10 червня у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону №7457 про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis), який передбачає зокрема і легалізацію медичного канабісу в Україні. Про потенційну користь марихуани і можливі ризики, становище цієї рослини в Україні до і після ймовірного ухвалення законопроєкту, а також вплив війни на зрушення у цьому питанні, «Куншт» говорив із Дмитром Ісаєвим – нейрофізіологом і епілептологом, провідним науковим співробітником Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця.
Довкола питання легалізації медичного канабісу роками точаться суперечки. А все через тетрагідроканабінол (THC), який міститься у складі рослини. Розкажіть, будь ласка, детальніше про цю речовину.
THC – це один із багатьох канабіноїдів у складі конопель, так званих фітоканабіноїдів. Втім, у природі ці сполуки мають не лише рослинне походження. Організм людини так само виробляє канабіноїди, які відіграють неабияку роль у процесах імунної та нервової систем людини. Логічно, ми маємо співвідносні рецептори, які реагують також і на THC. Тут важливо розуміти, що сучасна медицина не має ліків, які були б спрямовані власне на канабіноїдну систему. А перелік захворювань, що її зачіпають, – чималий. Це і епілепсія, і анорексія, і хвороби Альцгаймера та Паркінсона тощо.
Втім, саме ця сполука є Ахіллесовою п’ятою конопель.
Так, адже THC – психоактивний канабіноїд, який викликає відчуття ейфорії. Завдяки цьому він діє і як знеболювальне. А втім, це звичайна рослинна речовина, і вона не є набагато небезпечнішою за інші, які ми споживаємо кожного дня. Наприклад, за однакової регулярності вживання у людини виникає приблизно така ж залежність від кави, як і від канабісу. Тобто ніяких ломок, тремору рук тощо – ані куріння конопель, ані потрапляння канабіноїдів в організм у будь-який інший спосіб не робить з людини наркомана.
Зрештою, за потреби в Україні пацієнтам доступні значно небезпечніші опіоїди, най вони і жорстко регулюються державою, а з 18 років усім дозволено вільно купувати алкоголь і тютюн, які заподіюють значно більшу шкоду через сукупність факторів. Контроверзи стосовно марихуани спричинені не так потенційною шкодою, як тим, що, по-перше, вирощувати канабіс дуже просто: ясна річ, влада (не лише України, але багатьох країн світу) не спроможна контролювати кожен кущ, тож існують побоювання стосовно чогось на кшталт епідемії наркоманії. По-друге, рекреаційне (з метою отримати задоволення – авт.) або медичне вживання канабісу не має смертельної дози. Це і добре, і погано, позаяк у охочих покурити немає аж такого страху стосовно можливих наслідків. Тому фармкомпанії та владні органи не поспішають відпускати ці речовини у вільне плавання, і це – одна з можливих причин нечувано високої вартості препаратів, виготовлених з канабісу. Наприклад, лікування лише симптомів епілепсії закордонними препаратами коштує приблизно 32 тисячі доларів на рік, хоча саме собою коноплярство не є аж надто дорогою справою. Зрозуміло, ціна таких ліків зумовлюється не лише вартістю вирощування конопель, а ще безліччю факторів: собівартістю процесів виготовлення цих препаратів, транспортуванням та розмитненням, націнкою виробника на патентовані ліки тощо. Легалізація медичної марихуани в Україні може значно здешевити ці процеси, ну а далі – ланцюгова реакція: полегшення для пацієнтів, закономірний розвиток медичної практики, додаткові надходження в бюджет з оподаткування і таке інше.
Взагалі про властивості конопель людство знає вже не одну тисячу років: канабіс здавна вживали як у медичних, так і рекреаційних чи, наприклад, ритуальних цілях; і історія не зафіксувала ніяких сплесків масової наркоманії. Протягом останніх 20–30 років проводились чисельні дослідження, які доводять потенціал THC як лікувального засобу. Наприклад, вже є беззаперечні докази того, що канабіс з суттєвим вмістом THC має позитивний ефект при лікуванні алкоголізму та наркотичної залежності, депресії та соціопатії1, раку та розсіяного склерозу2, хвороби Паркінсона3, епілепсії4 тощо.
У чому саме полягає цей ефект?
Як епілептолог найперше зауважу ефективність канабісу у лікуванні нападів епілепсії. Тут відіграє роль не лише THC, але й CBD (канабідіол – авт.), інший фітоканабіноїд. Власне, CBD є безпечнішим для медичного вживання, адже він не є психоактивним і, як наслідок, не має контроверсійних побічних ефектів. Також ці речовини використовуються для зменшення негативного впливу хіміотерапії на організм онкохворих пацієнтів, як знеболювальне, як засіб лікування симптомів хвороби Альцгаймера, деменції і все таке. Тобто канабіс сам собою не лікує хворобу, але значно полегшує її перебіг, симптоматику.
Я вже сказав про «чисельні» клінічні дослідження дії марихуани – зараз їх налічуються тисячі, але для науки це все одно дуже мало. Тенденція до легалізації медичного канабісу розв’язує руки не лише лікарям-практикам, але і науковцям. Наприклад, зараз активно досліджується потенційна користь канабіноїдів як засобу прискорення загоєння ран5, зокрема для зменшення загроз періопераційного періоду (період після операції, коли організм перебуває у стані стрес-реакції на хірургічне втручання – авт.) і лікування травматичного ушкодження мозку6. От тільки мова йде всього про кілька десятиліть. Можна сказати, що це все ще старт входження канабісу у світову медицину, а в українську й поготів. Легалізація медичного канабісу в Україні важлива не лише через те, що це може значно полегшити життя пацієнтам, але й через те, що ми на рівні суспільства та держави визнали медичний потенціал цієї рослини. Гадаю, згодом ми знатимемо про медичні властивості канабісу значно більше.
Отже, раніше на наших теренах коноплі навіть не досліджувалися?
Так, в Україні досліджень у цій галузі точно не було. Формально заборони на таку діяльність ніколи не існувало, але не існувало також і протоколів, які б регламентували культивацію, зберігання тощо. Тобто згідно з Законом про наукову і науково-технічну діяльність я міг в Україні досліджувати канабіс, але сам факт наявності у мене рослин вважався б порушенням, яке тягне за собою кримінальну відповідальність. Тож аби досліджувати коноплі, я, наприклад, їздив в Об’єднані Арабські Емірати. Цікаво, що за рекреаційне вживання там запроваджена смертна кара, але для науковців немає жодних перешкод. Так само чинили і мої колеги. На щастя, зараз ця ситуація має змінитися.
Але в Україні немає заборони щодо культивації технічних сортів канабісу, які використовуються для виготовлення тканин. Чи є сенс досліджувати бодай їх?
Ні. Регулювання конопель в Україні відбувається так, що науковці поки мають доступ хіба що до насіння чи волокон цих рослин, в яких нічого немає (навіть якщо вони відібрані із конопель з великим вмістом THC і CBD), а вчених, які досліджують лікувальні властивості канабісу, цікавлять насамперед суцвіття та листя. Заразом технічні сорти канабісу за часів СРСР спеціально селекціонувались так, аби містити мінімум речовин, які мають бодай якийсь медичний чи рекреаційний потенціал. Частка THC становила у цих сортах всього 0,08%. Це – ніщо, звичайна трава. Взагалі у Радянському Союзі дуже суворо ставились до культивації канабісу. Доходило до комічного: тодішня міліція охороняла конопляні поля навіть узимку, коли там нічого не росло. Тож як лікарям чи науковцям, так і курцям марихуани ці сорти – як собаці п’ята лапа.
Щодо цього також зазначу, що і станом на сьогодні обіг навіть технічних конопель доволі строго контролюється державою. Нехай заборони і немає, але вирощувати ці рослини без ліцензії не можна, хоч їхнє споживання і не впливає на психіку.
У тексті законопроєкту №7457 не передбачений максимальний припустимий відсоток вмісту THC у медичних коноплях, проте існує стандарт ЄС – 0,2%. Це багато?
Ця цифра визначає не максимальний вміст THC у медичному канабісі, а норму для сортів, які люди можуть виростити просто у себе вдома. В Європі цей показник становить 0,2%, в США – 0,3%, у Швейцарії – 1%; і все це – дуже мала кількість для рекреаційного чи медичного споживання. Ефект мають коноплі із вмістом THC понад 5-7%, і визначити необхідну кількість канабіноїдів для пацієнта може тільки лікар, адже все залежить від діагнозу та важкості перебігу хвороби. Ба більше, зазвичай це визначається експериментальним шляхом: починаючи з малого відсотку вмісту канабіноїдів, лікар може збільшувати дозування, аж поки не досягне бажаного ефекту. Тож законом це регламентуватись аж ніяк не може. Єдине, що можуть закріпити у законодавчих актах можновладці – це доза THC, якою неможливо накуритися. Тільки для цього і існують ці стандарти.
Наука не відокремлює певні сорти канабісу як лише медичні або лише рекреаційні. Це та ж сама рослина і ті ж самі речовини, які можуть призначатись лікарем за певних обставин. Наприклад, за сильного болю канабіс із п’ятьма відсотками THC може взагалі не вплинути на стан пацієнта, але його може бути достатньо для лікування певних розладів імунної системи.
Також важливим у цьому контексті є зв’язок THC і CBD – що більше у складі рослини одного канабіноїда, то більше буде й іншого. Під час перероблення сировини олію CBD можна навіть вилучити зі складу конопель, але ж проблема полягає у тому, що для цього потрібно виростити рослину, яка природно матиме психоактивні властивості. Саме тому й існують ці стандарти, це – просто ще один інструмент регулювання обігу наркотичної речовини.
Чи налагоджено в Україні виготовлення ліків саме з CBD, які не містять психоактивних складників?
Статус CBD в Україні, на жаль, і досі непевний, позаяк ця речовина є продуктом екстракту канабісу. Навіть якщо ви екстрагуєте воду з конопель, вона також підпадатиме під заборону, що вже казати про чистий канабіноїд. Але водночас CBD не є наркотичною речовиною. Я б сказав, що раніше у нас він був заборонений неформально, і це було результатом звичайнісінького невігластва – на рівні держави CBD просто не розглядався окремо від марихуани. Проте є безвіз, будь-яка людина може легко перетнути кордон із Польщею і придбати ліки на основі цієї речовини, які реально допомагають вгамувати симптоми дуже серйозних захворювань. Тож ще до легалізації конопель в Україні дозволили продавати ліки з CBD, а от до їх виготовлення ми ще не прийшли – це стане можливим, коли новий Закон набуде чинності.
Теоретичним обхідним шляхом міг би стати хімічний синтез CBD – для пацієнтів ніякої різниці не має. Але такі ліки будуть удвічі, ба навіть утричі дорожчими. Тож вигідніше просто імпортувати препарати з канабісу з закордоння, аніж створювати канабіноїди в лабораторіях і започатковувати власне виробництво.
Згідно з проєктом закону №7457 передбачений «відпуск особам лікарських засобів, виготовлених із сортів рослин роду коноплі». Тобто роздрібний продаж власне суцвіть, вочевидь, не передбачається.
Я не певен, позаяк сушені суцвіття є такою ж лікарською формою, як і пігулки, сиропи чи пластирі. У Німеччині їх можна придбати в аптеці, ясна річ, лише за рецептом. В Україні ми можемо купити різні лікарські рослини у такому вигляді, тож чому це не має стосуватися канабісу, якщо, звісно, його дозволять продавати? Безперечно, це тягне за собою деякі ризики, але ж нікуди не дінуться інструменти контролю обігу цих речовин.
Самі суцвіття можна не лише курити, але й випаровувати за допомогою вапорайзерів (). Це унеможливлює потрапляння смол у легені. Зрозуміло, куріння як спосіб доставлення речовини в організм є найшкідливішим, адже ви вдихаєте продукт згоряння. З іншого боку, є і перевага: куріння конопель забезпечує майже миттєвий ефект. Якщо ж вживати ліки перорально, ефект настає за 30–40 хвилин. Тобто лікар може прописати куріння марихуани із певним відсотком THC, наприклад, тим пацієнтам, хто скаржиться на сильний біль.
Взагалі доставлення речовин в організм – це окрема галузь науки, яка має свої тонкощі. Проте за будь-якого способу вживання лікувальний ефект буде той самий.
А побічні ефекти?
Перше, на чому хочу наголосити, – побічні ефекти властиві будь-яким медичним препаратам, ба навіть вітаміну C чи звичайному аспірину. Для цього і існують інструкції щодо правильного вживання, якими не можна нехтувати. Також лікарі мають консультувати пацієнтів стосовно способу вживання тих чи інших речовин, зокрема канабіноїдів. Якщо ж побічний ефект виникає навіть за дотримання пацієнтом усіх норм, це може бути пов’язано хіба що з індивідуальною чутливістю до активної речовини.
Побічні ефекти канабісу (незалежно від лікарської форми) у більшості людей бувають лише тимчасові. Це запаморочення, порушення короткочасної пам’яті, блювота, зміна психічного стану. Останній може виявлятися дуже по-різному (це залежить від безлічі факторів): хтось відчуває себе щасливим, хтось розслабленим, у деяких людей бувають напади паніки, тривожність або розгубленість тощо. До слова, об це розбиваються усі міфи про будь-який уодноманітнений вплив на сприйняття, як от покращення концентрації під час кермування. Як і у випадку з алкоголем, під дією канабіноїдів сідати за кермо не можна у жодному разі.
Також коноплі стимулюють апетит аж до виникнення відчуття голоду. Цей ефект канабісу використовується для лікування анорексії, важкого психічного захворювання, що часто буває летальним. Тут зазначу, що канабіноїди – це єдині речовини, які можуть суттєво допомогти людям, хто страждає на анорексію та інші відхилення харчової поведінки.
Повертаючись до побоювань стосовно епідемії залежності від марихуани, додам ще, що чимало людей, які бодай одного разу курили канабіс рекреаційно, не пробують знову саме тому, що ефект їм не до вподоби. За останніми даними Управління ООН з наркотиків і злочинності, найбільший у світі відсоток людей, хто хоча б раз робив це протягом року, зафіксований у Північній Америці, де рекреаційне вживання дозволене у багатьох регіонах. Він становить 16,6%. Але не всі ці люди продовжують курити марихуану бодай із якоюсь регулярністю, тож це точно не епідемія.
Які є протипоказання щодо канабісу? Можливо, є ризики у довгостроковій перспективі?
У перспективі куріння конопель шкодить так само, як і куріння цигарок, оскільки це продукт згоряння. Інші форми не шкодять більшості людей, хоча тут є певні винятки. Так регулярне споживання канабіноїдів у будь-якому вигляді не рекомендується дітям чи підліткам і вагітним жінкам, бо інтенсивне втручання у вікову динаміку ендоканабіноїдної системи може сповільнити розумовий розвиток дитини. Формування цієї системи триває десь до 24–25 років. Також вживання THC шкідливе для людей, хворих на шизофренію, адже у них можуть розпочатись психози, але от вилучений CBD навпаки допомагає пацієнтам.
Ясна річ, можна розглядати й інші протипокази щодо фітоканабіноїдів, але вони дуже індивідуальні. Як і більшість речовин, канабіс впливає на перебіг різних процесів в організмі людини, проте це – незначні зміни, як от підвищення тиску у межах норми, тож гіпертоніки більш уразливі – тут потрібно радитись із лікарем.
На вашу думку, війна в Україні вплинула на зрушення процесу легалізації медичного канабісу?
Важко сказати, як саме війна вплинула на легалізацію канабісу. Цей процес розпочався давно у багатьох країнах світу, і Україна не стояла осторонь. У нас проводилися численні інформаційні заходи: конференції з проблем медичного канабісу, марш Свободи, наукові лекції тощо. Була петиція про легалізацію медичного канабісу, яка набрала необхідну кількість голосів, було опитування населення щодо ставлення до легалізації, до цього руху приєднались декілька пацієнтських організацій. Тобто процес ішов, хоч і повільно.
Війна потребує неординарних підходів до усіх сфер життя суспільства. Я вважаю, що цей законопроєкт може бути першим кроком до такої форми легалізації канабісу, яка принесе економічний зиск державі з оподаткування бізнесу. Якщо цей Закон будуть підлаштовувати під окремих можновладців та пов’язані з ними фармакологічні компанії, ми не побачимо реальної користі від легалізації ані в економічному, ані в медичному сенсі. Лібералізація законів та впровадження прозорих економічних схем обігу канабісу без зайвої бюрократії та перешкод може призвести до неабияких економічних (і не тільки) результатів: зменшення нелегального неоподаткованого обігу канабісу, покращення якості життя пацієнтів, зменшення кількості судових вироків за обіг канабісу, вивільнення великої кількості працівників правоохоронних органів від переслідування пацієнтів та звичайних споживачів канабісу тощо.
Ще до початку Другої світової війни в США діяла заборона на вирощування конопель. Під час війни заборону зняли, ба більше, уряд навіть закликав громадян вирощувати канабіс, позаяк зиск із цієї рослини був очевидний, зокрема і для військових. Зараз ми маємо схожу ситуацію.
Клінічними дослідженнями підтверджено, що канабіс має суттєвий позитивний ефект на пацієнтів із ПТСР. Також існують праці, які доводять, що препарати з CBD можуть значно прискорити процес зрощення кісток. Досліджується можливість використання канабіноїдів для прискорення загоєння ран і лікування травм мозку. Тож навіть якщо вторгнення військ РФ в Україну і не підштовхнуло до легалізації медичних конопель безпосередньо, ця ініціатива все одно позитивно відіб’ється на лікуванні наших захисників, і це головне.
Припустимо, цьогоріч Закон про регулювання обігу рослин роду коноплі набуде чинності. Чи готові медична система та фармацевтичний бізнес України до легалізації медичного канабісу?
Що стосується фармакології, ніяких ускладнень не передбачаю, адже процедура обробки конопель мало чим відрізняється від процедур обробки будь-якої іншої рослинної сировини. А от з медичною системою можуть виникнути труднощі, адже канабіноїди не занесені у медичні протоколи. Отже пересічний лікар не знає, що можна лікувати канабісом і як саме його слід застосовувати. Наразі цього не навчають в університетах, ці методології не розробляються МОЗом. Я навіть не здивуюсь, якщо нинішні студенти-медики взагалі не чули про канабіноїдну систему людини, адже будь-яке регулювання її роботи не притаманне нашій медичній практиці. Саме тому на часі навіть не так реформування навчальної програми для студентів, оскільки саме навчання є доволі тривалим процесом, як розробка програм курсів для досвідчених медиків, хто зможе швидко опанувати ці рецептури. Я гадаю, що лікар із досвідом зможе осягнути все це приблизно за місяць.
