Гроші є, безумовно, найбільшою мотиваційною силою, за допомогою якої суспільство керує своїми громадянами. Інколи люди кажуть, що гроші як такі їх не цікавлять і що це лише спосіб отримати бажані товари чи послуги, але насправді вони люблять гроші, чистою незатьмареною любов’ю, і ось чому.
Слід сказати, що ідея обмінюватись товарами та послугами приходила на думку не лише виду Homo. Обмін речами існує навіть між тваринами різних видів. Звичайно, такий обмін не може вважатися повноцінною торгівлею, бо в ньому відсутні гроші.
Тварини не здатні вигадати собі гроші самостійно, але дослідження, проведене на мавпах1, показало, що за допомогою людини ці тварини легко сприймають концепцію грошей. Так мавпи швидко зрозуміли, що за жетони вони отримують їжу у людей, і що різна їжа коштує різну кількість жетонів. Невдовзі мавпи почали встановлювати економічні відносини між собою, оцінюючи вартість своїх послуг. Цікаво, що під тиском фінансових умов серед послуг, які мавпи стали надавати одне одній за гроші, доволі очікувано з’явилися і сексуальні. Деякі риси фінансової активності мавп можуть пояснити аспекти ділової активності людей і є предметом дослідження нейроекономіки. Щоправда, подальші дослідження показали, що самотужки мавпи не здатні підтримувати фінансову систему, та без підтримки людей мавпи доволі швидко відмовились від користування грошима.
Люди ж, як найбільш досконалі еволюційно примати, можуть більш-менш вдало підтримувати обіг грошей. Гроші для більшості стали не лише невід’ємною частиною життя, а й синонімом та ознакою щастя. Так результати МРТ показали, що активність мозку у мить, коли людина може виграти або програти купу грошей майже не відрізняється від активності мозку людини під дією кокаїну. Тобто людина відчуває ту саму емоцію задоволення, що і від наркотиків, лише від однієї думки про великі гроші.
Наш мозок настільки зайнятий операціями з грошима, байдуже – власними чи ні, що люди мимоволі постійно все оцінюють у грошовому еквіваленті й подумки грають в економічні ігри, як-от «купівля-продаж-прибуток».
Ухвалення важливих фінансових рішень, які стосуються самої людини, потребує додаткових витрат енергії на розумову діяльність, тому в подібних ситуаціях люди часто відчувають голод або навіть шлунковий біль. Попри всю любов людей до грошей, думки про них не є приємними, навпаки – вони підвищують тривожність та підсилюють відчуття болю, які спонукають людину до більш інтенсивних пошуків грошей. Так відвічне коло замикається.
Відомі анекдотичні випадки, коли люди, що вкрали шалені суми, у суді обирали лінію захисту, виправдовуючи свої вчинки психічною залежністю. Є багато випадків, коли люди бачать купу грошей і втрачають розум, наважуючись на дуже тупі вчинки, як-от схопити й тікати. Час від часу це трапляється з касирами, людям важко щодня бачити великі гроші і не мати змоги їх привласнити. Вигляд грошей змушує людину сфокусуватися на них, шахраї часто користуються цим, коли відволікають жертву, показучи їй багато крупних купюр. Таку тактику застосовують і контори, які надсилають «лист щастя», що ви виграли цінний приз чи гроші.
Інформація про винагороду спричиняє вилив дофаміну в ділянки головного мозку, які відповідають за ухвалення рішень, тому людині буде легше надіслати 237 гривень на «витрати з оформлення виграшу» шахраям, про які вони обов’язково попросять.
Гроші самі по собі не є стимулом задоволення, але цьому сприяє дофамін. Навіть їх присутність спричиняє виділення дофаміну в певних ділянках мозку.
Дофамін – речовина, яка бере участь у великій кількості процесів. Наприклад, він регулює вивільнення гормонів для вироблення молока у залозах. Дофамін відіграє ключову роль у координації рухової активності (саме з ураженням секреції дофаміну пов’язана хвороба Паркінсона), мотивації, увазі тощо.
Комбінація впливу дофаміну на функціонально різні процеси призводить до унікального для кожного з нас відчуття задоволення; те саме стосується і ставлення до грошей. Цінність грошей для кожної людини визначається особливостями нервової системи. Група дослідників із Vanderbilt з’ясувала, чому одні люди більше розцінюють гроші як мотивацію за інших.
За допомогою позитрон-емісійної томографії (ПЕТ) науковці з’ясували, що люди, які завзято беруться за більші навантаження, щоб отримати більше грошей, діють за класичною схемою дофамінового впливу. У цьому випадку більше дофаміну виділяється саме у тих ділянках мозку, що відповідають за мотивацію та задоволення. У тих, хто обирав менші навантаження за менші гроші, збільшене вивільнення дофаміну спостерігалось у зонах мозку, які відповідають за контроль над емоціями та прийняття ризиків.
Гроші – це джерело найбільшої кількості дофаміну серед абстрактних і культурних подразників. Вони викликають залежність та у більшості випадків є причиною психологічної трансформації людини, появи депресії, тривожності та інших психічних розладів. Фраза про те, що гроші є найбільшим наркотиком, не така вже й далека від істини.
На завершення – практична порада: якщо ви торгуєтесь і ви – покупець, тримайте гроші в руках так, щоб їх бачив продавець. Найімовірніше, він продасть вам товар за нижчою ціною, особливо якщо він не професіонал.
Дмитро Ісаєв – нейрофізіолог, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України.
