Під час підготовки матеріалу про звільнення Черемошів та Ягорлика від пересипів Всесвітній фонд природи WWF-Україна поділився зі мною новиною: до них звернулися мешканці Грушівської громади Дніпропетровщини щодо демонтажу гребель на річці Кам’янці1. Досвід першої громади в Україні, яка виявила власну ініціативу та звернулася за допомогою до фахівців, є цінним прикладом для інших. Попри близькість до фронту, мешканці турбуються про стан екосистеми та готові докладати зусиль і докладатися до відновлення природної течії річки вже сьогодні. До того ж вони мешкають у селищі з дуже символічною назвою — Вільний Запорожець.
Чому важливе відновлення природної течії річки
Річка Кам’янка довжиною 88 кілометрів має штучні споруди та мальовничі природні пороги, серед яких особливо виділяється єдиний у степовій частині України каскадний Токівський водоспад2. Кам’янський прибережно-річковий комплекс є заказником.
Кам’янка має помірно звивисте русло, а в деяких ділянках простежуються виходи кристалічних порід, зокрема граніту, що й, імовірно, дало річці назву. Рослинний покрив річкових берегів типовий для степової зони, але там, де Кам’янка прорізає скелі, проявляється найбільше видове різноманіття3. Тут мешкають представники заплавних, чагарникових, степових і екосистем (щеврик польовий, бугай водяний, крячок чорний, лелека білий, в’юн звичайний, судак звичайний, ковила, шипшина карликова).
Проте також на річці розташовані застарілі гідроспоруди 1960–1970-х років, що використовували, скоріш за все, для перевезення сільгосптехніки на інший берег. Демонтаж цих пересипів дозволить відновити природний стан річки та покращити її гідрологічний режим. Окрім того, збереження та відновлення річкових екосистем є одним із євроінтеграційних зобов’язань України у сфері кліматичної політики, екології та зеленої трансформації.
Проєкт підтримала Open Rivers Programme4 — програма, яка відновлює безперервність річок Європи, демонтуючи греблі й інші штучні перешкоди.
«Куншт» розповість історію звільнення Кам’янки у форматі щоденника: розповімо, як можна повернути природну течію водної артерії у вашій громаді. Розпочнемо з того, як Грушівська громада ініціювала звернення до Фонду дикої природи по допомогу в організації.
Як громаді почати процес звільнення річки
Про те, як почався проєкт зі звільнення Кам’янки, розповідає депутат громади Валерій Шевченко:
«Спершу я звернувся до депутатки Верховної Ради з Комітету з екології. Але нам [неофіційно] пояснили тільки те, що потрібно взяти греблі на баланс громади та забезпечити фінансування за власний рахунок, що ми не змогли б потягнути. Тоді мій син знайшов інформацію, що на заході України вже успішно знесли подібні греблі на Черемоші5. Ми зв’язалися з представниками Верховинського національного парку, зустрілися та обговорили їхній досвід.
Першим важливим кроком було визначення, що греблі є безхазяйними спорудами, зведеними ще за радянських часів для перегону сільської техніки. Для офіційного підтвердження того, що вони не перебувають на чиємусь балансі, я телефонував до офісу водних ресурсів в області. Це значно спростило роботу з фондом та ухвалення рішень громадою.
Далі на прохання фонду ми провели голосування у громаді щодо знесення споруд, щоб природозахисники знали, як люди будуть реагувати на роботи зі звільнення річки. Мешканці активно долучилися до процесу через голосування у групі громади у вайбері. 98 зі 100 мешканців підтримали цю пропозицію, адже люди самі бачать, у якому стані річка. Зазвичай громада Вільного Запорожця не проводить збори, а вирішує всі нагальні проблеми у чаті. Спільний чат також дуже спростив комунікацію під час початку повномасштабного вторгнення, коли ворог підійшов на відстань у кілька десятків кілометрів, і мешканцям була потрібна допомога.
Потім на сесії сільської ради ухвалили рішення, провели огляди, оформили акти. Я сам оформив заявку та подав до фонду. Навесні мені відповіли, що отримали грант, і тепер можна готувати проєкт на знесення. Тоді одразу стало тепліше на душі, бо проєкт зрушив. Від моменту подання заявки до затвердження пройшло приблизно пів року. Після цього представники фонду WWF приїхали до нас знімати річку за допомогою дрона».
Як громадам відновлювати річки
Наразі проєкт передбачає реалізацію підготовчих робіт для демонтажу двох перешкод, що заважають вільній течії річки Кам’янка на території Грушівської громади. Для цього команда WWF-Україна зробить дослідження на місці та підготує документацію. Коли процес дійде до етапу знесення, фонд допоможе громаді у пошуках фінансування на знесення.
Вільну течію річок вже відновлювали в межах проєктів у дельті Дунаю на островах Єрмаков6 (2009) і Татару7 (2003) до системної роботи з 2018 року. Лише у 2020–2022 роках у межах міжнародної ініціативи «Відкриті річки», спільно з Національним природним парком «Верховинський» було демонтовано шість застарілих кляуз5 у басейні Черемоша. Це дозволило відновити проточність понад 500 кілометрів річкової мережі та сприяло поверненню біорізноманіття.
Втім, як пояснюють у фонді, звільнення річок від бар’єрів — процес тривалий і складний. Він потребує ресурсів, детальних оцінок і погодження з усіма сторонами. Тому команда наразі має можливість вести одночасно не більше ніж два такі проєкти.
Загалом команда відкрита до звернень, однак необхідно мати повну гідрологічну інформацію про водний об’єкт та наявні на ньому споруди. Ця інформація повинна бути достовірною і перевіреною спільно з фахівцями, відповідальними за управління водними ресурсами у відповідному річковому басейні, або з балансоутримувачами.
Щодо інших організацій в Україні наразі відсутні безпосередні структури чи фонди, які можуть профінансувати такі роботи. Водночас є експерти з управління водними ресурсами, інженери-гідрологи та гідроекологи, які можуть надати рекомендації про потрібні роботи, визначити конкретно ваші проблеми та запропонувати чіткі шляхи їх розв’язання. Однак варто враховувати, що такі консультації та експертні послуги переважно платні.
Наразі WWF-Україна зайняті підготовкою пакета документів для реалізації підготовчих робіт з демонтажу двох перешкод на Кам’янці. Окрім того, фонд готує видання та поширення інформаційних матеріалів — практичний посібник з рекомендаціями щодо ухвалення рішень про демонтаж застарілих гребель та інших штучних перешкод, щоб надихнути інші громади ініціювати подібні звернення та розвивати екологічні проєкти з відновлення річок.
