Де шукати фламінго в Україні

Як фламінго будують гнізда та що таке «пташине молоко»

У Криму фламінго намагалися декілька разів заснувати колонію, але невдало. Минулого року вони залишилися на зимівлю у окупованому  Криму, і росіяни написали, що птахи готуються до гніздування. Зараз маємо достовірну інформацію, що на території окупованого Криму є колонія фламінго з 60 пташенятами. Так що в Україні зараз є два потужні поселення фламінго: на Тузлівських лиманах та в Криму на Сиваші. 

Перше гніздування фламінго в Україні відбулося у 2017 році у системі заток Сивашів. Тоді директор Регіонального парку «Кінбурнська коса» Зіновій Петрович знайшов маленьку колонію з трьома пташенятами. Невідомо, чи вижили вони. Після цього фламінго не були у нас на гніздуванні, а минулого року велика зграя до нас прилетіла і загніздилась.

У Тузлівських лиманах Одеської області вони з’явилися у 2021 році, бо в Туреччині висохло озеро Туз, дуже багато дорослих та пташенят загинуло, птахи розлетілись по різних краях. У нас великі простори і є де розміститися. Але вперше вони загніздилися минулого року. Цьогоріч я бачив близько 800 птахів. Скільки гнізд і пташенят, поки що не знаємо.

Фламінго вишукують для поселення недоступні острови, на які хижаки не зможуть доплисти. А якщо шакал буде намагатися дістатися до них, то вони піднімають великий галас і можуть навіть його забити.

Фламінго будують гнізда дуже цікаво: вибирають вдале з їхньої точки зору місце з мулом та водоростями, сидять на цій точці і дзьобом збирають цей мул, притягують його й нарощують високий постамент, ніби відро над рівнем землі. Там, де вони гніздуються, вода постійно підіймається й опускається, тому потрібен захист. Я спостерігав, як недосвідчені самки фламінго будували маленькі гнізда, — їх заливало водою, вимивало яйця і вони плавали по лиману. Тому вони будують потужні високі гнізда, де самка відкладає 1–2 яйця. У нас у середньому було по одному яйцю, інколи буває два, дуже рідко — три.

Десь через місяць вилупляється маленьке, дуже пухнасте пташенятко. Мама починає їх годувати збраженою їжею з рачків, мотиля червоного кольору. Це дуже корисне желе для малечі, яку дорослі виробляють у зобі та дають з дзьобу. Його ще називають пташиним молоком. 

Мотиль є дуже корисною їжею для риб і птахів, що мігрують. У нас є сотні тонн цього мотиля. Коли лимани дуже солоні, відбувається швидке випарювання влітку, і коли немає протоки між морем і лиманами — вилупляються рачки Artemia salina. Саме ці рачки надають рожевого кольору фламінго, бо в них є бета-каротин, як у моркві. Пташенята народжуються сірими і поступово набувають відомого всім кольору.

Годування пташенят у гнізді відбувається близько тижня чи трохи більше. А потім пташенята, які дуже добре плавають з третього-четвертого дня, можуть ходити з мамою і шукати харчі самостійно. Але коли підростуть, то їм потрібно багато їжі, тому дорослі ведуть їх зграєю на полювання у водне середовище за дрібними гідробіонтами.

Як кільцювали пташенят

Минулого року перших українських пташенят фламінго кільцювали. На захід кільцювання ми запросили місцевих мешканців, дітлахів, щоб вони заганяли цих пташенят. Ми запланували все за іспанською методикою: як заганяти, ловити та кільцювати пташенят. За тиждень до нашої операції якісь браконьєри стріляли по качках і налякали фламінго — вони покинули місце, де постійно гніздувалися, і перемістилися на інше, за три кілометри. І наш маршрут став розтягнутим, бо треба було їх загнати до потрібної точки. Це було дуже довго. Ми планували загнати біля 100 пташенят, бо мали 100 хороших українських кілець від Українського товариства охорони птахів. Але змогли закільцювати лише 18 пташенят, а інші просто розбрелися по лиманах. 

Проте ми були дуже задоволені, адже вперше кільцювали пташенят фламінго в Україні. Вже маємо інформацію, де вони зимують, тобто це позитивна подія.

Під час підготовки ми зробили велику загородку з брезентової матерії, і широкі борти заходили в лиман. Далі ми їх гнали з лиману в цей загончик, як овець. Потім їх кільцювали, важили, фотографували і випускали в другий загін, де притримали їх, щоб відпочили. А далі — відпускали. 

Після завершення в нас було велике свято з місцевою їжею, пловом, чаями. Таке свято фламінго.

І зараз ми дуже задоволені тим, що місцевий мешканець, який живе неподалік від гніздування фламінго, почав облаштовувати свій будинок, автобусну зупинку із намальованими картинками фламінго, замовив різні сувеніри. Це край із поганою дорогою, де рідко їздить транспорт. Але є такий поштовх, завдяки якому люди зацікавляться унікальним птахом. І зараз ми хочемо створити привабливі умови для туристів, а місцеві мешканці зможуть заробляти якусь копійку. 

Ми розмістимо інформаційні щити про правила поведінки, надаватимемо нашого гіда, буде охорона. Думаємо, що це буде краще, ніж якщо люди будуть самі намагатися дістатися до них і лякати. 

Куди мандрують наші фламінго

Серед тих, що прилетіли до нас, є чотири закільцованих птахи: два — з Туреччини, один — з Іспанії, один — з Франції. Цікаво, що французький птах має вік 22 роки. Ми знаємо зв’язки біля трьох тисяч кілометрів від точки, де він гніздився, до нас. 

А наші пташенята відлетіли від нас 1 січня 2024 року (вони були в нас дуже довго) та опинилися в Болгарії. Вперше наше пташеня побачили на озері Шабла і дали нам інформацію. А потім бачили в Туреччині іншого. Той, що був у Болгарії, відлетів в бік Туреччини і Греції. Там він і перебуває, не повертався сюди цього року. 

Фламінго немає в списку птахів фауни України, потрібно його подавати до них. Ми маємо свій список птахів, які гніздяться, залітають, зимують, але фламінго не було зовсім. Зараз Інститут зоології, думаю, додасть його в список, щоб фламінго був офіційно зареєстрований. Тож ми маємо новий вид завдяки антропогенному фактору на озері Туз та кліматичним змінам.

Фламінго, дельфіни і пропаганда

Я збираю інформацію про дельфінів з перших днів повномасштабного вторгнення. І часто росіяни вдаються до маніпуляцій саме про них. Вони кажуть, що в 2022 році було дуже багато загиблих китоподібних у Криму. Але стверджують, що це просто інфекція — морбілівірус. Проте жодних лабораторних досліджень не показали. 

Росіяни хочуть уникнути того факту, що ніколи не було такої масової загибелі китоподібних у Чорному морі, і ніколи не було так багато контужених тварин. Вони кажуть, що так на них діє хвороба. Я спростовую це твердження, тому що 30 років займався особливо небезпечними інфекціями тварин. Стверджую, що хвороба можлива, але вона проявляється на тлі нймовірно потужного впливу на дельфінів. З початком війни це був сонарний вплив військових кораблів та субмарин, бомбардування та вибух мін. 

Станом на 2022 рік, за нашими оцінками, є принаймні 50 тисяч загиблих і багато контужених. І ми не знаємо, скільки загине. У 2023 році вважаємо, що загинуло приблизно 20 тисяч, у 2024 році — близько 10 тисяч, під Новоросійськом і в Криму. Я чітко стверджую і впевнений, що це суто вплив війни, особливо сонар, бомбардування Чорного моря і вибухи мін. Хоча росіяни подають це як загибель від морбілівіруса, а війни в них немає, окрім так званої СВО.