«“Кратом” — напій, який стає все популярнішим у Франківську»1, «Користь кратома — ТОП-факти»2, — такі заголовки вже кілька років часом з’являються в українських медіа. Існує ціла низка сайтів, на яких кратом можна придбати в різних виглядах: від капсул до чаю. А йдучи центральними вулицями Києва, не раз натрапите на кав’ярні, які пропонують напої з цієї рослини. Утім нещодавно в Україні її заборонили до вільного поширення, внісши до переліку3 наркотичних засобів, психотропних речовин і . Наскільки кратом небезпечний і як він на нас впливає? З’ясовуємо разом із кандидатом біологічних наук Дмитром Ісаєвим.
«Вона ніколи не думала що кратом її вб’є», — розповідає адвокат сім’ї Кристал Талавери з американського штату Флорида. 39-річна жінка використовувала кратом для полегшення болю, і в червні 2021 року померла, готуючи сніданок. Причиною смерті назвали «гостру мітрагінінову інтоксикацію» (мітрагінін — основна діюча речовина кратому), а компанію, що продала кратом жінці, зобов’язали виплатити сім’ї 11 мільйонів доларів — адже та рекламувала його як натуральну добавку й не попереджала покупців щодо ризиків для здоров’я, а на упаковці не було рекомендацій щодо дозування4.
Кратом — рослина, що походить із Південно-Східної Азії й традиційно там вживається — в останні десятиріччя стає дедалі популярнішою в США5 і Європі6. Її успішно комерціалізували зокрема на американському ринку — індустрію торгівлі кратомом у цій країні оцінюють у мільярд доларів7. Кратом продають як харчові добавки у вигляді таблеток чи капсул, як мелений порошок або чай. Можна спробувати навіть кратом з різними смаками — наприклад, полуничним.
У Штатах з 2011 по 2017 рік токсикологічні центри отримали понад 1800 звернень, пов’язаних із прийомом кратому, й майже дві третини з них припали на останні два роки того періоду,8 що засвідчило про стрімке зростання його вживання вже тоді. У 2021 році в США кратом вживали близько 1,7 мільйона людей9. Щодо України жодних даних щодо вживання чи обігу кратому наразі немає.
Водночас кількість смертей, яку пов’язують із вживанням рослини в Америці, порівняно незначна: дослідження 27 338 передозувань за 2016–2017 роки показало, що 91 випадок смерті пов’язують безпосередньо із вживанням рослини10. Для порівняння, від передозування парацетамолом помирають щороку 500 американців11.
Стосовно смертності від передозування кратомом точаться дискусії12. З одного боку, дані можуть бути неповними, оскільки їх моніторинг доволі обмежений, і вплив прицільно досліджували мало. З іншого боку, переважно таке передозування супроводжується вживанням інших психоактивних речовин, і неможливо остаточно стверджувати, що саме спричинило смерть13.
Чим небезпечний кратом
Кратом працює14 подібно до опіоїдів, пояснює Дмитро Ісаєв. Низькі дози спричиняють збудження, великі ж, навпаки, заспокоюють.
Утім він викликає нижчу залежність, ніж інші речовини цього класу: «Основна діюча речовина кратому — мітрагінін, і саме вона викликає психотропний, ейфорійний ефект, активуючи наші опіатні рецептори. Рецепторів багато, і не всі вони призводять до психоактивного ефекту — тому навіть ті речовини, які активують опіатні рецептори, мають різний ефект. Але опіати — одні з найбільш небезпечних речовин. До них належить, наприклад, героїн. У світі зараз відбувається опіатна епідемія, багато людей помирають. Від кратома відомі летальні випадки, але насамперед якщо його використовували в сумішах. Летальну дозу самого кратома прийняти важко».
Саме тому чимало дослідників покладають надію на цю рослину як на один із кроків позбавлення залежності від більш небезпечних опіоїдів: синдром відміни в нього наразі вважають15 значно легшим. Та сьогодні про суттєві переваги від медичного застосування кратому казати складно, оскільки досліджень у цьому напрямку ще вкрай мало, а ті, що є, доволі суперечливі, зауважує Дмитро Ісаєв. Але додає: «Для науки ця рослина буде цікавою. До того ж, крім мітрагініну, в кратомі є інші речовини, які теж впливають на людину, і їх вивчають. У ньому може бути близько пів сотні різних . Але чи випливе це у використаття кратома в медицині, невідомо. Потрібно чекати на дослідження».
Цю рослину широко застосовують в так званій народній медицині в Азії,16 однак наразі про реальну дієвість говорити зарано. «Зараз відбуваються дослідження щодо кратома як антидепресанта, а також щодо його антипсихотичної дії», — пояснює Дмитро Ісаєв. Припускають, що мітрагінін, крім опіатних рецепторів, може впливати на серотонінові та дофамінові рецептори (на які, власне, націлені антидепресанти й антипсихотики)8.
Залежність від кратома — менша, ніж від інших опіоїдів, хоча вона, безперечно, існує. Її досліджували ще 50 років тому, коли рослина була популярна насамперед на своїй батьківщині18. Спостереження за залежними збирачами кратому в Таїланді показали, що від жування листя вони почувалися більш працездатними й енергійними. Сучасніші дослідження показують, що існують негативні ефекти від вживання кратома: у короткотривалій перспективі — від тахікардії до блювоти, а в довготривалій — ураження печінки, серця, легенів, нирок і нервової системи19. Проте їхню поширеність і тривалість треба досліджувати надалі. Дмитро Ісаєв зазначає, що великих напрацювань стосовно тривалого вживання кратому, які не проводили б у форматі опитувань, наразі немає.
Де ще заборонили кратом
У країнах, де традиція вживання кратому більш стала, його рекреаційне вживання заборонене відносно давно. Наприклад, в Індонезії його класифікували як наркотичну речовину в 2013 році20. А відтоді, як рослина стала популярна на Заході, закони щодо неї ввели й у деяких країнах Європи. У 2016 році в США на фоні опіоїдної епідемії намагалися заборонити вільний обіг кратому на рівні країни, однак це зробити так і не вдалося через лобіювання певних груп і відсутність однозначних наукових результатів, тож зараз він не дозволений лише в кількох штатах21.
«Певний потенціал у цієї рослини є. Але у медицині її ще рано використовувати, а люди почали вживати кратом із рекреаційною метою, і це набуло ознак епідемії. Тому його заборонили», — пояснює Дмитро Ісаєв. В Україні ж вживання кратому не набуло епідемійного характеру, вважає він. Проте вслід за західними державами ми ухвалили заборону — через відсутність доказової медичної бази та психоактивний ефект, що може викликати залежність.
Самолікування — небезпечна звичка, особливо коли йдеться про малодосліджену речовину, щодо якої немає конкретних даних про дозування, переваги й ризики. Так само важливо пам’ятати, що рекреаційне вживання речовин, які не є достатньо дослідженими, також можуть мати ризики для здоров’я. Тож ця тема ще потребує глибокого вивчення.
