Навколо грудного вигодовування існує багато міфів: що не можна їсти, коли не можна годувати, чого не можна робити. Чимало таких застарілих та безпідставних упереджень можуть призвести до того, що жінки відмовляються від грудного вигодовування або відчувають психологічний тиск через свою невідповідність вигаданим стандартам. У цій статті ми хочемо спростувати деякі з найпоширеніших міфів про годування грудьми разом із педіатринею та експерткою з грудного вигодовування Анастасією Шелевицькою.
Як утворюється грудне молоко
Велика частина міфів про грудне вигодовування виникає через нерозуміння механіки цього процесу. Тож звідси і почнемо. Грудне молоко утворюється в молочних залозах, у структурах, що мають назву альвеоли. Це міхурці, обплетені сіткою дрібних капілярів. Саме з кровоносних судин — з відфільтрованої крові та плазми — утворюється молоко. Деякі речовини утворюються безпосередньо в молочній залозі, як-от олігосахариди грудного молока, деякі потрапляють в молоко з жирової тканини навколо альвеол чи навіть із запасів поживних речовин із печінки. Але основою грудного молока є відфільтрована кров.
Процес вироблення грудного молока можна поділити на три етапи: лактогенез 1, 2 і 3. Лактогенез 1 починається приблизно на шістнадцятому тижні вагітності. У цей час молочна залоза готується до вироблення молока — підвищується рівень естрогену і прогестерону, дещо збільшуються груди, змінюється колір сосків, активуються залози Монтґомері, які виділятимуть захисну змазку при годуванні. Також вже на цьому етапі може з’являтися , але високі рівні естрогену і прогестерону блокують активне вироблення молока.
Другий етап лактогенезу починається після народження дитини та плаценти. Естроген і прогестерон знижуються, натомість підвищуються рівні пролактину. В альвеолах починається утворення грудного молока. Важливо зазначити, що молоко не з’являється одразу після народження дитини, і це нормально. До його появи виділяється поживне молозиво, якого немовляті цілком вистачає. Саме ж молоко «приходить» на 3-5 день після народження дитини — груди помітно збільшуються, може виникати відчуття розпирання. Але так буває не в усіх жінок. Іноді цей етап може бути і менш помітним чи контрастним.
Перехід на третій етап лактогенезу починається з третього тижня після народження дитини і триває приблизно до третього місяця. Це так звана зріла лактація. Рівень пролактину починає знижуватися, але лактація активно триває. В цей період жінка може відчувати, що груди стали легші та м’якші, знизилося відчуття активних приливів молока. Іноді жінки хвилюються, що в них зменшується кількість молока. Проте це не так. Просто в цей час організм вчиться краще регулювати вироблення молока і переходить на аутокринну (або локальну) систему контролю лактації, яку також називають принципом попиту-пропозиції.
Існує два основних принципи регуляції лактації. Перший — це гормональний. Його головні гормони — це пролактин і окситоцин. Пролактин відповідає за вироблення грудного молока, а окситоцин — за вихід молока назовні. Коли рівень пролактину починає знижуватися на третьому етапі лактогенезу, то провідну роль відіграє принцип попиту-пропозиції. Доки буде «попит» на молоко, лактація буде продовжуватися, навіть якщо це триватиме декілька років. Але якщо жінка не буде регулярно прикладати дитину до грудей чи зціджувати молоко, то рецептори у грудях відчуватимуть постійний тиск і посилатимуть сигнали про припинення вироблення молока. Також у принципі попиту-пропозиції відіграє роль спеціальний , який пригнічує або прискорює синтез молока. Ці два принципи працюють паралельно від самого народження дитини, але з часом принцип попиту-пропозиції стає головним.
То які ж міфи про грудне вигодовування найпоширеніші?
Міф 1: Годування грудьми — природний процес, будь-яка жінка здатна вигодувати дитину молоком.
Часто можна зустріти цифри, що 95-98% жінок фізіологічно здатні годувати грудьми, хоча наукових підтверджень цьому немає. Втім, дійсно, більшість жінок можуть виробляти грудне молоко. Лактогенез не залежить від форми чи розміру грудей, ваги жінки або будь-чого іншого — крім деяких не частих станів як, наприклад, . Але варто розуміти, що виробити молоко і вигодувати дитину — це дещо різні речі. Грудне вигодовування далеко не завжди спрацьовує легко і злагоджено. Існує багато факторів, які впливають на цей процес: болісне прикладання, маленька ротова порожнина у дитини, коротка вуздечка язика тощо. І в такі моменти жінка може відчувати сильний емоційний тиск, докоряючи собі за нездатність годувати грудьми. Більшість проблем із грудним вигодовуванням справді можна усунути і навчити жінку, як зробити цей процес комфортним для неї і для дитини. Для цього потрібен спеціаліст з грудного вигодовування і підтримка близьких. Але навіть за цих умов, іноді грудне вигодовування не вдається налагодити через сукупність різних факторів.
Міф 2: Грудне вигодовування — це неприємно. Якщо боляче — терпи.
У перші два тижні після пологів жінка дійсно може відчувати певний дискомфорт при годуванні. Це період, коли мама й дитина звикають одне до одного. Але біль при грудному вигодовуванні — це не норма. Біль знижує окситоциновий рефлекс і погіршує психологічний стан жінки. Він може виникати через тріщини на сосках, грибкову інфекцію, вазоспазм чи інші причини. На щастя, більшість із цих проблем може розв’язати лікар. І найперше, що лікар має перевірити, — це правильність прикладання дитини до грудей. Адже саме неправильне прикладання найчастіше викликає біль.
Найважливіше правило — дитина має прикладатись з широко відкритим ротом і захоплювати не лише сосок, але й частину ареоли. Це допомагає їй робити відповідні хвилеподібні рухи язика. А для цього дитина має перебувати у зручній позиції — притиснута до мами близько, голова і тіло знаходяться в одній проєкції. Дитину потрібно саме прикладати, навіть притискати до грудей, а не просто вкладати їй до рота сосок. Є ще багато нюансів та індивідуальних особливостей, розібратися з якими допоможе педіатр чи консультант з грудного вигодовування. На жаль, в пологових будинках часто не приділяють цьому достатньо уваги, через що жінки можуть мати проблеми з вигодовуванням.
Міф 3: Вночі дитина має спати. Якщо вона міцно спить, не треба будити її для годування.
Все залежить від віку, набору ваги дитини і відчуттів жінки. В перші тижні життя справді вкрай важливо не робити великих пауз між годуваннями. Вдень перерва має становити 2-2,5 години, а вночі — 3-3,5. Це пов’язано з принципом попиту-пропозиції, про який йшлося вище. Для того, щоб налагодити процес лактації, груди мають регулярно спустошуватися. Саме вночі, ближче до ранку найчастіше бувають так звані пролактинові піки — підвищення гормону пролактину, яке провокує активне вироблення молока. У цей час груди можуть набрякати, жінка може відчувати переповнення та дискомфорт. Якщо ці відчуття є, то варто обов’язково погодувати дитину, аби не виник лактостаз. Проте, якщо дитина гарно набирає вагу, а мама не відчуває дискомфорту в грудях, ваш педіатр може рекомендувати не будити немовля вночі.
Міф 4: Не можна їсти овочі, бо в дитини будуть гази.
Навколо «дієти» жінок, які годують грудьми, існує, мабуть, найбільше міфів. Для того, щоб їх спростувати, варто згадати, як утворюється грудне молоко. Воно формується з відфільтрованої крові та плазми, а також запасів поживних речовин. Капуста, що її з’їсть жінка, потрапить до неї у шлунок і кишківник, а не в грудне молоко. Звичайно, певні компоненти таки потрапляють в молоко з їжі мами, але вони вже будуть в зовсім іншому вигляді.
Згідно з загальними рекомендаціями1, жінки, які годують, мають їсти п’ять порцій овочів і фруктів на добу. Їх не потрібно вводити поступово — жінки можуть просто їсти овочі та фрукти, як їли раніше. Міф про шкоду овочів особливо небезпечний у післяпологовий період. Адже недостатнє споживання клітковини, яка міститься в овочах, може призводити до закрепів, а для жінки, яка щойно народила, такий стан може бути не просто дискомфортним, а надзвичайно травматичним.
Міф 5: Добре, овочі їсти можна, але нічого червоного: помідорів, полуниць і апельсинів, — бо буде алергія. Краще випити молока для лактації.
Ми не можемо сказати, що їжа, яку вживає матір, абсолютно ніяк не впливає на дитину. Дійсно, у немовлят можуть бути алергічні реакції на їжу мами. Але немає жодної доказової стратегії, яка б радила жінкам превентивно виключати з раціону якісь продукти, щоб раптом не було алергії.
Найчастіше алергічні реакції бувають на білкові структури, як-от ті, що є в рибі, морепродуктах, яйцях і молоці, яке так наполегливо рекомендують пити для лактації. Варто підкреслити, що алергії бувають саме на білок коров’ячого молока, а не на лактозу. Тому перехід зі звичайного молока на безлактозне не має жодного сенсу в разі алергії на білок.
Алергічні реакції у дитини зазвичай проявляються не висипаннями на шкірі, а занепокоєнням і кров’ю чи слизом у випорожненнях. Так проявляється алергічний проктоколіт. Такі стани не загрожують життю малюка і зазвичай минають до однорічного віку, після чого дитина може спокійно пити молоко чи їсти яйця. Але на період, коли є прояви алергії, жінкам дійсно можуть рекомендувати відмовитися від певного продукту. На щастя, такі алергії трапляються не дуже часто
Щодо апельсинів і помідорів, істинні алергії на них вкрай рідкісні. Але такі продукти містять у собі гістамінолібератори. Це речовини, при споживанні великої кількості яких виникають стани, подібні до алергії. Тобто, якщо жінка з’їсть кілограм апельсинів, то на її шкірі і шкірі дитини можуть з’являтися висипання. Це так звана псевдоалергія, яка коригується зменшенням дози гістамінолібераторів. Іншими словами, апельсини їсти можна, але в міру.
Міф 6: Каву пити не можна, дитина не буде спати.
Кофеїн дійсно потрапляє в грудне молоко. Організм новонародженої дитини дещо гірше справляється з кофеїном, ніж організм старшої дитини. Але якщо ви вип’єте кави прямо в пологовому і після цього дитина почне плакати, то досить складно сказати, чи це на неї подіяла кава, чи один із сотні інших, цілком природних факторів, які впливають на немовлят. Тому краще просто дотримуватися загальних рекомендацій2 і не вживати понад 2-3 чашки кави на добу.
Міф 7: Жінці, яка годує дитину, треба їсти за двох, щоб було молоко.
У молока є сталий склад. Кількість білків і жирів, а також кальцію, фосфору, магнію і калію у молоці не залежить від того, як харчується жінка. Навіть якщо жінка буде недоїдати, її молоко все одно буде поживним. Адже в організмі жінки є резерви жирів та поживних елементів, призначених для того, щоб формувати молоко. Згадаємо також, що молоко здебільшого відфільтровується з крові. Отже, навіть за найскрутніших умов, поки в венах жінки тече кров, буде і молоко.
Якщо ж говорити про менш екстремальні умови, то зазвичай жінці потрібно їсти на 325-425 кілокалорій більше, ніж зазвичай. Але краще приділяти увагу не кількості кілокалорій, а різноманітності харчування. Наприклад, з їжі в молоко потрапляють жирні кислоти, як-от Омега-3, вітаміни А, D, групи B, йод і селен. Тому жінкам, які годують, іноді варто пити певні добавки. Наприклад, рекомендована добова доза йоду під час годування грудьми становить3 290 мкг, частину якої можна споживати у добавках. Також, є стратегії, коли жінки п’ють великі дози вітаміну D (4000-6400 міжнародних одиниць), щоб наситити ним грудне молоко і не давати дитині цей вітамін у вигляді добавок. Така стратегія не є оптимальною, і її важливо обговорити зі своїм лікарем.
Міф 8: Якщо жінка захворіла, треба припиняти годувати грудьми, бо дитина теж захворіє.
Це не так. Годувати грудьми під час хвороби можна і навіть треба. У цей час дитина отримуватиме з молоком матері імуноглобуліни4 — клітини, які виробляє імунітет у відповідь на хворобу. Ці імуноглобуліни допомагатимуть формуванню імунної системи дитини і захищатимуть її від хвороби у майбутньому ще до того, як її власний імунітет почне виробляти захисні клітини й речовини.
Крім того, якщо мама захворіла на якусь респіраторно-вірусну інфекцію, що передається повітряно-крапельним шляхом, то дитина, яка постійно поруч, може заразитися, вдихнувши вірус, а не проковтнувши його з молоком. І це може статися ще до появи симптомів у матері. Після появи симптомів жінка може носити маску, щоб зменшити концентрацію вірусів, та провітрювати приміщення, але точно не варто припиняти грудне вигодовування.
Міф 9: Не можна годувати грудьми, якщо у дитини жовтяниця.
Жовтяниця новонароджених — це підвищений рівень білірубіну в крові немовлят, через який колір шкіри набуває жовтуватого відтінку. Зазвичай жовтяниця — це фізіологічне явище, яке часто спостерігається у новонароджених дітей. У вчасно народжених немовлят жовтяниця минає самостійно до 14-го дня після пологів, у передчасно народжених — до 21-го дня. У деяких випадках жовтяниця може бути патологічною, якщо наприклад з’являється надто рано чи триває надто довго або супроводжується дуже високим білірубіном. Тоді вона потребує обстеження і лікування.
Інколи виникає так звана жовтяниця грудного молока. Це діагноз-виключення. Лікарі повинні обстежити малюка і виключити небезпечні для життя стани при яких може бути жовтяниця. Якщо всі ці стани виключили то можуть зробити висновок, що жовтувате забарвлення шкіри спричинене грудним молоком. Це така особливість взаємодії молока мами з малюком, яка трапляється у деяких малят.
Цей стан безпечний для дитини. При жовтяниці грудного молока рівень білірубіну в крові немовлят не досягає порогових небезпечних значень, і жінка може спокійно годувати дитину грудьми. Приблизно за три-чотири місяці такий стан минає самостійно.
Міф 10: Якщо на вулиці спекотно, дитину треба допоювати водою.
Це не так. У грудному молоці достатньо рідини — дитина на грудному вигодовуванні не потребує додаткової води в будь-яку пору року. Допоювання немовлят водою може мати негативні наслідки. По-перше, вода може бути недостатньо чистою та містити небезпечні для дитини патогени. По-друге, немовлята мають дуже маленький об’єм шлунка. Якщо частину займатиме вода, вони недоотримають необхідної кількості молока, а з ним — поживних речовин, які потрібні для нормального набору ваги.
Міф 11: Після року, молоко втрачає свої корисні властивості. Тому в рік треба переставати годувати дитину.
Маленькій дитині, якій щойно виповнився рік, дуже складно пояснити, що тепер вона не отримуватиме грудного молока. Грудне вигодовування — це не лише спосіб нагодувати дитину, але й джерело заспокоєння і спосіб зняти стрес. Продовжувати годувати дитину молоком — це абсолютно природний, фізіологічний процес, який не має жодного сексуального підтексту та не впливатиме на появу якихось девіацій у дитини в майбутньому. ВООЗ рекомендує5 годувати дітей молоком до двох років, але це індивідуальний процес, який може тривати і довше.
Після року склад молока дійсно дещо змінюється. У ньому з’являється ще більше імуноглобулінів, тобто воно стає ще більш захисним для дитини. Можливо, це пов’язано з тим, що діти в цьому віці вже активно досліджують світ, і склад молока адаптується, щоб надати їм кращий захист від того, що їх оточує. Також після шести місяців молоко вже не може бути єдиним способом годування. А в рік дитині вже потрібен повноцінний раціон, який, однак, може ефективно поєднуватися з грудним годуванням.
Міф 12: Якщо жінка робить МРТ, КТ чи рентген, потрібно відмовитись від годування грудьми на кілька годин, чи й днів після процедури.
На жаль, таку рекомендацію все ще дають деякі лікарі. Також можуть рекомендувати зцідити молоко, вилити його, і годувати наступною порцією. У цих рекомендаціях немає жодного сенсу. Лактація — безперервний процес, молоко неможливо розділити на порції. До того ж рекомендація не годувати грудьми два дні може бути шкідливою для жінки, бо це порушує процес лактації, призводить до набряку грудей і ризику виникнення лактостазу. Якщо жінці проводять медичну процедуру — навіть МРТ з контрастом — вона найчастіше може спокійно годувати дитину у звичному режимі. Сумісність процедур та контрастів можна перевірити на сайті e-lactation чи LactMed. Там зібрані доказові актуальні дані про діючі речовини лікарських засобів і запропоновані альтернативи.
Міф 13: А як щодо ліків? Ліки точно не можна поєднувати з грудним вигодовуванням.
Жінки, які годують дітей грудьми, теж хворіють, і їм теж потрібні ліки. Забороняти жінкам приймати нестероїдні протизапальні засоби, коли болить голова, чи змушувати їх лікувати зуби без анестезії — це абсолютно негуманні упередження, які можуть підштовхнути жінку до відмови від грудного вигодовування.
Дійсно, існують деякі лікарські препарати, які не можна приймати під час лактації. Але їх дуже мало, і найчастіше лікар може підібрати інший варіант медикаментозного лікування. Також перевірити сумісність ліків із грудним вигодовуванням можна на сайтах e-lactation і LactMed.
Наведені вище приклади — лише деякі з упереджень, з якими стикаються жінки під час грудного вигодовування. Для того, щоб зробити цей процес комфортним для вас і вашої дитини, довіряйте лише перевіреним даним та порадам свого лікаря.
