Підрив російськими військовими Каховської ГЕС має безпрецедентні наслідки для екології. Які дані в науковців є зараз та які небезпеки чекають на українців і наші території? Пояснює зоолог, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені Шмальгаузена Павло Гольдін.
Зараз є дуже багато заяв і прогнозів щодо екологічних руйнувань. Але з моменту підриву минула лише доба. Що ми наразі можемо оцінювати точно? Які дані нам доступні щодо масштабів трагедії?
Ми точно можемо сказати, що росіяни підірвали дамбу Каховської ГЕС. ГЕС сама зруйнована. Про це була заява1, ми всі бачили кадри з будівлі ГЕС, вона повністю залита, зруйновано машинний зал і 11 секцій. Половина була зруйнована протягом декількох годин.
Це означає, що навіть за найбільш обережними оцінками верхньої частини дамби немає. Я вчора бачив інформацію, що могла зберегтися нижня частина, яка є більш міцною, ніж верхня. І якщо це так, це дійсно добре. Але поки її доля не з’ясована.
Через це відбулася велика повінь — підтоплення. Повністю підтоплено, наприклад, міста Олешки, Гола Пристань. Підтоплена значна частина Чорноморського біосферного заповідника, і згідно з моделюванням, у найближчі декілька діб буде підтоплена частина Кінбурнського півострова. Тобто вже затоплені і ще будуть затоплені величезні площі. Це те, що ми знаємо точно.
Крім того, скоріш за все, зруйновані і канальні споруди Каховського і Північнокримського каналів.
Досить велика частина територій, які ви назвали, окупована. Оцінити на ній щось, напевно, досить важко?
Не треба бути великим прогнозувальником, щоб побачити масштаби повені й сказати, що відбувається. Тим більше, що вже є супутникові знімки.
Тобто вже зараз ми можемо уявити масштаби й наслідки?
Ми можемо уявити масштаби. Але наслідки — тільки приблизно. Наслідки є короткотермінові, середньотермінові й довготермінові. Зараз те, з чим ми маємо справу безпосередньо, — це короткотермінові наслідки. Це можлива загибель людей (наразі є повідомлення про перших загиблих — прим. ред.), це точно загибель численних тварин. Це розмиті прибережні території з кладовищами й мінними полями, які встановили росіяни. Зараз всі ці міни вимило й прибило до Херсона, — вони зірвані з місця. Імовірно, будуть сильно розмиті й інші споруди: як корисні, які є спадщиною (кургани, наприклад), так і шкідливі (як-от могильники худоби минулих десятиріч). Це все буде винесене на поверхню.
Так само будуть винесені великі донні відклади: придонний мул, інші джерела забруднення — як то пестициди з полів. Вони будуть рознесені по місцевості: як по суходолу, так і по прибережній морській акваторії. Це те, що ми бачимо тут і зараз.
Зараз я приїхав в Одесу, а тут з моїх знайомих майже нікого нема — всі поїхали на евакуацію. Її проводять у величезних масштабах — намагаються врятувати все, що можна. Звичайно, насамперед — людей, а також хатніх тварин. Зрозуміло, що є багато речей, які не можна просто так вивезти. Це те, свідками чого ми є саме зараз: затоплення, руйнування і перенесення речовин, зокрема шкідливих.
Уже було повідомлення2 від МОЗ щодо потрапляння небезпечних речовин у воду, зокрема з кладовищ і могильників, про які ви згадували. Чи може це бути довготривалим наслідком? І чи стосується це лише територій, які потрапляють безпосередньо в зону підтоплення?
Це залежить від конкретних речовин або патогенів. Деякі пестициди може рознести на половину Чорного моря, наприклад. А деякі патогени, скоріш за все, будуть поширені локально. Тут треба згадати, що ця місцевість — ендемічне вогнище . Тобто він тут завжди був, але тепер із повінню його рознесе по всій околиці. Думаю, що всі компетентні служби готові до цього. Бо те, що я розповідаю, всі розуміють.
А далі будуть більш довготривалі наслідки. Зруйновані канальні споруди, і це означає, що принаймні деякі канали не функціонуватимуть. Зокрема, Каховський канал живить половину Запорізької області аж до Бердянська. Північнокримський канал живить половину Херсонської області і Крим.
Я бачив апокаліптичні прогнози начебто від аграріїв. До них можна по-різному ставитися — коли кажуть, що тут 10 років буде пустеля. Може, тут буде не пустеля і не 10 років, але ясно, що ми всі опинилися в дуже скрутному становищі. Тому що ці території — Херсонська область — були дуже важливим джерелом сільського господарства. Це величезна купа соціальних, економічних і екологічних проблем.
Окрема проблема — це стан Запорізької АЕС. Ми чули дуже обнадійливі заяви і від Енергоатома3, і від МАГАТЕ4, що водоймоохолоджувач в хорошому стані й він протримається два тижні, що є резервна водойма, яка протримається декілька місяців. Я вірю в нашу перемогу, і що вона буде найближчим часом. Тому ми маємо розуміти, якими будуть наші перші кроки після деокупації цих територій.
Ви згадували, що зараз рятують хатніх тварин. А як щодо диких тварин? Чи їх рятують, чи це можливо?
Не рятують, це неможливо. Затоплена уся зона Олешківських пісків. На Олешківських пісках і в Чорноморському біосферному заповіднику є, наприклад, піщаний сліпак, у якого, як порахував мій колега Михайло Русін, 50% ареалу потрапляє в зону затоплення. А цей вид живе тільки в Україні, це наш ендемік. У цьому районі живуть і інші ендемічні види тварин і рослин, які складають унікальну природну спадщину України. Вони можуть зникнути назавжди.
Так само у нас є ендемічні види риб-бичків, які трапляються тільки у Дніпровсько-Бузькому лимані й, може, ще в Джарилгацькій затоці. Так само половина їхнього ареалу підпадає під повінь з незрозумілими наслідками. Можливо, всі нерестовища будуть зруйновані, і цей вид вимре.
Сліпак, зрозуміло що, живе в норах. Як його врятувати, коли все затоплено?
Це небезпечно для всієї наземної і підземної фауни: ссавців, рептилій, численних безхребетних. Комахи, павукоподібні… Йдеться про тисячі видів.
Натомість заповідник Асканія-Нова не надто потрапляє під вплив повені?
Ні, він далеко і розташований відносно на височині.
У війнах минулого не один раз знищували ГЕС, руйнували дамби. Чи можна якось використати вже наявний досвід?
Думаю, що не можна робити просту екстраполяцію висновків. Тому що Каховське водосховище було одним з найбільших у Європі. До того ж воно розташовувалося дуже близько до моря, тому під затоплення потрапило гирло Дніпра і Причорноморська низовина. Це означає, що наслідки цього підтоплення більші, ніж будь-які випадки у минулому. Можна знайти якісь аналогії в Нідерландах в XVI сторіччі, коли повстанці підірвали дамбу в Лейдені. Але це було давно, і це зовсім інший географічний регіон.
Коли червона армія підірвала Дніпрогес, наслідки були менші, ніж будуть зараз. Тоді загинуло більше людей, тому що там було підтоплене велике місто — Запоріжжя. А тут все ж таки маленькі міста. Але площа, охоплена зараз, і, відповідно, наслідки для дикої природи будуть більші.
Відомо, що будівництво Каховської ГЕС мало5 руйнівні наслідки для екосистеми. І зараз дехто звертає на це увагу. Чи є раціональне зерно в тому, щоб у подальшому відновити у цьому регіоні природний ландшафт, який був до будівництва?
Звичайно, це вже буде предмет дискусії у майбутньому. Давайте ми доживемо до нього. Я думаю, що неетично міркувати про це зараз, коли тисячі людей сидять на дахах і чекають на порятунок. Коли буде звільнений південь України разом з Кримом, за круглий стіл сядуть ті, хто вижив, і подумають про це. Це справа майбутнього.
