У зв’язку з окупацією ЗАЕС та загостренням ситуації довкола неї правила радіаційної безпеки варто знати кожному. Тож публікуємо уривок з книжки «Страшне, прекрасне та потворне у Чорнобилі» від радіобіологинь Олени Паренюк та Катерини Шаванової про те, як поводитися в разі радіаційної загрози. А тут читайте коментарі Олени щодо небезпеки на ЗАЕС.
Якщо сталося якесь «радіаційне непорозуміння» і пункт про ліквідацію його наслідків не зазначений у ваших службових інструкціях — не заважайте і просто очікуйте інструкцій. Повірте, ДСНС, Нацгвардія і ЗСУ дуже добре знають, що робити в таких випадках, — і питати вони не будуть ні в кого. Але якщо хочеться все ж таки щось зробити, то можна:
Відстань. Можна просто втекти від радіації. Відійти, якщо ви знайшли підозрілий предмет, запаяний у контейнер із написом «CsCl», або сісти в автомобіль і поїхати в напрямку, протилежному тому, звідки дме вітер. Фактично збільшуючи відстань між собою і джерелом випромінювання, ви збільшуєте шар повітря між вами, таким чином екрануючи себе.
Після війни. А от якщо прилетіла бомба і ви загерметизувалися у сховищі — у своїй квартирі, бомбосховищі чи чомусь подібному — і знаєте, що, крім вас, таких же людей навколо багато, то їхати кудись — не найкраща ідея. В автомобілі можна стати в затор на дорозі, його неможливо герметизувати, а отже, в найнебезпечніші перші години після вибуху ви будете просто стояти на вулиці і вдихати радіоактивний пил із довкілля. У цьому разі краще сидіти вдома, слухати державного мовника по радіо, або, якщо є зв’язок, з інших засобів масової інформації, і виконувати інструкції. У разі необхідності влада організує планову евакуацію, тобто до кожного будинку будуть підходити обладнані автобуси, які й вивезуть цивільне населення на безпечні території, — це дозволить суттєво знизити трафік і пришвидшити евакуацію. А в разі, якщо по радіо скажуть, що небезпеки немає, — можна просто виходити назовні, жити своє звичне життя і не намагатись нікуди втікати.
Екран. Якщо поїхати неможливо, потрібно поставити між своїм тілом і джерелом випромінювання екран, що буде вловлювати радіоактивні частинки і промені. Наприклад, від альфа-випромінювання допоможуть аркуш паперу, гумові рукавички, респіратор; від бета-випромінювання — плексиглас, тонкий шар алюмінію, скло, протигаз; від гамма-випромінювання — важкі метали (вольфрам, свинець, сталь) і що більший атомний номер речовини, то ефективніше поглинання, тому, наприклад, свинець тут кращий за залізо; від нейтронів — вода, поліетилен, інші полімери, бетон; за законом збереження енергії нейтрони ефективно розсіюють енергію на легких ядрах, тому шар води або поліетилену для захисту від нейтронів буде набагато ефективнішим за ту ж товщину броньової сталі.
Час. Але як довго сидіти за екраном? Ти ж не будеш ходити в сталевому підгузку вічність? Тут нам пощастило, адже радіонукліди розпадаються. Наприклад, Йод‑131 розпадається 8,5 доби, отже, в разі його викиду можна переставати хвилюватись уже за кілька місяців. Зона відчуження ЧАЕС — це також мікс із захисту часом і відстанню, адже ми тримаємо людей далеко від джерел випромінювання — і рівно стільки часу, щоб спрацював цей захист і радіонукліди розпалися. Шкода тільки, що для ближньої — 10‑кілометрової — Зони ця стратегія не спрацює, адже істотна частка забруднення там належить ізотопам урану та продуктам його розпаду, із періодом напіврозпаду від кількох сотень до десятків тисяч років.
Хімічні речовини. І як допомогу для всіх перелічених вище методів можна використовувати різноманітні радіопротектори та радіоблокатори. Наприклад, їсти вдосталь їжі зі стабільним калієм, якщо забруднення цезієве. Або — вживати препарати, як-от калію йодид, якщо у викидах є радіоактивний йод. А ще — і це правда важливо — їсти вдосталь здорової їжі, пити вдосталь чистої води, тобто оптимізувати режим харчування так, щоб у вашого тіла, яке і так б’ється з несприятливими обставинами, були всі необхідні «набої». І — ні, алкоголь не працює. Випивши алкогольний напій, ви лише підкинете роботи власній печінці, якій і так непросто, бо доводиться очищувати вашу кров від метаболітів загиблих клітин.
А тепер до практичних питань
Найкраще укриття — це найближче до вас укриття в момент небезпеки. Чи потрібна спеціальна тривожна валіза на випадок ядерного вибуху? На думку більшості спеціалістів, не потрібна. Оскільки її вміст на цей випадок не відрізняється від того, що ми зібрали ще на початку війни: від документів, зарядних пристроїв, павербанків до записки з номерами телефонів контактних осіб і вказівки на місце, де ви з близькими збираєтеся зібратися через якийсь час у разі відсутності зв’язку.
Як довго перебувати в укритті та як пересуватися? Автомобіль краще відразу виключити через затори та можливе вимкнення в ньому електроніки. В укритті потрібно залишатись щонайменше добу — до спеціального повідомлення від органів державної влади про те, що людям безпечно виходити на вулицю. Тож завчасно перевірте, чи є у вашій валізі теплий одяг, а також ліки, запаси води та їжі на декілька діб.
Довіряйте лише офіційним джерелам інформації! Якщо буде оголошено евакуацію, потрібно пройти до евакуаційного пункту (вони мають бути визначені місцевою владою у кожному населеному пункті, кожному районі міста). Якщо евакуацію не оголошували офіційно, не потрібно намагатися дістатися до евакуаційного пункту, адже це створює додаткове навантаження на евакуаційні шляхи і наражає на небезпеку вас і тих, кому насправді потрібна екстрена допомога.
Коли здійснювати йодну профілактику? Приймати Калію йодид‑125 (КІ) необхідно лише після офіційного повідомлення про застосування ядерної зброї або аварії на АЕС і викид радіоактивного йоду.
Звідки отримувати інформацію? Бажано мати аналоговий радіоприймач (на батарейках).
Якщо звістка про ядерний вибух / викид радіації застала вдома? Якщо ви були вдома під час події і маєте цілі вікна, двері, стіни тощо — потрібно лишатися вдома! На цей випадок треба подбати завчасно про запас харчів, води (питної і для всіх інших потреб), ліків тощо. Окремо щодо води: протягом перших годин після вибуху можна зробити запас технічної води, адже в трубах вона точно ще не буде забрудненою. Надалі варто користуватися саме тією водою, що ви запасли, адже радіонукліди з повітря можуть осідати на джерела водокористування, звідки забруднена вода потраплятиме у водогін. Звичайно, забруднення може бути мізерним, але ризикувати не варто.
Потрібно щільно зачинити вікна, двері та заклеїти вентиляційні отвори — унеможливити потрапляння до оселі повітря ззовні. У такому «герметичному» приміщенні потрібно залишатися від доби до трьох, поки з офіційних джерел не повідомлять про те, що небезпека минула. Якщо інтернет та інші інформаційні джерела недоступні, буде організовано оповіщення населення через гучномовці. Навіть якщо сім’я розділена, не намагайтеся дістатися одне до одного: найближчої доби покидати приміщення не можна.
І тут настає зірковий час Олени з її домашнім звіринцем: у неї є кішка й трирічний син, який ходить у садочок. Саме тому під час кожної лекції вона авторитетно й переконливо розповідала: «Коли стається ядерний вибух, вивільняються продукти розпаду — радіонукліди, що мають різні терміни розпаду, — але вже за першу добу їхня радіоактивність зменшується у 10 разів. Відповідно, залишаючись у приміщенні протягом першої доби, людина зменшує імовірність потрапляння небезпечних речовин усередину організму так само в 10 разів!
Я маю трирічного сина, який відвідує дитячий садочок. Якщо ця подія станеться, коли він буде у садочку, а я — вдома або у будь-якому іншому укритті, я не поїду по сина в садочок найближчої доби. Адже поки я доберуся до нього, мій одяг і шкіра будуть настільки забрудненими, що одним лише дотиком я наражатиму і свою дитину, й інших людей на небезпеку. Вихователі не зможуть віддати мені сина, адже відчиняючи двері в садочок, тим самим наражатимуть на небезпеку дітей інших, не таких панічно налаштованих батьків. Якщо хочеться щось зробити — варто заздалегідь переговорити з вихователями та узгодити стратегію їхніх дій у разі ядерного бомбардування — таким чином ви знатимете, що ваша дитина в безпеці, і приїдете її обіймати, щойно це стане безпечно для вас і людей довкола. Тож так, це дуже важко, але свою відповідальність слід усвідомлювати чітко».
Чи потрібно вдома носити маску в цей період? Не потрібно, якщо вікна не ушкоджені й усе герметично зачинено. Але краще перевірте це вже зараз — можна провести елементарний тест на протяг із полум’ям свічки або запальнички. Якщо є шпаринки, краще їх ущільнити скотчем. Вентиляцію також потрібно закрити скотчем або харчовою плівкою. Не зараз (!), бо дихати чимось удома все ж таки варто, — а коли виникне загроза.
Якщо ви опинилися на вулиці під час ядерної атаки? Якщо так сталося, завдання № 1 — щонайшвидше пройти в укриття. Якщо ви були в автомобілі, потрібно швидко вийти, пригнутися (аби пройшла перша хвиля) і щонайшвидше пройти в укриття. На це є 10‒15 хв, тобто до того моменту, як випадуть найбільш небезпечні радіаційні опади.
Повернувшись з вулиці додому чи в укриття, зніміть одяг і складіть його в герметичний пакет, прийміть душ або бодай помийте частини тіла, що були відкриті.
Поради одягати під час атаки бахіли, поліетиленові плащі тощо не мають сенсу, адже так ви тільки згаєте дорогоцінний час, необхідний на пошук і дорогу в укриття, поки радіоактивний пил ще не встиг випасти з повітря на поверхні. Якщо не буде інших указівок, це не знадобиться і в разі оголошення евакуації, адже її оголосять лише тоді, коли ризики радіоактивного забруднення будуть нівельовані.
Що робити з домашніми тваринами? Якщо тваринка була з вами вдома, вона там і має залишатися найближчої доби. Тому запастися потрібно і всім необхідним для тваринки (їжа, питна вода, наповнювачі для туалетів, пелюшки тощо). Якщо ви були на вулиці, прийшовши до укриття або додому, потрібно помити тваринку або протерти шерсть вологим рушником.
Голити шерсть тваринці не треба! Якщо автомобіль був на вулиці — коли ним можна користуватися? Автомобіль, який був у гаражі, може й не бути забрудненим, адже радіоактивні опади до нього не дістануться. Тож його можна використовувати після перевірки.
Йодна профілактика у випадку радіаційної аварії. Калію йодид‑125 слід приймати після їди та лише після офіційного оповіщення про ядерну атаку або радіаційну аварію і необхідність йодної профілактики. Калію йодид захищає лише щитоподібну залозу від радіоактивного йоду і не захищає інші частини тіла від інших джерел іонізуючого випромінювання.
Безпідставна йодна профілактика небезпечна для здоров’я
Тимчасова блокада функції щитоподібної залози за допомогою КІ — препарату стабільного йоду — та одноразове його введення практично не позначається на стані здоров’я дітей і дорослих. Натомість зловживання або неправильне / безпідставне вживання таких препаратів наражає на ризик зниження функції щитоподібної залози.
Отже, приймати йодовмісні препарати для профілактики не варто. Використання спиртового розчину йоду чи розчину Люголя (чи інших препаратів, що містять йод) — неефективний і вкрай небезпечний захід.
