Для мене трохи дивно повертатися до дискусії на тему вакцин проти ковіду у 2024 році, бо здавалося, всі списи давно вже зламані й питання вирішені.
На жаль, у вакцини все ж не виявилось чіпу, і безкоштовний інтернет моє плече не почало розповсюджувати, але частина українських професорів не полишає спроб заробити хоч якихось балів в очах своєї пастви, розповсюджуючи не гірше за уявний чіп антинаукову ахінею.
Почалося все зі статті в The Telegraph¹, в якій повідомляється, що вперше AstraZeneca визнає в судових документах, що її вакцина може викликати рідкісні побічні ефекти. (І вони дійсно рідкісні, про це пізніше.)
Деякі українські професори, ймовірно, через низькі знання англійської і, на жаль, української, написали про цю новину приблизно так: «AstraZeneca признала, что ее вакцина вызывает тромбоз и низкое количество тромбоцитов» (вибачте за російську, професорів заведено цитувати дослівно, але українську вони все ще не вивчили) («AstraZeneca визнала, що її вакцина викликає тромбоз і низьку кількість тромбоцитів» — ред.).
На компанію позиваються люди, у яких виникло рідкісне ускладнення вакцинації вектерною вакциною Covishield — тромбоз з тромбоцитопенічним синдромом (ТТС).
Чи є в цьому якесь відкриття? Ні. Вперше про ТТС як ускладнення вакцинації векторними та мРКН-вакцинами проти COVID-19 почали згадувати в березні 2021, коли масова вакцинація у світі вже відбувалася на всю потужність і було зроблено мільйони доз (на той час вакцинація в Україні лише починалась, першу вакцину в Україні ввели 24 лютого 2021 року²).
10 березня 2021 року European Medicines Agency (EMA) опублікувала звіт, у якому повідомляли про випадки тромбозу³, які пов’язували з вакциною AstraZeneca. Використання вакцини призупинили. 18 березня 2021 року, врахувавши, що потенційна користь переважає ризики, її продовжили використовувати. Епізоди тромбозу у пацієнтів, що могли бути пов’язані з вакцинацією, фіксувались при використанні та вакцин J&J/Janssen та Pfizer/BioNTech.
Комунікація з цього питання відбувалася постійно. Власне, про будь-які побічні ефекти повідомляли у звітах, які були у вільному доступі та не становили якоїсь державної таємниці.
Тут треба зробити ліричний відступ і поговорити про користь і ризики. В медицині не існує абсолютно безпечних методів лікування. У більшості медичних препаратів є побічні ефекти. Питання лише в тому, чи варта гра свічок. Якщо статистично ефект від лікування перевищує ризики ускладнень, то метод будуть використовувати, поки не винайдуть безпечніший. Використання, наприклад, антикоагулянтів (препарати, що «розріджують кров») можуть стати причиною кровотечі, але без них неможливо обійтись, коли йдеться про тромбоз якихось судин. Більш ніж вірогідна смерть, наприклад, від інфаркту міокарда чи гіпотетично низький ризик кровотечі? Вибір очевидний.
Станом на 2021 рік було більш ніж зрозуміло, що ковід доволі небезпечна вірусна інфекція, яка потенційно може призвести до значної інвалідизації, смерті або віддалених наслідків, які ми будемо відчувати роками. А єдиний ефективний інструмент профілактувати важкий ковід — вакцинація.
Тому робити сенсацію у 2024 році з того, що було відомо ще у 2021, трохи дивно, але абсолютно в стилі «свідків не такої вакцини» у виконанні вітчизняних академіків та професорів. Власне, тому для мене і дивно повертатись до цього питання.
Які ж ризики насправді?
Ось, до прикладу, статистика можливих ускладнень ковіду та використання вакцини AstraZeneca станом на 2021 рік.
В усіх вікових групах ризики важких ускладнень ковіду значно перевищували можливі від вакцинації, тому абсолютно логічними було продовжувати використовувати вакцину. На той момент було зроблено вже десятки мільйонів цієї вакцини і був зібраний значний масив даних⁴. Здебільшого мова йде про 2-8 випадків ускладнень на 100 тисяч вакцинованих, ускладнення ковіду на той момент становила від десятків до сотень на 100 тисяч виявлених випадків.
Для порівняння, потенційна смерть або важкі ускладнення при використанні розчину сорбітолу (препарат, що немає доказової бази, але входить в топ-10 найбільш продаваних в Україні) становить 3 на 100 тисяч.
Пізніше, враховуючи, що вакцина Pfizer/BioNTech та Moderna викликали значно рідші тромботичні ускладнення, вакцину AstraZeneca перестали використовувати у світі, як і J&J/Janssen, що теж було логічним кроком — обрати вакцини з кращим профілем безпеки. Але не зроби Pfizer/BioNTech вакцину, то світ і далі б використовував вакцину AstraZeneca, тому що не мав би кращого варіанту профілактики важкого перебігу ковіду. Адже, попри все, користь перевищувала ризики.
Чому ж вакцини досі борють?
Відчуття, ніби частина наукового світу образилась, що їм не дали полікувати ковід старими-добрими недоказовими методами. Власне, відомим українським лікарям не заважало в боротьбі з вакцинами паралельно рекламувати різні схеми лікування, які базувались винятково на фантазії авторів та фармкомпаній.
На жаль, потужний антивакцинальний рух став однією з причин провалу вакцинальної кампанії в Україні. Вакцина могла б врятувати десятки тисяч українців, якби вони її вчасно отримали. Ще більше шкода, що жоден професор не поніс покарання за свою антивакцинаторську діяльність.
Магічної таблетки від всіх хвороб не існує, але її намагались і будуть намагатися продати вам. Не від цієї пандемії, так іншої. Тому перевіряйте інформацію, читайте першоджерела і не вірте дописам-сенсаціям, в яких розкривається чергова світова змова. Цій статті теж не вірте, а пройдіть за посиланнями, пошукайте інформацію та знайдіть відповіді. Головне — використовуйте перевірені, офіційні джерела.
P.S. Питання вакцинації є питанням національної безпеки, тому не дивно, що ворог з радістю фінансує⁵ подібні настрої в суспільстві. Важко сказати, чи це весняне загострення серед академіків, чи гроші не пахнуть, але в деяких псевдонауковців це стиль життя.
Безкарність породжує безвідповідальність. До прикладу, Australian Health Practitioner Regulatory Agency (AHPRA) в березні 2021 заявила⁶, що лікарі, які розповсюджуватимуть антивакцинаторські тези, понесуть адміністративну відповідальність, а можливо, навіть припинять практику.
У липні 2021 року в США Федерація медичних комісій опублікувала заяву⁷: «Лікарі, які генерують і поширюють дезінформацію щодо вакцини проти COVID-19, ризикують бути притягненими до дисциплінарної відповідальності».
Можна знайти й низку інших прикладів. Утім, лікарі за вислови в соцмережах зазвичай несли лише репутаційні втрати. Притягнути до відповідальності такого лікаря складно. В Україні лікарі навіть репутаційно нічого не втрачали за антивакцинаторську діяльність. Навпаки, тільки знаходили більше пацієнтів.
Рано чи пізно на нас чекає чергова пандемія і, якщо не зробимо висновків, знову заплатимо за безкарність і безвідповідальність життями наших громадян, які довірливо слухатимуть псевдонаукові тези.
