Я, як будь-яка пересічна жінка після 50 років, дивлюсь часом на себе в дзеркало і фіксую нову зморшку. Востаннє я переймалася ними десь після 30 років: тоді вони здавались вироком, страшним подихом старості. Відповідно, зі зморшками треба було боротись. З віком приходить досвід і спокій, але я добре знаю, що ми відчуваємо, тримаючи в руках нову банку з кремом, що обіцяє нам вічну молодість.
Щоб зрозуміти, на що нам чекати від кремів, доведеться зануритись у дві царини: біологію і юриспруденцію. Почнемо з приємного — біології.
Біологи звикли розглядати шкіру як окремий орган, до того ж найбільший орган нашого тіла. Як і всі органи, шкіра має цілий ряд1 функцій, насамперед — захисну. Вона захищає тіло від механічного і хімічного впливу, сонячного ультрафіолетового випромінення, а також слугує бар’єром для мікроорганізмів — не тільки як фізична перешкода, а навіть за допомогою імунних клітин, що розташовані в шкірі.
Крім того, шкіра має терморегуляторну функцію: виділяючи вологу — піт, — шкіра охолоджує поверхню. Вона регулює віддачу тепла й кровоносною системою, змінюючи інтенсивність підшкірного кровообігу. З іншого боку, шкіра захищає організм від висихання, регулюючи випаровування.
Це орган чуття, який сприймає дотик, тиск, температуру і біль. І нарешті, це орган з метаболічною2 функцією: в шкірі з холестерину під дією ультрафіолетового випромінювання виробляється холекальциферол (вітамін D3), який потрібен для міцності кісток.
Та шкіра має ще й небіологічну функцію: вона сповіщає про вік її власника або власниці, що може відігравати роль у соціальному статусі. У цьому місці зверніть особливу увагу на факт, що наявність зморщок на біологічну, якщо хочете, природну функціональність здорової шкіри мало впливає. Звісно, що шкіра також старіє, як і всі органи організму. З віком збільшується3 ймовірність розвитку раку шкіри, запалень, оперізуючого герпесу (до речі, після 60 років лікарі радять4 зробити щеплення проти цієї хвороби — проте в Україні наразі немає відповідних зареєстрованих вакцин). Але саме зморшки на обличчі ніяких додаткових ризиків не мають.
Це все нам потрібно знати, аби зробити коротку подорож в законодавство, що регулює косметичну промисловість. Європейський Союз має суворі правила та закони, що регулюють допуски, виробництво, маркетинг та розповсюдження косметичної продукції.
Цитую Європейський регламент про косметичну продукцію 1223/20095, косметичні засоби — це продукти, призначені для зовнішнього використання (епідерміс, волосяний покрив, нігті, губи та зовнішні статеві органи) для очищення, ароматизації, зміни зовнішнього вигляду, захисту або контролю запаху тіла. Подібне визначення дає й Кабінет міністрів України у Технічному регламенті на косметичну продукцію6. Регламент ЄС чітко визначає, що косметиці не можна проникати в глибші шари шкіри (дерму або підшкірний шар) і мати там якийсь ефект. Косметичні продукти не повинні мати будь-яких фармакологічних, імунологічних або метаболічних ефектів, спрямованих на глибші шари шкіри. Ці ефекти зарезервовані для лікарських засобів, які регулює Директива про лікарські засоби (2001/83/EC).
Перекладу з юридичної мови на біологічну. Дія косметики, яка не призначається лікарем, а продається в магазинах, на базарі, у косметолога або навіть в аптеках, обмежена верхнім мертвим шаром епідермісу і не передбачає відновлення фізіологічних функцій шкіри. Косметика очищує шкіру, захищає від ультрафіолету, зволожує, а якщо це декоративна косметика, то маскує нерівності й додає фарби й запаху.
Зауважу, що йдеться про звичайну здорову шкіру, яка виконує свої функції. Бо досвід показує, що хоч би скільки я це казала, все одно хтось заявить: що робити людям з висипанням, виразками, прищами, фурункулами, дерматитом?
У такому разі треба звернутись до дерматолога, тобто лікаря, який спробує відновити функції шкіри за допомогою фармацевтичних препаратів, що можуть проникати глибше. Саме ці препарати проходили клінічні випробування, зазвичай мають побічні ефекти, але вони також демонструють перевірену ефективність.
То що робити зі звичайними кремами, дорогими або не дуже? Невже вони всі неефективні? Хороша новина полягає в тому, що якраз навпаки. Зараз знову ненадовго зануримось у біологію.
Оскільки ми вже зрозуміли, що нічого з природною функціональністю шкіри нам робити не треба, залишається тільки опція щось зробити зі зморшками, якщо це взагалі можливо.
Звідки беруться зморшки? Натягнута еластична шкіра — результат7 роботи колагену й еластину, а також утримання води в міжклітинному просторі. Зовнішній шар клітин епідермісу, stratum corneum (саме той, який часто здирають скрабами), відіграє вирішальну роль у захисті шкіри від висихання. Якщо він руйнується, то посилюється так званий transepidermal water loss (TEWL), тобто втрата води епідермісом. З віком колаген не тільки гірше продукується, а й руйнується під впливом ультрафіолету. Отже, що сприяє появі зморщок?
Внутрішні фактори: генетичні вроджені фактори еластичності шкіри й здатності до регенерації, а також вікова зміна гормональної регуляції синтезу колагену й еластину.
Зовнішні фактори: ультрафіолет, TEWL.
З генетичними вродженими факторами ми нічого зробити не можемо. Залишається захист від ультрафіолету й утримання води в епідермісі. І ось ці дві функції чудово виконують майже всі звичайні зволожувальні креми.
Окрім крислатого бриля, від зморщок допомагає сонцезахисний крем. Деякі пересічні денні креми містять сонцезахисні компоненти.
Для утримання води в епідермісі є два варіанти: або нанести захисний шар гідрофобних речовин, тобто жир, олію, що ускладнюють випаровування, або додати молекул, які «зв’язують» воду завдяки своїм властивостям (сечовина, ксилоза, пантенол тощо).
Молекула води полярна: навколо атома кисню формується негативний заряд, натомість на атомах водню — позитивний. Завдяки цим властивостям молекула води здатна «притягуватись» своїм негативним зарядом до позитивних зарядів на інших молекулах, і навпаки: своєю позитивною стороною до негативно заряджених ділянок. Так вона здатна «триматись» на інших полярних молекулах.
Зараз для речовин, які зв’язують воду або запобігають випаровуванню, вигадали цілий вокабуляр: humectants, occlusives, emollients, — щоб заплутати, не інакше. Якщо уважно придивитись до антиоксидантів або ще якихось модних компонентів, то виявляється, що вони все одно утримують воду.
Антиоксиданти відіграють дві функції: «виловлювання» вільних радикалів і відновлення в проміжних окислювально-відновлювальних реакціях. На мікроскопічному рівні матерія складається з частинок. Причому частинками називають як окремі атоми, так і молекули, іони. При формуванні частинок атоми «прагнуть» досягти гармонійного стану восьми електронів на зовнішній орбіті, як у благородних газів. Це, власне, і є рушійним законом утворення міжатомних зв’язків. Іноді трапляється так, що молекули «розриваються» під дією, наприклад, ультрафіолетового випромінювання, й утворюються радикали, у яких восьми електронів на орбіті нема. Це «агресивні» атоми — оксиданти, або групи атомів, які перебувають в активному «пошуку» вільних електронів. І знаходять вони їх у здорових клітинах, які повні-повнісінькі біологічних молекул — білків, мембранних жирів, ДНК. Через «напад» радикалів такі молекули руйнуються, віддаючи електрони. Нейтралізувати радикали можна відновником, або антиоксидантом, який віддає електрони скоріше, ніж радикал добіжить до іншого джерела електронів. Так працює, наприклад, аскорбінова кислота, вітамін A, та E, сквален і убіхінон (той самий Coenzym Q10), які жирно малюють на пачках з кремом. Однак якщо дивитись на доказову наукову базу, то публікацій про ефективність Coenzym Q10 доволі мало і вони не дуже переконливі8.
Гіалуронова кислота також має антиоксидантні властивості, але водночас вона добре «тримає» молекули води.
Тож майже будь-який звичайний пересічний крем має в собі9 ці складники й справді працює. Креми різняться хіба що запахом і ціною, можливо, індивідуальною реакцією на окремі компоненти. Достатньо знайти будь-який улюблений крем і ним користуватись. Сподіватись, що звичайна нелікувальна косметика поверне вам молодість, не варто, але вона точно сповільнить появу ознак старіння.
