Перший хакатон офіційно відбувся1 у червні 1999 року. Розробники з компанії OpenBSD зібралися в Калґарі (Канада), щоб обговорити проблеми криптографії. Того ж місяця, незалежно від них, компанія Sun Microsystems назвала2 свою конференцію JavaOne «хакатоном». Тренд на проведення хакатонів швидко поширився серед розробників у середині 2000-х років, і незабаром такі заходи стали популярними у багатьох країнах і сферах. Зараз хакатонами називають заходи, де протягом одного-двох днів команди розробляють прототипи інноваційних рішень з певної теми.
Українські команди не раз перемагали на міжнародних хакатонах у різних сферах. Наприклад, команда Mars Hopper у 2016 році здобула3 нагороду на NASA Space Apps Challenge з проєктом «безпілотника-стрибунця» для дослідження полярних шапок Марса. Не за горами новий хакатон — CASSINI, що відкриває можливості для українців презентувати свої космічні ідеї й поборотися за перемогу з командами з усього світу.
Перетворити ідею на прототип за 48 годин українські команди зможуть уже 22–24 листопада. У ньому можуть взяти участь науковці, стартапери, інженери, програмісти, студенти, організації, яким цікава цільова тема хакатону — а саме космічні технології для оборони та безпеки Європи. Які проблеми будуть розв’язувати на хакатоні й навіщо? Ми поспілкувалися з координаторкою хакатону Марією Яроцькою.
Стаття опублікована в межах інформаційного партнерства з підтримки промоції 8th CASSINI Hackathon в Україні.
Для розширення наших горизонтів і розвитку інноваційних технологій у 2021 році Єврокомісія запустила хакатон CASSINI за підтримки Європейського космічного агентства. За три роки вони організували шість хакатонів у 60 країнах, зокрема в Україні торік. Наприкінці листопада відбудеться вже другий такий хакатон.
Хакатони CASSINI орієнтовані на бізнес. Європейське космічне агентство зацікавлене в тому, щоб формувалися команди, які почнуть проєкти, доведуть їх до пуття й подадуться на європейську програму ESA Business Incubation Centre (ESA BIC)4. Це і є головною мотивацією для учасників цьогорічного хакатону. Адже команди, які успішно презентують свої комерційні ідеї, зможуть подати заявку до одного з бізнес-інкубаторів, а також позмагатися за грошові призи й 100 годин менторських сесій.
З досвіду Марії Яроцької, грошові призи не є головною мотивацією. «Набагато важливіше те, що хакатон дає доступ до менторів міжнародного рівня, які підтримають і допоможуть підготуватися до подачі в бізнес-інкубатор. Щоб туди потрапити, потрібно підготувати багато документації: опис бізнес-моделі, бізнес-план, наукові обґрунтування та інше. Для цього всього й потрібна менторська підтримка, яку під час і після хакатону учасники зможуть отримати. Тобто для них це своєрідний jump start від звичайної людини до космічного підприємця». У венчурних індустріях з тисячі проєктів, які з'являються на хакатонах, до етапу інкубації, акселерації доходять дві-три ідеї, і це вже крутий результат. Бо в цій індустрії високий показник дроп-рейту (drop rate), коли стартапи на різних стадіях свого розвитку закриваються (таких 90%5).
Крім знайомства з експертами світового рівня, цей хакатон є можливістю для українських студентів, науковців, інженерів, айтівців, стартаперів, бізнесів і організацій навчитися інтегрувати космічні технології у власні проєкти. Відповідно, для участі в хакатоні не обов'язково бути експертом з космічних або оборонних технологій. Тільки 30% успіху команди, розповідає Марія, залежать від технічної частини. Решта — від м’яких навичок (soft skills) інших членів команди. Тож не дивно, що в стартап-індстустрії стала популярною формула HHH: Hustler — енергійний продавець, Hacker — талановитий спеціаліст, Hipster — знавець трендів.
Щороку космічні технології стають доступнішими не тільки для освоєння космосу, а й для «земних» цілей. Наприклад, агрономи використовують дрони й супутникові дані для аналізу ґрунтів, погоди, врожаю.
Загалом у космічній індустрії бракує талановитих людей і досить великий поріг входу в контексті освіти й підготовки. До того ж розроблені космічні програми й інструменти коштують величезних грошей і зусиль, тому Євросоюз активно підтримує їх використання у всьому світі. Це стосується, наприклад, даних, отриманих під час програм «Копернікус»6 і «Ґалілео»7. «Копернікус» — це угрупування європейських супутників, дані з яких можна обробляти й поширювати. «Ґалілео» — це супутникова система навігації Євросоюзу. Якраз під час хакатону учасники навчаються працювати з цими даними й зможуть використати їх для своїх бізнес-ідей.
Місія українського хакатону
За словами Марії Яроцької, європейські космічні технології це наші очі в космосі, а отже запорука безпеки. Тобто ми можемо бачити з космосу зміни клімату, загрози зіткнення чи підозрілу активність певних держав. Тому для Євросоюзу мати розвинену космічну програму з передовими технологіями й талановитою командою — це насамперед безпекове питання.
Ми як ніхто розуміємо цю мотивацію європейців. Ба більше, в Україні немає власної космічної програми, й розвиток космічної галузі наразі не є пріоритетним для держави через російську агресію. Марія додає: «Коли ми відстанемо від усього світу в розвитку космічних технологій, у нас не буде шансу наздогнати світ. А ми хочемо, щоб Україна була частиною сузір'я держав, які змінюють майбутнє, продукують нові технології, борються зі змінами клімату й забезпечують планетарну безпеку. Ми не можемо прийти в NASA і попросити дати нам ракети й супутники. Ми маємо брати участь у міжнародних програмах на низьких рівнях для того, щоб мати шанс піднятися на соціальному ліфті».
Внутрішня кухня
Як і завжди, CASSINI проходитиме в гідридному форматі. Адже учасники залучені як до глобальної програми хакатону, так і локальної. Зокрема, українські команди зможуть поспілкуватися з міжнародними менторами. Цього року український хакатон пройде в Івано-Франківську.
Спершу учасники з усіх країн реєструються на глобальній сторінці хакатону. Під час реєстрації обирають країну й один з трьох челенджів хакатону (треків): 1) покращення оборони та безпеки за допомогою геопросторової розвідки; 2) використання безпілотних дронів для оборонних і безпекових операцій; 3) орбітальна безпека: уникнення зіткнень.
Крім фахівців, які працюють в Європейському космічному агентстві та європейських космічних стартапах, будуть і ментори з українських космічних компаній, які розуміють локальний контекст. Також запрошують на роль менторів людей, які займаються дронами, менторять українські стартапи й шукають для них інвестиції. Важливо, аби ментори зналися не тільки на тому, як робити дрони чи супутники, а й могли оцінити шанси проєкту вижити за межами хакатону і стати прибутковими.
Під час хакатону команди проходять воркшопи (наприклад, як запітчити свою ідею, що потрібно, аби створити прибуткову й робочу бізнес-модель) і паралельно допрацьовують з менторами свої ідеї з технічного та маркетингового боку. Після цього вони презентуватимуть свої комерційні рішення журі, і до п’яти команд-переможниць у локальному конкурсі перейдуть на наступний етап — міжнародний. Там вони зможуть позмагатися з командами з усього світу за глобальні грошові призи, 100 годин менторських сесій і подачу заявки до бізнес-інкубатора ESA BIC.
Утім не варто намагатися створити на хакатоні готовий стартап. Зазвичай розробляють мінімально життєздатні продукти — MVP (minimum viable product), робочі прототипи. Наприклад, інтерфейс, матеріал чи прототип безпілотника. Протягом хакатону команда може протестувати свою ідею і попрацювати над нею з менторами. Опісля команда вирішує, чи вона хоче інкубуватись, тобто пройти шлях від MVP до Pre-SEED Stage Startup.
«SEED — це назва інвестиційної стадії, коли стартап отримує свої перші гроші. Під час інкубації команда може 300 разів допрацьовувати свою ідею стартапу й змінювати членів команди й менторів. Я роблю хакатони шість років і жодного разу не бачила, щоб на хакатоні придумали ідею, і вона до інкубації дійшла у тому самому вигляді. Бо хороші ідеї, особливо бізнес-моделі, потребують часу. Що лишається після хакатону, так це команда і напрямок, фокус, в якому команда рухається», — розповідає Марія.
Які ж челенджі пропонує CASSINI?
Челендж №1: Покращення оборони та безпеки за допомогою геопросторової розвідки
Після урагану Катріна у 2005 році у США супутникові знімки допомогли7 швидко оцінити масштаби руйнувань, виявити затоплені території та визначити, де потрібна допомога. Зараз супутникові дані в межах геопросторової розвідки (GEOINT) використовуються для відстеження ураганів, лісових пожеж, землетрусів й планування міст, оборонних цілей і аналізу кліматичних змін.
Супутникові знімки — наші очі в космосі. Вони можуть бути у видимому спектрі (знайомі всім фотографії), в інфрачервоному діапазоні (знімки, які допомагають виявити пожежу чи посуху), у мікрохвильовому спектрі (зображення, на яких видно активність електронних пристроїв). Тобто існує багато видів даних і можливостей їх використання. Крім збору й аналізу даних, геопросторова розвідка також передбачає захист від кіберзагроз. Адже зловмисники можуть отримати доступ до чутливих даних, наприклад супутникових знімків про критичні чи стратегічні об’єкти. Тому, крім способів використання таких даних, важливо придумувати рішення, як їх оберігати.
Саме цим і займатимуться учасники першого челенджу. Вони навчаться користуватися даними програм «Копернікус» і «Ґалілео» й використовувати їх для створення інноваційних проєктів для покращення оборони й цивільного захисту.
Тематичні напрямки челенджу:
- Геопросторова розвідка для оборони, гуманітарної допомоги, планування на випадок надзвичайних ситуацій та охорони.
- Оцінка потенційних вразливостей систем спостереження за Землею з погляду кібербезпеки та пропозиції щодо підвищення їх стійкості.
- Валідація даних дистанційного зондування за допомогою технологій, таких як блокчейн.
Челендж №2: Використання безпілотних дронів для оборонних і безпекових операцій
Що роблять дрони в космічному хакатоні? Насправді дрони й супутники часто використовуються в тандемі для безпекових і цивільних операцій. Наприклад, для виявлення пожеж чи в агросекторі. Так, постачальники агропромислової продукції активно використовують сучасні технології для точного землеробства (precision agriculture): GPS, дрони, датчики й інші технології для збору й аналізу даних.
Тож під час другого челенджу учасники можуть придумати застосування дронам у таких напрямках:
Збір та розподіл даних у режимі реального часу під час оборонних, безпекових та цивільних операцій.
Пропозиції для зменшення ризиків у кіберпросторі, пов'язаних з операціями дронів.
Інноваційні рішення для виявлення та реагування на загрози від неправильного використання дронів. А саме порушення безпеки особистих даних і GDPR (як-от зйомка дронами на приватній території чи поблизу аеропорту, що загрожує безпеці цивільних польотів).
Челендж №3: Орбітальна безпека: уникнення зіткнень
За даними щорічного звіту8 Департаменту ESA з космічного сміття, на навколоземній орбіті зафіксовано понад 35 тисяч об’єктів. З них лише 9100 одиниць — робочі супутники, решта (26 тисяч) — космічне сміття діаметром понад 10 сантиметрів. Воно утворилося через давніші запуски корисного навантаження на орбіту й виведення з ладу старих супутників. А це збільшує ризики потенційно небезпечних зближень на навколоземній орбіті.
Марія Яроцька зауважила, що рішень для боротьби з космічним сміттям насправді вже є чимало: від супутника-прибиральника9 до універсального конектора для дозаправки супутників. Утім бракує бажання й коштів з боку великих гравців. «Проблема стоїть дуже гостро, але, на жаль, не достатньо гостро для того, щоб хтось був готовий заплатити за її вирішення. Тобто зараз в нас на орбіті майже критична кількість об'єктів, і це дуже заважатиме запуску нових об'єктів. От коли це станеться, тоді швидко знайдуться інвестори. Поки що ми проєктуємо і готуємо конкурентоспроможні стартапи для розв'язання цієї проблеми».
Отже, оцінювати ризики можливих зіткнень з космічним сміттям чи іншими супутниками й пропонувати комерційні рішення будуть учасники третього челенджу.
Як підготуватися до хакатону
Хакатон — це 48-годинний інтенсив і часто сильний стрес. Тому щоб мінімізувати його, краще підготуватися психологічно й розумово. Почитати документацію до челенджів, відвідати сайти Copernicus, Galileo, KINEIS, подумати, яке завдання можна вирішити з допомогою отриманих даних у межах конкретної теми челенджу, і прийти на хакатон уже готовим до роботи. Звісно, це все можна подивитися під час самого челенджу, але цей час краще використати для розбудови проєкту, комунікації з командою та менторами.
Це можна порівняти з екзаменом, який триває 48 годин і до якого неможливо повністю підготуватися, зазначає Марія. Тому вона радить добре виспатися, взяти улюблену шоколадку, горішки, використовувати мозок на повну і звільнити вихідні, щоб інтенсивно працювати над проєктом і не відволікатися. Також Марія радить учасникам 80% часу слухати менторів і лише 20% говорити самим. Адже саме на хакатоні вони можуть почути поради, які допоможуть їм створити життєздатну комерційну ідею.
«Це як вечірка мрії для гіка. Ти можеш познайомитися з дуже талановитими людьми. Ти можеш дізнатися про ідеї, які тобі ніколи не спали б на думку. Ти можеш знайти менторів, які допоможуть перевернути твою ідею з ніг на голову і подивитись на неї новими очима. Ти можеш буквально за вихідні опанувати нову професію. Мені здається, що це дуже-дуже крута можливість. Але мені не хочеться, щоб люди її сприймали як тиск. Це не про те, що треба йти впахувати. Насправді це можливість класно провести вихідні».
