Традиційна пора для підрахунку бобрів — кінець листопада. У цей час науковці разом із волонтерами (часто до цього процесу залучають студентів природничих та біологічних спеціальностей) вирушають до місць проживання тварин — річок, ставків та інших водойм — у визначеному заздалегідь ареалі національного парку.
В Україні щорічні обліки у природоохоронних зонах проводять з 2013 року. Запровадили таку практику науковці Слобожанського національного природного парку (Харківська область). Співробітники Пирятинського національного природного парку (Полтавська область) перейняли їхній досвід, й з 2016 року також рахують цих гризунів. Я брала участь в обліках бобрів як волонтерка, журналістка, фотографка двічі: у листопаді 2018 року в Слобожанському парку та наприкінці осені 2021 року — в Пирятинському парку.
Як рахують бобрів у природі
Щоб успішно провести підрахунки, потрібно взяти з собою блокнот, олівець та штангенциркуль. Сюрпризом для новачків, які ніколи не вивчали особливості життя цього виду, а інколи бачили цих гризунів лише на екрані чи в книжці, стане те, що саме головних героїв досліджень вони не побачать. Адже бобри ведуть нічний спосіб життя, та, як і будь-які дикі тварини, намагаються уникати зустрічі із людиною. Тож як їх можна порахувати? Відповідь дуже проста: підрахувати кормову базу, яку бобри запасають на зимівлю.
Зимові запаси
Наприкінці осені бобри усією родиною заготовляють харчові запаси на зиму (зазвичай вони харчуються корою дерев, гілками та рослинністю: рогозом, очеретом, лататтям, півниками болотними тощо). Тварини валять дерева та обгризають гілочки, які складають на дні водойми, або, у сучасних посушливих умовах, біля .
Підрахунок бобрів у Пирятинському національному парку
«Боброобліковці» занотовують у блокноти всі свіжопогризені дерева та згризені гілочки. При цьому треба вказувати вид дерев/кущів, товщину стовбура чи діаметр гілки та ступінь погризеності, якщо йдеться про велике дерево. Для зручності у блокноті малюють табличку з позначенням певного діаметру дерев/гілок та виду дерева/куща, у комірках якої крапками або рисками відмічають кількість оброблених бобрами одиниць деревини.
Окрім позначень про те, що за дерева та у якій кількості погризли бобри, до нотатників вносять дані щодо ширини відбитків зубів. Це потрібно знати для того, щоб визначити вік тварини: дорослий, підліток чи дитинча. Часто бобри заготовляють запаси усією родиною: на одному великому стовбурі можна знайти сліди зубів різних поколінь.
Як формули допомагають дізнатися кількість бобрів
Після того, як науковці разом перевірять весь ареал проживання бобрів у нацпарку, дані таблиць зводять до одної. Тепер точно відомо, скільки дерев і кущів згризено, скільки надгризено та які це дерева й кущі.
Лінійка для вимірювання зубів бобра. Фото Катерини Колонович.
Далі на науковців чекає найкропіткіша частина — власне, визначення кількості бобрів у певному місці проживання. Це роблять за допомогою спеціальних формул, які раніше вивели дослідники.
«Ми отримали цю методику від дослідників з Харківського університету, вони використовували її в 1990-х роках. Тоді наші науковці взяли різні методики та скомпілювали в одну, — розповідає теріологиня (зоологиня, яка займається вивченням ссавців), кандидатка біологічних наук і співробітниця національних парків «Слобожанський» та «Куяльницький» Наталя Брусенцова. Разом із методиками ми використовуємо спеціальну розрахункову таблицю. Підраховані діаметри дерев сумуються — виходить загальне число, тоді ми дивимось, якій приблизно чисельності це число відповідає».
Навіщо рахувати бобрів
За словами Наталії Брусенцової, у Слобожанському парку наразі чисельність бобрів низька, і їх точно не стало більше за попередні роки. Загалом національні парки та заповідники мають відстежувати зміни в біорізноманітті та знати чисельність важливих видів для наших екосистем. Для Слобожанського парку бобер — один із ключових видів. Він впливає на водно-болотні угіддя, тому тут моніторять цей вид постійно.