Стаття Тема не обрана — 08 липня, 2019

Джетлаг не дає крила

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: mr.zhuravchik

Подорожуючи тижнями на кораблі через Атлантичний океан, деякі люди страждали від морської хвороби, деякі просто знуджувалися, але навряд чи хтось втрачав контроль над звичним режимом дня. Біологічний годинник потроху пристосовувався, і самопочуття лишалося стабільним. Із винайденням літаків і початком комерційних польотів на далекі відстані довелося визнати — щось пішло не так. Людство упіймало джетлаг, і тепер його досліджує й намагається активно з ним боротися.

Джетлаг — це тимчасовий розлад сну й погіршення самопочуття, які виникають унаслідок «переналаштування» наших клітин до нового середовища з новим часом початку сонячного дня. Одне слово, якщо ви опиняєтесь в іншому часовому поясі (а Центр із контролю й профілактики захворювань зазначає, що джетлаг, ймовірніше, виникне за умови перетину трьох і більше часових поясів), ваш біологічний годинник збивається — цей збій і є джетлагом. Поява цього розладу стала можливою саме завдяки технічним досягненням.

Біологічний годинник у нашому організмі не один. Існують локальні біологічні годиннички в різних органах. Кожна клітина містить свій молекулярний осцилятор (систему, що забезпечує підпорядкування процесів годинниковим коливанням) і зазвичай у здоровому організмі ці коливання є синхронними. У цих локальних годинників є «годинник-повелитель» — центральний регулятор, який розташований у невеличкій ділянці мозку — супрахіазматичному ядрі гіпоталамуса (СХЯ). 

СХЯ виконує роль диригента. По-перше, воно «стежить» за синхронністю роботи годинників у різних органах, по-друге — співвідносить внутрішній час із добовими змінами освітлення, температури й інших параметрів, що створюють «маячки», характерні для конкретної часової зони. 

При швидкому переміщенні у просторі та зміні більш ніж одного-двох часових поясів за добу організм не встигає переналаштувати систему, і тому «локальні» годиннички продовжують синхронізовано працювати у ритмі початкового поясу, тим часом як СХЯ при отриманні сигналу від клітин сітківки й інших «датчиків» намагається зрозуміти, що відбувається, і адаптувати внутрішню машинерію під нові умови. Звісно, людина у цей час переналаштування почувається вкрай некомфортно.