Протистояння між Пентагоном і компанією Anthropic стало першим великим зіткненням1 у битві за правила використання штучного інтелекту там, де ціна помилки — людські життя.
У фільмі «Щасти, розважайся, не помри»2 режисера Гора Вербінскі головний герой — мандрівник у часі, коментуючи своє прагнення зупинити занадто активний розвиток технологій, говорить тривожну фразу: запобіжники для штучного інтелекту винайдуть лише через 50 років після його створення. Це твердження доволі точно відображає нашу реальність. Станом на 2026 рік людство винайшло технологію, яка може радикально змінити світ. Проте наразі для неї не існує жодних обов’язкових стандартів безпеки чи міжнародних угод про її використання. Саме відсутність таких запобіжників лягла в основу суперечки між Anthropic і Пентагоном — коли компанія наполягала на обмеженнях у використанні її технологій, а військові не погоджувалися із цією ідеєю.
Публічні заяви з боку очільників Пентагону3 та особисто4 Дональда Трампа й конкретні репресивні кроки щодо компанії Anthropic стали першим гучним прикладом зіткнення двох кардинально різних поглядів на роль штучного інтелекту у воєнних конфліктах. Позиція американського військового відомства, яке прагне використовувати можливості нової технології майже без будь-яких обмежень, суперечить принципам, які декларує компанія Anthropic. Насправді ж ця боротьба гігантів — політичного та технологічного — не корпоративний конфлікт, а протистояння цінностей, а ще — битва за те, наскільки автономним і безмежним у своїх можливостях в майбутньому буде штучний інтелект. І, звісно, питання про те, чи вистачить людству мудрості, щоб встановити правила гри до того, як гра вийде з-під контролю.
Штучний інтелект у збройних конфліктах
Штучний інтелект в наш час уже бере участь5 у війні. Системи на основі машинного навчання сьогодні формують списки цілей, обробляють розвідувальні дані, моделюють логістику і координують бойові операції. Тож станом на початок 2026 року питання щодо використання ШІ у війні не стоїть. Натомість актуальним є те, за якими правилами ця технологія буде брати участь у війнах і, найголовніше, із якою мірою людського контролю її застосовуватимуть.
ШІ використовують у військових операціях декілька країн. До прикладу, США системно нарощують інвестиції в бойове застосування ШІ: у березні 2026 року заступник міністра оборони Стів Файнберґ підписав6 документ, що збільшує фінансування системи Maven7 — однієї з головних програм Пентагону, яка використовує штучний інтелект для обробки великих масивів даних, насамперед відео та зображень із дронів, супутників і камер спостереження. Завдяки цьому документу Maven стала одним із ключових елементів ШІ-інфраструктури армії США.
Китай теж інвестує8 в автономні бойові системи. Ізраїль застосовує9 системи машинного навчання для автоматизованого формування списків цілей. Російсько-українська війна теж дала поштовх10 до використання дронів з елементами автономного наведення та системою підтримання рішень на основі ШІ.
Головна особливість використання елементів штучного інтелекту американськими військовими полягає в застосуванні цієї технології у плануванні операцій. Саме американські військові найактивніше залучають комерційні ШІ-інструменти, зокрема Claude від Anthropic. Відомо, що розробку Anthropic застосовували11 під час американсько-ізраїльської кампанії проти іранських ядерних об’єктів для аналізу розвідувальних даних, вибору цілей і моделювання наслідків ударів. Іще один випадок — операція, пов’язана із захопленням президента Венесуели Ніколаса Мадуро: тут Claude залучався12 через партнерство з Palantir для аналізу оперативної інформації, координації логістики і моделювання сценаріїв розвитку подій. Цікаво, що це застосування відбувалось уже на тлі скандалу між Anthropic та Пентагоном.
Анатомія конфлікту між Пентагоном та Anthropic
У лютому 2026 року міністр оборони США Піт Геґсет ініціював закриту зустріч з генеральним директором Anthropic Даріо Амодеєм, під час якої очільник військового міністерства озвучив вимогу13 надати Пентагону повний, необмежений доступ до ШІ-моделі Claude — зокрема можливість її використання для розроблення зброї, планування бойових операцій і масового стеження за американськими громадянами. У разі відмови компанії загрожували статус «ризику для ланцюга постачання» і фактичне вилучення з ринку федеральних замовлень.
В Anthropic підтвердили14 готовність адаптувати умови використання Claude для армійських потреб, однак оголосили дві незмінні «червоні лінії». Це заборона на масове стеження за громадянами США і неможливість використання Claude у повністю автономних системах озброєнь, що здатні відкривати вогонь без участі людини-оператора. На цьому тлі особливо показовим є те, що OpenAI і xAI уже погодилися на запропоновані умови.
У відповідь на це Геґсет публічно відхилив позицію компанії, заявивши, що жодна приватна корпорація не може обмежувати оперативні рішення американської армії. Адміністрація Трампа офіційно надала Anthropic статус «ризику для ланцюга постачання», який зазвичай застосовують щодо іноземних структур. Одночасно із цим федеральним агентствам наказали негайно припинити15 використання будь-яких продуктів Anthropic.
У відповідь на це Anthropic подала позов16 проти Пентагону, оскаржуючи правомірність наданого статусу. На думку юристів, правова база заборони була нестійкою17: чинні повноваження адміністрації не давали формальних підстав забороняти оборонним підрядникам використовувати конкретний комерційний ШІ-продукт.
Конфлікт між Anthropic та адміністрацією Трампа став першим публічним прецедентом, де питання про використання ШІ військовими вийшло за межі закритих переговорів і стало відомим на загал, перейшовши не лише в юридичне поле, а й у медійне та моральне. Окрім того, це протистояння показало: попри популярність та активне використання генеративного ШІ, більшість держав не має ані достатньої правової бази, ані узгодженої міжнародної позиції щодо того, де проходять межі використання комерційних ШІ-систем у збройних конфліктах. Тож ця ситуація є боротьбою за те, чи зможуть розробники майбутніх ШІ-продуктів вбудовувати певні запобіжні механізми у свої інструменти.
Anthropic — мораль в епоху всеосяжного ШІ
Немає нічого дивного в тому, що питання «червоних ліній» стосовно військового ШІ порушила саме Anthropic. Адже засновники компанії подбали про ці запобіжники ще на етапі її створення.
Anthropic заснували18 у 2021 році Даріо та Даніела Амодеї, які покинули OpenAI через розбіжності у питаннях безпеки ШІ. На відміну від конкурентів, розробники зробили етичні обмеження не маркетинговим гаслом, а операційним принципом і позиціонують18 себе як «компанію, що займається дослідженнями та безпекою штучного інтелекту».
Усе це викладено в «Конституції ШІ» — публічному документі19, в якому описуються принципи роботи її ШІ-інструмента. Там, до прикладу, сказано, що Claude навчена відмовлятися від завдань, які суперечать базовим етичним принципам. Йдеться про набір норм, закладених у «конституції»: вони передбачають уникнення токсичних і дискримінаційних відповідей, відмову від сприяння незаконним або неетичним діям, а також орієнтацію на корисність, чесність і безпечність. Ці принципи сформовані на основі різних джерел — зокрема із Декларації прав людини ООН20, практик trust & safety21, напрацювань інших лабораторій, зокрема DeepMind22, а також внутрішніх досліджень компанії.
Anthropic свідомо обмежує23 можливості використання свого продукту. Це рішення дуже незвичне для індустрії, де швидкість розробки зазвичай важливіша за обережність.
Проте в реальності Claude — модель, розроблена в Anthropic, — стала використовуватися в Міністерстві оборони США через ланцюжок підрядників, зокрема Palantir. Формально Anthropic не продає технології військовим. Фактично Claude вже використовується у військових аналітичних платформах.
Несподівані переваги для Anthropic
Конфлікт Anthropic з Пентагоном призвів до широкої підтримки компанії — і від несподіваних джерел, і від прямих конкурентів. До прикладу, корпорація Microsoft подала до суду клопотання24 проти рішення Пентагону, ставши на бік Anthropic, попри протистояння з нею у корпоративному сегменті. Співробітники Google та OpenAI публічно підтримали25 позицію Anthropic щодо меж державного примусу до технологічних компаній.
Ще одним наслідком державних претензій до Anthropic стала популярність Claude серед пересічних користувачів. Після атак адміністрації Трампа застосунок Claude посів26 першу позицію в американському App Store серед безкоштовних ШІ-програм, обійшовши ChatGPT і Gemini. До березня 2026 року частка Anthropic серед компаній, що вперше купують корпоративні ШІ-рішення, зросла27 до 73%.
Мер Лондона запросив28 Anthropic розширити свою присутність у британській столиці. Великобританія, яка не має власної подібної розробки, робить ставку на залучення іноземних ШІ-компаній, щоб отримати доступ до передових технологій. Водночас ідеться не про створення екосистеми з нуля: DeepMind, заснована Демісом Гассабісом, від початку розвивалася у Великій Британії. Однак сучасний етап характеризується саме посиленням ролі Лондона як глобального ШІ-хабу: OpenAI оголосила29 місто своїм найбільшим дослідницьким центром за межами США, а Google активно розвиває30 кампус DeepMind у районі Кінґс-Крос. Тож претензії американських військових до одного з головних гравців ШІ-ринку допомогли Британії активно залучати провідні американські ШІ-компанії для розбудови власної технологічної екосистеми.
Інституційне злиття: Кремнієва долина і армія
Паралельно з конфліктом навколо Anthropic у США відбуваються процеси, які вказують на глибшу трансформацію сектору високих технологій у збройні сили. Йдеться вже не просто про постачання обладнання чи програмного забезпечення за контрактами, а про системну інтеграцію між цими двома доменами.
У червні 2025 року Міністерство оборони США створило31 спеціальний підрозділ резерву — Detachment 201, офіційно відомий як Executive Innovation Corps. Його завдання — прискорити впровадження штучного інтелекту у військове планування та операції. Але найцікавішим виявився не формат, а склад підрозділу. До нього увійшли топ-менеджери провідних технологічних компаній, серед яких Шьям Санкар, технічний директор Palantir; Ендрю Босворт, технічний директор Meta; Кевін Вейл, директор з продуктів OpenAI; Боб МакҐрю, колишній фінансовий директор OpenAI.
Усі вони отримали звання підполковника армійського резерву, до того ж їм не довелося проходити стандартну базову військову підготовку. Формальні вимоги до їхньої служби мінімальні — 120 годин на рік. Але символічне значення цього кроку набагато вагоміше: керівники компаній, які розробляють найпотужніші ШІ-системи у світі, тепер носять військову форму і формально підпорядковуються армійській ієрархії.
Показово, що саме ті компанії, чиї топ-менеджери є офіцерами резерву, найактивніше збільшують обсяги оборонних угод. Palantir отримала контракт на 480 мільйонів доларів від армії США. Meta інтегрує свої технології у носимі військові системи. OpenAI, попри попередні застереження, стає постачальником ШІ для Пентагону.
Майбутнє військового ШІ
Історія протистояння між Anthropic та американською військовою машиною виявила низку проблем, які людство повинно вирішувати уже сьогодні. Найголовніша з них — це застереження щодо використання ШІ у військових операціях. Пропозиція Anthropic — унеможливити ситуацію, коли остаточне рішення щодо застосування зброї прийматиме алгоритм — більш ніж логічна для тих, хто розуміє, що ШІ може помилятись. Ціна помилки в такому контексті може бути дуже серйозною.
З іншого боку, сучасне міжнародне гуманітарне право створювали для регулювання поведінки людей на війні, тож воно не містить механізмів відповідальності за рішення, ухвалені алгоритмом. Жоден чинний договір не визначає, кого покарати, якщо автономна система хибно ідентифікує ціль і спричинює цивільні жертви: розробників, операторів, командирів чи державу.
Водночас швидкість розвитку ШІ-технологій значно випереджає темпи створення міжнародних правових норм, що регулювали б їхнє застосування у конфліктах. Це означає, що людство ризикує опинитися в ситуації, коли зброя з автономним ухваленням рішень уже широко використовуватиметься, а механізми контролю та відповідальності ще не створені.
Станом на кінець березня Anthropic виграв судову суперечку із адміністрацією Трампа, і суд зобов’язав відкликати32 визначення «ризику для ланцюга постачання» для компанії. Проте загалом цей конфлікт виявив структурні суперечності, що не зникли навіть після рішення на користь компанії.
Цей кейс зафіксував кілька принципових фактів: ШІ вже функціонує як елемент бойових операцій, технологічна залежність армій від комерційних систем виявляється стійкішою за будь-які адміністративні заборони, а добровільна корпоративна етика не є адекватним замінником правового регулювання. Усе це потребує змін правил гри і негайної трансформації регулювання технологій у війську загалом і військового ШІ зокрема. Питання лише в тому, скільки часу залишається до першої масштабної трагедії, спричиненої автономною системою, яка змусить світ нарешті визнати критичність проблеми. Історія свідчить: найчастіше глобальні регуляторні зміни відбуваються лише після катастроф, а не до них.
