Люди, які активно займаються спортом, добре знайомі зі словом «меніск». Це напівдиск із фіброзно-хрящової тканини всередині коліна, який часто травмується при фізичних навантаженнях. Згідно з даними1 Національного інституту здоров’я, 60 людей на кожні 100 000 популяції мають подібні травми, а операції на менісках є найчастішими ортопедичними хірургічними втручаннями в США. У цьому матеріалі ортопед Олексій Оліфіренко розповідає, чому меніски травмуються, як можна розпізнати травму меніска та чому хірургія — це часто єдиний спосіб лікування.
Наш колінний суглоб — це доволі складна структура. В ньому поєднуються і взаємодіють між собою три кістки: стегнова, велика гомілкова і наколінник. Стегнова кістка має округлу форму, а велика гомілкова більш пласка. Меніски — хрящоподібні бортики в колінному суглобі — адаптують круглу форму до пласкої і стабілізують коліно, щоб ми могли вільно рухатися. Одна з найважливіших функцій менісків — амортизація. Вони дещо розширюються і звужуються при ходьбі, роблячи наші рухи плавнішими і менш травматичними для суглобів.
Є два меніски — внутрішній і зовнішній. Внутрішній меніск поєднується з гомілковою кісткою, зовнішній є більш рухливим і мобільним. Якщо пошкодження внутрішнього меніска зазвичай не надто впливає на функцію коліна, то травма зовнішнього потенційно має серйозні наслідки.
Як можна травмувати меніск
Пошкодження менісків можна умовно поділити на два типи — травматичні й вікові. Заведено вважати, що травматичні пошкодження менісків частіше стаються з молодими людьми, особливо — зі спортсменами. Меніски травмуються при невдалих стрибках, вивихах ноги, падіннях на коліно тощо. Приблизно 15% гострих травм2 коліна у професійних спортсменів пов’язані саме з пошкодженням менісків. Серед найбільш травматичних для менісків видів спорту — контактні3 (футбол, баскетбол, регбі) та лижі4. Це пов’язано з тим, що меніски частіше травмуються при різких зупинках чи поворотах ноги, які бувають, коли футболісти обводять інших гравців чи коли лижники спускаються гірськими схилами. Також травми менісків часто виникають у військових5.
А ось вікові, дегенеративні пошкодження менісків притаманні будь-яким людям, не обов’язково спортсменам, після 30 років. В менісках починають формуватися жирові прошарки. Через це товщина меніска змінюється, і його може «зажувати» між двома кістками при будь-якому русі, наприклад, звичайному присіданні.
Травми менісків називають різними словами: пошкодження, розрив, дегенеративні зміни. За своєю суттю, це одне й те саме, змінюється лише ступінь травматизації. Поява жирового чи рубцевого прошарку в меніску вже називається пошкодженням 1-2 ступеню за класифікацією Столлер, а ось розрив меніску буде відповідати 3 ступеню пошкодження.
Симптоми пошкодження менісків
Говорячи про симптоми пошкодження меніска, одразу варто сказати, що хруст в коліні не завжди свідчить про травму. Взагалі хруст в коліні без болю — це варіант норми. Цей звук зазвичай створює не меніск, а наколінник, який негармонійно рухається по стегну.
Головним симптомом травми меніска є біль, який виникає в момент пошкодження і зберігається потім. Біль локалізується в ділянці суглобової щілини і посилюється, коли людина, наприклад, намагається присісти. Характерно, що при пошкодженнях меніска людині буває боляче спускатися вниз по сходах. Крім того, може статися блокування коліна: шматок відірваного меніска заважає звичним рухам коліна і не дає повністю розігнути або зігнути ногу.
Чи завжди потрібна МРТ
МРТ колінного суглоба — це золотий стандарт обстеження пацієнта, який має підозру на травму меніска. Магнітно-резонансна томографія дає інформацію не тільки про стан менісків, але й зв’язок, хрящів, кісток тощо. Проте є ряд випадків, коли МРТ не потрібна:
Літні пацієнти. У випадку з літніми пацієнтами часто йдеться про заміну всього суглоба, а не лише про маніпуляції з менісками. Тому їм буває достатньо зробити рентген.
Проблеми з м’язами і сухожилками. Біль у коліні може виникати через проблеми з сухожилками квадрицепса чи зв’язками наколінника. Для визначення таких станів достатньо зробити ультразвукову діагностику (УЗД) під час консультації.
Варикоз. Варикозне розширення судин під коліном теж часто стає причиною болю. В такому разі потрібен огляд, а не томографія.
Часто люди, відчувши біль у коліні, поспішають зробити МРТ, з якою потім ідуть на консультацію. Але наведені вище приклади, показують, що причин болю в коліні — безліч. Тож перед будь-якими аналізами та діагностичними процедурами варто спочатку записатися на прийом до лікаря.
Як лікувати пошкоджені меніски
Якщо ж причиною болю в коліні все ж таки є меніск, які варіанти лікування може запропонувати сучасна медицина і чи завжди потрібно оперувати? Тут все залежить від серйозності травми. При 1-2 ступені пошкодження, коли в меніску утворюється жировий або рубцевий прошарок, операція не потрібна. Такий стан корегується лише здоровим способом життя і помірними фізичними вправами. За потреби, можна пити нестероїдні протизапальні засоби.
Але коли меніск пошкоджений більш серйозно — надірваний частково або повністю — зазвичай єдиним варіантом лікування є операція. В мережі часто можна зустріти чудодійні рецепти і поради, як «зростити» назад травмований меніск — від мазей і кремів до прийому БАДів6 і хондропротекторів7. На жаль, все це не працює. Розрив меніска — механічна проблема, і розв’язується вона лише механічним, тобто хірургічним, шляхом. Хірург може видалити частину відірваного меніска або пришити його назад. Щоб ухвалити рішення, потрібно зважити, як воно вплине на подальше життя пацієнта.
Припустімо, у людини відірвана незначна частина меніска, десь 10%. Такий невеличкий шматок легше видалити — пацієнт швидше відновиться після операції, а решта меніска зможе забезпечувати функції коліна майже так само, як і цілий меніск. Якщо відірвана значна частина — 50% і більше — то є сенс пришивати її назад. Пришивання меніска має свої ризики — він може не зростися, а реабілітація займає суттєво більше часу. Пацієнту доведеться ходити на милицях близько місяця, три місяці утримуватися від бігу, ще пів року — від спорту. Але якщо не пришити велику відірвану частину, а видалити її, це погіршить амортизацію коліна. Суглоби будуть зношуватися швидше, і за десять років у таких пацієнтів може виникнути .
Іноді меніск розривається не на дві, а на більшу кількість частин. Це буває, наприклад, коли людина травмувала меніск, але продовжила його навантажувати, активно займатися спортом і, відповідно, пошкоджувати далі вже розірваний меніск. Це складні випадки, коли його вже неможливо зшити. Хірурги можуть запропонувати таким людям досить рідкісний варіант лікування — пересадку меніска від посмертного донора. Такі операції виконують в Україні, хоч і нечасто. Тож найкраща порада для людей, які травмували меніск, — одразу звернутися до лікаря й обрати для себе оптимальний варіант лікування.
