Традиційна пора для підрахунку бобрів — кінець листопада. У цей час науковці разом із волонтерами (часто до цього процесу залучають студентів природничих та біологічних спеціальностей) вирушають до місць проживання тварин — річок, ставків та інших водойм — у визначеному заздалегідь ареалі національного парку.
В Україні щорічні обліки у природоохоронних зонах проводять з 2013 року. Запровадили таку практику науковці Слобожанського національного природного парку (Харківська область). Співробітники Пирятинського національного природного парку (Полтавська область) перейняли їхній досвід, й з 2016 року також рахують цих гризунів. Я брала участь в обліках бобрів як волонтерка, журналістка, фотографка двічі: у листопаді 2018 року в Слобожанському парку та наприкінці осені 2021 року — в Пирятинському парку.
Як рахують бобрів у природі
Щоб успішно провести підрахунки, потрібно взяти з собою блокнот, олівець та штангенциркуль. Сюрпризом для новачків, які ніколи не вивчали особливості життя цього виду, а інколи бачили цих гризунів лише на екрані чи в книжці, стане те, що саме головних героїв досліджень вони не побачать. Адже бобри ведуть нічний спосіб життя, та, як і будь-які дикі тварини, намагаються уникати зустрічі із людиною. Тож як їх можна порахувати? Відповідь дуже проста: підрахувати кормову базу, яку бобри запасають на зимівлю.
Зимові запаси
Наприкінці осені бобри усією родиною заготовляють харчові запаси на зиму (зазвичай вони харчуються корою дерев, гілками та рослинністю: рогозом, очеретом, лататтям, півниками болотними тощо). Тварини валять дерева та обгризають гілочки, які складають на дні водойми, або, у сучасних посушливих умовах, біля .
Підрахунок бобрів у Пирятинському національному парку
«Боброобліковці» занотовують у блокноти всі свіжопогризені дерева та згризені гілочки. При цьому треба вказувати вид дерев/кущів, товщину стовбура чи діаметр гілки та ступінь погризеності, якщо йдеться про велике дерево. Для зручності у блокноті малюють табличку з позначенням певного діаметру дерев/гілок та виду дерева/куща, у комірках якої крапками або рисками відмічають кількість оброблених бобрами одиниць деревини.
Окрім позначень про те, що за дерева та у якій кількості погризли бобри, до нотатників вносять дані щодо ширини відбитків зубів. Це потрібно знати для того, щоб визначити вік тварини: дорослий, підліток чи дитинча. Часто бобри заготовляють запаси усією родиною: на одному великому стовбурі можна знайти сліди зубів різних поколінь.
Як формули допомагають дізнатися кількість бобрів
Після того, як науковці разом перевірять весь ареал проживання бобрів у нацпарку, дані таблиць зводять до одної. Тепер точно відомо, скільки дерев і кущів згризено, скільки надгризено та які це дерева й кущі.
Лінійка для вимірювання зубів бобра. Фото Катерини Колонович.
Далі на науковців чекає найкропіткіша частина — власне, визначення кількості бобрів у певному місці проживання. Це роблять за допомогою спеціальних формул, які раніше вивели дослідники.
«Ми отримали цю методику від дослідників з Харківського університету, вони використовували її в 1990-х роках. Тоді наші науковці взяли різні методики та скомпілювали в одну, — розповідає теріологиня (зоологиня, яка займається вивченням ссавців), кандидатка біологічних наук і співробітниця національних парків «Слобожанський» та «Куяльницький» Наталя Брусенцова. Разом із методиками ми використовуємо спеціальну розрахункову таблицю. Підраховані діаметри дерев сумуються — виходить загальне число, тоді ми дивимось, якій приблизно чисельності це число відповідає».
Навіщо рахувати бобрів
За словами Наталії Брусенцової, у Слобожанському парку наразі чисельність бобрів низька, і їх точно не стало більше за попередні роки. Загалом національні парки та заповідники мають відстежувати зміни в біорізноманітті та знати чисельність важливих видів для наших екосистем. Для Слобожанського парку бобер — один із ключових видів. Він впливає на водно-болотні угіддя, тому тут моніторять цей вид постійно.
Облік бобрів у Слобожанському парку. Фото надала Наталія Брусенцова
«Ми спостерігаємо, що відбувається у популяціях, щоб зрозуміти, які є тенденції, як впливають різні фактори на кількість тварин, як залежить від чисельності бобрів стан наших водно-болотних угідь», — пояснює теріологиня.
Ці підрахунки проводять, аби дізнатися, що відбувається з певною частиною популяції на цій території, і додати дані до глобальних досліджень, які показують, наприклад, зміни клімату, зміни гідрологічного режиму тощо. Це дає розуміння території загалом.
«Тенденції наразі невтішні: кілька останніх років чисельність є дуже низькою. Через зміну клімату у нас відбувається перерозподіл опадів впродовж року: вони не випадають тоді, коли потрібні, а влітку йдуть зливи. Вода швидко випаровується і не залишається у ґрунті, тому водойми погано набираються. Якщо навесні вода більш-менш збирається, то восени ми маємо повне пересихання ставків у Слобожанському парку. Звичайно, бобри намагаються щось вдіяти — риють канали, заглиблюють озера/ставки. Але якщо воді немає звідки взятися, то через цю сухість бобри залишають обжиті ділянки і йдуть у кращі місця — на річку Мерла. Річка не входить до території Слобожанського парку, вона тече поряд. Але наші бобри мають змогу туди піти, коли маємо несприятливі умови», — каже пані Наталія.
За її словами, якщо ситуація покращиться, то під час розмноження родин на річці бобри будуть знову розселятися на територію парку, якщо водойми не зникнуть через зміни клімату. Адже в Україні змінюються цілі природні зони. Внаслідок цього таких вразливих водойм, як у Слобожанському парку, буде менше.
Облік бобрів у Слобожанському парку. Фото надала Наталія Брусенцова
«Проте наша чисельність бобрів у Слобожанському парку не може бути показником для інших територій. Бо на річках, які не пересихають, де рівень води є більш стабільним, для бобрів набагато кращі умови. Там їхня чисельність, навпаки, може зростати. Тобто може бути ситуація, коли у Слобожанському парку чисельність падає, до того ж дуже серйозно, а на річках зі сприятливими умовами для бобрів вона може зростати», — додає Наталія Брусенцова.
Скільки бобрів нарахували у Пирятинському нацпарку
Екологиня Дарина Терех чотири рази долучалася до обліків бобрів у Пирятинському парку, щоб зібрати практичний матеріал для дипломної роботи. У 2024-му на чотирьох ділянках парку нарахували 16 представників популяції бобра європейського. «Найсильніша сім’я, яка проживала на лісовій ділянці в межах села Давидівка, зникла. Ми передамо цю інформацію в службу охорони природно-заповідного фонду України», — пояснює вона. Працівники парку мають підозру, що це може бути робота браконьєрів.
За роки спостережень чисельність популяції бобра європейського у Пирятинському парку залишалась стабільною. У 2016 році нарахували 22 особини, а мінімум — 12 особин — спостерігався у 2018 році. 2024 рік розчарував дослідників, бо популяція зменшилася до 16 представників.
Фото надала Наталія Брусенцова
Динаміка на різних локаціях нестабільна. «У Грабарівці чисельність залишалася стабільною (6-7 особин), тоді як у Давидівці відзначено стрімке зростання до 26 особин у 2020 році, після чого популяція скоротилася, а в 2024 році сім’я, що раніше мешкала на цій території, зникла. У Сасинівці чисельність варіювалася в межах 2–13 особин із тенденцією до зниження після 2020 року через всихання пониззя річки», — розповідає Дарина Терех.
Наталія Брусенцова каже, що для того, аби комфортно почуватися, бобрам потрібно зовсім небагато: достатній рівень води у водоймі та хороша кормова база на березі — різні види верб та інша прибережна рослинність.
«У цілому в Україні особливих проблем з чисельністю бобрів немає. Їх багато та вони заселили великі території, — підсумовує пані Наталія. — Вважається, що ареал проживання бобрів в Україні відновився».
