Третій тиждень на території України тривають бойові дії. Російські війська обстрілюють і бомбардують цивільні й військові об’єкти українських міст. Це спричиняє масові пожежі, у яких гинуть і травмуються люди. Які бувають опіки? Як правильно надати домедичну допомогу постраждалому? Чого категорично не можна робити?
Опіки – це порушення шкіри і м’яких тканин під нею, які трапляються після контакту з відкритим вогнем, гарячою парою і рідинами. Також бувають хімічні та електричні опіки, але їх усіх об’єднує подібний механізм – руйнація складних білків у клітинах уражених ділянок тіла. В умовах війни найчастіше трапляються опіки вогнем, гарячим газом і парою або розпеченими уламками.
При термічному ураженні допомогу слід надавати негайно, адже від тривалості температурного впливу залежить глибина і площа ураження, а також прогноз швидкості відновлення пошкодженої ділянки.
Медики розрізняють опіки чотирьох ступенів:
I ступінь характеризується почервонінням шкіри, набряклістю і болем;
II ступінь – це сильний біль з інтенсивним почервонінням, відділенням верхніх шарів шкіри з утворенням пухирів, наповнених прозорою чи каламутною рідиною;
III ступінь – некроз усієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;
IV ступінь настає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо). Ушкоджуються м’язи, сухожилля, кістки.
Під час опіків І та ІІ ступеня першу допомогу можна надавати самостійно, серйозніші ураження вимагають допомоги медиків.
Основні етапи надання першої допомоги при термічних опіках:
1) Переконайтеся у відсутності небезпеки для вашого життя і здоров’я.
2) Огляньте постраждалого, перевірте, чи він при тямі й чи дихає.
3) Якщо дихання відсутнє, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.
4) Якщо у постраждалого опіки І або ІІ ступеня, охолодіть ділянку опіку прохолодною водою й накрийте пошкодження чистою вологою тканиною. Не проколюйте пухирі, а якщо деякі з них розірвалися, накладіть стерильну пов’язку.
5) Якщо у постраждалого опіки ІІІ і/або ІV ступеня, накрийте місце ураження стерильною серветкою або бинтом, купленими в аптеці. Якщо нема такої змоги, можна використати чисту тканину, пропрасовану праскою з парою на максимальній температурі. За наявності ознак шоку (неспокій, бліда волога шкіра, слабкість, сухість в роті, порушення свідомості, непритомність), переверність постраждалого на спину, покладіть під голову подушку, а під ноги – валик з одягу так, щоб ступні його ніг опинилися на одному рівні з підборіддям, і вкрийте ковдрою. Викличте бригаду медиків.
6) Якщо потерпілий скаржиться на сильний біль, можна дати знеболювальне (ібупрофен, парацетамол).
7) Дайте потерпілому випити води, щоб уникнути зневоднення та зменшити інтоксикацію, викликану потраплянням в кров фрагментів зруйнованих температурою клітин.
Чого не можна робити:
1. Змащувати уражені шкіру маззю, олією чи будь-яким тваринним жиром. Це сприятиме розвитку інфекції.
2. Прикладати лід, адже він може викликати гіпотермію, додавши до опіку ще й обмороження тканин.
3. Проколювати пухирі, адже це підвищує ризик інфікування тканин.
4. Обробляти опік йодом, спиртом, марганцівкою, крохмалем, соком алое. Ці засоби є неефективними, до того ж посилять відчуття болю.
5. Самостійно очищати глибокі опіки від уламків і фрагментів одягу, це мають робити медики.
6. Використовувати будь-які мазі до консультації з лікарем.
