Стаття Біологія — 02 травня, 2024

Пирятинський нацпарк транслює життя лелек онлайн. Навіщо лелекам стрім?

ТЕКСТ:

ІЛЮСТРАЦІЇ: Катерина Большакова

Другий рік українці мають можливість спостерігати за гніздом пари лелек у прямому ефірі. Останнім часом ютуб-канал «Лелека Грицько» набув великої популярності та продовжує знаходити нових прихильників. Під час появи яєць у цьому році був справжній ажіотаж: глядачі збиралися, щоб не пропустити той самий момент появи ще одного яйця. А науковці виявили, що кожне яйце з’являється приблизно в один й той самий час.

Гніздо лелек Грицька та Одарки, за яким спостерігають українці, розташоване у селі Леляки Полтавської області, а відеоспостереження за ним встановили співробітники національного парку «Пирятинський». Про те, для чого науковцям цілодобово знімати птахів, як використовують отримані матеріали та навіщо займатися онлайн-бьордвотчингом, розповідає доцент кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник національного природного парку «Пирятинський» Анатолій Подобайло.

Як виникла ідея створити стрім

У світі є багато стрімів з гнізд, годівниць і загалом дикої природи, а в Україні стрімів з гнізд лелек не було взагалі. Інші поодинокі стріми є хіба що для фахівців. Цей лелека оселився на стовпі з 2019 року, а в 2021 році відбувалася реконструкція лінії електропередач, якраз коли були пташенята, тому цього стовпа не зачепили, а проклали паралельну лінію. Проте зняли дроти, і пізньої осені без додаткової опори гніздо здуло вітром. Тому зрозуміло було, що лелеки навряд чи зможуть там закріпитися. 

У нас в селі є сироварня, на її логотипі зображені лелеки. Ми знайомі з власниками з дитинства, тому я запропонував їм зробити платформу для гнізда. А щоб якось зацікавити, виникла ідея зробити стрім. Вони підтримали, ми все купили, але не запустили через те, що почалася повномасштабна війна. Наш працівник купував обладнання в Харкові та опинився під час нападу на Північній Салтівці, ховав камеру у підвалі. Ми вирішили, попри війну, встановити платформу, і лелека повернувся та загніздився. Я думаю, він навіть змін не помітив особливих. А вже у 2023 році встановили камеру. 

Хто такий лелека Грицько

Це точно один і той самий лелека, хоч він і не закільцований. Ми визначаємо це за особливостями поведінки. Він прилітає в одні й ті самі двори, де його підгодовують рибою, не боїться людей, які поряд живуть.

Грицьком лелеку назвали випадково. У моєї бабусі був кіт Грицько, а потім цей лелека з’явився на горизонті, то я йому сказав: «Привіт, Грицько!».

Ця пара лелек дуже продуктивна — другий рік поспіль відкладає п’ять яєць. У середньому на родину лелек припадає 2,5 яйця. Грицько та Одарка — досвідчена пара, з моменту появи яєць не буває й секунди, щоб у гнізді нікого не було. Дуже багато пар зазнають втрат через те, що не дотримуються режиму перезмінок — відлетіли, а за цей час ворона вкрала яйце. Ще важливо, що не було посухи і вистачало ресурсів, бо п’ять — це на межі можливості батьків, і слабшого можуть викидати, щоб інші вижили. У природі їх ніхто не рятує, але це медійні персонажі, тому нам доведеться це робити.

Минулого року був критичний тиждень, коли самка проявляла агресію до найменшого, якого назвали Юрком. Одарка намагалася його викинути, а він тікав, демонстрував силу, бив більших. Я вже заготував ящик із сіном про всяк випадок.

Як лелеки розуміють, що час повертатися додому

Про подорожування птахів на зимівлю інформація з наукової точки зору добре описана у подружжя науковців Віталія Грищенка та Євгенії Яблоновської-Грищенко у монографії «Тридцять років моніторингу популяції білого лелеки в Україні (1992-2021)». Що стосується нашого, він прилітає завжди у той самий час — кінець березня, трохи пізніше прилітає його Одарка. Імовірно, що це вона, але не на 100%. 

Статті Віталія Грищенка й Євгенії Яблоновської-Грищенко на сайті Куншт про лелек і не тільки 

Пари у лелек відносно стійкі: вони живуть разом лише у період розмноження, поки паруються, з’являються яйця, висиджують, вигодовують малят. Потім птахи формують змішані зграї, у яких вони живуть не як пара, а як нейтральні члени. Так само зграями вони живуть і в Африці, де зимують. Першими на місяця розмноження повертаються самці, які займають гнізда. Як правило, самець займає те саме гніздо, що й минулого року. Імовірність того, що самка повернеться до того самого гнізда, теж вища. Хоча відомі випадки, коли повертаються інші самки. Деколи навіть самки, які прибули пізніше, проганяють тих, хто прилетів раніше. Тобто ми можемо говорити про формування сім’ї на період розмноження і про значно вищі шанси повторного формування сім’ї. Уявлення про подружню вірність лелек у людей перебільшені. Орнітологи постійно спостерігають спаровування самок з іншими самцями поза гніздом: це урізноманітнює генетичну структуру популяції, а отже, її можливості до пристосування.

Про те, що пора відлітати, вони розуміють завдяки фотоперіодизму — співвідношенню дня і ночі, тому що теплішати може раніше чи пізніше, а сонячний годинник дуже стабільний. І це служить стимулом для міграції. Міграційні шляхи відомі по західному узбережжю Чорного моря, нібито є кавказький шлях, але він не підтверджений. Чітко підтвердити можна лише кільцюванням або маячками.

Ми наших п’ятьох минулорічних лелечат закільцювали, але поки що повернення немає. Проте класичними кільцями повернення дуже маленьке — близько 1%. Ми хотіли повісити трекери на них, але я дізнався у станції реабілітації птахів, що з безпекових міркувань цього краще наразі не робити, тому  ми відклали цю ідею до кращих часів. 

Навіщо стрім науковцям 

Для науки загалом ми нових фактів не відкрили. Але для університету в освітньому плані це дуже гарна річ. Класичним прикладом для описування коменсалізму (це такий тип співжиття різних видів, коли один вид використовує інший, при цьому йому не шкодить, а сам має вигоду) є горобці, які живуть у гнізді лелек. Лелекам байдуже, а горобці мають захист від хижаків, тому що лелеки як крупні птахи відлякують їх. І дійсно, поки лелеки не повернулись, до цього гнізда навідувався малий яструб і там намагався ловити горобців. 

Наша викладачка розповідала студентам про такий приклад коменсалізму — використання горобцями лелек, як таргани нас використовують. І ввімкнула прямий ефір прямо на семінарі — і в цей момент Грицько — хвать — і з’їв горобця. Такий збіг. З одного боку, це було конфузом, а з іншого боку, ми побачили, що ці стосунки значно складніші, ніж просто коменсалізм. Лелеки спеціально на горобців не полюють, але коли горобці чубились, то він схопив одного.

У нас найбільш засмічене гніздо, принаймні з тих, які стрімлять у Європі. Насправді у нас не брудніше, ніж в інших містах України, сміття вивозять регулярно. Наш лелека сам приносить пакети і вмонтовує у гніздо, бо з його точки зору це зручний будівельний матеріал. Тобто він навмисно десь їх збирає. Коли ми розбирали те гніздо, що впало, то вивезли три тачки сміття, сітками з-під картоплі воно були скріплено, як арматурою. 

Завдяки великій популярності стріму цьогоріч новиною для нас стало, що яйця з’являлися не будь-коли, а між дев’ятою та десятою вечора. При цьому було видно сам момент, коли Одарка знесла яйце. Минулого року не було стільки глядачів і не відстежували, а на ранок просто бачили, що є ще одне яйце.

Основною функцією є екопросвітня, тому що вид достатньо вивчений. Але думаємо, що цих пташенят у цьому році теж закільцюємо. Якщо всі виведуться, то це з минулорічними вже буде десяток. Якщо вдасться поставити трекер, тоді зможемо більш цілеспрямовано досліджувати. Тому що лелеки з правобережної України точно летять вздовж західного узбережжя Чорного моря, а шлях через Кавказ не підтверджений — жодного повернення кілець звідти не було. І якщо пташеня з трекером полетить тим шляхом, це буде цікаво. 

Лелеки відволікають людей від війни та збирають донати на ЗСУ

Ті, хто приходить на стрім кожного дня — сотня-півтори підписників — роблять це задля спілкування та відволікання від нашої жорсткої реальності. Був навіть такий момент, коли Полтавська обласна адміністрація на сайті при оголошенні тривоги одразу чіпляла посилання на стрім. І люди, що за правилами двох стін ховалися, вмикали стрім, і це їм покращувало моральний стан. Тобто соціальна функція дуже важлива. 

Ще минулого року ми розуміли, що в серпні лелеки відлетять, тому купили за донати глядачів чотири фотопастки. І осінь-зиму працювали на матеріалі, відзнятому на норах борсуків, — з матеріалу за місяць зробили відео на три хвилини для глядачів. 

З монетизацією у нас з’являються нові можливості:  купуємо фотопастки, мікрофон для відео. Окрім того, лелека Грицько зібрав близько 100 тисяч гривень донатів на ЗСУ, за які купували турнікети та ремонтували військову техніку.

Статті, які можуть вас зацікавити

Стаття Біологія — 13 лютого

Птахи і клімат: як білий лелека свідчить про глобальне потепління

Стаття Погляд — 10 червня

Лелеки на смітнику — блог Віталія Грищенка

Стаття Біологія — 28 лютого

Лелеки в Україну повернуться вже зовсім скоро

Популярні статті

Стаття Суспільство — 20 березня

Міражі науки. Як Близький Схід втратив наукову першість

Стаття Суспільство - 15 березня

Що допомагає диктаторам здобути владу. Треба розжувати

Стаття Пост правди - 19 липня

Інформаційні операції минулого. Пост правди, сезон 5, епізод 5