Чи знаєте ви свій MBTI? Або, може, чули про радянську соціоніку? З гордістю можу сказати, що я INTP. А ще я скорпіон, і моя мама каже, що це очевидно: адже описи скорпіона й INTP майже збігаються.
Якщо ви гадки не маєте, що означають ці літери, можу припустити, що ви не дуже заглиблені в сучасну культуру східної Азії або не надто цікавитеся тестами на особистість. У Південній Кореї1 подекуди потрібно вказувати свій MBTI у резюме, і кандидатів цілком серйозно будуть обирати зокрема й на основі цих даних.
У цій статті ви дізнаєтеся, що означає кожна буква, звідки взялися 16 варіацій особистості й чому вони недалеко відбігли від гороскопів.
MBTI, Азія та комерціалізація особистості
Нещодавно я почала заглиблюватись в MBTI2 (The Myers-Briggs Type Indicator, Індикатор типів Маєрс-Бріггс) просто тому, що впевнена: я справді типова представниця одного з 16 типів особистості, про які я дізналась після проходження тесту онлайн. Зазвичай тест складається3 з 94 пунктів (проте онлайн все більш спрощено, і в різних версіях різна кількість питань, що є окремою проблемою). Власне, літери, які ви бачите, — це результати того, де ви опинилися після проходження опитника: екстраверсія (E, extroversion) — інтроверсія (I, introversion), інтуїція (N, intuition) — сенсорика (S, sensation), мислення (T, thinking) — переживання (F, feeling), судження (J, judgment) — сприйняття (P, perception). Респонденти класифікуються за одним із 16 типів особистості на основі найбільшого балу, отриманого для кожної біполярної шкали (наприклад, інтровертизм — екстравертизм).
Після пандемії ковіду популярність MBTI зросла4 серед молодих південнокорейців, особливо коли справа доходить до побачень. Так, одне з перших питань при знайомстві — це тип особисті: щоб одразу розуміти, чи ви сумісні. До цього в Кореї було популярно покладатись на інший псевдонауковий тренд — групу крові5 (наприклад, групу І вбачають як більш товариську). Це й досі часто використовують у виборі партнера.
Дослідниця Вантін Чанґ з Південної Кореї зазначає6: «Тест MBTI, який існує в Кореї вже понад три десятиліття, був адаптований для кращого задоволення психологічних потреб через онлайн-тести та ЗМІ. Аналіз звітів показує фокус на особистих рисах і класифікації особистості, що відображає підвищений інтерес до підтвердження ідентичності. Гегеля визнається в спільноті MBTI, забезпечуючи це визнання».
Я вже якось писала про нашу необхідність належати до групи. Особливо якщо розглянути ізолятивний контекст ковіду, не дивно, що люди хотіли знайти собі ком’юніті. Ба більше, культура7 ідолів, яка розвинулася в корейській поп-музиці, дозволяє поділити своїх кумирів за типами особистості, які можуть бути такими самими, як і в тебе. Сайт сам пропонує вам приклади відомих людей, які нібито підходять під один або інший тип особистості. Наприклад, Адель — це «шоумен», як і Елтон Джон. Так вам легше знайти когось, хто б був би частинкою «вашої» групи, а однаковий тип особистості стає цінністю, доступною лише вам та їм, щось, що виокремить вас з-поміж інших.
Вантін Чанґ зауважує6: «MBTI еволюціонувала в культуру, створивши 16 культурних кластерів. Люди одного типу збираються, підкреслюючи унікальні характеристики саме свого типу особистості та плекаючи почуття ідентичності й приналежності до колективу». Особливо з огляду на те, що здебільшого східноазійські культури8 дуже колективістські й спонукають до бажання належати до групи.
Наразі я купаюсь у тіктоках про мій тип особистості — INTP, — бо це дуже весело. І можу сказати, що це про мене, точно про мене. Навіть персонажка, яка зображає цей тип, схожа на мене: серйозна, в окулярах та лабораторному халаті (хоча я й не ношу лабораторний халат), намальована у фіолетових відтінках, які мені теж подобаються. Отже, правда?
INTP — інтровертна та аналітична. Ось коротке пояснення цього типу особистості з сайту9: «Логіки — винахідники-новатори з невгамовною жагою знань. Ці гнучкі мислителі люблять підходити до життя нетрадиційно, часто шукаючи малоймовірні шляхи. Аналітики віддають перевагу раціональності та неупередженості, досягаючи успіху в інтелектуальних дебатах і наукових чи технологічних сферах. Вони надзвичайно незалежні, відкриті та вольові… тихі, індивідуалісти, перфекціоністи та прагнуть успіху, часто витрачають багато часу та зусиль на те, щоб результат їхньої роботи був найкращим».
А ось так описує скорпіонів журнал «Космополітан» на своєму сайті10: «Скорпіони вірні, розумні, проникливі та стоїчні. Вони відстоюють свої переконання та не жадають чийогось схвалення. Скорпіони сильні, загадкові та незалежні, виявляють силу й харизму, що робить їх незабутніми».
Якщо ви заглибитесь в тіктоки про INTP, опис буде такий самий. Людина, яка вірить в гороскопи, скаже, що це логічно, адже і те, і те описує мене. Було б дотепно зараз сказати, що я не скорпіон, але насправді це не має жодного значення. Бо хоч би який гороскоп ви обрали, він буде вас описувати так чи так.
Ці речі можна пояснити декількома ефектами:
— Ефект Форера/Барнума11 — загальний опис характеристики людини, який вона сприймає як істину щодо себе, проте ці твердження є такими узагальненнями, що вони можуть стосуватися будь-кого. Цю техніку зазвичай і використовують астрологи, ворожки та деякі тести на особистість.
— Сonfirmation bias (Підтверджувальне упередження). Це упередження вдало використовують пропагандисти у своїх маніпуляціях. Люди зважають на те, що підтримує їхні погляди, і не помічають того, що вказує на іншу думку. Якщо говорити про це в контексті гороскопів або особистісного тестування, то так само, імовірно, ви проігноруєте частину про те, що ви перфекціоніст, коли це не так, і зважатимете на риси, які вам здаються правдивими. Цю техніку використовують також ворожки та астрологи: пропонують декілька доволі загальних тверджень і дають людині час обрати те, яке стосується саме їх. Здивовані клієнти самі заповнюють прогалини в інформації.
Та повернімося до MBTІ4. Наразі в Азії можна придбати купу всякого мотлоху на зразок склянок та худі з чотирма буквами, які описуватимуть ваш тип. Так усі навколо одразу можуть вас виокремити для себе в певну категорію стереотипу, пов’язаного з цим типажем. А ще ви одразу заявляєте про свою приналежність до цієї групи й сигналізуєте тому, хто вважає ваш тип найбільш привабливим та сумісним для себе, що можна познайомитись. Мій тип в Азії не особливо привабливий, якщо вірити тіктокам. Думаю, якщо я почну розповідати про псевдонауковість таких тестів, прихильники цієї класифікації посміються і скажуть, що саме такого й очікували від «логіка».
У кожного з 16 типів є свій аватар та колір, що, як на мене, — дуже вдала ідея персоніфікації. Це можна використовувати для створення контенту, демонстрації потенційних пар та взаємодії між особистостями, фанфіків. Це все романтизує та популяризує тест. Той, хто розкопав MBTI з цвинтаря психологічних тестів, мав бути дуже розумним, адже продукт, який тепер продається під гаслом науковості і працює завдяки людському бажанню належати до групи — геніальний.
Чи справді все так просто?
Цей тест створили на початку ХХ століття дві американки — Кетрін Кук Бріґґс та її дочка Ізабель Бріґґс Маєрс, яких надихнула книга швейцарського психіатра Карла Юнґа «Психологічні типи». Хочу наголосити, що теорії Юнга не вважаються науковими, і психологи їх вже багато років не використовують, зокрема через те, як їх розробляли.
Ці типи особистості базуються на чотирьох елементах класичної космології (хоч би що це означало)12,13,14. Обидві жінки не були психологинями й самі розбирались у процесі наукового тестування. Цей тест після Другої світової підхопили деякі науковці та популяризували його використання в США (наприклад, в корпоративних сеттингах, наразі вони навіть пропонують спеціальні опитування для групи15). Навіть на сайті MBTI у розділі FAQ йдеться про те, що результати тесту не мають впливати на вибір кандидата на посаду, і важливо розуміти, що використання псевдонаукових опитників для відбору персоналу вкрай некоректне. На мій погляд, буде дорівнювати відбору кандидата за знаком зодіаку, що як виявилось, присутнє навіть в Україні (наприклад, «Професійний гороскоп для успішного вибору професій» Тернопільського обласного центру зайнятості16).
Ефект Барнума та підтверджувальне упередження — будівельні блоки цього тесту18. Ба більше, тест майже не вказує на негативні характеристики, тож люди прихильні до його результатів.
Навіть не беручи до уваги слабкість теорії, цей тест має низьку валідність, низьку надійність, а більшість досліджень валідації проведено та опубліковано Центром прикладних програм психологічного типу — організацією, якою керує Фонд Маєрс-Бріґґс12,13,14. Це ставить під питання валідність результатів через очевидний конфлікт інтересів. Цей тест вважається псевдонауковим саме через сумнівну теоретичну та доказову базу, та неможливість якось спростувати результати19 тесту. Адже описи особистості людини настільки базові, що можуть бути адаптовані багато під кого. До того ж все це подається під обгорткою науковості та з використанням деяких елементів, які дійсно присутні в психології.
У сучасній психології до теорій особистості ставляться дедалі більш ворожо. Якщо спитати колег з лабораторії, де я працюю, вони скажуть, що найбільш науково доведеною є теорія Big Five20 (Велика п’ятірка з акронімом OCEAN), проте одразу ж додадуть, що її теж доволі сильно критикують. Ця ієрархічна модель також пропонує розглядати певні риси особистості на спектрі.
Big Five складається з таких рис:
— відкритість до досвіду (Openness, винахідлива/допитлива проти послідовної/обережної)
— сумлінність (Conscientiousness, ефективна/організована проти екстравагантної/недбалої)
— екстраверсія (Extraversion, комунікабельна/енергійна проти самотня/стримана)
— привітність (Agreeableness, дружня/співчутлива проти критичної/осудливої)
— невротизм (Neuroticism, чутлива/нервова проти стійкої/впевненої)
Big Five має історію та багато досліджень, доопрацювань та критики. Її також люблять використовувати в корпоративних сеттингах (наприклад, в США МBTI треба було чимось замінити). Ба більше, нам в науці також треба якось диференціювати людей. Тож краще використовувати щось, що має хоча б якусь доказову базу.
Щодо критики, то ця концепція, на противагу МBTI, була побудована не на конкретній теорії, а здебільшого просто на багатьох дослідженнях та факторному аналізі. Отже, і вагомість того, як було поставлене певне питання, зростає, так само як і ймовірність похибки. Тому з’являється проблема її використання в незахідних культурах, а, наприклад, серед культур, які не мають такої самої лексики для опису певних рис. До того ж те, як ми описуємо себе та особистісні характеристики, може вкрай по-різному сприйматись в іншому мовному контексті. Ба більше, дослідники лексичної гіпотези21, кажуть про те, що через побудову нашої мови апріорі існують певні негативні конотації, коли йдеться про опис емоції або психологічного стану.
Та один із головних критичних аргументів стосовно досліджень особистості — це бажання вписати людей в якусь категорію22, а п’ятьох факторів замало, аби повністю охопити особистість людині.
Мені здається, що історично в психології/психіатрії є бажання категоризувати людей, надати їм певні ярлики, які можна легко використати для пояснення поведінки (про проблеми ярликів — тут). Проте мені зажди імпонували дослідники, які працюють у сфері індивідуальної психології й наголошують на тому, що люди — це складні істоти, яких не так вже й просто категоризувати та поділити, скажімо, на 16 типів. Кожна людина проживає унікальний досвід, який впливає на особистість, вподобання, погляди та вибір. Життєвий досвід, генетика, культура, патріархальні доктрини, травматичні та щасливі події, прочитані книги та прослухані подкасти тощо. А головне — сприйняття в кожного своє. Для однієї людини буде вкрай важко розказати про себе в класі, повному нових людей (певно, інтроверт?), а хтось буде розказувати про себе з легкістю (певно, екстраверт). Проте ця ж людина не зможе вимовити й слова в кімнаті, де буде присутній новий начальник (і нові колеги зчитають її як інтроверта).
Я не заглиблюватимусь у проблеми тестів на самоопис та в те, що ми колективно погодились вірити відповідям людей, які самі про себе щось кажуть/заповнюють. Проте варто зазначити, що багато хто з нас навіть несвідомо заповнюватиме тест так, щоб показати себе з більш вигідного, цікавого боку, гіперболізуючи характеристики, які вважаються привабливими або бажаними. Також ми віримо дослідженням з використанням тестів на самозаповнення, довіряючи нашим респондентам, які здебільшого є жителями західних країн зі схожими цінностями, мовою, етикою. Ці питання актуальні й в медицині, адже ми роками покладались на дослідження, які за респондентів мали здебільшого студентів, білих чоловіків. І коли через десятиріччя виявляється, що жінки або люди з різних маргіналізованих груп мають зовсім інший досвід, а наші глобальні теорії щодо, скажімо, репродуктивної системи, побудовані навколо досвіду чоловіків, то постає питання, як це змінити нарешті, якщо проблема дійсно системна23,24.
Що таке «чоловічі» ліки та як вони впливають на жінок
То я логік чи ні?
Дуже просто сказати, що я інтроверт, підкреслюючи цим свою унікальність. Нудно сказати, що я, напевно, десь посередині, як і більшість людей, які насправді поводитимуться й почуватимуться по-різному залежно від ситуації та обставин.
На останок хотіла б наголосити на тому, що до особистісних тестів треба ставитись критично. Лейбл «INTP» можна пристосувати до мого характеру. Проте якщо мені поворожать на руці або складуть натальну карту, то результати щодо мого характеру можуть сильно відрізнятись. Адже я справді люблю аналізувати все довкола, обожнюю науку, та подекуди поводжуся як інтровертка. Проте я живу в хаосі, гублю речі, люблю мистецтво, часто не можу зібрати макітру до купи й часто не хочу працювати. А ще я іноді можу говорити годинами з людьми і не відчувати себе втомленою. А ще багато всього — залежить від того, де я, з ким я і в якому психологічному стані.
Якщо ви відправите одного соціолога до мене в квартиру напередодні місячних, а іншого — під час овуляції й потім попросите їх з’ясувати, чи одну людину вони споглядали протягом дня, цілком імовірно, що вони не дійдуть правильного висновку. А коли тестують людей, не завжди звертають увагу на такі речі, як гормони25, значущі події в житті тощо.
Не кажу, що немає певних «типажів» людей, але не погоджуюсь, що люди підпадатимуть під один сталий тип все життя, як це зображають в художній літературі. Повертаючись до Юнґа, можу зазначити, що його архетипи полюбляють використовувати в кіно26, наприклад, для створення персонажів. Та ми точно знаємо, що люди — набагато складніші створіння. Я хочу наголосити на необхідності критичного мислення у ставленні як до себе, так і до інших. І, можливо, не варто категоризувати людей через стереотипи та упередження, які нам нав’язує суспільство.
