Вірусні гепатити – запалення печінки, спричинене вірусами – незручні для діагностики та лікування, вони добре та непомітно поширюються. Це такі собі тихі, або ж «лагідні» вбивці. А отже, важлива тема для розмови.
Коли ми чуємо слово «гепатит», перше, що спадає на думку, – це літери A, B, C, D, E. Це 5 «колег», які шкодять печінці. Але вони не «родичі», адже навіть мають різний генетичний матеріал всередині: у когось це ДНК, у когось – РНК. Згруповані вони лише за метою роботи, адже всі діють на печінку.
Гепатити А та Е передаються через забруднену їжу і зазвичай не мають довгострокового ефекту – вони не стають хронічними й трапляються не так часто. Хоча в Україні спалахи гепатиту А періодично відбуваються, все-таки він характерний для країн Африки та Азії з низьким рівнем доходу, а гепатит Е – ендемічний для Східної та Південної Азії, але часом спалахує в Африці. Тож далі сконцентруємося на інших, а саме В (HVB) і С (HVC) – гепатитах, що стають хронічними.
Чому це глобальна проблема?
Гепатити B або C інфікували кожного третього у світі1. Кожні 30 секунд від них помирає одна людина (1,3 мільйона людей на рік). Саме вони у 80% випадків є винуватцями цирозу та гепатоцелюлярної карциноми (найпоширеніше злоякісне утворення печінки, якщо спрощувати – рак печінки)1.
Гепатити B i C об’єднує шлях передачі – кров. Гепатит В можна знайти ще й у інших біологічних рідинах (наприклад, слині та спермі), і вони можуть інфікувати. Тому навіть чиясь зубна щітка – що й казати про бритву – може бути небезпечною, особливо з огляду на те, що вірус гепатиту В може виживати сім днів на поверхні різних предметів. Якщо вони будуть контактувати з вашою слизовою, ви можете заразитись. До речі, саме тому навіть під час орального сексу важливо використовувати презерватив. Так само інструментар стоматолога, спеціаліста з манікюру або тату-майстра може вам подарувати не тільки якісну послугу, а ще й гепатит – якщо обладнання не було адекватно стерилізовано або одноразове було використано повторно. Також гепатити передаються від матері до дитини під час вагітності.
Як думаєте, чим ви радше інфікуєтесь, коли займаєтесь сексом без презервативу: ВІЛом чи гепатитом? Так, гепатитом – шансів на це приблизно в 50–100 разів більше. Маю надію, це стане ще однією мотивацією для вас займатись сексом із презервативом – зокрема й оральним2.
Гепатит В
Гепатит В – ДНК-вірус, один із найменших вірусів взагалі. Він має розмір 42 нм і належить до сімейства Hepadnaviridae (у ньому є також, наприклад, вірус гепатиту В качок3, а дуже схожі віруси мають всі мавпи «Старого світу»). Вірус доволі старий – він з людством десятки тисяч років: ми ще не стали фермерами, а гепатит В уже був з нами4. Попри те, що приблизний опис хвороби залишив ще Гіпократ, до розуміння її природи людство дійшло лише в 1885 році, коли німецький вчений Лурман розслідував цікавий випадок: під час спалаху віспи у Бремені в 1883 році 1200 працівників доку були щеплені проти неї за допомогою лімфи перехворілих (тоді були простіші часи, і про небезпеки такого методу люди майже не замислювалися, бо ще не знали про них ґрунтовно – але якраз у 1880-ті вакцина з лімфи телят стала найпоширенішим видом, витіснивши метод «від руки до руки»5). Через деякий час 190 працівників захворіли на гепатит – що дозволило переконливо довести, яким шляхом він потрапляє в організм.
Узагалі тема вакцинації періодично випливає в історії гепатитів – один із найбільших спалахів виник, коли 330 тисяч американських солдатів під час Другої світової отримали заражену вакцину від Жовтої лихоманки (так, знову була використана інфікована сироватка крові для виготовлення вакцини). Зрозуміло, що такі інциденти залишились у минулому, бо зараз є тести, та й стараються просто не використовувати людські біоматеріали, якщо є аналоги. Тому не переживайте, від вакцини ви не захворієте гепатитом (хіба що будете щеплюватись однією голкою з хворим). У часи Другої світової тестів ще не було – складно досліджувати кров на вірус, який ще не відкрили. Це зробив лише в 1965 році американський дослідник Барух Блумберґ, який взагалі вивчав інше, і відкрив гепатит В , сам вірус побачили в електронний мікроскоп у 1970 році, а на початку 1980-х розшифрували геном. З 1982 року розроблена і вакцина, яка зараз доступна і в звичайних аптеках, і в лікарнях. Тому запрошую вакцинуватися – звичайно, після тесту.
Експрес-тести на ВІЛ, гепатити, сифіліс можна пройти в багатьох державних лікарнях. Є також неурядові організації6 та навіть приватні лабораторії. Ці 15 хвилин часу є однією із найкращих інвестицій у власне здоров’я. Тестуватися бажано не один раз за життя, а робити це періодично – особливо якщо займалися незахищеним сексом, робили татуювання, був контакт із кров’ю іншої людини – словом, візьміть собі за правило часом тестуватися, щоб не відкрити для себе захворювання, коли печінка вже в дуже поганому стані. Проте якщо у вас був незахищений секс і ви переживаєте – то робити тест треба не одразу. Щоб тести були позитивні, вірусам потрібен час на розмноження, а організму – на реакцію, щоб тести були позитивні. Тому краще порадьтеся з лікарем, якщо ви підозрюєте, що щось пішло не так. А оскільки ви можете підхопити не тільки гепатити, а й інші захворювання, то лікар пояснить деталі.
Інкубаційний період для гепатиту В – у середньому 90 днів (60–180). Математика приблизно така: 1% матимуть фульмінантний гепатит – дуже загрозливий стан, коли печінка припиняє працювати за лічені дні після появи симптомів. 30-50%7 людей віком від п’яти років матимуть симптоми – часто доволі невиразні (загальне нездужання, підвищення температури), але є один особливий: жовтяниця (склери, шкіра та слизові оболонки стають жовтушного кольору через накопичення там білірубіну – який в нормі утилізує печінка). Гострий гепатит В не має специфічного лікування. Він мине сам, головне – підтримувати організм та не заважати йому. Але 3–10% із загалом інфікованих не зможуть перебороти вірус остаточно і стануть носіями. У США 15% людей з хронічним гепатитом В помирають саме від нього: або печінка замість здорової тканини містить сполучну (цироз), або буде гепатоцелюлярна карцинома (той самий рак печінки, про який ішлося вище). І останні роки будуть не найприємнішими.
Як уже йшлося вище, основна проблема хронічного гепатиту – складність діагностики. Він тихенько руйнує печінку, у якої хороший – і симптоми з’являються вже тоді, коли печінка не може впоратися, тобто коли вона не виконує навіть мінімальний обсяг роботи. Тож коли немає ніяких симптомів – зазвичай люди неі тестуються. А коли симптоми з’являються, печінка вже складається не так із гепатоцитів, як зі сполучної тканини, яка, як зрозуміло з назви, не виконує інших функцій, окрім як просто бути там. На цьому етапі лікувати людину вже дуже складно, а трансплантувати печінку зможуть не всім. Тому краще бережіть себе, вакцинуйтеся й лікуйтесь. Наразі вакцинація є в календарі щеплень, і першу дозу вакцини вводять в перші дні після народження, другу та третю дози – у 3 та 6 місяців. Але так було не завжди: у колендарі вона з’явилася лише 2001 року. Тому якщо ви народилися раніше, є шанс, що у вас її немає. Краще перевірити у своїй медичній картці.
Хронічний гепатит В вилікувати повністю неможливо, він все одно залишиться в організмі. Лікування .
Що цікаво, у гепатиту В є такий собі супутник – вірус гепатиту D, який розмножується лише в парі з вірусом гепатиту В, оскільки використовує «його» білки для своїх цілей (упакування себе, себто). Якщо на хронічний гепатит В «насідає» ще й гепатит D, лікування працює гірше, цироз розвивається частіше, і загалом прогноз сумніший. Що цікаво, вірус D домінує над гепатитом В – тобто можна навіть сказати, що він паразитує на ньому. (Узагалі вірофаги, тобто віруси, які використовують інші для розмноження – дуже цікава та відносно малодосліджена тема)/
Гепатит С
Гепатит С належить до сімейства Flaviviridae, а точніше роду Hepacivirus, де є всього 14 видів. Найвідоміший його сусід – вірус Hepacivirus A, який викликає пневмонію у собак. Він РНК-вмісний, теж доволі малий – 55–65 нм, відкритий лише у 1989 році у цікавий спосіб (за це вручена Нобелівська премія з фізіології або медицини 2020 року). Вчені досліджували, що викликає так званий . Спочатку виділили з крові вірусну РНК, потім створили ДНК-копію – і з нього створили сам , і вже в 1990-1992 роках були розроблені скринінгові тести. Попри відомі шляхи передачі, 40% випадків мають невстановлений шлях – тобто ми не можемо переконливо довести, як гепатит потрапив у організм. Але це й не надто дивно, враховуючи, що з моменту інфікування до діагнозу можуть пройти роки.
На відміну від гепатиту В, тут вже 75–85% інфікувань перетворюються на хронічну хворобу (інші видужують). У 10–15% з’явиться цироз протягом 20 років, що пов’язано з ризиком розвитку раку печінки (1–4% за рік, в США це лідер за причиною пересадки печінки). Інкубаційний період – 2–4 місяці, симптоматика наявна лише у 10% хворих, ще й доволі неспецифічна (температура, нездужання, нудота – і лише інколи жовтяниця)8. Так само залежить, як саме відбулося інфікування. Наприклад, нещодавно, колишній міністр фінансів та секретар Ради безпеки України Олександр Данилюк поділився тим, що після переливання крові в Києві (була автомобільна аварія і травми з втратою значного обсягу крові) він заразився гепатитом С – тобто йому перелили заражену кров. За його словами, це був перший випадок гострого гепатиту С з початку року (аварія сталася в червні). Зазвичай кров перевіряють. Наприклад, у США шанс заразитися гепатитом В після трансфузії – приблизно 1 на 1–1.5 мільйона. У нас кров тестують менш чутливими способами – тому шанс трохи вищий, а в нерозвинених країнах переливання крові справді є значущим фактором поширення хвороби.
Як лікувати
Тут настає хороший момент, щоб поговорити про лікування гепатитів. Воно довге: 12–24 тижнів для гепатиту С, й 4-6 або 12 місяців – для гепатиту В. Воно дороге: наприклад, Harvoni, відносно новий препарат від Гепатиту С, буде коштувати 31 тисячу доларів за упаковку (якої вистачає на 28 днів), а його генерики – 5500 доларів9. Тому на важливе місце виходять державні закупівлі – і Україна в 2018 спромоглася закупити ліки для лікування Гепатиту С за фантастичною ціною завдяки прямим переговорам із компанією-виробником: 12-тижневий курс лікування за 89 доларів. Але ця закупівля була покликана вилікувати 20 тисяч людей – офіційно зареєстрованих. Проте, проаналізувавши статистику, фахівці стверджують, що хворих на гепатит С в Україні – приблизно 5% населення, а це вже мільйони людей (цифру в 1.3 мільйона назвав колишній очільник МОЗ Степанов). Із них на обліку стоять лише десятки тисяч (це люди, що тестувались, знають свій діагноз і прийшли до інфекціоніста по лікування). За даними Центру громадського здоров’я 2020 року, маємо 1 342 418 інфікованих на гепатит С, 87 269 стоять на контролі, і проліковано 7300 людей за рік10, 11. Тому гепатити – це серйозна проблема для суспільства, і держава не повина кидати людей напрозволяще, оскільки саме в її руках ефективні механізми для закупівлі ліків та діагностики – і ми повинні наполягати, щоб питання закупівлі та розподілу ліків завжди було одним із пріоритетів влади.
Тому, якщо ви за останні декілька років (чи взагалі ніколи) не перевірялись, найкращий час це зробити – зараз. Ну, максимум завтра.
Ця публікація створена за підтримки Європейського фонду підтримки демократії (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну думку EED. Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені в цій публікації, повністю несе автор(и).
