За даними німецької компанії з протезування Ottobock1, за 17 місяців великої війни близько 50 тисяч українців втратили кінцівки. Офіційної статистики в Україні наразі немає. Єдине, що ми можемо стверджувати, — кількість людей з ампутованими кінцівками постійно зростає.
Протезування в Україні офіційно безоплатне. А якщо людина втратила кінцівку внаслідок війни, то для отримання протеза не потрібно чекати на встановлення інвалідності2.
Як виготовляють протези? Як підібрати ідеальний для себе та скільки на це потрібно часу? Аби дізнатися про це, ми завітали у Національний реабілітаційний центр UNBROKEN у Львові.
На вході в UNBROKEN розташована фігура чоловіка з протезом для бігу. Саме таким протезом вчився користуватися один із пацієнтів центру тоді, коли я завітала в протезну майстерню.
Протезист-ортезист Максим Швед розповів, що не кожен пацієнт може отримати біговий протез, адже багато залежить від рівня ампутації та мобільності. Так, аби отримати фінансування на бігову стопу від держави, потрібно мати висновок від лікаря фізичної та реабілітаційної медицини або фахівця з фізичної реабілітації, а також «лист центрального органу виконавчої влади». У листі має бути зазначено про «необхідність забезпечення спортивним протезом людини, яка систематично займається певним видом спорту»3.
У центрі виготовляють і встановлюють протези на нижні та верхні кінцівки. Зайшовши в кімнату, де відбувається виготовлення , медійниця UNBROKEN Зоряна Гасій пояснила, що в центрі виготовляють та встановлюють як косметичні, так і функціональні протези.
Косметичні протези — це оболонки, які відтворюють зовнішній вигляд руки чи ноги. Такий протез нижньої кінцівки дозволяє ходити, але не бігати, а верхньої — виконати найпростіші дії. А ось функціональні протези можуть не лише імітувати зовнішній вигляд, а й частково замінити функції втраченої кінцівки4.
Функціональні протези теж можуть бути різними: механічними та міоелектричними або біонічними.
Механічним протезом людина керує завдяки власним зусиллям. Він забезпечує основні можливості, необхідні користувачам для безпечної та надійної ходьби, а гак на механічному протезі верхньої кінцівки є функціональним у побуті та господарстві5.
Біонічний протез руки забезпечує більший комфорт та діапазон рухів6. Як і механічні протези, вони використовують напруження уцілілих частин кінцівки. Коли відбувається активація м’язів на вцілілій частині кінцівки, її вловлюють і передають сигнал на кисть, яка виконує дію. Однак такі протези мають свої недоліки: біонічний протез помітно дорожчий, потребує підзарядки та є більш чутливим.
«Не всі пацієнти хочуть біоніку. Тому що вони розуміють: наразі біоніка не може бути під вологою. Її треба максимально сильно берегти. Крім того, якщо людина хоче повертатися ближче до фронту, він чи вона не завжди матиме можливість її зарядити. Адже така рука потребує зарядки, як і наші телефони. Можливо, навіть частіше, — залежить від того, як часто людина користується нею», — зазначає Зоряна.
Тож протез підбирається для кожного індивідуально. Насамперед це залежить від рівня ампутації й від запиту: «Наприклад, є пацієнти, які до поранення були теслярами. Якщо працювати з біонічним протезом, то один недобрий удар — це десь від 10 до 50 тисяч доларів нанівець. Тобто це для них занадто дорого і непрактично. Зазвичай такі люди мають гак, він більш функціональний. Як мінімум через те, що вони цей гак можуть змінити ще на кілька насадок», — розповідає Зоряна Гасій.
Біонічні протези нижніх кінцівок також існують. Наприклад, є Utah Bionic Leg7. Пристрій, розроблений професором Університету Юти Томассо Ленці, поєднує в собі колінні та гомілковостопні суглоби, у ньому також застосовується штучний інтелект. Проте поки Utah Bionic Leg не з’явилася у комерційному продажі. Також існує Bio Leg8, яку поки можна замовити лише в демоверсії або оформити передзамовлення.
Проте світові й українські протезисти вже використовують електричне коліно, яке замінює функцію колінного суглоба завдяки механічним, пневматичним або електронним механізмам. Електричні коліна мають ті самі недоліки, що й біонічні руки: більша ціна та необхідність підзарядки. Але вони дозволяють зробити ходу більш природною, забезпечити максимальний комфорт і свободу рухів9.
Хоча для військових сума компенсації втричі більша у порівнянні з цивільними, а саме два мільйони гривень, спочатку людині виготовляють простіший протез. І лише за рік можна податися на протезування й отримати дорожчу та складнішу модель, якщо для цього є це покази10. Тип протеза визначає або ВЛК, або протезне підприємство. Попри це, у центрі UNBROKEN досить часто встановлюють біонічні протези первинно, бо мають на них кошти від донорів.
«Є випадки, коли, наприклад, пацієнт хоче електричне коліно, яке не покривають державні виплати. Тоді ми шукаємо окремих донорів або просто волонтерів. Ми відкриваємо збір для наших пацієнтів і так отримуємо гроші», — розповідає Зоряна Гасій.
Іноді для складного протезування потрібна специфічна класифікація спеціаліста. Якщо її немає, то людину можуть скерувати до іншого закладу або за кордон11.
Як виготовляють протези
Усі протези складаються із заводської та індивідуальної частини, яка безпосередньо кріпиться на тіло пацієнта. Саме індивідуальну частину й виготовляють у центрі, а ось іншу UNBROKEN замовляють у світових виробників. Серед них — ісландська компанія Össur, спеціалісти якої приїжджають в Україну, українсько-американський стартап Esper Bionics. Але більшість комплектації належить одному з найбільших виробників протезів у світі — німецькій компанії Ottobock, про яку йшлося на початку.
Як з'явилися біонічні протези від Esper Bionics
Для первинного протезування у Центрі розпочали встановлення 3D-друк куксоприймачів для нижніх кінцівок. Така технологія пришвидшує час на виготовлення протеза.
«Найбільша перевага в використанні 3D-технології полягає в тому, що це дешевше, ніж класичний спосіб створення протеза. Також це швидше та екологічніше. Адже матеріал, який використовується, натуральний. Наприклад, PLA-пластик — це взагалі зайве від кукурудзи, якщо можна так сказати (кукурудзяний крохмаль, корінь маніоки, гранули крохмалю та цукрової тростини — ред.). Також набагато менша кількість відходів. Тобто там лише та кількість елементу, яку задає в програмі сам принтер», — розповідає протезист Любомир Сакалош.
Проте він зазначає, що протези, створені на 3D-принтері, мають естетичні недоліки. Тож більшість виготовляють традиційним способом, відливаючи гільзу вручну.
Про всі етапи розповів протезист Ярослав Ільман: «Першим етапом є зняття мірок. Ми міряємо куксу: об’ємні розміри, лінійні розміри. Після чого знімаємо негатив й заливаємо в нього гіпс, отримуючи гіпсовий позитив. Тобто негатив — це просто чаша, намотана на куксу, а позитив — коли в цю чашу заливається гіпс».
Гіпсовий позитив має бути точною копією кукси. Єдине, що змінюється — трохи зменшується розмір, аби потім гільза добре фіксувалася.
«Ми обробляємо позитив, доводимо його до тієї форми, яка має бути, поліруємо, і методом глибокого витиснення затягуємо куксоприймач декілька разів пластмасою. Після чого зрізаємо її та поліруємо. А потім вже складаємо з коліном та стопою. Виставляємо осі навантаження, щоб все було біомеханічно й анатомічно. І після цього робимо примірку. Якщо все підходить, корегуємо ще в процесі. Це називається динамічне вирівнювання протеза», — розповідає Ярослав.
Це майже фінальний етап. Після нього людина ходить на тимчасовій гільзі, кукса худне й формується. «Тоді людина повертається, ми копіюємо положення адаптера, відливаємо, зменшуємо в розмірах і за допомогою ортокрилової смоли ламінуємо, виготовляючи таким чином постійний протез. Постійні гільзи мають багатошарову структуру, вони міцніші та довговічніші», — коментує протезист.
Усе залежить від рівня ампутації та самого протеза, але в середньому на виготовлення одного протеза у Ярослава йде близько двох тижнів.
Роль фізичного терапевта
З людиною, у якої є ампутація, працює мультидисциплінарна команда. Важливу роль у ній грає фізичний терапевт. Він працює не лише з пацієнтами, що вже отримали протези, а й на більш ранньому етапі. Ще до того як пацієнт іде до протезиста, терапевт формує правильну куксу.
Фізична терапевтка центру UNBROKEN Роксоляна Шміло розповіла детальніше про те, що означає фізична реабілітація пацієнта: «Насамперед потрібно починати роботу з рубцем. Він має бути загоєним та еластичним. Ми навчаємо пацієнтів, як пришвидшити процеси загоєння. Далі це бандажування кукси. Також навчаю пацієнтів робити це самостійно, аби сформувати куксу і підготувати її вже безпосередньо до протеза».
Крім того, фізичні терапевти працюють над збереженою кінцівкою: укріпленням її м'язів, стабілізаторів стопи, а також над укріпленням м’язів спини, рук та пресу.
Коли кукса формується і стає конусною, пацієнта протезують, і фізичні терапевти працюють вже над тим, аби допомогти пацієнтам освоїти навички ходьби на протезі.
«Тобто спочатку — навчальний протез, який видається орієнтовно на 2-3 місяці, а далі виготовляється постійний. На початках ми вчимося утримувати рівновагу, розподіляти вагу між збереженою кінцівкою та протезом. Також є різниця між ампутацією на рівні стегна чи гомілки. Якщо ми говоримо про протез з коліном, то потрібно навчитися ще викидати коліно, ним користуватися, його блокувати й так далі. А з гомілкою все трохи простіше», — коментує Роксоляна.
Вона розповіла, що часто пацієнти після заміни протеза повертаються також на курс реабілітації: «Зазвичай ми змінюємо не лише куксоприймач, змінюється й стопа на більш активну, і відповідно, тут теж потрібно освоїти навички утримування рівноваги».
Також пацієнти відвідують , аби поліпшити повсякденну діяльність, досягти максимальної самостійності й незалежності в побуті. Ерготерапія рекомендована не лише людям з ампутаціями кінцівок. Але про неї розповімо детальніше в наступному матеріалі.
