Лондонська поліція використовує неефективну технологію й не хоче це визнати. Дерева у містах ростуть швидше, однак живуть менше, а температура на Алясці б’є рекорди.
👤 Система розпізнавання облич у Лондоні помиляється у 81% випадків
Перше незалежне оцінювання якості роботи системи, якою користується лондонська поліція, показало, що покладатися на систему розпізнавання облич не можна, бо це може призвести до неправомірних наслідків, особливо, якщо справи дійдуть до суду.
Вчені з університету Ессекса отримали запит на дослідження системи й з’ясували, що переважна кількість людей, яких вона розпізнає, не перебуває у списках розшуку. Із 42 «збігів» лише 8 виявилися правильними. Цікаво, що поліція наголошує, що технологія розпізнавання облич Neoface допускає лише одну помилку на 1000 випадків, проте, як вони отримали такі результати, невідомо.
З поширенням використання таких технологій зростає занепокоєння щодо расових та ґендерних упереджень, які «вбудовані» в алгоритми тими, хто їх розробляє. На початку 2019 року MIT Media Lab під час дослідження помітили, що алгоритму складно розпізнати стать людини, якщо на зображенні була жінка чи людина з темним відтінком шкіри. Водночас із розпізнаванням статті білошкірих чоловіків алгоритм не помилився жодного разу1.
Технології розвиваються з блискавичною швидкістю. Що ми знаємо і не знаємо про сучасні розробки й пристрої, які покращують наші життя?Чи можуть технології нам зашкодити? Про це і навіть більше читайте в нашій серії статей «Майбутнє настане вчора»
🌳 Міські дерева ростуть швидше і вмирають молодшими, ніж дерева в лісах
Про це свідчать результати дослідження вчених з Бостонського університету, які вивчали ріст червоних дубів і червоних кленів протягом 2005-2014 років у Бостоні, а також у лісах поблизу.
Для росту дерев необхідний CO2. У містах його кількість у повітрі значно більша, зокрема внаслідок виробництва та вихлопних газів, ніж у лісах, тому дерева тут ростуть швидше, споживаючи у чотири рази більше CO2.
Однак тривалість їхнього життя менша, тому що дороги та тротуари обмежують ріст їхнього коріння, а також доступ до води, що впливає на якість та тривалість їхнього життя. Також міські дерева часто пошкоджуються чи гинуть під час дорожньо-транспортних пригод, коли авто врізаються в них. Тривалість життя дерев у містах окрім біологічних факторів також визначає антропогенний – упорядкування зелених зон часто призводить до вирубки молодих дерев, які просто не вписуються в ландшафт2.
🐄 Вчені надумали генно модифікувати корів
Опубліковане в журналі Science Advances дослідження показало, що кількість і тип мікроорганізмів, які продукують метан у рубці корови (першому шлунку у травній системі жуйних тварин), значною мірою контролюється їх генетикою. Тож дослідники подумали, що генетична селекція є більш продуктивною, ніж просто зміна їхньої дієти.
Велика рогата худоба та інші жуйні тварини виробляють 37% з усіх викидів метану, пов’язаних із людською діяльністю. Одна корова в середньому виробляє від 70 до 120 кг метану на рік, а в усьому світі наразі живе близько 1,5 млрд худоби.
Професор Вільямс, один із лідерів проекту RuminOmics, зазначає, що розведення генно модифікованої худоби буде залежати від того, наскільки така генетична модифікація впливатиме на якість м’яса, виробництво молока та стійкість до хвороб3.
🔥 Температура на Алясці б’є рекорди
4 липня у найбільшому місті Аляски Анкориджі (яке розташоване всього за 595 км від Арктики) було зафіксовано рекордну температуру 32°С. Наприклад, у Нью-Йорку в той день температура сягала 29°С. Синоптики та кліматологи передбачають, що така температура протримається до 8 липня, і пов’язують рекордну спеку з так званим «тепловим куполом».
Він виникає через високий тиск і різницю температур в океані, утворюючи великі теплові регіони, наче під куполом.
Арктика нагрівається вдвічі швидше, ніж решта Землі: лід і сніг відбивають сонячні промені назад в атмосферу (альбедо), але оскільки вони тануть, сонячні промені поглинаються, а не відбивається, тому це провокує ще більше нагрівання4.
