Безпрецедентна хвиля обмежень соцмереж для підлітків, що розпочалась із Австралії1, шириться світом. Хоча українські депутати теж порушують цю проблему2, в нашій країні ці обмеження поки на рівні розмов.
У 2024–2025 роках світ став свідком цілої низки законодавчих ініціатив, мета яких — обмежити доступ дітей та підлітків до соціальних мереж. Після рішень уряду Австралії про такі самі кроки заговорили президент Франції Еммануель Макрон3, німецький канцлер Фрідріх Мерц4 та очільники й парламентарі інших країн. Цим діям передувала заборона смартфонів для дітей у навчальних закладах5. А глобально все це є черговими спробами захистити дітей від негативного впливу цифрових технологій.
Австралія: світовий піонер радикальних змін
10 грудня 2025 року Австралія стала першою країною у світі, яка запровадила повну заборону соціальних мереж для дітей віком до 16 років. Закон Online Safety Amendment (Social Media Minimum Age) Act6, ухвалений 28 листопада 2024-го, набув чинності. Рік, який минув відтоді, був потрібен, аби соціальні платформи підготувалися й навчились обмежувати доступ до своїх сервісів.
Закон стосується соціальних мереж YouTube, X (Twitter), Facebook, Instagram, TikTok, Snapchat, Reddit, Twitch, Threads, Kick тощо. Його інноваційність полягає в тому, що він взагалі не передбачає опцію використання соцмереж для неповнолітніх, адже навіть батьки не можуть дати згоду на доступ дітей до цих онлайн-платформ. Не менш цікаво, що відповідальність за порушення закону лежить не на самих підлітках чи батьках, а на цифрових платформах. Саме для них передбачили доволі жорстокі покарання: технологічні компанії, які не зможуть вжити «розумних заходів» для запобігання реєстрації неповнолітніх, ризикують отримати штрафи7 до 50 мільйонів австралійських доларів (близько 32 мільйонів американських доларів).
Для реалізації цих вимог соцмережі мусили придумати та запровадити способи перевірки віку. Користувачі можуть підтвердити свій вік, скануючи обличчя або надаючи документи, що посвідчують особу. До того ж платформи видалили близько 4,7 мільйона акаунтів, ідентифікованих як ті, що належать дітям8.
Реакція суспільства на ці законодавчі ініціативи виявилася неоднозначною. Опитування 9 показало, що 77% австралійців підтримують віковий ліміт, а за даними грудня 2025 року — 70% виборців схвалюють заборону. Водночас лише 33% впевнені в її ефективності, а 58% вважають, що вона не досягне своїх цілей10.
Австралійська ініціатива не залишилася ізольованим експериментом. Дискусія про вікові обмеження для соціальних мереж швидко перекинулася до Європи, де багато країн почали або переглядати власне законодавство, або публічно обговорювати можливість жорсткіших правил доступу дітей до цифрових платформ.
Франція: комплексний підхід до цифрової безпеки
26 січня 2026 року Національна асамблея Франції схвалила законопроєкт11 про заборону соціальних мереж для дітей, молодших за 15 років. Очікується, що він набуде чинності до початку нового навчального року у вересні 2026-го.
Опитування 2024 року показало, що 73% французів підтримують заборону соціальних мереж для дітей віком до 15 років. Проте в країні вирішили не обмежуватися лише платформами. Французький законопроєкт передбачає розширення чинної з 2018 року заборони мобільних телефонів з початкових і середніх шкіл на старші. З початку навчального 2024-2025 року Франція почала експериментувати з програмою «Pause numérique» (цифрова пауза)12, яка зобов’язує учнів залишати смартфони при вході до будівлі школи — у шафках чи спеціальних скриньках13.
Обмеження соцмереж для підлітків у ЄС
Європейський парламент у листопаді 2025 року ухвалив необов’язкову резолюцію14 про встановлення мінімального віку в 16 років для доступу до соцмереж. Водночас батьки з власної ініціативи можуть дозволити його для дітей 13–15 років. Проте окремі країни ЄС вирішили запровадити власні обмежувальні заходи.
12 лютого 2026 року парламент Португалії схвалив законопроєкт15 про обмеження соціальних мереж для дітей, молодших за 16 років. Він не лише забороняє дітям до 13 років створювати акаунти, але й вимагає згоду батьків та цифрову автентифікацію для тих, кому від 13 до 16 років. У січні 2026 року прем’єр-міністр Фінляндії заявив, що підтримує заборону для дітей віком до 15 років16. Данія планує встановити віковий бар’єр у 15 років для доступу до соціальних платформ17.
Схожі обмеження готуються запровадити і в Німеччині, де 60% громадян підтримують заборону соцмереж для дітей18. Уряд Німеччини планує встановити мінімальний вік для користування соцмережами на рівні 16 років з обов’язковою перевіркою віку19.
Турецький орган із захисту персональних даних у лютому 2026 року розпочав перевірку шести найбільших соціальних платформ, серед яких TikTok, Instagram, Facebook, YouTube, X та Discord20. Мета аудиту — оцінити, як ці сервіси обробляють особисті дані дітей та яких заходів безпеки дотримуються.
Чому обмежують доступ дітей до соцмереж?
Ці обмеження виникли не на порожньому місці. Вона стали спробою держав відповісти на попередження про можливі довгострокові наслідки цифрової залежності для юного покоління, яку підтверджує низка наукових досліджень останнього десятиліття. До прикладу, ще в 2018 році в Clinical Psychological Science вийшла робота21 психологині Джин Твенґ, яка писала про зростання депресивних симптомів і суїцидальних думок серед підлітків після 2010 року, тобто саме в період стрімкого поширення смартфонів і соціальних мереж. Подібні висновки опублікували й дослідники з Університетського коледжу Лондона22: соціальні медіа пов’язані з підлітковою депресією, погіршенням сну, низькою самооцінкою.
У 2023 році у США оприлюднили спеціальну доповідь23 про вплив соціальних медіа на психічне здоров’я молоді. У документі наголошують: дедалі більше доказів вказують на суттєві ризики для частини підлітків, передусім дівчат. Про те, що саме дівчата-підлітки виявилися найбільш вразливою групою, свідчать не лише академічні дослідження, а й внутрішні матеріали самої Meta, оприлюднені у 2021 році в розслідуванні The Wall Street Journal24, яке згодом отримало назву The Facebook Papers25. У цих документах ішлося про те, що Instagram «погіршує проблеми з образом тіла» у частини дівчат-підлітків і посилює відчуття тривоги та депресії. Після витоку компанія підтвердила існування таких внутрішніх досліджень.
Нейробіологи пояснюють26 такі ефекти чутливістю підліткової системи винагороди до дофаміну. Лайки й повідомлення активують механізми підкріплення, подібні до тих, що формують залежність, тому дослідники говорять про адиктивний потенціал соціальних платформ.
Дофамінове голодування: уривок з книжки Анни Лембке «Дофамінове покоління»
Не все так однозначно
Хвиля законодавчих заборон охопила десятки країн, проте частина експертів застерігає: прості рішення рідко виявляються ефективними у складних проблемах. І саме такою є цифрова залежність підлітків.
До прикладу, дослідники Манчестерського університету, в якому впродовж трьох навчальних років спостерігали за 25 тисячами британських підлітків віком від 11 до 14, стверджують, що насправді збільшення часу в соцмережах не обов’язково призводить до погіршення психічного здоров’я27. У дослідженні зазначається, що вимірювання часу в соцмережах базується на власних оцінках підлітків, а не на об’єктивних метриках, і що воно не вимірює якість контенту чи спосіб взаємодії, а лише тривалість використання. Окрім того, дослідження зосереджується на тривалості, але не якості контенту, який споживає дитина.
У дискусії про заборону соцмереж важливо враховувати ризик цифрової неграмотності, адже цифрові навички формуються саме через взаємодію з технологіями в безпечному контексті, а не через їхню ізоляцію, наголошують у UNESCO28. Замість того, аби навчитися безпечній поведінці в мережі під батьківським наглядом, вони зіткнуться з тими самими ризиками пізніше — але без потрібного досвіду. Дослідження American Psychological Association29 показують, що самі підлітки частіше говорять про позитивний вплив соцмереж: вони допомагають підтримувати дружбу та знаходити корисну інформацію.
Технічні виклики та питання приватності
Одним із найбільших викликів у впровадженні вікових обмежень є технічна складність перевірки віку. Традиційні методи (до прикладу, самостійне введення дати народження) легко обійти будь-якому підлітку. Надійніші альтернативи, зокрема перевірка документів, біометрична ідентифікація або прив’язка до мобільного номера, вирішують одну проблему, але породжують іншу: масовий збір персональних даних мільйонів користувачів, який не надто цікавий технологічним компаніям через необхідність посилено захищати ці дані.
Деякі технологічні платформи тестують автоматичні інструменти оцінювання віку на основі поведінкових сигналів, щоб краще адаптувати налаштування безпеки для молодих користувачів. Це передбачає, до прикладу, аналіз поведінкових патернів та ухвалення рішень на основі цього аналізу30.
Цікаво, що про небезпеку та складність вікової верифікації говорять і захисники цифрових прав. Так, найбільша організація, що працює в цьому напрямі, Electronic Frontier Foundation, наголошує, що верифікація віку онлайн принципово відрізняється від надання посвідчення особи у фізичному світі. Коли ви показуєте документ касиру, ця інформація нікуди не записується. В інтернеті ж кожна перевірка потенційно створює базу даних, яка стає привабливою ціллю для хакерів і зловмисників. Витік таких даних може розкрити не лише вік, а й особисту інформацію мільйонів людей, зокрема дітей.
Ще серйозніше занепокоєння викликає геополітичний вимір. Системи масової верифікації особи, створені з благородною метою захисту дітей, можуть стати інфраструктурою для тотального стеження в авторитарних країнах та перетворитися на інструмент ідентифікації й переслідування громадян. Саме тому в Electronic Frontier Foundation створили спеціальну сторінку31, де описують проблеми цього механізму.
Україна: між війною та цифровою безпекою
В Україні теж часом ведуть розмови про вікові обмеження в соцмережах. Хоча конкретних законів чи нормативних актів немає, експерти та парламентарі порушують ці питання. Голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин оприлюднив дані Офісу генерального прокурора32: кількість злочинів неповнолітніх проти основ національної безпеки за три роки зросла в понад 43 рази — з трьох у 2022-му до 130 у 2025-му. Ідеться про диверсії, перешкоджання діяльності ЗСУ та незаконне поширення інформації про переміщення військ.
За словами Юрчишина, головним інструментом вербування є саме Telegram — через нього російські спецслужби виходять на підлітків, які шукають заробіток, вербують їх і використовують для здійснення терористичних актів. Другою за небезпекою платформою депутат називає TikTok через ефективне таргетування та популярність відеоформатів серед молоді. При цьому він наголошує33: йдеться не про тотальну заборону, а про мінімізацію негативного впливу, передусім через зобов’язання платформ запровадити реальну верифікацію віку та розвиток батьківського контролю.
Міністр освіти Оксен Лісовий також долучився до дискусії про вікові обмеження, проте він висловлюється дуже обережно і вважає дискусію про заборону на використання смартфонів під час навчального процесу дещо передчасною34.
Чи варто залишати дітей в неконтрольованому цифровому просторі
Наразі складно сказати, чи будуть ефективними ці заборони. Проте сам масштаб їхнього поширення свідчить про те, що у світі утворився певний глобальний консенсус: суспільство все ж не готове залишати дітей у цифровому просторі без правил. Австралія стала умовним тестовим майданчиком для світу, проте той факт, що багато країн вирішили повторити її досвід, говорить про певні загальні настрої.
Найближчі роки покажуть, чи виправдаються очікування законодавців. Найімовірніше, дискусії про регулювання доступу дітей до цифрових технологій триватимуть ще довго. Мабуть, ми бачитимемо не лише обмеження, але й рекомендації, а ще — певні кроки з галузевого саморегулювання, тобто ситуації, коли технологічні компанії встановлюватимуть обмеження самі, без вимог з боку регуляторів.
В Україні регулювання цифрової доступності для дітей стосується не лише проблем поширення небезпечного контенту, але й масових випадків вербування підлітків російськими спецслужбами. Очевидно, що ми спостерігаємо те, як світ переосмислює відносини між технологіями, свободою та безпекою найвразливіших членів суспільства. Ймовірно, теперішні рішення можуть стати головними регуляторними рамками для цифрового дитинства наступного покоління.
_cache.webp "Як фейсбук, інстаграм та інші соцмережі Meta стали платформами «без політики»")
