Міленіали, мабуть, пам’ятають історію Балто з однойменного мультфільму — безпритульного собаки, який у 1925 році крізь шалений холод і завірюху доставив життєво необхідні ліки від дифтерії у містечко Ном на Алясці, врятувавши цим не одну дитину — чого нізащо б не вдалося людині. Завдяки цьому та багатьом іншим образам може скластися враження, ніби тварини самі по собі пристосовані до важких погодних умов, і жоден захист їм у цьому не потрібен — що, втім, не завжди так.
Хоч домашні тварини й успадкували від предків базові адаптації до холоду, рівень їхньої ефективності залежить від породи, походження й індивідуальних особливостей — і наші домашні улюбленці часто потребують допомоги у сучасному середовищі в умовах міста.
Матеріал написано за підтримки OPTIMEAL.
Хто найчутливіший до холоду?
Еволюція тисячоліттями допомагала котам та собакам адаптуватися до кліматичних умов, зокрема холодних зим. Наприклад, у гренландських їздових собак виявляють гени, пов’язані з холодостійкістю, які дісталися їм від сибірських предків1. Згідно з правилом, яке виявив зоолог Джоел Аллен,2 у холодних середовищах у тварин розвиваються коротші кінцівки та вуха, що зменшує тепловтрати. А правило, яке встановив німецький біолог Карл Берґман,3 показує, що тварини з холодних регіонів мають більші розміри тіла.
Собаки порід, які історично мешкали в холодних регіонах, авжеж, краще пристосовані до низької температури. Зокрема, вони часто мають подвійне хутро (double coat)4. Його перший, зовнішній шар жорсткий і складається з довгого грубого волосся. Другий, або підшерстя, — короткий, м’який і щільний. Собаки з подвійним хутром мають нижчу температуру поверхні тіла, ніж короткошерсті породи,5 тобто повільніше втрачають тепло. Тож, вочевидь, чихуахуа чи ґрейгаунд менш стійкий до морозів, ніж бордер-коллі, ньюфаундленд чи сенбернар.
«Для захисту від холоду більше значення має не довжина шерсті, в наявність густого підшерстку. Саме тому хаскі й маламути так комфортно почувають себе взимку», — пояснює цю закономірність ветеринар Микола Чуприна.
Проте в холодну пору часто трапляється дощ і сніг, і якщо шерсть мокра, вона гірше гріє вашого улюбленця6.
У котів, які переважно еволюціонували в більш м’якому кліматі, така адаптація проявляється менше. Проте довгошерсті породи (наприклад, мейн-куни7) мають щільний підшерсток і густе верхнє хутро, що допомагає утримувати тепло. Трапляються й інші адаптивні механізми — наприклад, сезонне потовщення підшерстя8 (як і в собак) або зміна активності залежно від температури9.
До того ж як і серед людей, що вища частка жиру в масі тіла тварини, то легше їй пристосуватися до холоду6. Особливо уважними треба бути й до улюбленців, які досягли поважного віку: що старша тварина, то більша ймовірність, що в неї порушена фізіологічна реакція на холод.
Деякі породи та тварини з проблемами зі здоров’ям більш чутливі до зимових холодів. Наприклад, тварини з плоскою мордою можуть мати труднощі з диханням у холодну погоду. А в улюбленців з артритом може посилитись біль у суглобах. Низькі температури також збільшують навантаження на серце, тому потрібно особливо ретельно стежити за тваринами з серцево-судинними захворюваннями10.
Тож якщо ви петперент, скажімо, 12-річного мопса, варто звертати особливу увагу на поведінку вашого улюбленця під час зимових прогулянок.
Як зрозуміти, що тварині холодно?
Нам приємно грітися поруч із улюбленцем, лежачи в ліжку зимового вечора. Це тому, що нормальна температура тіла для собак і котів вища, ніж для людини: 37,5–39 градусів11. Коли температура падає, організм починає активувати захисні механізми для збереження тепла: тварина стає млявою, повільніше рухається і рідше дихає, в неї знижується пульс. Тварина може згортатися «калачиком» або шукати тепліше місце6.
Якщо це не допомагає зігрітися, наслідки стають серйознішими: аритмія, судоми, втрата координації. Тварина може більше не шукати теплішого місця, бути дезорієнтованою, частішає сечовипускання6.
«Основні симптоми переохолодження (гіпотермії) — це млявість, апатія, тремор кінцівок, зниження температури і бліді слизові оболонки. Серйозність переохолодження для здоров’я залежить від тривалості дії низької температури й фізіологічного стану тварини», — додає Микола Чуприна.
Утім не варто перейматися, якщо ваш улюбленець часом поводиться незвично. Нормально, коли взимку тварина більше їсть і менше п’є, частіше «вилизується», щоб підтримувати шерсть у хорошому стані, неохоче виходить на вулицю, подекуди тулиться до інших собак чи котів або до людей чи навіть трохи тремтить10.
Як зігрівати собак і котів взимку?
Якщо холодно вам, то, з великою імовірністю, холодно й вашому улюбленцю12. Тому не варто надовго залишати тварину на вулиці. Якщо ви петперент, скажімо, великого собаки, який живе у дворі приватного будинку, варто або забрати його на зимовий період до приміщення, або утеплити вольєр: підняти підлогу на кілька сантиметрів і вкрити його соломою чи дерев’яною стружкою, упевнитися, що житло сухе й там немає протягів13.
Проконсультуйтеся з ветеринаром стосовно чутливості вашої тварини до холоду. Короткошерстим улюбленцям може знадобитися курточка чи накидка. Особливу увагу варто звертати на лапи: після кожної прогулянки мийте й висушуйте їх. У цей час комунальники посипають дороги сіллю і піском, які можуть викликати подразнення, тому ретельно чистьте лапи ваших хвостатих, перевіряйте їх на наявність тріщин на подушечках або почервоніння між пальцями.
Для кращого захисту можна придбати взуття, пояснює Микола Чуприна: «Взуття допомагає знизити втрати тепла через поверхню лапок. Тому хороші й зручні мешти — це гарний вибір для збереження улюбленця здоровим взимку. Головне — щоб взуття відповідало розміру лапок і надійно фіксувалось».
Він додає, що найпоширенішою помилкою сьогодні є різке зігрівання тварини гарячими ваннами або грілками, спрямування повітря фену чи обігрівача впритул до тіла тварини: «Такі дії призводять до опіків і навантаження серцево-судинної системи, що може стати летальним». Тож у разі підозри на переохолодження найкраще звернутися до фахівців.
«В холодну пору року необхідно враховувати температуру на вулиці й наявність вітру, адже він суттєво сприяє охолодженню тіла. Тому в такі періоди варто скорочувати термін прогулянки, обирати безвітряні ділянки і забезпечити улюбленця відповідним одягом: жилетами, комбінезонами, взуттям», — підсумовує ветеринар.
