Зима не обіцяє бути легкою. Відсутність опалення чи світла, навіть тимчасова, відчутно впливає і на наш стан, і на наші плани. Як зігрітися, приготувати їжу? Генератор можуть собі дозволити далеко не всі, і це не завжди безпечно. Тому дедалі популярнішими стають спальники, термобілизна та портативні пальники, які замінюють електроплити. На ринку їх сила-силенна, і буває важко зорієнтуватися, який вибрати. Про це Куншт розпитав мандрівника та інженера Антона Шпака.
Він радить: щоб обрати спальник чи будь-яку іншу річ, корисно скласти для себе табличку: виписати характеристики обраних вами моделей, а потім визначити сильні та слабкі сторони кожної. Головна ціль — забезпечити комфорт та безпеку із мінімальними витратами. Отже, на які характеристики варто звернути увагу?
Спальники
Температурний режим
Виробники спальників зазвичай розміщують на етикетці інформацію про те, за яких температур використовується їхній виріб. Як правило, це показують за допомогою температурної шкали, поділеної на два діапазони: зону комфорту та зону екстриму. Іноді їх маркують різним кольором: жовтим — температуру комфорту, синім — екстриму.
Температура комфорту означає, що за неї ви не відчуєте холоду, коли будете користуватися спальним мішком. За температури екстриму вам буде холодно і є ризик застудитися. Якщо ж температура повітря нижча за зону екстриму, ви не зможете використовувати спальник для сну. Навіть якщо одягнете додатковий одяг, вам все одно буде у ньому холодно. Я пробував спати в зимових спальниках, які розраховані на температуру екстриму від –8 до –10 градусів, і хочу сказати, що за температури –5 градусів уже було досить холодно. Тому обирайте спальник за температурою комфорту.
Варто додати, що для комфортного проживання людей температура в житлі має бути не нижчою за +16 градусів, а за температури, нижчої ніж +6 градусів, починається пришвидшене руйнування споруди. Без утеплення та меблів помешкання вистигає за 15–20 годин, з утепленням та меблями — до чотирьох діб. Окрім того, все залежить від кількості людей в кімнаті: що більше людей, то тепліше.
Орієнтовна температура комфорту має бути від –8 до +10 градусів, екстриму — до –14.
Матеріал і вага
Спальники бувають пухові та синтетичні. Перевага пухових спальників у тому, що вони легші й тепліші, але вони дорожчі і дуже чутливі до вологи. Якщо пух намокне, він не зігріватиме, а, навпаки, забиратиме у вас тепло. Звісно, в пухових спальниках є певні засоби, якими його просочують, і це дозволяє запобігти намоканню. Але з кожним пранням ці засоби будуть змиватися, а пух — збиватися.
Синтетичні спальники позбавлені таких недоліків. Але вони важчі й де в чому поступаються пуховим. Серед синтетичних наповнювачів, які використовують у спальниках, дуже популярним є звичайний синтепон. Але він не має таких хороших характеристик, як пух, його волокна — це, фактично, шматок пластику. Краще обирати спальники з іншими синтетичними наповнювачами, у них є внутрішні канали, які дозволяють спальнику «дихати». Найбільш популярні утеплювачі — це Polarguard 3D і Primaloft. Перший менше зношується, а другий — легший, і обидва кращі за синтепон.
Також має значення, з якого матеріалу виготовлене зовнішнє і внутрішнє покриття спальника. Зовнішнє виготовляють із різних тканин: є тканини, які не промокають, є такі, що захищені від пошкоджень. В умовах холодної та вологої квартири для зовнішнього матеріалу найкраще підійде гідрофобна синтетика з функцією дихання.
Щодо внутрішнього покриття — воно може бути синтетичним чи натуральним. Обов’язково треба звернути увагу на показник дихання тканини — він має бути достатньо високим. Не варто купувати спальний мішок, вкритий зсередини якимось поліетиленом, і сподіватися, що вам там буде тепло. Ви змокнете, спітнієте, а весь конденсат залишиться всередині мішка, й буде холодно. В умовах холоду й підвищеної вологості для внутрішнього покриття краще вибрати м’який фліс (наприклад, Polartec).
Догляд
Він залежить від матеріалу. Складніше прати пухові спальники. Це треба робити дуже обережно, стежити, щоб пух не злежувався. Також можна скористатись сервісами професійної чистки. Але все одно з кожним пранням він втрачатиме свої властивості.
Синтетичні спальники треба прати за низької температури (30–40 градусів), і теж якомога рідше. Пральні порошки чи мийні засоби треба добирати дуже ретельно. Вони мають бути призначені саме для тих матеріалів, які є у спальнику. Отже, потрібно уважно вивчити інструкцію з догляду саме для вашого виробу.
Щоб менше прати спальники, можна використовувати спеціальні конверти з натуральної тканини. Вони вкладаються в спальник, як постіль, їх можна спокійно прати. Є флісові вкладки у спальники. Вони теплі, але в них не дихає шкіра, вони досить швидко зношуються і кошлатиться, втрачають свої характеристики. А от фліс, розроблений спеціально для альпіністів, цих недоліків не має, але й коштує дорожче. У ньому використовуються найсучасніші технології. Відповідно, росте й ціна, і її верхню межу навіть важко назвати. Тому треба шукати золоту середину.
Зауважу, що спальні мішки не люблять сильної компресії та деформації й від цього поступово втрачають свої властивості. Волокна, що дають утеплення, під час кожного складання руйнуються, і функції спального мішка погіршуються. Зберігати їх краще в розгорнутому вигляді. Однак якщо ви перебуваєте в умовах підвищеної вологості, зразу після використання спальник треба пакувати у щось герметичне — у поліетиленовий або його «рідний» мішок.
Форма й об’єм
Насправді форма спальника значення не має: чи це прямокутник, чи «саркофаг» із звуженою частиною для ніг. Головне, щоб він щільно закривався й у вас не було контакту із зовнішнім повітрям. Він має працювати, як термос — зберігати ваше тепло. Якщо ви можете зануритись у спальник з головою і навіть натягнути капюшон, щоб тільки ніс стирчав, він буде гріти вас набагато більше, ніж ковдра. Якщо спальник двомісний, це ще краще: є дві людини, тож і тепла всередині спального мішка буде вдвічі більше.
Щоб було тепліше, можна класти у спальний мішок грілку. У походах ми гріли на вогні каміння і складали його в спальник. Можна також одягати теплий одяг чи термобілизну.
Термобілизна
Види
Термобілизна призначена для того, щоб відводити зайву вологу від тіла під час фізичних навантажень. Тому найкраща термобілизна — все-таки синтетична (з поліпропілену, поліестеру). Із внутрішньої сторони вона зроблена так, щоб всмоктувати піт, який виділяє тіло. Із зовнішньої має отвори, що збільшують площу поверхні, на яку виводиться і випаровується зайва волога. Тому піт нічого не намочить і не заважатиме зігрітися. За цим принципом «працює» майже все спортивне спорядження, від взуття до курток.
Термобілизна може бути просякнута різними антибактеріальними засобами й мати певні параметри експлуатації. Наприклад, температурні — термобілизна буває зимова і літня. Є також параметри навантаження — білизна буває спортивною і звичайною, тобто такою, що не призначена для фізичних навантажень.
Як зрозуміти, що саме вам потрібно? Літня білизна призначена для того, щоб охолоджувати тіло, зимова — щоб не допустити охолодження. Якщо ми обираємо термобілизну не для занять спортом, а для того, аби зігрітися, я б рекомендував брати зимову білизну з натуральних утеплювачів на кшталт шерсті. Це якщо дуже холодно. В іншому випадку можна обрати гібридний варіант з довгим рукавом — шерсть з додаванням синтетики. Якщо ж передбачаються фізичні навантаження, то краще обирати зимову білизну з поліестеру або поліпропілену. Обидва ці матеріали практично не поглинають вологу.
Бренд і модель
Краще купувати білизну відомих брендів. На сайтах більшості адекватних магазинів можна побачити відгуки користувачів, які вже затестили ту чи ту модель термобілизни й можуть розповісти про її плюси і мінуси.
Термобілизна має бути зручною, добре сидіти на фігурі, не надто обтягувати, але й не висіти. Добре гріють комбінезони, бо вони «замкнені». Наприклад, флісові. В них значно тепліше, ніж у роздільному одязі.
Дуже важлива якість швів — вони мають бути пласкими. Це, по-перше, вказує на якість виробництва, а по-друге, такий одяг не натирає. Виробники, які поважають себе та клієнтів, роблять пласкі шви.
Пальники
Перед вибором варто поставити собі кілька запитань: «Де будемо користуватися цим пальником — у приміщенні чи на вулиці?» і «Будемо користуватися стаціонарно чи переносити з місця на місце?»
Де використовують
Якщо є потреба переносити пальник з місця на місце, насамперед варто звертати увагу на вагу. Переносний пальник має бути легким, навіть якщо він з балоном. За потреби ви зможете перенести його з одного приміщення в інше, приготувати на ньому їжу, а потім скласти.
Якщо ми обираємо пальник для експлуатації вдома, головні критерії вибору — це безпека і зручність у використанні. Стаціонарні пальники зроблені так, щоб вони, наприклад, не перекинулися під час користування, щоб ними було легко користуватися.
Безпека
Якщо ми використовуємо пальник стаціонарно всередині приміщення, то пріоритетним стає питання безпеки. Газ — це висококалорійне вуглеводневе паливо, яке може бути дуже небезпечним. Усі ми про це знаємо, але чомусь часто забуваємо. Якщо раптом станеться витік газу, він рознесеться приміщенням, і це збільшить його руйнівну силу. Для вибуху достатньо буде будь-якої електрики в будь-якій точці кімнати, не обов’язково біля пальника. Вибух може спричинити навіть іскра, яка виникає, коли ви знімаєте светр.
Щоб цьому запобігти, до газу додають одорант: він має різкий запах і витік одразу відчутний. Також перевірити витік газу можна за допомогою звичайної мильної піни. Її потрібно нанести на місця з’єднань і подивитися, де йтимуть бульбашки. Саме бульбашки вказують, де витікає газ. Після перевірки піну потрібно насухо витерти.
Зимовий чи літній
Важливо визначитися також, який газ вам потрібен — зимовий чи літній. Зимовий краще випаровується за низької температури, і балон не замерзає. Такий газ більше пасує для використання на вулиці. А от балон з літнім газом на холоді покривається інеєм. Загалом зимові балони більш ефективні — краще горять і дають більше тепла. Але вони дорожчі. Тому якщо ви користуєтеся пальником у приміщенні, можна брати літній газ.
Одноразовий чи багаторазовий
Багаторазові балони можна перезаряджати. Але якщо ви обрали багаторазовий балон, стежте, щоб під час перезарядження в нього заправили рівно стільки газу, скільки він може витримати, не більше. Якщо, наприклад, на балоні написано, що його місткість — 450 грамів, то теоретично у нього можна накачати більше газу, і він буде працювати довше, але ймовірність вибуху буде більшою.
Негазові пальники
Не всі пальники працюють на газі. Є так звані мультипаливні туристичні пальники, які можуть працювати як на газі, так і на дизелі, бензині. І це теж хороший варіант. Хоча вони зазвичай дорожчі та складніші у використанні, але безпечніші. Звісно, пари бензину також можуть бути небезпечними, але менше, ніж газ. Бензин не так легко витікає, якщо він міцно закритий у каністрі.
Якщо у вас пальник на бензині, треба дотримуватися кількох правил (вони актуальні і для використання генератора). Бензин варто зберігати у щільно закритій каністрі, і бажано металевій. Потрібно уникати великої скупченості його в одному місці, краще нехай це буде кілька невеликих каністр у різних місцях. Можна поставити сигналізацію на дим, витік газу чи пари палива у разі небезпеки ви почуєте звуковий сигнал.
Обираючи пальник, не треба економити. Дешеві варіанти можуть бути менш якісними і більш небезпечними. Краще взяти стійкий пальник. Це, як правило, стаціонарна квадратна плитка. Можна поставити її десь на стіл, і не боятися, що вона перевернеться разом зі стравою. Добре, коли під час приготування їжі балон під’єднується безпосередньо до плити, потім від’єднується і закривається кришкою.
Сподіваємося, ці поради стануть вам у пригоді. Перезимуємо!
Ця публікація створена за підтримки Європейського фонду підтримки демократії (EED). Її зміст не обов’язково відображає офіційну думку EED. Відповідальність за інформацію та погляди, висловлені в цій публікації, повністю несе автор(и).
