З настанням холодної погоди починається сезон застуд і високої температури. Лікарі радять хворим на ГРВІ відпочивати, пити багато рідини та чекати на одужання. Але психологічно це складно: хочеться активно щось робити для покращення самопочуття. Деякі люди не хочуть приймати таблетки й намагаються знизити температуру за допомогою народних методів. Та чи є вони ефективними?
Передусім з’ясуємо, що таке гарячка. Центр терморегуляції нашого організму розташований у гіпоталамусі — невеликій ділянці головного мозку. Він підтримує температуру всередині тіла на майже сталому рівні між 37 та 38°C. Розташовані ближче до поверхні органи та шкіра є холоднішими, тому ми отримуємо менші показники під час вимірювання у домашніх умовах. Протягом доби температура коливається не більше ніж на 0,6°C1. Вранці вона є найменшою, а ввечері — найбільшою.
Коли людина хворіє, до прикладу, на грип, гіпоталамус встановлює підвищену температуру на своєму «термостаті». Адже гарячка — це захисна реакція, що допомагає подолати вірус. Для підвищення температури необхідно зменшити віддавання тепла, зокрема звузивши периферійні судини, а також посилити його вироблення, «увімкнувши» тремтіння. Коли, навпаки, необхідно знизити температуру, організм збільшує тепловіддачу через посилене потіння та розширення судин.
Що таке лихоманка та коли «збивати» температуру
Вважається, що висока температура — це показник ≥ 37,8°С за використання орального термометра. Зокрема, така точка відліку вказана в медичному довіднику MSD Manual та на сайті Клініки Мейо2. А Центри з контролю та профілактики захворювань в США визначають гарячку як температуру ≥ 38°С3. Треба враховувати, що температура відрізняється залежно від зони вимірювання. Тому краще почитати інструкцію до вашого термометра, де вказується нормальний діапазон саме для цього приладу.
Більшість здорових дітей і дорослих можуть переносити температуру від 38 до 40°C без шкоди для здоров’я. У 2–5% малюків віком від шести місяців до п’яти років на фоні підвищення температури тіла понад 38°С розвиваються так звані фебрильні судоми. Гарячка може стати додатковим навантаженням для пацієнтів з серцевою чи легеневою недостатністю, а також погіршити розумовий стан людей з деменцією. Небезпечною є температура понад 41°C, але зазвичай такий стан є результатом екстремального перегрівання організму.
Здебільшого не варто боятися лихоманки, особливо коли йдеться про ГРВІ. До того ж деякі медики вважають, що «збиваючи» температуру, ми порушуємо фізіологічні механізми боротьби з інфекцією. Тобто питання, чи потрібно приймати жарознижувальні препарати, досі залишається контроверсійним4.
Проте більшість з нас, коли хворіє, хоче якнайскоріше покращити свій стан, а не читати медичні дискусії. Тому варто зважати на самопочуття. Наприклад, згідно з рекомендаціями Національного інституту охорони здоров’я та вдосконалення медичної допомоги Великобританії (National Institute for Health and Care Excellence, NICE) дітям до п’яти років потрібно дати жарознижувальні ліки, якщо вони відчувають дискомфорт5. Ці препарати зазвичай також мають знеболювальний та протизапальний ефект. Клініка Мейо рекомендує дорослим приймати ліки, тільки якщо температура перевищила 38,9°С6.
Холодні обтирання
Одним із популярних народних способів зниження температури є використання холодних обтирань, компресів і ванн. Вони мають дуже давню історію. Наприклад, давні джерела вказують: коли Александр Македонський захворів на загадкову лихоманку, що призвела до його смерті в 323 році до нашої ери, вавилонські лікарі використовували для лікування царя холодні ванни7.
У медицині такі методи зниження температури називаються фізичними. Наразі обтирання і ванни вважаються малоефективними, і загалом їх не рекомендують використовувати8. Хоча якщо немає доступу до жарознижувальних препаратів або просто подобається відчуття, можна скористатися цими методами. Але вода має бути не льодяною, а приємно прохолодною. Бо якщо людина починає тремтіти, її температура, навпаки, підвищується. Тобто досягається протилежний бажаному результат.
Дуже часто обтирання і компреси радять робити з оцтом або спиртом. Ці речовини швидко випаровуються, і охолодження посилюється. Проте це небезпечно, особливо для малюків. Розчини оцту можуть викликати опіки на шкірі та подразнення парами верхніх дихальних шляхів9. Розтирання спиртом маленьких дітей може мати дуже серйозні наслідки. Батьки мають розуміти, що спирт через шкіру та вдихання парів потрапляє в організм. Це може призвести до алкогольної інтоксикації та навіть коми10.
Треба пропітніти
Ще одне поширене переконання полягає в тому, що для зниження температури необхідно викликати інтенсивне потовиділення. Це може бути порада укритися теплими ковдрами, сходити в баню тощо. Дійсно, коли людина одужує і гіпоталамус дає команду знизити температуру, починається сильне пітніння для збільшення тепловіддачі. Але не треба плутати причину і наслідок. Доки «термостат» гіпоталамусу встановлений на високі значення, спроби додатково пропітніти не призведуть до одужання та можуть нашкодити.
Вас у дитинстві замотували у теплий одяг і вкривали двома ковдрами, коли ви хворіли? Якщо так, то добре пам’ятаєте, що було жарко і некомфортно. Теплий одяг і ковдри заважають тепловіддачі, відповідно, стан хворого тільки погіршується. Під час застуди потрібно носити легкий одяг. Навіть коли ви відчуваєте озноб, краще не вкриватися сильно ковдрами, щоб тепло могло відходити від тіла. У кімнаті має бути прохолодне й вологе повітря.
Ще одна небезпека, пов’язана з інтенсивним потовиділенням — це зневоднення. Під час лихоманки організм втрачає багато рідини, а всілякі способи пропітніти тільки посилюють цей процес. Тому краще зосередитися на регідратації організму — пити чай і воду, а за необхідності — спеціальні розчини електролітів, які продаються в аптеках.
Чай з малиною
Одним з найсмачніших і найприємніших народних способів зниження температури є вживання чаю з малиновим варенням. Як не дивно, цей метод має певне наукове підґрунтя. Малина містить саліцилову кислоту, споріднену сполуку ацетилсаліцилової кислоти, яку ми добре знаємо під назвою аспірин.
Проте концентрація цієї речовини є дуже низькою. У кілограмі малинового джему міститься менше ніж 0,2 мг11. Тоді як у таблетці аспірину — 500 мг ацетилсаліцилової кислоти. Доведеться з’їсти 2,5 тонни джему. Тому не варто розраховувати на зниження температури, випивши чаю з варенням. Просто отримуйте задоволення, тільки зважайте на доданий цукор.
Подібні речовини є не тільки в малині, а й у багатьох інших рослинах, зокрема у мирті, вербі та тополі. Настій вербової кори здавна використовувався як засіб проти запалення і лихоманки. На початку ХІХ століття вчені виділили з верби активну речовину — саліцин. На її основі була синтезована саліцилова кислота, яка стала популярним засобом лікування запальних захворювань, зокрема ревматичного артриту та подагри. Проте вона мала небажані побічні ефекти — подразнення шлунку та неприємний смак.
У 1890 році німецький виробник барвників Bayer створив фармацевтичне відділення. Науковці цього підрозділу розробили багато нових лікарських препаратів. У 1897 році молодий хімік Фелікс Гоффманн синтезував ацетилсаліцилову кислоту з саліцилової, отриманої з сухого листя таволги12. Ліки отримали назву аспірин, яка походить від поєднання ацетилу і spiraea (латинська назва роду таволга). За кілька років ці таблетки стали невід’ємною частиною домашніх аптечок у всьому світі.
Проте розробка нових препаратів, таких як парацетамол в 1956 році та ібупрофен в 1962 році, посунули аспірин з п’єдесталу. Також стало відомо, що аспірин у дітей до 16 років викликає синдром Рея — рідкісний, але дуже небезпечний стан, який супроводжується печінковою недостатністю та енцефалопатією.
Наразі лікарі рекомендують для зниження температури використовувати передусім парацетамол або ібупрофен. А також відпочивати та пити багато рідини. Можна і з малиновим варенням — бо це просто смачно.
