Чи робить нас щасливішими порядок вдома?

Порядок вдома і психічне здоров’я

Домівки та ставлення людей до речей бувають дуже різними. Те, що для однієї людини є захаращенням, для іншої — успіхом і заможністю. Однак схильність тримати вдома багато речей необхідно відрізняти від розладу патологічного накопичення (інші назви  —  силогоманія, хордінг)². Він проявляється у збиранні та зберіганні речей, які не використовуються у повсякденному житті. Людина з силогоманією має значні труднощі з викиданням мотлоху. Ви могли бачити квартири таких чоловіків і жінок в сюжетах на телебаченні. Речі настільки заповнюють приміщення, що в ньому майже не залишається вільного простору. Нагромадження мотлоху заважає нормальному сну, приготуванню їжі, гігієні. Негативний вплив розладу патологічного накопичення на якість життя і психічне здоров’я очевидний і добре вивчений. 

Досліджень захаращення серед звичайних людей, які не мають розладу патологічного накопичення, є набагато менше. Загалом вони вказують на те, що безлад вдома дійсно погіршує добробут людини. Щодо впливу на окремі аспекти людської психіки, то автори науково-популярних статей інколи посилаються на дослідження, які насправді мало пов’язані з захаращенням речей. Наприклад, часто пишуть про те, що безлад погіршує здатність фокусуватися. І як джерело вказують наукову статтю про конкуренцію візуальних стимулів у активації зорової кори³. Тоді як учасники експерименту дивилися на монітор зі спеціальними малюнками, що мало стосується сприйняття житла з розкиданими речами. Тому зосередимося на дослідженнях, які вивчали реальний хаос у реальних кімнатах. 

У 2010 році в журналі Personality & Social Psychology Bulletin вчені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі опублікували статтю, яка показала, що безлад вдома впливає на настрій та рівень стресу⁴. У дослідженні взяли участь 30 сімей середнього класу з подвійним доходом. Вчені попросили людей записати відеоекскурсії по своїх будинках, описуючи місця та речі, які мали для них значення. Після цього дослідники провели лінгвістичний аналіз їхніх розповідей за допомогою програмного забезпечення. Вони оцінювали кількість слів, які вказували на сприйняття дому як джерело стресу чи відновлення. Зокрема, вчені відмічали описи захаращення, бруду чи потреби у ремонті. Оскільки оцінка порядку вдома була заснована на розповідях учасників, йдеться про суб'єктивне сприйняття безладу, яке може бути індивідуальним. 

Учасники дослідження також заповнювали опитувальники щодо настрою та надавали зразки слини для визначення рівня кортизолу. Це гормон, який грає важливу роль в регуляції стресових реакцій організму. Рівень кортизолу змінюється протягом дня. Після пробудження він є найвищим, після чого поступово знижується та досягає найнижчої точки ввечері. Проте у людей, які перебувають у стані хронічного стресу, добовий ритм кортизолу порушується. Рівень гормону мало знижується вдень і залишається відносно високим навіть ввечері. 

Автори дослідження з’ясували, що безлад майже не впливав на настрій чи добовий ритм кортизолу серед чоловіків. Серед дружин спостерігалася зовсім інша картина. Протягом дня у жінок, які описували свій дім як джерело стресу, рівень кортизолу недостатньо знижувався, а пригнічений настрій посилювався. Тоді як жінки, які вважали свій будинок місцем для відновлення, мали нормальний добовий ритм кортизолу та кращий настрій. 

Насправді методологія дослідження не дозволяє робити однозначних висновків про первинну причину стресу. Чи це безлад сам собою, чи необхідність прибирати? Власне, різниця між чоловіками і дружинами може вказувати на те, що дискомфорт виникає не через захаращення, а через відчуття обов'язку наводити чистоту в домі. Наприклад, одна з учасниць розповідала: «Я повертаюся додому і завжди думаю про всі дірки в стіні та про все, що не зроблено». На жінок можуть тиснути соціальні очікування, що вони мають бути хорошими господинями. 

У 2016 році в Journal of Environmental Psychology вчені з Університету Нью-Мексико та Університету Де Поля опублікували статтю під назвою «Темна сторона дому»⁵. Вони використовували поняття «психологічний дім» — емоційний зв’язок із місцем, де живемо. Наше житло — не просто стіни та стеля. Це спосіб проявити ідентичність, джерело комфорту та сенсів. Психологічний дім є набагато ширшим за фізичний простір.

Вчені провели онлайн-опитування, в якому взяли участь 1394 дорослих (переважно жінок) із США та Канади. Проаналізувавши отримані дані, автори статті зробили висновок, що захаращення — володіння надмірною, на думку респондентів, кількістю матеріальних речей — негативно впливає на суб’єктивний добробут і психологічний дім. Безлад руйнує відчуття захищеності та ідентичності, яке має створювати наше житло. 

Недоліком цього дослідження було те, що учасників шукали через канали Інституту боротьби з дезорганізацією. Це громадська організація, яка допомагає людям подолати захаращення, коли вони не можуть впоратися з ним самостійно. Тобто люди, які взяли участь в опитуванні, найімовірніше, були стурбовані безладом, що впливає на отримані результати.

Інше питання — це те, що 94% учасників дослідження становили жінки. Один з авторів роботи, Джозеф Феррарі, розповів, чому так сталося, в подкасті Американської психологічної асоціації Speaking of Psychology⁶. Коли він отримав список людей від Інституту боротьби з дезорганізацією, то запитав про гендерну різницю в схильності до захаращення. Співробітники Інституту відповіли, що вона відсутня. Чоловіки теж мають безлад, але вони не сприймають його як безлад. Для них це «мої іграшки, моє добро». Тоді як жінки вважають захаращення проблемою, ймовірно, через культурні упередження. Адже саме жінок вважають відповідальними за чистоту та презентабельність домівки.

У 2021 році вчені з Університету Східного Лондона та Університету Сассексу опублікували статтю в Environmental Psychology, яка також присвячена впливу захаращення на добробут⁷. Дослідження спирається на ідею, що наша домівка — це не просто фізичний простір, а продовження нас самих. Ми використовуємо речі, щоб розповідати історії про те, хто ми є. Але коли вони накопичуються, то можуть пригнічувати прояв ідентичності, яку колись допомагали виражати. 

Автори опитали 1111 дорослих людей (90,6% жінок) для оцінки чотирьох факторів: суб’єктивне сприйняття захаращення, об’єктивне захаращення, психологічний дім та навички наведення порядку (як часто люди перебирають речі та викидають непотрібні). Також вони виміряли добробут згідно з PERMA. Це модель позитивної психології, яка описує п’ять ключових елементів, які сприяють щастю: Positive Emotions (позитивні емоції), Engagement (залученість), Relationships (стосунки), Meaning (значення), Achievement (досягнення).

Вчені виявили, що суб’єктивна оцінка захаращення негативно впливала на добробут. Тоді як сильне відчуття психологічного дому, навпаки, сприяло щастю. Об’єктивний рівень захаращення, як і частий розбір «завалів» вдома, не впливав на добробут. Отже, поняття безладу є дуже особистим. Те, що здається хаосом для однієї людини, для іншої може бути комфортним середовищем. 

Деякі роботи присвячені тому, як безлад пов’язаний з поведінкою людей. Вчені з Університету Міннесоти провели дослідження впливу порядку на вибір їжі, щедрість та креативність, яке було опубліковано в Psychological Science у 2013 році⁸. У першому експерименті взяли участь 34 студенти. Вчені розділили їх на дві групи. Першу запросили до прибраної кімнати, а другу — до кімнати, де повсюди були розкидані папери та інше офісне приладдя. Студенти були в кімнатах 10 хвилин. Після цього їх просили зробити донат для організації, яка опікується дітьми. А коли вони залишали кімнати, то їм пропонували взяти яблуко або шоколадний батончик. Учасники, які перебували в прибраній кімнаті, частіше донатили, ніж ті, хто опинився у захаращеному приміщенні (82% проти 47%). Також вони частіше обирали яблуко (67% проти 20%). 

У другому експерименті взяли участь 48 студентів. Їх також розділили по кімнатах. Але тепер вчені оцінювали їхню креативність. Студентів попросили придумати 10 альтернативних методів використання м’ячів для настільного тенісу. Виявилося, що учасники проявляли більше креативності у кімнаті з безладом. У третьому експерименті 188 дорослих людей обирали, яке б вони замовили фруктове смузі — з позначкою «класичне» чи «нове» в меню. У прибраній кімнаті людям більше подобалося «класичне» смузі, а в захаращеному приміщенні — «нове». Тому вчені зробили висновок, що для креативності та відкритості до нового досвіду безлад, навпаки, є сприятливим фактором. Потрібно зазначити, що кількість учасників експериментів була малою. Тому висновки дослідження треба сприймати як такі, що потребують подальшого вивчення та перевірки. Також час впливу був дуже коротким. Невідомо, як поводилися б ті самі учасники при довготривалому перебуванні в атмосфері безладу або чистоти. 

Поки вчені досліджують, чи впливає порядок на наше життя, кожен вирішує самостійно, який варіант йому більше до душі. Деяким людям не потрібен метод Марі Кондо чи мінімалізм як стиль життя: вони прекрасно почуваються в неприбраному будинку та не витримують «стерильні» умови, де все лежить на своїх поличках. А деяким комфортніше в домівках, де панує мінімалізм. Адже більшість досліджень вказують на важливість для щастя саме суб'єктивного сприйняття безладу. Також варто визначити для себе, що гнітить більше: захаращена кімната сама собою чи тиск провини разом з обов'язком підтримувати ідеальну чистоту. Від цього залежить, що робити далі: освоїти навички наведення ладу та організації речей або просто дозволити собі не прибирати щодня до блиску.