Населення сучасного світу старішає. Завдяки науці та медицині ми навчилися подовжувати життя, але разом із тим зіткнулися з новими викликами. Зокрема, з деменцією, внаслідок якої в людей старшого віку порушуються когнітивні функції. За оцінками ВООЗ1, станом на 2021 рік 57 мільйонів людей живуть із деменцією, і кожного року кількість випадків збільшується на 10 мільйонів. Наразі активно проводять дослідження деменції, шукають ефективні ліки, але поки що хвороба переважно невиліковна. Разом із нейробіологинею Вікторією Кравченко з’ясовуємо, що таке деменція, які фактори ризику можуть спровокувати захворювання та як зберегти мозок здоровим.
У деменції багато облич та причин, але різні види цього захворювання мають подібні риси2. Внаслідок нейродегенерації руйнуються зв’язки між нейронами та атрофуються певні ділянки мозку. Людина потроху втрачає пам’ять, здатність ясно мислити, орієнтуватися у просторі та часі, а згодом — і самостійно жити.
Двома найпоширенішими видами деменції є хвороба Альцгеймера (60–70%1 від усіх випадків захворювання) та судинна деменція (10–20%). У головному мозку людини з хворобою Альцгеймера накопичуються3 специфічні білки, ТАУ-протеїни та бета-амілоїди, що спричиняє синаптичну дисфункцію та загибель нейронів. Зазвичай білки накопичуються в ділянках мозку, що пов’язані з пам’яттю. Будь-яка інформація, що є в нашій пам’яті, — це результат сукупної діяльності нейронів. Коли контакти між нейронами руйнуються, ми втрачаємо здатність «видобувати» спогади з пам’яті, що є характерним симптомом хвороби Альцгеймера. При цьому для іншого виду деменції, наприклад деменції з тільцями Леві3, що виникає через накопичення альфа-синуклеїну, буде характерне не лише погіршення уваги та зорово-просторових функцій, а й зорові галюцинації через знижену активність у ділянках мозку, які відповідають за обробку та інтерпретацію зорової інформації.
Судинна деменція3 має дещо інший механізм розвитку. Ця хвороба є наслідком загальної патології судинної системи. У мозку хворої людини відбуваються мікроінсульти та погіршується кровопостачання певних його ділянок. На відміну від хвороби Альцгеймера, яка розвивається поступово протягом декількох років, при судинній деменції когнітивний спад може бути крокоподібним (після інсультів) або поступовим при ураженні дрібних судин і хронічній , що веде до порушення когнітивних функцій.
Як і майже будь-яке інше захворювання, деменція має певну генетичну обумовленість. На сьогодні науковці описали цілий ряд генів, мутації в яких збільшують ризик виникнення деменції. Найбільш відомим є ген у 19 хромосомі, що кодує білок аполіпопротеїн Е. Проте варіант цього гену не гарантує появу деменції в майбутньому. Гени лише вказують на більшу схильність до розвитку хвороби, але чи будевона в людини, багато в чому залежатиме від інших факторів.
Перелік факторів ризику розвитку деменції постійно розширюється. На сьогодні відомо 14 основних, два з яких (високий LDL-холестерин у середині життя та втрата зору в пізньому віці) додалися лише у 2024 році4. Якщо змінити свої гени ми не здатні, то контролювання факторів ризику може відтермінувати або знизити ймовірність розвитку деменції на рівні населення приблизно до 45% випадків.
Куріння та алкоголь
Куріння та зловживання алкоголем підвищують ймовірність багатьох захворювань, і деменція — не виняток. Алкоголь пов’язаний із судинними патологіями та має безпосередній нейротоксичний вплив. Довготривале французьке дослідження5 із 31 мільйоном учасників показало, що зловживання алкоголем безпосередньо пов’язане з ризиком розвитку деменції, зокрема із деменцією з раннім початком (до 65 років). Куріння також може призводити до судинних патологій, підвищення артеріального тиску та, як наслідок, розвитку судинної деменції.
Ожиріння, фізична активність, діабет
Ще одна низка факторів, притаманних багатьом захворюванням, включно з деменцією, — це ожиріння, діабет і нестача фізичної активності. Дослідження6 показують, що ожиріння у дорослому віці (індекс маси тіла > 30) має позитивну кореляцію з ризиком розвитку деменції у похилому віці. Діабет другого типу, який часто пов’язаний із надмірною масою тіла, також підвищує ймовірність розвитку деменції. Водночас люди з діабетом першого типу і нормальним індексом маси тіла мають набагато вищі шанси захворіти на деменцію у старості, ніж люди, які не мають діабету. Науковці все ще досліджують7, як саме пов’язані діабет і деменція. Поки що припускають, що діабет погіршує серцево-судинне здоров’я людини та кровопостачання в мозок, а дисфункція у роботі інсуліну може впливати на вміст хімічних речовин у крові та їхнє потрапляння до мозку.
Щодо фізичної активності, науковці вивчають5 її вплив на роботу мозку для популяцій різного віку, стану здоров’я, статі тощо і погоджуються, що помірні фізичні навантаження можуть не лише бути профілактикою когнітивних порушень, але й допомогти пацієнтам із вже діагностованою хворобою Альцгеймера. Нестача фізичної активності часто веде до збільшення маси тіла, підвищення артеріального тиску та погіршення кровопостачання у мозок. Все це збільшує ймовірність розвитку деменції.
Артеріальна гіпертензія
Підвищений артеріальний тиск, або гіпертензія, — одна з найбільших небезпек для розвитку серцево-судинних захворювань, а також судинної деменції. За даними ВООЗ8, станом на 2023 рік, у світі від підвищеного тиску страждають приблизно 1,28 мільярда людей, а 46% із них не знають про свою проблему. Люди похилого віку, що мають артеріальну гіпертензію та знають про неї, часто можуть нехтувати лікуванням, вважаючи свій стан природним наслідком старіння. Але гіпертензію можна і треба корегувати, щоб запобігти розвитку страшніших захворювань. Дослідження9 2019 року показало, що регулярний прийом будь-яких ліків для зниження артеріального тиску веде до зниження ризику розвитку деменції на 10%.
Низький рівень освіти
Освіта є важливим фактором впливу, коли йдеться про утворення нових нейронних зв’язків. Що більше років ми вчимося — у школі, університеті, на курсах тощо — то менша ймовірність розвитку хвороби. Найкращий вплив на розвиток когнітивних функцій має навчання в дитячому і молодому віці, коли мозок має найбільшу нейропластичність. Але й навчання впродовж всього життя, так зване life-long learning10, теж може знижувати ризик розвитку деменції.
Проте з освітою є один цікавий момент. Існують випадки, коли деменція розвивається у людей, які все життя займалися наукою, викладанням, або іншою інтелектуальною діяльністю. Чому ж навчання не допомогло їм уникнути хвороби? Звісно, тут може йтися про генетичну схильність та інші фактори ризику. Але у 2025 році вийшло дослідження11, яке пропонує ще одне пояснення. Виявляється, освіта може запобігати деменції лише в тих випадках, коли до початку навчання людина не мала аномального накопичення бета-амілоїду в мозку. Якщо ж перед початком освітнього процесу в мозку людини вже фіксувався дисбаланс, то в разі розвитку деменції такі пацієнти швидше втрачали когнітивні функції. Можливо, це пояснюється тим, що своїм навчанням вони створювали більш розгалужені нейромережі у мозку, які потім ставали вразливими до патологічного накопичення протеїнів.
Порушення слуху та зору
Зв’язок між втратою слуху та ризиком розвитку деменції був відомий давно. А в 2024 році науковці додали до списку факторів ще один4 — погіршення зору. Коли людина постійно напружується, щоб почути чи побачити щось, це вимагає від мозку більше зусиль на розшифровку вхідного сигналу та лишає менше ресурсу на запам’ятовування й мислення. Наприклад, із кожною втратою12 10 дБ слухового діапазону втрачається частина когнітивних функцій. При цьому, використання допоміжних інструментів — слухових апаратів для нормалізації слуху, або окулярів чи контактних лінз для нормалізації зору — допомагає зменшити ризики розвитку деменції.
Соціальна ізоляція
Людина — соціальна істота. Довге перебування в ізоляції може мати чимало негативних наслідків для здоров’я. Щоб довше зберігати наші когнітивні функції, ми маємо спілкуватися з іншими людьми. Великий метааналіз13 2018 року показав, що люди, які живуть у шлюбі, мають нижчий ризик розвитку деменції, ніж люди, які живуть самі. Але шлюб — не єдиний спосіб соціалізації. Японське дослідження14 2018 року додає ще чотири опції: підтримка контактів з родиною, спілкування з друзями, участь у спільнотах та робота. Ці типи соціальної активності здатні знижувати ризики розвитку деменції, зокрема і в людей, старших за 65 років.
Депресія
Тривала депресія завжди супроводжується нейрозапаленням15. Оскільки це захворювання нервової системи, то воно проявляється не лише зовнішніми ознаками, як-от зміною настрою та апатією, але й змінами у функціонуванні нейронів. У мозку порушується сигналізація між нейронами, збільшується кількість глутамату, посилюються нейротоксичні ефекти. Ці патологічні процеси збільшують ризик виникнення деменції. До цього також додається і погіршення соціалізації, яке притаманне пацієнтам із клінічною депресією.
Але зв’язок між депресією та деменцією досить складний5. З одного боку, наявність депресії збільшує ризик розвитку деменції. З іншого боку, розвиток деменції, особливо перші роки хвороби, коли людина ще чітко усвідомлює, що з нею відбувається, може ставати причиною депресії. Також клінічну депресію часто плутають із деменцією. Це навіть має наукову назву — псевдодеменція. У стані важкої депресії люди часто стають апатійними, неспроможними вивчати нову інформацію, неуважними. Ці симптоми легко переплутати з деменцією, тож в таких випадках важливо правильно діагностувати захворювання і призначити відповідне лікування.
Черепно-мозкова травма
Будь-яке травмування мозку — струс мозку, перелом черепа, набряк чи кровотеча — збільшує ризики розвитку когнітивних порушень. Данське дослідження16 показало, що ймовірність розвитку деменції збільшується впродовж року після черепно-мозкової травми і при цьому може лишатися підвищеною впродовж наступних 30 років. Що частіше трапляються черепно-мозкові травми, то вища ця ймовірність. Цей фактор ризику особливо актуальний для України, адже військові дії часто стають причиною черепно-мозкових травм та можуть призводити до серйозніших захворювань у майбутньому.
Забруднене повітря
У 2025 році великий метааналіз17 досліджень показав зв’язок між забрудненим повітрям і ймовірністю розвитку деменції у майбутньому. Зокрема науковці підтвердили небезпеку високої концентрації у повітрі дрібнодисперсних твердих часток 2,5 (ТЧ 2,5) та діоксиду азоту. Таке забруднення повітря найчастіше трапляється у містах із великим транспортним навантаженням і промисловими викидами. Зокрема у Києві часто фіксується високий рівень забруднення ТЧ 2,5.
При цьому урбанізація має різносторонній вплив на ймовірність розвитку деменції. З одного боку, у містах часто буває гірше повітря, а постійний шум від трафіку може впливати на розвиток серцево-судинних захворювань і судинної деменції. З іншого боку, міста пропонують кращий доступ до освіти та медицини, тоді як для сільської місцевості, попри чистіше повітря, більше притаманна нижча якість медичних послуг і діагностування.
Холестерин
Високий рівень холестерину низької щільності — так званий «поганий» холестерин — додався до списку у 2024 році4. Зв’язок між холестерином та деменцією може бути обумовлений генетично. Вище ми згадували, що різні алелі гену, що кодує білок аполіпопротеїн Е, можуть вказувати на вищий ризик розвитку деменції. Цікаво те, що той самий ген пов’язаний із транспортуванням та метаболізмом холестеролу. Цей зв’язок ще вивчається, але прийом статинів — групи препаратів, що нормалізують холестерин — здатен знизити18 ризик розвитку хвороби Альцгеймера на 30%, а судинної деменції — на 7%.
Додатковий фактор: гігієна порожнини рота
Серед неочікуваних факторів ризику розвитку деменції можна назвати пародонтоз. Науковці ще не мають достатньої доказової бази, щоб додати його до списку головних факторів, але є цікаве дослідження19, що демонструє зв’язок між пародонтозом і деменцією.
Виявляється, що бактерії, пов’язані з розвитком пародонтозу, здатні виділяти токсини, що потрапляють у мозок. А бета-амілоїд, білок, який вважається маркером хвороби Альцгеймера, може виконувати антимікробні функції та знешкоджувати ці токсини. Тобто мозок намагається захиститися від інфекції, збільшує виділення білка, що призводить до дисбалансу накопичення і виведення бета-амілоїду і запускає патологічні когнітивні процеси. Тож банальна рекомендація — чистити зуби двічі на день — насправді може мати значення для профілактики деменції.
Майбутні дослідження
Серед факторів ризику також варто зазначити два важливі фактори — пандемія коронавірусу та повномасштабна війна. Оскільки вони нещодавні, оцінити їхній вплив на розвиток деменції важко, але вже сьогодні ми маємо підґрунтя припускати, що він дійсно є.
Наприклад, зараз активно проводять дослідження20 зв’язку між коронавірусом і деменцією. Вже є дані21 про те, що в літніх людей, які перехворіли на так званий довгий ковід, спостерігають довготривалі когнітивні порушення, а окремі ризики зберігаються щонайменше до 2 років. Але ми поки що не можемо говорити про встановлений причинно-наслідковий зв’язок. Цілком імовірно, що річ не в самому коронавірусі, а у низці супутніх факторів (довга соціальна ізоляція, депресія тощо), які могли підвищувати ризик розвитку деменції. Але також відомо, що коронавірус при тяжкому перебігу мав ознаки нейрозапалення, потенційно дотичні до когнітивних процесів. Тож, можливо, у майбутньому буде більше даних про безпосередній вплив цього вірусу на мозок.
Війна також завжди пов’язана з погіршенням психічного і фізичного здоров’я, стресом, а також сильнішим забрудненням повітря та більшим ризиком отримати черепно-мозкову травму. Ймовірно, у перспективі це збільшить ризики виникнення деменції у людей, які зараз переживають війну. Тож вже сьогодні важливо висвітлювати цю проблему та розробляти стратегії на майбутнє.
Як запобігти деменції
Ми можемо дотримуватися попередніх рекомендацій та уникати або мінімізувати чотирнадцять факторів ризику. Насправді це означає дотримуватися досить широких і загальних рекомендацій: більше рухатися, менше курити та вживати алкоголь, стежити за харчуванням тощо. Ці прості рекомендації доречні не лише для профілактики деменції, але й для загальної підтримки якості життя.
Також варто працювати над збільшенням свого когнітивного резерву. Це запас міцності наших нейронів, що здатний відтермінувати чи компенсувати когнітивні зміни. Навіть якщо хвороба розпочнеться, великий когнітивний резерв допоможе зберегти ясність мислення декілька додаткових років.
Як створити когнітивний резерв? Із цим може допомогти навчання, спілкування, подорожі — все це сприяє розбудові нейромереж. Але серед різних способів збільшення когнітивного резерву найефективнішим є вивчення нових мов і гра на музичних інструментах.
Гра на музичних інструментах активує найрізноманітніші ділянки мозку, які взаємодіють між собою. Дослідження показують22, що професійні музиканти у похилому віці зберігають кращі когнітивні функції, адже їхні нейромережі мають потужні компенсаторні механізми. При цьому, якщо ви вчилися у музичній школі в дитинстві або непрофесійно вивчаєте гру на музичному інструменті в дорослому віці, це також матиме23 позитивний вплив. Цікаво, що ті зони мозку, де утворюються асоційовані з музикою нейромережі, не перетинаються з тими зонами мозку, які найчастіше уражає хвороба Альцгеймера. Музична пам’ять часто відносно збережена — музика може полегшувати доступ до автобіографічних спогадів у людей, що мають когнітивні порушення.
Крім того, зараз у деяких західних країнах набирає популярності хоровий спів, особливо як практика для людей, які вже хворіють на деменцію. Пацієнти спеціалізованих закладів збираються24 разом, щоб поспівати, а іноді навіть дають концерти. Це не лікує хворобу, але дозволяє підтримувати активність мозку, покращувати якість життя та настрій.
Ще один хороший метод збільшити свій когнітивний резерв — це розв’язувати кросворди25, грати в комп’ютерні чи настільні ігри. Пролонговане французьке дослідження показало, що ризики розвитку деменції у людей, які регулярно грали у настільні ігри протягом життя, був на 15% менший ніж у тих, хто не грав. Настільні або карткові ігри також позитивно впливали на перебіг захворювання, якщо воно вже почалося. Це пов’язано не лише зі складною мозковою активністю, але й із соціалізацією, яка часто відсутня у розв’язуванні кросвордів чи комп’ютерних іграх.
Чи лікується деменція?
Ще донедавна лікування деменції було спрямоване лише на зменшення симптомів. Тепер з’явилися ліки нового покоління26 — анти-Aβ антитіла (lecanemab, donanemab), які помірно сповільнюють когнітивний спад на ранніх стадіях. Вони показують хороші результати і вже внесені до сучасних гайдлайнів. Це зовсім інший підхід, але щоб він спрацював, потрібно діагностувати деменцію на ранній стадії.
На жаль, в Україні діагностика часто обмежується когнітивними тестами й МРТ. Деякі лабораторії також пропонують аналіз спинномозкової рідини на біомаркери хвороби Альцгеймера, але це дослідження є досить дорогим і малодоступним. Наразі у країнах Заходу розробляють27 інший, бюджетніший метод: аналізи крові на специфічні біомаркери. У травні 2025 Управління з продовольства і медикаментів США вперше допустило до маркетингу лабораторний кров’яний тест для допомоги у діагностиці людей у віці 55+ із симптомами деменції. Якщо такі лабораторні тести стануть масовими, це дозволить значно раніше виявляти хворобу. У клінічних рекомендаціях на 2024–2025 роки вже згадано про такі методики, хоча у нас вони поки що недоступні.
Тривалість життя людей збільшується, а отже, зростає і кількість випадків нейродегенеративних захворювань. Але ми можемо сподіватися, що нові препарати та вдосконалена діагностика дадуть змогу краще контролювати симптоми. Водночас потрібно розвивати культуру догляду за хворими: від облаштування житла під потреби людей із деменцією до підтримки їхніх родичів і доглядальників, які часто самі переживають виснаження й депресію. Вже зараз з’являються послуги розробки28 дизайну приміщення для людей із деменцією. Там враховують29 безпеку інтер’єру, щоб захистити людей від падіння і травмування, пропонують рішення для того, щоб необхідна інформація завжди була перед очима, навіть рекомендують кольори меблів і текстилю, які зменшують когнітивне навантаження.
Деменція — це виклик нашого часу. Ми стали жити довше й зустрілися з новими проблемами, які раніше просто не мали часу проявитися. Дотримуючись рекомендацій і здорового способу життя, збільшуючи наш когнітивний резерв ми можемо відтермінувати початок хвороби або запобігти їй, а також сподіватися на нові ліки від деменції. А поки що ми маємо вчитися створювати безпечне і гідне середовище для людей із деменцією, підтримувати їхніх близьких і допомагати їм жити з гідністю.
_cache.webp "Остеохондроз: міфи про біль у спині")
