«Це ж було вже!»1
Л. Д. Кучма
«Доброго дня, мене звати …, я біолог і працюю в біолабораторії». Такими словами до вас можуть звернутися українці, які займаються широким спектром досліджень: від пошуку нових видів і розв’язання фундаментальних проблем біології до розробки нових ліків, методів діагностики і відстеження поширення хвороб. Сюди ж входять лабораторії, які проводять оцінювання якості продукції, лабораторії при медичних закладах, а також лабораторії, у яких студентів навчають основам мікробіології, молекулярної біології та інших дисциплін. Таких лабораторій в Україні — тисячі2. Цей перелік можна продовжувати майже нескінченно. І жодна з цих активностей не є протизаконною або небезпечною для суспільства.
У 2005 році Україна підписала угоду зі США щодо запобігання поширенню технологій і патогенів, які можуть використовуватися для створення біологічної зброї3. Ця угода передбачала появу нових лабораторій для моніторингу епідеміологічної ситуації: Україна отримувала устаткування і кращий епідеміологічний захист, а США знижували ризик того, що біологи, які працювали на засекречені програми в СРСР, поїдуть впроваджувати свої знання в абстрактний Іран або Північну Корею. Ну, і спалахи чогось заразного в центрі Європи нікому не потрібні.
Так от, американці фінансували оснащення біолабораторій і їхню сертифікацію відповідно до рівнів біологічної безпеки. Що ж це таке? Залежно від того, з якими мікроорганізмами працюють дослідники, виділяють чотири рівні біологічної безпеки (BSL, biosafety level), де 1 — найнижчий, а 4 — найвищий4.
Антарктика в Києві: як нова лабораторія досліджує зразки з Південного океану
Рівень біологічної безпеки 1 — це будь-яка університетська лабораторія, де студенти працюють із непатогенними мікроорганізмами на кшталт кишкової палички (E. coli), золотистого стафілокока (S. aureus) або пекарських дріжджів (S. cerevisiae). Для роботи такої лабораторії потрібні рівний стіл, газовий або спиртовий пальник і базові навички з техніки безпеки. Таких «біолабораторій» в Україні — незліченна купа.
— десь тут перебувають холодильник, у якому зародилось нове життя, і борщ, який забули в каструлі тиждень тому —
Рівень біологічної безпеки 2 — це переважно мікробіологічні лабораторії при лікарнях, лабораторії Центру громадського здоров’я, а також у деяких академічних інститутах. Вони обладнані спеціальними боксами біологічної безпеки, використовуються додаткові засоби стерилізації, більш жорсткі правила допуску та режиму роботи. Тут працюють з патогенами, але не з патогенами-патогенами, наприклад, з ізолятами бактерій, резистентних до антибіотиків, вірусами гепатитів, ВІЛ, грипу, збудниками малярії. Ці лабораторії є життєво необхідними для швидкої діагностики і вибору ефективної схеми лікування пацієнта.
Нагадаю, що на початку 2022 року російські пропагандисти поширювали5 інформацію про «замітання слідів і знищення високопатогенних штамів», посилаючись на скан Aкту знищення біологічних патогенних агентів у районній мікробіологічній лабораторії6. Насправді це цілком типовий набір порівняльних штамів мікроорганізмів, з яких хоч трохи заразним є збудник дифтерії. Але використовувати його як біологічну зброю дуже складно, з огляду на досить широке охоплення населення вакцинацією та наявність ефективних антибіотиків. Ну й треба постаратися, щоб заразитися дифтерією від хворого. З патогенів там також згадується штам бактерії Klebsiella pneumoniae, яка часто виявляється у ранах, спричиняючи тяжкі ускладнення і сепсис7. Тож тут теж без зради і конспірології.
Як війна руйнує лікування антибіотиками і що з цим робити?
Штами, які зберігалися у холодильниках, знищували, щоб вони не потрапили у довкілля, якщо раптом щось прилетить, вибухне або холодильник розмерзнеться через вимкнення електроенергії. З огляду на те, де розташована Карлівка (районний центр на сході Полтавської області, межує з Харківською областю) і що відбувалося у лютому-березні 2022 року, це цілком виправдані превентивні дії. До речі, ВООЗ тоді рекомендувала зробити абсолютно те саме8. Тобто в «біолабораторіях» другого рівня теж нічого загрозливого немає, як і біологічної зброї.
— десь тут перебувають звичайні лабораторії, де ви здаєте аналізи, приватні та державні —
Рівень біологічної безпеки 3 — заборона на вихід з лабораторії у лабораторному одязі, відокремлені входи в лабораторні приміщення, ще більш суворі вимоги щодо стерильності тощо. Тут працюють із більш загрозливими збудниками, наприклад, туляремією, туберкульозом, хламідіозом, чумою, бруцельозом, коронавірусами, вірусами енцефаліту тварин і людини9.
Після відновлення незалежності першу біологічну лабораторію модернізували до рівня BSL-3 в Одесі на базі Протичумного інституту ім. Мечникова10, який починався як друга в світі бактеріологічна станція (після Інституту Пастера у Франції11). Завданням співробітників інституту було реагування на спалахи небезпечних хвороб, проведення експедицій в українські порти з метою відлову та обстеження гризунів, а також навчання медперсоналу того, як поводитися у разі спалахів небезпечних і заразних захворювань.
Окрім цього, робота інституту була сфокусована на хворобах, які переносять перелітні птахи, адже Південь України перебуває на шляху міграції з Африки до Європи12. Ймовірно, звідси й пішла історія про біогусей, яких інфікують в Україні, щоби заразити сусідів13.
Відповідно до даних рутинної перевірки колекції штамів мікроорганізмів, які зберігались у цьому Інституті у 2018 році14, там були зразки різних вірусів кліщового енцефаліту людини і тварин, зразки вірусів грипу, сказу (зокрема — вакцинний штам), герпесу, збудники хламідіозу, холери, сальмонельозу, шигельозу, сибірки, лістеріозу, лептоспірозу, а також вакцинні штами збудників чуми та туляремії.
Звучить загрозливо і страшно… Але для ряду збудників згадані саме вакцинні штами, тобто ослаблені (це спадок від спроб виробництва власних імунопрепаратів в Одесі на початку 2000-х)15. Інші збудники, на жаль, періодично трапляються або траплялися в недалекому минулому в Україні (наприклад, ось звіт щодо моніторингу туляремії в декількох регіонах України у 2025 році16). Це до питання, навіщо Україні така лабораторія і що в ній досліджують.
Пізніше інститут пережив серію скорочень і реорганізацій, і зрештою перейшов у підпорядкування Центру громадського здоров’я, який поступово намагається відновити його функціонал17.
Окрім цього, у 2023 році до рівня BSL-3 модернізували лабораторію при Житомирському обласному туберкульозному диспансері18, що логічно, бо з туберкульозом і його мультирезистентними формами у нас ситуація все ще не найкраща19.
Якщо подивитися на перелік лабораторій BSL-3, то можна побачити, що хоча б одна така лабораторія є практично у кожній країні з низьким рівнем доходів. Навіть на Західному Березі річки Йордан20. Тому проблема для нас не в тому, що такі лабораторії в Україні є, а в тому, що їх дуже мало.
Рівень біологічної безпеки 4 — сюди належать реально загрозливі патогени на кшталт вірусів пандемічного грипу («іспанка»), вірусів Хендра, Ніпах та геморагічних гарячок. У таких лабораторіях пересуваються у спеціальних скафандрах, використовують багаторівневі системи очищення повітря.
Чим небезпечний вірус Nipah і що про нього відомо
Геморагічні гарячки, до речі, іноді реєструються в Україні21, а також у сусідніх країнах, де їх переносять кліщі (геморагічна гарячка Крим-Конго22, а також геморагічна гарячка з нирковим синдромом23, привіт, хантавіруси!). А тому нам варто було б мати лабораторію такого рівня безпеки як для дослідження цих збудників, так і щоб бути готовими реагувати, якщо раптом десь щось відбудеться. Але створення і підтримка такої лабораторії — це дорого. Точніше, дуже дорого (лише будівництво однієї лабораторії може потягнути на 400–600 мільйонів доларів24).
А тепер подивимось на мапу «біолабораторій» з документів, які «розсекретила» директорка національної розвідки США Тулсі Ґаббард25. Що з нею не так? Якщо коротко — все. Якщо трохи довше, то:
— Замість столиці на мапі зображене село Київ Миколаївської області з населенням 12 осіб (на 1 червня 2017 року)26. Ці 12 осіб мають працювати щонайменше у чотирьох «біолабораторіях», одна з яких — рівня захисту BSL-3 (і про яку взагалі нікому не відомо), і ще одна — «невідома». Мабуть, саме там виготовляють біогусей.
— Є ще лабораторія рівня BSL-2 у селі Чернів, що на Івано-Франківщині. Там проживають 430 осіб27. Ймовірно, це мав бути Чернігів або Чернівці, але, мабуть, трапилися якісь труднощі з транскрипцією назв кирилицею.
— Аналогічна ситуація з «віртуальними» лабораторіями рівня BSL-3 — у Львові та на Закарпатті, про які ніхто не чув і не знає. Окремо слід зазначити для американців, які це прочитають, що Zakarpattia та Crimea — це назви регіонів, а не населених пунктів.
— В Одесі натомість таких лабораторій аж дві (хоча насправді — одна, яка зараз не те щоб працює). Одна з них голосно позначена як «сховище біологічної зброї», хоча насправді це колекція зразків патогенів, типових для України, з якими жодних додаткових маніпуляцій не проводили.
— На мапі не згадується лабораторія третього рівня захисту в Житомирі, що вкотре підтверджує, що Житомира не існує28.
— Натомість, лабораторій рівня BSL-2 значно менше, ніж є насправді.
— На мапі є місто Дніпропетровськ, яке було перейменовано ще в 2016 році29, що також свідчить про актуальність і надійність наведеної інформації.
Окремо слід відзначити наявність «біолабораторій» у таких містах, як Донецьк, Луганськ, Херсон, а також у Криму. Усі ці локації свого часу були окуповані, і знайти докази існування лабораторій, у яких розробляли або зберігали біологічну зброю, було б нескладно. Але чомусь цих доказів або свідчень співробітників лабораторій досі немає. Також досі немає свідчень про секретний натівський бункер з біолабораторією під заводом «Азовсталь»30, повідомлення про який активно поширювали навесні 2022 року. До речі, десь в той же час Тулсі Ґаббард вже критикували31 за поширення сентенцій про «українські біолабораторії» її нинішні колеги-республіканці Адам Кінцінґер та Мітт Ромні.
Заради цікавості можете переглянути презентацію з «доказами», які РФ презентувала на з’їзді в Женеві у 2022 році32 і знайти 10 відмінностей від того, що «розсекретила» Ґаббард25. Нагадаю, та зустріч завершилася нічим, як і купа інших зустрічей і консультацій, що РФ ініціювала на всіх рівнях, зокрема в Раді безпеки ООН33.
У матеріалах розвідників США поряд з мапою біолабораторій згадуються назви окремих хвороб, які мають підкреслити небезпеку того, що відбувається в Україні:
— сибірська виразка (зрідка трапляється в Україні, спори можуть довго зберігатись у скотомогильниках, є повідомлення про завезення на тимчасово окуповані території інфікованих туш великої рогатої худоби34);
— африканська чума свиней35 (востаннє зареєстрована в Україні у 2015 році, з того самого року в Європі не фіксується спалахів цієї хвороби);
— хвороба Ньюкасла (захворювання птахів, Україна вважається вільною від цієї хвороби, а одиничні випадки пов’язані з перелітними птахами; немає даних про зберігання збудників зразків цієї хвороби в Україні);
— MERS, SARS (немає даних про зберігання збудників зразків цієї хвороби в Україні, або про дослідження, які з цими збудниками проводили);
— геморагічні гарячки Марбурґ, Ебола та Ласса (жодної документальної згадки про те, що в Україні працювали з такими збудниками, немає, як і жодного документального підтвердження зберігання зразків цих патогенів у колекціях);
— чума (в колекції Протичумного інституту справді зберігаються штами чуми, але є нюанс, адже це вакцинні штами, які є ослабленими і не спричиняють захворювання);
— рикетсії (збудники тифу, різноманітних плямистих гарячок і всього такого; переносять воші й кліщі; їх теж іноді виявляють в Україні36).
Тобто йдеться або про збудники, які є ендемічними в Україні (і цілком нормальним і потрібним є їхнє дослідження), або про те, чого в Україні ніколи не було.
Далі йдуть «розсекречені» дані про будівництво/реконструкцію/оснащення лабораторій в Херсоні, Львові, Одесі та на Закарпатті. Але проблема для Національної розвідки США полягає в тому, що на сайті Посольства США в Україні давно опубліковано інформацію про реалізацію проєкту Biological Threat Reduction Program (Програма зниження біологічних загроз)37. Там можна знайти багато більш детальних даних щодо лабораторій, які також розташовані в Дніпрі, Харкові, Вінниці, Тернополі та Луганську. Ймовірно, розвідникам просто не повідомили про існування посольства та його сайту.
Що ж фінансували США і навіщо?
— Спорудження і оснащення лабораторій, бо нікому не потрібно, щоб у великій країні в центрі Європи сталася епідемія невідомо чого, що пошириться на купу країн. Банально дешевше вкладатись у діагностику і раннє виявлення небезпечних збудників подалі від власних кордонів. У Конго, наприклад, нова адміністрація США на порядки знизила підтримку місцевої системи охорони здоров’я38. Як наслідок, там пропустили початок епідемії штаму еболи Bundibugyo. Станом на початок липня 2026 року ми вже маємо понад 1580 підтверджених випадків і понад 500 смертей39.
— З 2005 року США вклали близько 200 мільйонів доларів у підтримку діагностичних, наукових або референс-лабораторій системи громадського здоровʼя, ветеринарної медицини або інших наукових установ, покращуючи стан охорони здоров’я людей та тварин33.
— Жодних доказів проведення gain-of-function research (тобто досліджень, під час яких збудник набуває нових властивостей) в Україні за кошти США або інших донорів як не було, так і немає. Дослідження, які проводять, спрямовані на вивчення поширення збудників в Україні, покращення діагностики та розробку нових ефективних стратегій лікування. Ніщо з цього не пов’язане з біологічною зброєю.
— США не володіють і не керують «біолабораторіями» в Україні, що у своїй заяві від 2022 року підтвердив речник Державного департаменту40.
