Компанія Baykar, яка виробляє славнозвісні байрактари, подарувала українцям безпілотники, на які українці збирали кошти в межах проєкту «Народний байрактар». Натомість на ці кошти вдалося придбати фінський супутник компанії ICEYE, а також отримати доступ до даних усієї мережі супутників на рік. Придбаний супутник ICEYE мають використовувати винятково для потреб ЗСУ. Одразу після оголошення новини з’явилося чимало питань щодо застосування і доцільності купівлі. На прості питання щодо складнощів роботи ICEYE1 відповів астрофізик Максим Ціж.
Які знімки дозволяє отримувати супутник?
Знімки на основі відбитих радіохвиль. Супутник посилає радіосигнали в X-діапазоні (довжина хвилі – кілька сантиметрів), вони відбиваються від об’єктів на поверхні Землі, реєструються супутником – і ми маємо зображення. Очевидно, що сире зображення отримане в «радіокольорах» – різні поверхні по-різному відбивають і поглинають радіосигнали, тому зображеню потрібна обробка. Також цей супутник є радаром із синтезованою (Synthetic Aperture Radar, SAR). Від апертури як телескопа, так і радара залежить його роздільна здатність – що вона більше, то дрібніші об’єкти розрізняє телескоп чи радар. Слово «синтезована» тут означає, що апертура формується не фізично, як наприклад в звичайних оптичних телескопах, а двома різними, або ж одною і тією ж в різні проміжки часу антенами. Так само, до речі, були зняті й чорні діри в останні роки мережею радіотелескопів з наддовгою базою Event Horizon Telescope (тільки туди радіохвилі ніхто не посилав, світяться самі).
Роздільна здатність залежить від розміру поля зору (що більше поле зору, або ж площа зйомки, то вона гірша), але може становити до одного метра для цих супутників, що досить круто, хоч і слабше ніж в найкращих оптичних.
Як часто ми будемо отримувати знімки супутника?
Придбаний супутник ICEYE знаходиться на висоті приблизно 530 км. такої орбіти – трохи більше ніж півтори години, супутник пролітає над територією України приблизно .
Як швидко інформацію з супутника можуть отримати українські війська?
Потрібен також мінімальний час на обробку даних, але може бути впевнені, що між отриманням даних з орбіти до детальних карт на столі ГУР МОУ пройде не більше кількох годин.
Чи може такий супутник побачити танк у лісі?
Він вміє бачити крізь радіопрозорі перешкоди. Це хмари, можливо, і листя також, але якщо його буде забагато – тоді ні. Прозорими для радіохвиль є неметали не надто великої густини та товщини. Довжина хвиль на якій працюють наші мобільні телефони, всього в чотири рази більша, їхні властивості не так вже й відрізняються, тож ви можете мати уявлення що є прозорим для таких хвиль, а що ні. Зате маскування від такого супутника не має сенсу: він промацує рельєф поверхні, на відміну від оптичних, йому байдужі кольори. Тканина є радіопрозорою, а танк – ні. З іншого боку, навіть на найкращі роздільній здатності танк перетвориться на 5–6 пікселів.
Ми купили сам супутник чи просто право ним користуватися?
Один супутник був придбаний безстроково (тобто управління і дані з нього), з гарантією, яка складає 3 роки, а дані з всього сузір’я супутників (на сьогодні їх 21) – у нашому доступі на рік.
Чому українцям вигідніше мати власний супутник, а не користуватися даними чужих?
Можна краще вибирати пріоритетні цілі, підібрати траєкторію, характеристики супутника під них, не залежати від чужої політичної волі і оперативніше отримувати дані. SAR-супутників на сьогодні вже багато, понад 50 на орбіті і хоча добре, що цивілізований світ на нашому боці, з нами і так ділились даними, але тепер їх буде більше і вони будуть оперативніші.
Чим відрізняються фото нашого супутника від даних, які дають, наприклад, MAXAR?
MAXAR – супутник оптичного зондування, а ICEYE – радіо. MAXAR бачить світ схоже, як бачимо його ми, – в оптичному діапазоні. ICEYE – радіолокатор. Схоже на кажанів, тільки хвилі – радіо, а не ультразвук.
Чи може такий супутник стежити за територією росії?
Звичайно. З орбіти все видно. Також варто додати, що SAR-супутників в самій росії нема – кишка тонка. Їхній «Обзор-Р» планувався до запуску 2023, але за хорошою традицією, дату запуску вже почали переносити «вправо».
За скількома об’єктами водночас може стежити такий супутник? Чи можна його швидко переналаштувати з одного об’єкта на інший?
Супутник стежить за всім, що потрапляє в його поле зору. На жаль, в таких супутників невеликі поля зору, якщо порівнювати з оптичними (15х15 або 30х50 км в різних режимах в нашому випадку). Зате вони дешевші, всепогодні та цілодобові.
Чи може росія збити наш супутник?
Теоретично – так, на практиці – ні, бо це рівноцінно використанню ядерної зброї за наслідками для неї (скоріш за все) адже будь-яка зброя заборонена в космосі.
У нас уже запускали супутник «Січ». Чому ми не використовуємо його?
Бо це був піар-проект на морально застарілих технологіях з близько-нульовою користю навіть в теорії, а на практиці – з від’ємною користю, адже з’їв купу ресурсів марно. Цей супутник так і не вийшов в штатний режим роботи, адже в поспіху, його запустили на іншу орбіту, ніж планувалось. Запустили попуткою (Falcon 9 якраз вивозив ще 40 супутників), аби встигнути попіаритись якнайшвидше. В результаті його сонячні батареї не отримали достатньо світла на нижчій орбіті й супутник так і не вийшов на робочий режим. Сталось те, про що і попереджали фахівці – пшик і нічого більше.
