У вересні розпочався судовий процес проти Google, який став найбільшим антимонопольним протистоянням проти технологічної компанії за останні 25 років. Його результати можуть покласти кінець пошуковій гегемонії Google та призвести до розділення компанії, або, як мінімум, змінити для користувачів деякі звичні практики, що стосуються використання веб-пошуку. Натомість у Google переконані в марності всіх претензій та впевнені, що компанія своїм успіхом завдячує високій якості свого пошукового інструменту й саме цим пояснюється відсутність у неї конкурентів.
Прокурори проти Google
У Вашингтоні стартував процес1 за позовами Мін’юсту США та прокурорів 38 штатів проти компанії Google. Її звинувачують у зловживанні своїми можливостями, що призвело до зменшення конкуренції та завадило іншим пошуковим системам зайняти своє місце на ринку. Позов проти Google подали ще в 2020 році. Три роки тривало розслідування діяльності компанії та вивчення її антиконкурентних практик.
Автори позову стверджують, що частка Google на світовому пошуковому ринку сформувалася завдяки тому, що компанія створила сильні бар’єри для входу на нього для своїх конкурентів. Саме управління цією системою стримування конкурентів забезпечило пошукове домінування Google.
Ці бар’єри полягали в тому, що Google так вибудувала взаємодію з іншими учасниками ринку, що це завадило самій можливості появи її конкурентів. По-перше, компанія платить мільярди доларів виробникам пристроїв та розробникам браузерів за те, щоб саме її пошукова система залишалась пошуком за замовчуванням на ґаджетах і в браузерах. По-друге, в угодах з цими учасниками ринку містилися пункти, які заважали їм використовувати інші пошукові платформи чи розвивати свій пошук.
Нещодавно стало відомо, що лише за право залишатись дефолтним пошуком на Apple-пристроях компанія заплатила2 18 мільярдів доларів, а загалом за 2021 рік Google вклав понад 26 мільярдів доларів для забезпечення власного домінування на ринку пошуку.
На свій захист представники компанії заявляють, що наявність Google за замовчуванням ніяк не заважає кінцевим користувачам використовувати інші пошукові системи. Ба більше, Google-пошук можна видалити з мобільного ґаджета чи з будь-якого браузера та обрати іншу пошукову систему. І що це, найголовніше, не вплине на працездатність пристроїв та браузерів.
Окремо захисники техногіганта підкреслюють, що їхня популярність та частка ринку в понад 89% пояснюється лише якістю їхнього продукту — веб-пошуку.
Очікується, що розгляд цієї судової справи триватиме близько 10 тижнів. Рішення може бути позитивним для компанії — якщо суд вирішить, що Google не використовує своє становище для посилення своєї панівної позиції на ринку. У протилежному випадку можна очікувати нові розслідування та суди, які вирішуватимуть, які кроки потрібно здійснити та які обмеження варто застосувати, аби змінити цю ситуацію.
Особливість цього процесу полягає ще й у тому, що велика частина свідчень озвучується3 в закритому режимі. У Google пояснюють це тим, що компанія вимушена на суді представити деякі особливості роботи її пошукової платформи, проте вони є комерційною таємницею і тому не можуть бути оприлюднені на загал. Саме тому цей процес є не лише найбільшим судом, пов’язаним із техногігантом за останні 25 років, але й найбільш утаємниченим.
Cлухачі та журналісти, які стежать за процесом, створили сайт та розсилку Big Tech on Trial, яка допоможе зрозуміти, що ж відбувається в судовій залі.
Чому єдиний Google — не дуже добре для кінцевого користувача
Хоча представники Google підкреслюють, що головна причина успіху їхнього пошуку4 полягає в його високій якості, це твердження сьогодні є суперечливим. Основою майбутнього пошуку та тим фактором, завдяки якому майбутній Google працював якісніше за інші пошукові системи, що існували на той момент, став алгоритм PageRank поруч з ідеєю використовувати якість зовнішніх посилань на ресурс для його ранжування. Інші пошукові системи, що існували на той момент, дуже погано справлялися із задачею ранжування (впорядкування) знайденого.
З того часу пошукова частка Google постійно збільшувалась, і в останні принаймні вісім років не знижувалась5 менше ніж до 85%. Унікальне падіння частки Google та збільшення частки Bing влітку 2023 року пов’язане із тим, що Microsoft Bing вбудувала у свій пошуковий інструмент ChatGPT.
Як навчитися спілкуватися з ChatGPT й чи забере він вашу роботу: інтерв'ю з Олесем Петрівим
Навіть об’єднання6 Bing та Yahoo в 2009 році, яке відбулося з метою створення реального конкурента для Google, не привело до бажаного результату. Як наслідок цього об’єднання Yahoo стала використовувати пошуковий інструмент Bing, а Microsoft, розробник Bing, пообіцяла ділись рекламою з Yahoo. Так сумарна частка пошуків Bing та Yahoo (тобто використання Bing на двох популярних сайтах) не перевищувала 10%. Лише в двох країнах світу — Китаї та Росії — Google не є найпопулярнішим пошуковиком. Та й це порівняння є не зовсім коректним для Китаю, де пошукова система Google заблокована.
Тож пояснюючи свою частку ринку вибором користувачів, у Google мають певну рацію. Ця платформа дійсно є основним пошуковим інструментом у світі. Проте у неї є певні проблеми, про які ми розповідали у нашому матеріалі. І основна — це непрозорі пошукові алгоритми, які помиляються й часом видають відверто помилковий чи упереджений результат. З останнім зіткнулися українці після початку повномасштабного вторгнення, коли раптом усвідомили, що часто Google пропонує пошукові результати російською, навіть тоді, коли всі налаштування в браузері україномовні чи англомовні. Базуючись на геолокації користувача та популярності російськомовного контенту в певному регіоні, алгоритми Google справедливо вважають, що користувачі споживатимуть російський контент, що, власне, вони часто й робили до 24 лютого 2022 року. Тому пошукова платформа пропонує такий контент користувачам з України і не завжди оперативно реагує на додаткові налаштування та інші спроби «навчити» її взаємодіяти з користувачем українською. Ще гірша ситуація з відеохостингом YouTube, який теж належить Google і теж послуговується прихованими алгоритмами та бажанням «вгодити» користувачам, почасти допомагаючи в поширенні російської пропаганди.
Саме в таких контекстах наявність пошукових альтернатив могла би значно спростити життя користувачів. Та й можливість перевірити пошукову видачу й побачити альтернативу є обов’язковим елементом роботи дослідників, журналістів чи медіаекспертів. Існування пошукової системи із ринковою часткою в понад 85% робить таке завдання практично неможливим, особливо якщо врахувати, що пошукові альтернативи (Bing + Yahoo та DuckDuckGo) не дуже добре працюють з українською мовою.
Про які «недобросовісні практики» в роботі Google йдеться у позові
Головна претензія позивачів — це звинувачення Google в тому, що компанія платила виробникам смартфонів, комп’ютерів та браузерів за те, щоб саме її пошукова платформа використовувалась за замовчуванням на пристроях та в браузерах. Натомість Google пропонувала іншим компаніям ділитися доходом від реклами, які вона заробляла на цих пристроях чи платформах. Прокурори та Міністерство юстиції вважають цю практику порушенням чесної конкуренції та монополізацією ринку онлайн-пошуку.
Окрім того, представники Мін’юсту США стверджують, що Google зберігала свою монополію через цикл зворотного зв’язку, який служив для зміцнення її позиції на ринку, але ускладнював вихід на ринок для її конкурентів. Google платила за право залишатись пошуковою системою за замовчуванням на ґаджетах і в браузерах. Через це компанія отримувала більше пошукових запитів. Більше запитів означає більше даних, які можна використовувати для покращення якості пошуку, що допомагало Google заробляти більше грошей. Так Google мала більше грошей для плати за своє привілейоване право бути пошуком «за замовчуванням» та більше аргументів диктувати додаткові умови для таких угод.
Влада США намагалась 10 років тому розпочати антимонопольну справу проти Google, проте тоді не досягла в цьому успіху. Однак ця невдача з боку держави приборкати монополіста призвела до того, що компанія збільшила свою активність у зміцненні становища. За словами7 Вільяма Кавано з Patterson Belknap Webb & Tyler, який представляє інтереси позивачів, «Google подвоїла свої зусилля щодо використання умов за замовчуванням у своїх дистриб’юторських угодах».
До прикладу, в 2016 році, в угоді з Apple щодо використання пошуку від Google як інструменту за замовчуванням на пристроях та браузерах виробника iPhone, компанія Google додала7 в угоду вимогу, що Apple не може розширювати можливості її власних пошукових інструментів «більше ніж те, що було на вересень 2016 року». Під час показів керівника Google Сундара Пічаї стало відомо8, що спочатку Apple могла сама обирати, які запити, задані на iPhone, спрямовувати в Google, а які обробляти через власну технологію пошуку. Проте в 2016 році в Google вирішили обмежити Apple в цьому праві, бо переймались, що Apple віддасть частину запитів Amazon. «Ми хотіли переконатися, — сказав Пічаї під час свідчень, — що, коли ми розглядаємо довгострокову угоду, концепція дефолту зберігалася послідовно».
Даючи свідчення, виконавчий директор Microsoft Джон Тінтер розповів9, що Microsoft розглядала10 можливість зробити великі інвестиції в Apple у 2016 році з метою зробити Bing пошуковою системою за замовчуванням на пристроях Apple. Корпорація була готова перекупити право Google бути пошуковиком на Apple-пристроях за замовчуванням та навіть планувала заплатити за це право більшу суму, аніж на той момент пропонувала Google. Проте угода не склалась. До речі, вже під час судових слухань стало відомо, що Apple таки розробляє11 власну пошукову платформу, і вона найближчим часом поступово почне витісняти Google на пристроях розробника iPhone.
Що стосується аргументів Google щодо можливості вибору інших пошукових систем, щодо їхнього лицемірства наглядні контраргументи навів керівник DuckDuckGo. Він пояснив12, що пересічному користувачу потрібно здійснити принаймні 15 не найочевидніших кроків у налаштуванні пошукової системи, аби змінити встановлений за замовчуванням пошук від Google, наприклад, на DuckDuckGo. Очевидно, що навряд більшість людей скористаються такою можливістю насамперед через її складність.
Інші монопольні позови проти техногігантів та їхні наслідки
Насправді це не перший антимонопольний позов проти технологічного гіганта. Умовно кожні 20–25 років антимонопольні органи Міністерства юстиції США беруться за домінуючу технологічну компанію. Жертвами таких позовів були компанії IBM та Microsoft13. Другий позов був частково успішним — у червні 2000 року окружний суд видав розпорядження13 про розділення Microsoft. Таке покарання компанія отримала через збереження свого монопольного становища на ринку операційних систем для персональних комп’ютерів та їх використання для просування свого браузера Internet Explorer. Проте апеляційний суд скасував це рішення. А згодом, у 2007 році, Microsoft програла14 судову суперечку проти Єврокомісії. Одним із результатів цього програшу була поява екрану вибору браузера, який відображався в Internet Explorer та пропонував користувачам завантажити один із 20 браузерів на вибір. Хоча цей екран був доступний15 лише європейським користувачам, він посприяв зростанню популярності інших браузерів, зокрема Google Chrome.
Стикались із судовими претензіями щодо монопольного становища Apple та Facebook. Найвідоміша історія, що стосується монопольних претензій до Apple, пов’язана із позовом16 розробника ігор Epic Games щодо існування альтернативних способів платежів за внутрішньоігрові покупки на Apple-ґаджетах. Epic Games виступала проти обов’язкової комісії в 30% за кожну транзакцію в App Store та вимагала допустити існування альтернативних способів платежів. Позов проти Apple компанія Epic Games виграла частково, але Apple не була визнана винною у порушенні федеральних монопольних законів. У 2020 році уряд США подав позов17 проти Facebook (відтоді компанія змінила назву на Meta) через монопольне становище компанії в сегменті соціальних платформ. У межах цього позову поки тривають досудові розслідування, проте обвинувачі відразу заявили про необхідність розділення Meta на окремі бізнеси.
Коли процес проти Google уже тривав, Федеральна торгівельна комісія США подала позов проти Amazon із аналогічним звинуваченням — у зловживанні своїм монопольним становищем та придушенні18 конкурентів.
Чим це все закінчиться
Позов проти Google і початок розслідування діяльності Amazon демонструють те значення, яке Джо Байден приділяє19 питанням технологій, захисту даних загалом і боротьбі з техномонополістами зокрема.
Технологічний та бізнес-світ цікавить, чи зможе американський Мін’юст довести, що Google дійсно зловживала своїм монопольним становищем, до прикладу, через контракти з власниками пристроїв. Якщо це вдасться довести, то наступним етапом можуть бути нові розслідування бізнес-практик Google.
Окрім того, справа проти Google покаже, чи зможуть1 «антимонопольні закони, написані в 1890 році для розбиття цукрових, сталеливарних і залізничних монополій, все ще працювати в сучасній економіці».
У разі успіху Мін’юсту позов може стати «початком серйозних змін бізнес-моделі Google», — коментує20 Пол Ґаллант, керівний директор Cowen Washington Research Group. Він же в коментарі FT запевняє21: якщо переможе Google і її бізнес-модель не зміниться, це буде позитивним знаком для інших техномонополістів, зокрема Meta та Amazon.
Визнання Google монополістом, тобто перемога Мін’юсту, може для кінцевого користувача мати декілька проявів. До прикладу, мобільні браузери та мобільні ґаджети можуть змусити відмовитися від пошукової платформи за замовчуванням. А в десктопних браузерах користувачам спростять вибір альтернативних пошукових систем. Іншими словами, інтерфейс взаємодії з пошуком для юзера починатиметься із вибору пошукової системи, а уже потім — власне пошуку.
Неочікуваний наслідок боротьби з монополізмом Google
Коли ця стаття уже була написана, стало відомо про інший негативний ефект боротьби з монополізмом Google. Він полягає у зростанні22 популярності пошукової системи Yandex.
Євросоюз набагато раніше почав боротьбу з техномонополістами, і одним із проявів цієї боротьби стало запровадження23 так званого екрану вибору пошуку для мобільної операційної системи Android. Поява такого екрану для американців може бути одним із наслідків антимонопольного позову проти Google у США. На цьому екрані користувачам пропонується вибрати альтернативну пошукову систему. В переліку альтернатив є російський «Яндекс», точніше, спеціальна міжнародна версія «Яндексу», доступна на домені yandex.com, яка є продуктом нібито нідерландської Yandex NV.
Хоча загалом частка «Яндекс»-пошуку в Європі не є значною і коливається24 на рівні 2,5–3%, в декількох європейських країнах ця платформа увійшла25 в топ-5 пошукових систем. «Яндекс», так само як і Google, воліє не розкривати свої алгоритми. Проте витоки26 інформації про роботу російського пошуковика показують27, що він давно перетворився на поплічника російської пропаганди.
Ця ситуація є неочікуваною й опосередковано сприяє просуванню російської пропаганди серед європейської аудиторії. Але вона стала можливою через відсутність конкуренції з Google на широкому ринку інших розробників пошукових систем.
