Останнім часом у соціальних мережах поширюють відео, у яких молоді люди зривають великі парасольки, щоб зробити букет, або просто залазять у хащі рослин, після чого потрапляють до лікарні з важкими опіками. Вони натрапляють на борщівник Сосновського.
Чим небезпечний інвазивний борщівник, і як його викорінювати, розповіла фахівчиня з рекреації регіонального ландшафтного парку «Диканський» Катерина Онищенко. Що робити в разі контакту з борщівником, пояснила дерматологиня Олена Тимків.
Як відрізнити борщівник Сосновського
Борщівник Сосновського — це дво- або трирічна рослина родини зонтичних (інші назви — окружкові, парасолькові — ред.), яка виростає до трьох метрів. Її родиною є Північний Кавказ. Для України це інвазивна й дуже агресивна рослина, тому що вона витісняє аборигенні види флори, до того ж не лише трав’яні, але й деревні породи. Одна рослина дає до 10 тисяч насінин, які можуть до восьми років лежати у землі й зійти на дев’ятий.
Впізнати борщівник Сосновського можна за великим листям, як в огірків, і високими стеблами із суцвіттям, як у моркви або кропу. Він росте поблизу вологих місць, має велике листя (люди часто обпікаються борщівником, бо думають, що листя можна якось використати — наприклад, витерти руки) та великі суцвіття.
Існує багато видів борщівників, але найбільш злісний — борщівник Сосновського. Молоде листя певних видів борщівників додавали до борщу народи на півночі, від чого пішла й сама назва рослини. При термічній обробці фотокумарини (речовини, наявні в борщівнику, від яких шкіра стає більш чутливою до ультрафіолетового випромінювання) розпадаються і не викликають опіків.
Цікаво, що борщівник Сосновського є медоносом, адже має великі суцвіття. Це, власне, єдиний його плюс, але шкоди від нього набагато більше.
Як борщівник з’явився на території України1
У середині 40-х років у Радянському Союзі потужно розвивалося тваринництво. Аграрії шукали дешеві корми для тварин. І знайшли, що в Республіці Комі борщівник використовують для силосування (біологічного способу консервування кормів). Худоба його їсть, бо там невеликий вибір рослин для неї. Ухвалили рішення засівати борщівник цілими полями і використовувати як силос, адже рослина заввишки три метри дає багато зелені.
Але кілька років спроб не дали очікуваного результату. Більшість худоби відмовлялася від такого корму, а ті, які їли, давали настільки гірке молоко, що від нього відмовлялися навіть тварини. Тому від цієї ідеї відмовилися, але борщівник з полів не викошували, не прибирали, тому він помандрував територією Радянського Союзу.
Ця рослина дуже любить вологу. На території України його можна знайти на заході та півночі, у степовій зоні його немає через посушливість. Наприклад, береги річки Стрий у Львівській області просто вкриті борщівником.
В Україні, окрім борщівника Сосновського, трапляються ще сибірський, карпатський, європейський, пухнастий, морквяницелистий, Стевена та Мантегацці. Серед них небезпеку також становить борщівник Мантегацці. А борщівники пухнастий та морквяницелистий, які ростуть у Криму, є рідкісними та занесені до Червоної книги України.
Чим небезпечний борщівник Сосновського
Суцвіття борщівника Сосновського дуже схожі на суцвіття моркви або кропу — парасольки, які квітнуть білим. У тіктоці можна натрапити на відео, де люди хапають ці великі квіти, бо не знають, що їх не можна торкатися. Борщівник викликає опіки, які виникають через те, що рослина містить речовину фотокумарин. Тобто ця рослина діє не так, як, наприклад, кропива — ми тільки торкнулись до неї, вона нас пожалила і ми одразу відсмикнули руку. Борщівник обпікає фотокумарином, і опіки проявляються лише на другий-третій день та за умови сонячної активності. Фотокумарин стає небезпечним саме під дією сонячного випромінювання. Зараз літо, й сонячна активність потужна, тому опіки з’являються на другий-третій день, і вони дуже значні. Можна навіть отримати опіки першого ступеня, які дуже важко заживають. Тяжкість опіку залежить і від чутливості шкіри на різних ділянках. Якщо це ділянка ніжної шкіри, то можуть з’явитися пухирі.
Важливо й те, наскільки інтенсивне сонячне світло. Якщо вийти під дуже палюче сонце, то опіки будуть гарантовані. Якщо вийти ввечері, під помірне сонце, то вплив буде меншим. Але навіть дерматити важко лікуються.
Як боротися з борщівником
Це інвазивний вид, який витісняє місцеву флору, до того ж небезпечний для людей та тварин, тому з ним потрібно боротися. Найкраще — комплексно. Потрібно зрубувати його нижче за точку росту, яка розташована на 2–3 сантиметри нижче за рівень землі, та застосувати гербіциди.
На великих плантаціях потрібно робити періодичне скошування та засіювання дикорослими травами. Якщо борщівник вирубати, засипати шаром землі та засіяти травами, то вони настільки швидко ростуть, що «забивають» його. Декілька разів так скошують і засівають — так само борються з амброзією.
Також можна застеляти агроволокном і обробляти гербіцидами. Найбільш дієвий комплексний підхід: навесні застосовувати скошування, влітку — гербіциди, і восени знову скосити. І за 2-3 роки можна викорінити борщівник зі своєї плантації. Окремі територіальні громади приймають місцеві програми боротьби з борщівником.
Що робити, якщо контактували з борщівником — пояснює дерматологиня
Рослина має отруйний сік, що під сонячного світла викликає особливий вид запалення шкіри — фітофотодерматит (фіто — рослина, фото — світло). Він проявляється хімічними опіками, з відшаруванням шкіри та утворенням пухирів. Загоєння може супроводжуватись залишковими пігментними плямами та навіть залишати рубці.
Найважливіше — уникати контакту з цією рослиною. Розповідайте дітям та знайомим про небезпеку, відпочивайте на природі в спеціально відведених місцях.
Якщо ж контакт вже стався, старайтеся прикрити від сонця ділянку шкіри, що сконтактувала, — так отруйний сік менше зреагує з ультрафіолетом, це може дещо запобігати запаленню.
Якнайшвидше промийте уражену ділянку великою кількістю води з милом. Після вмивання можна нанести заспокійливі аптечні спреї з цинком або каламіном. Не наносьте жирні речовини на зразок засобів з пантенолом, олію, сметану — вони закриють плівкою поверхню та лише поглиблять зону ураження. У разі виникнення пухирів не проколюйте їх, також не рекомендується обробляти рани спиртовими розчинами йоду чи зеленки. Якщо пухир пошкодився та оголилась ранева поверхня, обробіть її безспиртовим антисептиком (наприклад, хлоргексидином) та накладіть гідрогелеву повʼязку. За наявності болю можна прийняти знеболювальні — ібупрофен чи парацетамол. Якщо площа уражень велика, зростає температура чи погіршується загальний стан, якнайшвидше зверніться до лікаря.
Памʼятайте: найголовніше — запобігти контакту з борщівником. Будьте здорові та бережіть себе.
