє дихальні шляхи та дозволяє людині зробити повний вдих, не прокидаючись. Згідно з дослідженням, опублікованому в журналі Laryngoscope у 2019 році, за рік після імплантації стимулятора під’язикового нерва у 382 пацієнтів кількість епізодів повного або часткового перекриття дихальних шляхів зменшилася з 32,8 до 9,5 за годину16.
Кожна людина може хропіти час від часу. І це абсолютно нормально. Проте гучне хропіння з епізодами затримки дихання, яке супроводжується денною сонливістю, — вагомий привід звернутися до лікаря-сомнолога. Адже вчасна діагностика та лікування обструктивного апное зберігає здоров’я та покращує самопочуття.
