Ситуація довкола ЗАЕС залишається напруженою, і поки що, на жаль, неможливо передбачити, що буде далі. Довкола є безліч думок і прогнозів, однак часто вони не підтверджуються фактами. Ми запитали радіобіологиню, старшу наукову співробітницю Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Олену Паренюк, що точно відомо про небезпеку на ЗАЕС.
Після аварії на Чорнобилі атомні електростанції накривають конфайнментом, а після аварії на Фукусімі встановлюють додатковий захист генераторів. Чи допоможе це в разі мінування? Чи для цього потрібно знати, що заміновано?
Не відомо, що заміновано. Усе залежить від того, що може підірватися. І будь-які прогнози, які ви читаєте не від людей, що працюють безпосередньо на ЗАЕС, абсолютно некоректні. Ніхто не може сказати точно.
Так, можна сказати: якщо впаде рівень води у водосховищі, тобто якщо «створку», яка відділяє ставок-охолоджувач від Каховського водосховища, в якийсь спосіб звідти прибрати, тоді впаде рівень води. Якщо рівень впаде нижче ніж водозабір станції, тоді може бути небезпечно. Як це буде, в якому масштабі — ми не знаємо. Ми не знаємо, що зробили росіяни, що зробили українці й МАГАТЕ, яке приїжджало на ЗАЕС. Тобто все це — туман війни.
Президент «Енергоатому» заявляв, що Запорізька АЕС зараз не постачає електроенергію.
Так, не постачає з вересня.
Наскільки це впливає на безпекову ситуацію?
Якщо енергоблоки в зупині, вони є набагато безпечнішими. Кілька енергоблоків перебувають у холодному зупині. Це означає, що температура впала, і там, в принципі, невеликий тиск — трішки більший за атмосферний. П’ятий енергоблок — у гарячому зупині. Там тиск вищий, температура майже 280 градусів, і з гарячого зупину його дуже швидко можна перевести в генерацію. Тобто росіяни тримають енергоблок в заручниках.
Коли енергоблок не генерує енергію, тобто коли у ньому не відбувається ланцюгова реакція, це набагато безпечніше. Там немає, наприклад, радіоактивного йоду. Кількість напрацьованих радіонуклідів набагато менша.
Тобто зараз ЗАЕС в максимально безпечному стані, скажімо так. Але якщо буде витік радіонуклідів в Дніпро (а Дніпро — основна водна артерія України), це буде погано, з одного боку.
З іншого боку, якщо радіонуклідів буде небагато, то вони можуть витекти в Чорне море й навіть особливо не забруднити територію України. Тому тут постає питання про масштаб катастрофи, про тип катастрофи. А поки ми просто не можемо цього оцінити.
У своїй книжці ви пишете про правила безпеки у випадку ядерного вибуху. Наскільки вони відрізняють від правил безпеки при загорянні АЕС?
Насправді правила ті самі. Ідея в тому, що радіонукліди є в повітрі, і завдання — ці радіонукліди не вдихнути, не з’їсти, не отримати всередину.
Коли стається вибух, то все підіймається вгору, а потім осипається вниз. Коли це вибух на енергоблоці (якщо це тепловий вибух, і він горить), то все більше підіймається й осипається.
Тобто потрібно просто включили логіку, і якщо все ще відбувається викид радіонуклідів вверх, то треба не виходити. Після того, як його рознесе, і радіонукліди впадуть на землю, через добу чи дві можна буде виходити.
Але для того, щоб конкретно сказати, що робити, потрібно знати, коли й що станеться.
Тобто, грубо кажучи, загерметизуватися і чекати на повідомлення влади?
Так.
Читайте тут правила техніки радіаційної безпеки — уривок з книжки «Страшне, прекрасне та потворне у Чорнобилі».
