17 листопада у світі відзначають Всесвітній день боротьби проти хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). У цей день фахівці зі сфери охорони здоров’я та активісти не лише проводять заходи для підвищення обізнаності населення про ХОЗЛ, а й збирають ресурси для допомоги людям, які вже захворіли.
Характерним для ХОЗЛ є стійке порушення руху повітряного потоку в легенях. До складу ХОЗЛ наразі включають хронічний бронхіт та емфізему (стійке збільшення об’єму альвеол у легенях, ускладнення газообміну кисню та вуглекислого газу)1. ХОЗЛ невиліковне, але можна контролювати перебіг захворювання та покращувати якість життя пацієнта.
Для діагностики ХОЗЛ використовують спірометрію – спеціальний тест, який дозволяє виміряти швидкість видиху. Основні симптоми – диспное (задишка) та кашель із виділенням мокротиння. Поступово хвороба прогресує, і через хронічну нестачу кисню людині стає важко ходити, виконувати побутові справи, працювати. Діагноз ставиться зазвичай після 40 років, хоча розвиватись хвороба починає раніше. Негативні наслідки захворювання позначаються також на серцево-судинній, нервовій, кістково-м’язовій системах. При запущеній хворобі є ризик смерті від дихальної недостатності, проте навіть легка форма та ХОЗЛ середньої тяжкості можуть мати супутні захворювання з високим рівнем смертності (зокрема серцево-судинні захворювання та )2.
Згідно з оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) за 2016 рік, від ХОЗЛ страждають понад 250 млн людей, а до 2030 року хвороба може стати третьою за значимістю причиною смерті в усьому світі3. У МОЗ зазначають, що такий діагноз мають щонайменше 4% українців, цим захворюванням зумовлено близько 2% смертей у нашій країні4. Проте слід розуміти, що реальні цифри можуть бути значно вищими, адже ХОЗЛ складно діагностувати і ще складніше – зібрати статистичні дані. Навіть у розвинених країнах це непросто, наголошує ВООЗ5. При цьому близько 90% смертей від ХОЗЛ припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, до яких належить і Україна.
Серед факторів розвитку ХОЗЛ на першому місці – куріння. Дослідник Рафаель Ланьядо-Лаборін у своєму огляді назвав6 паління та хронічне обструктивне захворювання легень «паралельними епідеміями XXI століття». А група вчених під керівництвом Пола Стенґа навіть пропонувала7 використовувати дані про кількість курців для оцінки реальної кількості хворих на ХОЗЛ. Станом на 2000 рік різні національні опитування виявили від 2,4 млн до 7 млн американців з діагнозом ХОЗЛ. За підрахунками Стенґа та його колег, ці цифри становили від 14% до 46% від реальної кількості хворих.
Доктор медицини Карлос Хіменес-Руїз з колегами провели дослідження8, у якому порівняли стан курців з ХОЗЛ зі станом умовно здорових курців. Курці з ХОЗЛ мали сильнішу залежність від нікотину, а у повітрі, яке вони видихали, було більше CO (чадного газу). Учасники, чий стан здоров’я відповідав критеріям хронічного обструктивного захворювання легень, курили понад 30 пачок/років.
Є й інші моторошні новини, що стосуються кількості спожитих цигарок. Джей Любін та його колеги довели9, що потрібно зважати не лише на , але і на показник «сигарет/день». За однакової кількості викурених цигарок більше шкоди для здоров’я отримували ті, хто «розтягував» цю кількість на довший час. Тобто людина, яка курила по пачці на день впродовж року, а потім кинула, за відсутності інших факторів буде здоровішою, ніж та, що двадцять років курила по одній сигареті на день або раз на тиждень викурювала кілька сигарет за компанію. Як бачимо, «бавитись» сигаретами час від часу або «курити мало» – не виправдання, організм все одно страждає. (Звертаємо увагу на те, що дослідження Любіна стосується не респіраторних, а серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця та інсультів.)
Якщо ви є затятим курцем і не знаєте, як побороти цю шкідливу звичку, спробуйте лайфхак10, про який розповіли дослідники з Імперського коледжу в Лондоні: домовтесь кинути палити разом із кимось близьким зі свого оточення. Підтримка іншої людини значно спростить процес відвикання від нікотину. Ви допоможете одне одному пережити абстинентний синдром, а у перспективі – зменшите власні ризики захворіти на ХОЗЛ, рак легенів, серцево-судинні захворювання та безліч інших хвороб.
