Сценаристи голлівудських блокбастерів люблять нехтувати законами фізики й логікою заради емоційних сцен та епічних картин. Наукова фантастика – не виняток: десь у космосі вибухають космічні кораблі, хтось користується літаками, які згідно з аеродинамікою не мали б літати, а хтось вибухає, горить, кипить, замерзає у космічному просторі. На останньому й зупинимося. Що насправді відбувається із людиною без скафандра, коли вона потрапляє у відкритий космос?
У деяких фільмах показують, як персонажі миттєво замерзають у космосі. Ніби логічно – у глибокому космосі температура всього 2,7°К (-270°С) – це температура реліктового випромінювання, що залишилося з часу, коли у Всесвіті почали утворюватися перші атоми.
Проте теплообмін у космосі відбувається не так, як на Землі. У термодинаміці є три методи передачі тепла – теплопровідність, конвекція і теплове випромінювання. Оскільки провідність і конвекція не можуть відбуватися без матерії, залишається третій метод – теплове випромінювання.
За годину тіло втратить тепло потужністю близько 100 Вт – цього недостатньо, аби миттєво перетворитися в космічне ескімо. Поки це станеться, тілу вже давно буде байдуже, що з ним відбувається.
Більшою проблемою для людського тіла стане різка зміна атмосферного тиску. Оскільки тиск всередині тіла перевищуватиме тиск навколишнього середовища, гази в тілі, зокрема кисень, почнуть виділятися з крові.
Кров продовжить циркулювати тілом, але вже без кисню. За 15 секунд після виходу у відкритий космос людина знепритомніє від кисневого голодування. Виділені з крові гази почнуть утворювати бульбашки – це спровокує . Через це тіло не розбухне і точно не вибухне, як Даглас Квейд із фільму «Згадати все». А через хвилину після виходу у відкритий космос без скафандра людина помре від кисневого голодування.
Тож насправді все відбувається не так епічно, як у фільмах, але все ж виходити у відкритий космос без скафандра не варто.
