Людство здавна знає про існування природних речовин — рослин, ягід чи грибів — здатних впливати на мозок. Більшість із них є небезпечними та викликають залежність. Але 70 років тому на ринку з’явилися синтезовані буцімто безпечні препарати — ноотропи — які можуть зробити нас кмітливими, врівноваженими та зосередженими. Ці препарати активно просувають як засоби для лікування хвороб і набуття когнітивних суперздібностей. У цьому інтерв’ю ми поговорили з Наною Войтенко, нейробіологинею та докторкою біологічних наук, про те, як ноотропи стали великим фармакологічним обманом, як насправді можна покращити когнітивні функції та чи зможемо ми колись винайти «пігулку для розуму».
Розкажіть, будь ласка, що таке ноотропи?
Ноотропи — це препарати, які нібито впливають на когнітивні функції мозку. Виробники обіцяють, що ноотропи можуть покращити пам’ять, здатність мозку до навчання, резистентність до шкідливих впливів тощо. Перший ноотроп — пірацетам — був синтезований на початку 50-х років. Тоді це була така ейфорія: мовляв, нарешті знайшли чарівну пігулку, яка всіх зробить геніями. Але, на жаль, цього не сталося. Від моменту появи ноотропів провели багато досліджень, і жодне з них не показало їхньої ефективності. Тому з часом науковці почали дещо розчаровуватися у цих речовинах, а українські та деякі європейські фармацевтичні компанії, навпаки, почали їх активно виробляти та просувати.
Інструкції до ноотропів виглядають доволі переконливими. Виробники описують їхні механізми дії як похідних гама-аміномасляної кислоти або бета-фенілетиламіну. Звучить дуже по-науковому. А як це працює на практиці?
Візьмемо, наприклад, пірацетам. Це дійсно похідна гама-аміномасляної кислоти. Дослідження виявили, що пірацетам є модулятором АМРА-рецепторів. Ці рецептори задіяні в процесі синаптичної передачі та в синаптичній пластичності нашого мозку. І от пірацетам може, хоч і не дуже сильно, змінювати активність цих рецепторів. Але є одне важливе «але».
Усе це було продемонстровано на клітинному рівні. Тобто науковці проводили експерименти в лабораторіях, на молекулярному та клітинному рівнях, і побачили, що пірацетам якось впливає на деякі молекулярні механізми клітин. Але це не означає, що він так само впливатиме на людський мозок, який є значно складнішим за [окремі] молекули.
В Інституті фізіології імені О. О. Богомольця НАН України свого часу було декілька захистів дисертацій, в яких показували, що екстракт ґінкґо білоба теж впливає на певні канали, які експресовані в нервових клітинах. Можна знайти й дослідження, які продемонструють вплив ноотропів на внутрішньоклітинний метаболізм. Але все це робиться на клітинах в лабораторних умовах. А коли це переноситься на складний мозок людини, то виявляється, що воно не працює. Чому? Ми не знаємо. Наприклад, може бути, що для ефективної роботи ноотропів потрібні інші концентрації активної речовини, але в таких концентраціях вони вже стануть токсичними для людини. Тому дослідження в лабораторіях і реальний ефект — це дуже різні речі.
Я припускаю, що є окремі пацієнти, яким ноотропи можуть щось покращити. Наприклад, може спрацювати ефект плацебо. Людині дають пігулку, і їй починає здаватися, що мозок запрацював краще. Але немає адекватних клінічних плацебо-контрольованих досліджень, які б показали ефективність ноотропів для покращення когнітивних функцій здорової людини.
Чи є хоч якісь захворювання, для яких ноотропи можуть бути ефективними?
Деякі є. Наприклад, у Великій Британії пірацетам призначають для лікування міоклонусу. Це симптом деяких неврологічних захворювань, за якого люди страждають на неконтрольовані короткочасні скорочення певних м'язів. Пірацетам може впливати на скорочення м’язових клітин та судин і полегшувати ці симптоми. Механізм впливу не зовсім зрозумілий. Це може бути і вплив на мембранні канали, які регулюють скорочення м’язових клітин, й на цикл Кребса, тобто на виробництво енергії клітиною. Але когнітивна функція таких пацієнтів ніяк не змінюється при прийомі пірацетаму.
Якщо ми говоримо про нейродегенеративні захворювання, як-от хвороба Альцгеймера чи розсіяний склероз, жодне дослідження не показало ефективність ноотропів. При таких захворюваннях гинуть нейрони, і ніяка пігулка не може їх відновити. Навіть якщо уявити, що ноотропи можуть покращити кровообіг у мозку, це не призведе до появи нових нейронів.
А як щодо відновлення після інсультів? Чи допомагають тут ноотропи?
Дослідження на щурах показали, що лікування пірацетамом зменшувало ступінь ішемічного пошкодження мозку порівняно з плацебо1. Але клінічні дослідження на людях не змогли продемонструвати достовірного ефекту пірацетаму при гострому інсульті2,3. Тобто самі по собі ноотропи не допомагають. Для того, щоб відновитися після інсульту, потрібна системна реабілітація. Пацієнту потрібно поновити зв’язки між нейронами. Це можна зробити тільки якщо в синапс між нейронами прийде електричний імпульс. А електричні імпульси генеруються лише активністю мозку. Тобто, простіше кажучи, потрібно намагатися говорити, запам’ятовувати, робити фізичні вправи. Це допомагає поновити зв’язки між нейронами.
До того ж у деяких випадках вживання ноотропів після інсульту може бути небезпечним. Якщо пацієнт пережив геморагічний інсульт — крововилив у мозку — ноотропи із їхнім впливом на судини можуть лише погіршити ситуацію.
Чи можуть ноотропи викликати побічні ефекти?
Звісно, можуть. Вони можуть бути небезпечними для людей, які мають проблеми з нирками. Вони також можуть викликати головний біль. Треба розуміти, що немає повністю безпечних препаратів. У всього є якийсь побічний ефект. І не буває такого, що ноотроп «подіє» лише на мозок. Ні, ліки такого широкого спектру дії можуть впливати на функціонування систем усього організму: шлунок, судини, серце тощо. Тому ліки призначаються лише тоді, коли користь від їхнього вживання переважає ризики.
А як щодо здорових людей? Чимало здорових людей, які займаються інтелектуальною працею, починають вживати ноотропи. Чим вони їх приваблюють?
Привабливість ноотропів дуже зрозуміла. Люди хочуть бути розумнішими. Люди хочуть покращити роботу свого мозку, але більшість не розуміє, що над цим потрібно старанно працювати.
Наша інтелектуальна спроможність визначається кількістю зв’язків, які сформувалися, коли наш мозок розвивався. Це відбувається до 20–21 року. Потім ми вже використовуємо те, що напрацювали. Але навіть подорослішавши, нам потрібно навантажувати свій мозок, щоб підтримувати його у робочому стані. Без постійного навантаження зв’язки у мозку починають руйнуватися. І жодна пігулка тут не допоможе.
Ноотропи як явище нагадують мені ліки для схуднення. Така сама схема. Людина хоче схуднути, але не хоче для цього нічого робити. Тому купує пігулки для схуднення, сподіваючись на якийсь результат. Так само і з ноотропами.
Як можна насправді покращити свої когнітивні функції?
Для того, щоб покращити роботу мозку, треба займатися, як у тренажерному залі. Треба змушувати свій мозок працювати. Якщо у вас є вибір: подивитися кіно чи прочитати книжку — прочитайте книжку. У кіно всю роботу за вас вже виконали інші: вони вигадали, який вигляд повинні мати персонажі, що вони мають носити, як говорити. А коли ми читаємо, то змушуємо працювати власний мозок. Навіть коли ми просто мріємо чи фантазуємо, наш мозок працює.
Я також всім рекомендую вивчати мови. Наприклад, я народилася в Баку і з народження розмовляла російською. Коли у 90-х я приїхала в Україну, ніхто не вимагав від мене знання української. Тому до свого 50-річчя я підійшла, не розмовляючи українською. Але я свідомо вирішила перейти на українську. І це було нелегко, адже з віком пластичність мозку знижується. Я маю змушувати свій мозок працювати, пригадувати слова українською. І завдяки цьому зараз у мене покращується пам’ять. Тому почати говорити новою для вас мовою у дорослому віці — це чудовий спосіб підтримати пластичність свого мозку.
Ще одна хороша ідея — грати в шахи. Або розвивати дрібну моторику. Наприклад, навчитися грати на гітарі або іншому музичному інструменті. А якщо вже вмієте — вчіть нові пісні. Багато років тому я знала в основному російськомовні пісні. А зараз вчуся співати українські.
Сон, мабуть, теж важливий?
Дуже. Для здоров’я мозку потрібно нормально спати. Зараз в Україні це може бути складно, всі ми прокидаємося від повітряних тривог. Але якщо ми хочемо подбати про свій мозок, то треба зробити здоровий сон своїм пріоритетом. Саме під час сну наш мозок поновлюється, очищається від зайвого, відбувається консолідація пам’яті. Це коли спогади переносяться з гіпокампу в кору головного мозку і зберігаються там. Нам необхідні принаймні декілька годин безперервного сну, щоб пройти всі його фази. Інакше ми просто нічого не зможемо запам’ятати.
Також треба знижувати рівень стресу. Звісно, це важко, особливо під час війни. Але тут можуть допомогти фізичні вправи та відволікання від негативних думок. Чимало людей себе «накручують» перед сном або гортають стрічки соцмереж, тим самим підвищуючи свій рівень кортизолу. Натомість потрібно змушувати себе відволікатися, думати про хороше, мріяти, адже кортизол перед сном має знижуватися.
А як щодо харчування? Те, що ми їмо, впливає на мозок?
Безперечно. Їжа формує мікробіоту нашого кишківника. Є велика кількість досліджень, які показують, що кількісний та якісний склад мікробіоти впливає як на здоровий мозок, так і на ризики розвитку нейродегенеративних захворювань, таких як хвороби Альгеймера і Паркінсона, різні форми склерозів, навіть психічні розлади та депресію4-10. Здорове харчування особливо важливо для молодих людей і дітей, у яких мозок ще формується. Їм необхідне збалансоване харчування — білки, жири та вуглеводи. Тож, скажімо, абсолютно нормально обрати шлях веганства чи вегетаріанства після сорока років. Але в молодому віці нашому мозку потрібні всі нутрієнти та амінокислоти, зокрема ті, що є лише у продуктах тваринного походження.
Чи проводять зараз нові дослідження ноотропів?
Так. Як редакторці журналу Neuroscience Letters мені час від часу трапляються статті про ноотропи. Це здебільшого пре-клінічні дослідження, тобто ті, що проводять на лабораторних тваринах. Також одного разу я побачила статтю про клінічні дослідження, тобто на людях, де ноотропи показали якийсь ефект. Але треба враховувати контекст. Цю статтю опублікували китайські вчені в доволі низкорейтинговому пакистанському журналі. Такі публікації не викликають довіри, адже невідомо, чи пройшла ця стаття рецензування, чи адекватно проводилося дослідження. Тому я б на таке не звертала уваги. Але в цілому, вважаю, що продовження досліджень — це добре. Можливо, колись ми винайдемо якусь корисну похідну або з’ясуємо, що ноотропи в парі з іншими препаратами здатні мати позитивний ефект.
Тобто є певний потенціал?
Важко сказати. Мозок — це складно влаштовано система. Такі препарати мають для початку подолати . Потім вони мають справляти дуже специфічну дію — покращувати когнітивні функції, але ніяк не впливати на інші функції. У нашому мозку все дуже збалансовано. І втрутитися в його роботу так, щоб не нашкодити, може бути нелегко.
Скажімо, є психотропні препарати, які мають лікувальний ефект. Наприклад, в Сполучених Штатах використовують амфетаміни для лікування синдрому дефіциту уваги у дітей. На відміну від ноотропів, такі препарати в США мають сертифікацію FDA (Food and Drugs Administration). І вони дійсно допомагають: покращують концентрацію, увагу тощо. Але побічний ефект в тому, що це може викликати залежність. Тому треба дуже ретельно підбирати дозування.
Зараз ноотропи часто можна побачити в списках ліків, які волонтери закуповують для військових. Яка ваша думка про це?
Хотілося б, щоб замість ноотропів волонтери закуповували якісні турнікети, які дійсно можуть врятувати життя. Ноотропи не мають доведеної ефективності у лікуванні акубаротравми (так званих контузій). У здорових військових вони можуть погіршувати якість сну. А в наших військових і так з цим велика проблема.
Чому ноотропи досі продаються в Україні та що з цим робити?
Річ у тім, що в Україні для проходження реєстрації препарат не має показати свою ефективність. Потрібно лише довести, що він не є токсичним. Ноотропи, в принципі, не токсичні, тому їх зареєстрували, і чимало людей вільно купує їх в аптеках. У деяких країнах Європи вони теж пройшли реєстрацію, але от у Сполучених Штатах вони не сертифіковані FDA та можуть продаватися лише як БАДи.
Наразі важко змінити українське законодавство та впровадити дієвий механізм регулювання продажу ноотропів. Тож доводиться покладатися лише на особисту відповідальність лікарів, а також на просвітницьку діяльність. Тому важливо доносити до людей, що ноотропи — це препарати з недоведеною ефективністю. Вашому мозку потрібен здоровий сон, збалансоване харчування та інтелектуальні й фізичні вправи, а не ноотропи.
