Останнім часом українці навчились розрізняти леопардів від ягуарів, і не лише танк від автомобіля. Багато хто дізнався, що леопарди трапляються в Африці та Азії, а ягуари походжають по Південній Америці. Однак існує чимало інших видів, які часто плутають. Деякі не потрібно далеко шукати, достатньо озирнутись довкола.
Сіра ворона та грак — звичайні мешканці міст України. Різниця між ними очевидна: граки повністю чорні, в дорослому віці мають ділянки світлої «лисої» шкіри поблизу дзьоба. У сірої ворони тулуб сірий, чорні голова, крила та хвіст. Попри те, що бачимо їх ледь не щодня, зазвичай обидва види називають воронами, часом грака також величають вороном. Ворон, або крук — інший, третій вид. Це птахи, суттєво більші за грака та ворону. Їх можна побачити в містах, зокрема в Києві, але зазвичай круки гніздують за межами населених пунктів.
Інший приклад — лелека білий. Здається птах добре відомий, втім його часто плутають із журавлем сірим. Між ними спільного хіба що довгі шиї та ноги. У лелеки оперення біле із чорним, ноги та дзьоб червоні. Оперення журавля переважно сіре із чорним, ноги та дзьоб темні. Лелека в минулому був рідкісним у наших краях, нині звичайний. Журавель, у минулому звичайний, сьогодні занесений до Червоної книги України. Журавлі «курличуть», лелеки безголосі, лише часом клацають дзьобом. На перший погляд здається, що їхня анатомія схожа, але насправді вона суттєво відрізняється. Плечовий пояс лелек влаштований так, що вони не спроможні довго летіти, активно махаючи крильми. Лелеки намагаються ширяти на висхідних потоках повітря, тримаються суходолу і не залітають далеко від берегів. Тому трапляються над Євразією та Африкою — між цими материками не треба долати морів, хіба що вузькі протоки. Лише в одного представника лелекових — ябіру — предки здавна проникли до Америки, скориставшись смужкою суші між Чукоткою та Аляскою. Журавлі при нагоді також ширяють, але в разі чого спроможні добряче попрацювати крильми, тому не бояться морських обширів. Ці птахи розселились по всіх континентах, окрім Антарктиди.
Здається простим завдання розрізнити бджіл (комах ряду Перетинчастокрилі) і мух (ряд Двокрилі). У Перетинчатокрилих чотири крила, а в Двокрилих, звісно, два. Та якщо муха матиме черевце із жовтих і чорних смужок, то її плутатимуть із бджолами. Що доволі часто відбувається із мухами-повисюхами. Вони цьому раді, адже імітація бджоли захищає цілком мирних мух від ворогів.
Деяким тваринам, навпаки, доводиться непереливки через невміння людей розпізнавати види. Наприклад, «дикій качці». Так мисливці називають декілька видів птахів. Зокрема чисельного крижня і рідкісного, занесеного до Червоної книги нерозня. Коли нерозень трапляється мисливцю, його підстрілюють як «самку дикої качки».
Інші приклади із мисливських видів — куниці та норки. Відрізнити одних від інших вже потребує певних знань. На цьому питання не вичерпано. В Україні живе два види норок і два види куниць. Норка європейська занесена до Червоної Книги, і вона потребує охорони. Норка американська — чужорідний вид нашої фауни, конкурент норки європейської — якби зникла з Європи, то було б добре. Обидва види куниць — лісова і кам’яна — є мисливськими видами. Згідно із вітчизняним законодавством, для полювання на куницю лісову потрібна ліцензія, а на куницю кам’яну інший документ — відстрільна картка. Чи вміють мисливці їх розрізняти? Вочевидь, нашому законодавству не вистачає пункту, наявного в деяких країнах: охочі отримати мисливський квиток спершу мають здати іспит на знання фауни.
Запитання часте в рибних відділах супермаркетів: у чому різниця між фореллю і сьомгою? Сьомга — вид, інша назва якого атлантичний лосось. Фореллю називають різні види лососевих. Якщо питання виникло від напису на етикетці, то, найімовірніше, йдеться про райдужну форель. Цих риб завезли на акваферми Європи із Тихого океану. Між сьомгами і фореллю є певні відмінності, втім вони важливі хіба що зоологам та буддистам, які приглядають місце для наступної реінкарнації. При перевтіленні в райдужну форель доведеться померти після першого сексу, так вже заведено у тихоокеанських лососів. Атлантичні лососі (сьомги) розмножуються впродовж багатьох років. Якщо ж цікавитесь як покупець, то краще звернути увагу на виробника. Смакові властивості червоної риби залежать насамперед не від біологічного виду, а від якості кормів, якими їх вигодовували.
Із видами світової фауни плутанини менше. Більшість тварин не відомі широкому загалу. Ніхто не плутає олінго із кінкажу. Деякі, навпаки, настільки відомі, що не потребують представлення: тигр, панда, жирафа тощо. Та навіть поміж знаменитостей тваринного світу існують види, яких плутають частіше, ніж Наталі Портман із Кірою Найтлі.
Найбільше запитань мені доводилось чути про крокодилів та алігаторів. У цьому випадку звертайте увагу на морду: в алігаторів вона коротша і ширша, ніж у крокодилів. Коли пащека закрита, в алігаторів видно лише зуби верхньої щелепи. Можна спробувати робити селфі — алігатори неохоче нападають на людей. Коли ж видно зуби і верхньої, і нижньої щелепи — то крокодил. Краще спершу подивіться, як роблять селфі ваші супутники, щоб переконатися, що рептилія сита і не нападатиме.
Інші відомі і водночас невідомі рептилії — удави та пітони. На відміну від алігаторів та крокодилів, у природі вони не перетинаються. Удави замешкували Південну Америку, пітони — Африку, Азію та Австралію. Вони мають чимало відмінностей у будові. У пітонів дві легені, і вони розмножуються відкладанням яєць. Удави мають одну легеню і народжують дитинчат. Звісно, легені ззовні не видно, а народження змій не щодня випадає нагода спостерігати. Тож існує одна відмінність яка не потребує розтину: у самців пітона пеніс виступає, в удавів його і зазором невидати.
Із павіанами та бабуїнами цілий вузлик плутанини. Бабуїни є одним із п’яти видів роду Павіан. Тобто кожний бабуїн — павіан, та не кожний павіан — бабуїн. За бажання їх можна відрізнити, та спершу потрібно навчитись відрізняти від мандрилів — ще одного роду африканських мавп. Самці примітні мордою із насиченими синіми та червоними кольорами. Часто саме їх помилково називають як не павіанами, то бабуїнами. Від російських солдатів, які також мають червоні та сині морди, мандрили відрізняються осмисленим поглядом.
Із пернатих на першому місці в плутанині, гадаю, «страуси». Так називають власне страусів, а разом з ними й інших великих нелітаючих птахів: південноамериканських нанду, австралійських казуарів та ему. Останнім найбільше перепадає, їх навіть на страусиних фермах представляють страусами. Окрім того, що африканські страуси та австралійські ему мешкають на різних континентах, між собою вони рідня не більше, ніж лось носорогу. Щоб відрізнити одного від іншого, достатньо вміти рахувати до трьох. У страусів на ногах два пальці, в ему — три. Якщо це заскладно, погляньте на яйця. Яйця ему зеленувато-сірі, яйця страусів білі, як наші знання зоології.
