Зазвичай діти вчаться читати у шість-сім років. Буває, що й у чотири чи п’ять. Коли вони опановують ці навички, у них формуються нейронні зв’язки між різними ділянками кори головного мозку. Спершу діти вчаться слухати текст і фокусуватися на звучанні літер. Хороші навички слухання допомагають їм краще читати й навпаки.
У процесі опанування читацьких навичок беруть участь такі ділянки головного мозку як веретеноподібна, верхня скронева і нижня лобова звивини та сенсорно-мовні зони Брока і Верніке. Комунікувати між собою їм допомагають довгі відростки нейронів – аксони, що наче павутиння формують цілу мережу нейронних зв’язків між ними.
Стаття Біологія — 20 квітня
