У сучасному світі вважається застарілим називати жінок «слабкою статтю». Провели вже багато досліджень, які доводять, що жінки можуть бути не менш витривалими — як фізично, так і психічно, — ніж чоловіки, тому це не більше, ніж стереотип. Загалом ділити статі за тим, хто розумніший, сильніший чи витриваліший немає сенсу, оскільки і жінки, і чоловіки мають свої фізіологічні та психічні переваги і недоліки. Однією з цікавих відмінностей статей є особливості імунної системи.
Багатьом відомі жарти про те, як переживають застуду чоловіки і жінки. Мовляв, щойно у чоловіків підвищується температура тіла і позначка сягає +37°, вони здатні лише лежати в ліжку і починати складати заповіт. Тоді як жінка з температурою +39° займається буденними справами, ніби нічого не сталося. Але чи справді це жарт, і чоловіки перебільшують? Коротка відповідь — ні, не перебільшують. Більш розгорнута — далі.
Світ майже оговтався від пандемії COVID-19, але вчені й лікарі досі активно досліджують наслідки, які коронавірус має на організм людини й які можуть проявлятися через місяці чи навіть роки після хвороби. Під час пандемії виявилося, що у чоловіків, на відміну від жінок, більший ризик мати серйозні симптоми коронавірусу. В Англії1 протягом 2020 року чоловіки мали приблизно на 60% більше шансів померти від COVID-19, ніж жінки.
Така тенденція стосується не лише ковіду. У чоловіків також майже вдвічі частіше діагностують туберкульоз, вони трохи частіше за жінок помирають від грипу, більш сприйнятливі2 до ВІЛ, й у них зазвичай швидше прогресує гепатит B3. Звичайно, жінки теж хворіють на ці хвороби, проте в них часто перебіг легший і з меншою кількістю госпіталізацій.
Причина цих особливостей — імунітет. Статеві відмінності у міцності імунітету можуть бути зумовлені різними фізіологічними, гормональними та генетичними чинниками.
X та Y хромосоми
Хромосоми — це структури, розташовані в ядрі клітини, які містять генетичну інформацію, що визначає всі характеристики організму, зокрема зовнішність, здоров'я та поведінку. У людини нормальна кількість хромосом становить 46. З них 23 хромосоми успадковуються від матері та 23 від батька. У людей хромосоми існують парами, і їх можна поділити на два типи: аутосомні (звичайні хромосоми) й статеві — Х та Y. Жіночі яйцеклітини завжди мають Х-хромосому, тоді як чоловічі сперматозоїди можуть мати або Х або Y. Стать визначається за тим, яку хромосому вносить сперматозоїд: XX — жінка, XY — чоловік. Це біологічна стать. Зауважимо, що стать не завжди збігається з гендером, оскільки гендер залежить не від статевих хромосом, а радше від самосприйняття і самоідентифікації. У цій статті ми зупинимося лише на обговоренні біологічної статі, оскільки саме набір хромосом впливає на особливості імунітету, які нам цікаві.
Як стать повʼязана з імунною системою?
Гени імунної системи розташовані на багатьох наших хромосомах, але, як виявилося, найбільшу кількість містить саме Х-хромосома4. Ці гени кодують білки, що беруть участь у різних аспектах імунної відповіді: розпізнаванні та видаленні патогенів, регуляції імунної відповіді тощо. Через те, що в біологічних жінок є дві Х-хромосоми в кожній клітині організму, довгий час вважалося, що одна з них стає неактивною ще на ранніх етапах розвитку ембріона — це нібито потрібно для того, щоб уникнути проблем зі здоровʼям. Адже якщо кожна Х-хромосома містить набір генів, і вони обидва будуть активні, то це може призвести до надмірної експресії генів і проблем зі здоровʼям. Таку неактивну хромосому назвали інактивованою, або тільцем Барра5. Проте на сьогодні вже відомо, що друга Х-хромосома вимкнена не повністю6. Близько чверті генів у ній насправді активні й доступні організму жінки для використання. До того ж це не просто точний дублікат генів першої Х-хромосоми, а в дечому відмінна версія. Більший запас і варіації генів дозволяють виробляти більше білків, що допомагає ефективніше і швидше боротися з хворобами.
У чоловіків другої Х-хромосоми немає, замість неї є Y-хромосома. Тоді як Х-хромосома містить7,8 близько 1000 генів, Y має лише близько 70 генів, більшість з яких залучена у розвиток яєчок та процеси вироблення сперми. Тому з генетичної точки зору імунітет чоловіків дещо слабший за жіночий через відсутність різноманіття і комбінацій генів, які забезпечують сильніший імунітет.
Як стать впливає на хвороби?
Звичайно, є хвороби, які трапляються лише у чоловіків або лише у жінок, бо повʼязані зі статтю через анатомо-фізіологічні відмінності. Проте серед інших хвороб є ті, які більш притаманні чоловікам, ніж жінкам і навпаки. Серед таких — розлади аутистичного спектра (РАС)9. Співвідношення чоловіків і жінок з РАС становить приблизно 4:1. Дослідження показали, що мутації в гені MeCP2, який розташований10 на Х-хромосомі, пов'язані з РАС. Якщо чоловік успадкує мутацію в гені, який пов'язаний з цією хворобою, вона буде єдиною в його геномі. Це означає, що у чоловіка вищий ризик розвитку аутизму, ніж у жінки, яка успадкує ту саму мутацію, але лише в одній зі своїх двох Х-хромосом.
Реклама нас часто переконує, що потрібно «підвищити імунітет». Однак у жінок сильніша імунна відповідь — це палиця на два кінці, адже сильніший імунітет означає агресивнішу імунну відповідь, і це може пояснити, чому жінки значно частіше за чоловіків мають автоімунні захворювання — стан, коли організм починає розпізнавати власні клітини як небезпечні та атакує їх. 75-80%11 усіх автоімунних запальних захворювань виникають у жінок12: розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, вовчак, синдром Шегрена та захворювання щитовидної залози. Один з різновидів імунних клітин — Т-лімфоцитів — розташований у тимусі і регулюється геном AIRE. Його активність формує в імунній системі. Після статевого дозрівання у жінок зменшується13 активність гена AIRE через вплив статевого гормону естрадіолу, збільшуючи ризик автоімунних захворювань. Статеве дозрівання у чоловіків підвищує рівень тестостерону, який, навпаки, посилює активність гена AIRE в тимусі. Це робить Т-лімфоцити чоловіків більш толерантними, але менш ефективними в боротьбі з інфекціями.
Дальтонізм і тетрахроматизм
На сітківці наших очей є рецептори — палички і колбочки, які відповідають за різні аспекти зору. Палички допомагають бачити в темряві та забезпечують периферійний зір, а колбочки допомагають бачити в яскравому світлі та кольорах. Люди зазвичай мають три типи колбочок, кожен з яких відповідає за розпізнавання різних діапазонів кольорів.
Дальтонізм14,15 — це порушення колірного зору, яке викликане дефектом генів, розташованих на Х-хромосомі. Найчастіше це порушення сприйняття червоного і зеленого кольорів. Якщо у жінок один з генів на X-хромосомі дефектний, ген на іншій Х-хромосомі може компенсувати дефект. Однак у чоловіків, якщо один з генів на X-хромосомі дефектний, це може призвести до дальтонізму. У жінок, звісно, дальтонізм теж буває, але значно рідше. Жінки, які його мають, зазвичай успадковують дефектний ген від батька.
Звичайно, дальтонізм не робить чоловіків слабшими, бо, як не дивно, він може мати свої переваги. Коли люди з нормальним колірним зором сфокусовані на розмаїтті кольорів, люди з дальтонізмом не мають цього надмірного навантаження і часто можуть розгледіти через навмисний «шум» кольорового камуфляжу глибші текстури та візерунки. В інтернеті навіть можна знайти багато статей про те, що нібито під час Другої світової війни вони допомагали на фронті тим, що могли легко виявити камуфляж противника. Дійсно, порушення колірного зору може допомогти пристосуватися до виявлення замаскованої здобичі чи ворога, проте саме ця історія не підтверджена.
Ще одна цікава статева відмінність, повʼязана зі сприйняттям кольорів — тетрахроматизм. Тетрахроматизм — це рідкісне порушення зору, при якому людина може розрізняти більше кольорів, бо внаслідок цього порушення має чотири типи колбочок замість трьох, як у людей з нормальним зором. Тетрахроматизм частіше трапляється у жінок, ніж у чоловіків, тому що він також пов'язаний з Х-хромосомою і, оскільки жінки мають їх дві, це дає їм більше шансів успадкувати мутацію, яка викликає тетрахроматизм. За статистикою, потенційними тетрахроматами16 є 15-47% жінок і близько 8% чоловіків. Люди з тетрахроматизмом можуть бачити ширшу гаму кольорів, ніж люди зі звичайним зором. Вони можуть розрізняти більш тонкі відтінки кольорів і бачити кольори, які не видно іншим. Згадайте жарт про те, що жінки можуть легко відрізнити, наприклад, норвезький блакитний, ефірний синій та колір блакитного кришталю, а чоловікам достатньо хоча б розрізняти стандартну палітру кольорів. І як ми зʼясували, це не тому, що чоловікам не відоме відчуття прекрасного або просто байдуже, вони дійсно рідше за жінок мають такий гострий колірний зір.
Жінки живуть довше?
Майже у всьому світі жінки живуть довше за чоловіків. Дані різняться залежно від років дослідження та країн, але в середньому це 5-10 років17. Довго вважалося, ніби причиною цього є те, що чоловіки більш схильні до ризику, частіше задіяні в небезпечних професіях, більше курять і вживають алкоголь. Звичайно, спосіб життя, вищий рівень тестостерону тощо впливають на ризик померти раніше, проте також відіграє роль відсутність додаткової Х-хромосоми, яку мають жінки. Як вже згадувалося, оскільки жінки мають дві Х-хромосоми, у них є певна резервна копія для компенсації потенційної мутації в одній із хромосом. Чоловіки такої переваги не мають. Будь-які генетичні мутації в Х-хромосомі чоловіків можуть серйозно послабити імунітет18.
Цікаво, що жінки трохи краще за чоловіків переносять нестачу їжі. Під час голоду через неврожайність у Швеції 1772–1773 років та в Ірландії 1845–1849 років жінки19 мали трохи вищу середню тривалість життя і меншу смертність, ніж чоловіки. В Україні під час Голодомору 1932-1933 років середня тривалість життя за цей період знизилася19 до 7,3 року для чоловіків і 10,9 року для жінок, порівняно з 41,58 і 45,93 роками для чоловіків і жінок відповідно за 5 років до геноциду. Імовірно, не останню роль у цьому зіграло те, що жінки мають на 40% більше підшкірного жиру, ніж чоловіки з приблизно таким самим ростом і вагою. Звичайно, мʼязи — це добре, але вони потребують більше енергії, тому це може бути проблемою, коли їжі не вистачає. До того ж у жінок повільніший обмін речовин. І навіть коли жінка має мутацію в гені, який відповідає за обмін речовин, «запасні» гени з другої Х-хромосоми можуть допомогти їй краще використовувати енергію та споживати менше їжі, що частково допоможе вижити під час голоду.
Загалом деякі гени, що впливають на виживання, розташовані на Х-хромосомі, а отже, маючи їх дві, тобто успадковуючи дві копії таких генів, жінка має більше варіацій білків, які ними кодуються. Ці білки беруть участь у захисних механізмах організму, таких як імунна відповідь, процеси згортання крові, регуляції росту та розвитку клітин та у відновленні пошкоджених тканин.
Ліки для жінок і чоловіків
Якщо взяти інструкцію до будь-яких ліків, то майже завжди у розділі «Спосіб застосування та дози» вказуватиметься, як приймати препарат дітям і дорослим. Але навряд там буде сказано, що дози і особливості застосування мають різнитися для жінок і для чоловіків, хіба що знайдуться рекомендації для застосування ліків під час вагітності та годування грудьми. Як виявляється, це не зовсім правильно. Згідно з нещодавно опублікованим дослідженням20 Австралійського національного університету, жінки на 75% частіше відчувають побічну дію на деякі препарати порівняно з чоловіками. Раніше вважалося, що це повʼязано з різницею в масі тіла жінок і чоловіків. Але жінки — це не просто зменшена копія чоловіків, тому знизити побічні реакції не можна просто зменшивши дозування відповідно до маси тіла. Треба враховувати такі показники як температура тіла, кількість жирової тканини, варіабельність серцевого ритму тощо.
Цікаво, що як мінімум за останні 50 років більшість досліджень проводилися виключно на мишах і щурах чоловічої статі. Причиною вилучення самиць в основному був , який міг впливати на експерименти і спотворювати його результати. Проте еструс у гризунів значно коротший, ніж у жінок, всього 4–5 днів. До того ж дослідження виявили21, що зміни поведінки щурів-самиць не є більш мінливими, ніж у самців. У США22 лише в 1990-х роках дослідники почали обовʼязково додавати жінок до клінічних досліджень. Зараз23 цей показник становить приблизно 50%. Не дивно, що жінки частіше мають побічні реакції, бо вони приймають дози, що розраховані на чоловіків, бо від початку досліджень вони вже оптимізовані саме для них.
В дослідженнях тільки хлопці: що таке «чоловічі» ліки та як вони впливають на жінок
Ліки також по-різному засвоюються24 у різних статей в залежності від типу введення: перорально, внутрішньом'язово, внутрішньовенно тощо. Найчастіше ми приймаємо ліки перорально і на їх всмоктування, а отже і дію, вливає pH кишківника, кишкова флора, перистальтика та інше. Відомо25, що у жінок кишківник довший, а перистальтика шлунка і кишківника повільніша, ніж у чоловіків. Тож якщо жінці треба вживати ліки натщесерце, то після їжі доведеться чекати довше, щоб знову спожити препарат. Тому що тоді шлунок буде достатньо порожній, щоб поліпшити всмоктування ліків. Цікаво, що в жінок нижча активність ферменту , і внаслідок цього більше алкоголю всмоктується в кров, що може призвести до більш серйозних побічних ефектів, таких як алкогольне отруєння, печінкова недостатність та інші. Після того, як ліки чи інші речовини потрапили в організм, відбувається їх всмоктування. Статеві відмінності параметрів тіла (обʼєм плазми, індекс маси тіла, кількість води, кількість жиру, серцевий викид, швидкість кровотоку) можуть впливати на концентрацію ліків та інших речовин у місці дії та призводити до різної реакції у жінок і чоловіків. Якщо чоловік і жінка однакової статури споживають однакову кількість алкоголю, його концентрація в крові чоловіка буде меншою через більший об'єм води в його організмі. Це призводить до різниці в концентрації.
Тобто якщо жінка отримує ту саму дозу ліків, що й чоловік, то у неї їх концентрація у крові може бути вищою, ніж у чоловіка. Це може призвести до більш серйозних побічних ефектів, тому вчені й лікарі вже переглядають підходи до визначення дозування ліків для різних статей, особливо коли це стосується серйозних рецептурних препаратів.
Дослідження в напрямку відмінностей жінок і чоловіків завжди є цікавими і часто неочікуваними, особливо коли йдеться про здоровʼя. Ще багато гіпотез і теорій чекають на подальше вивчення, підтвердження чи спростування. Важливо пам’ятати, що вчені прагнуть виявити відмінності або подібності покращення якості життя й не мають на меті доводити перевагу однієї статі над іншою.
