24 листопада стало відомо про появу нового варіанту коронавірусу B.1.1.529, який отримав назву Омікрон. Вперше про нього повідомили науковці з Південної Африки, де вірус спричинив зростання захворюваності та випадків госпіталізацій за короткий час, а згодом поширився за межі країни. Через стрімке розповсюдження та виявлені у вірусу мутації ВООЗ віднесла його до варіантів, що викликають занепокоєння. Які ж особливості Омікрону стурбували наукову спільноту?
За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога», «Куншт» створює окрему рубрику присвячену COVID-19. Її мета – культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії.
Вперше випадок інфікування новим варіантом зафіксували 9 листопада у Південній Африці, однак існує припущення, що невиявлені випадки траплялися і раніше в інших країнах1. Тому досі не відомо, звідки походить Омікрон і коли він з’явився. Виявити його саме у Південній Африці змогли ймовірно тому, що країна має добре розвинену мережу лабораторій, які займаються секвенуванням вірусних геномів2.
Дослідники встановили, що Омікрон не є похідним від Дельти, хоча раніше припускали, що наступні варіанти, які викликають занепокоєння, будуть нащадками домінантного варіанту.
Стурбованість серед науковців викликана насамперед значною кількістю мутацій, виявлених у геномі Омікрону. Таку кількість генетичних змін вірус, ймовірно, зміг накопичити внаслідок хронічної коронавірусної інфекції, коли збудник надовго залишився в організмі хворої людини. До такого перебігу захворювання схильні пацієнти, імунна система яких ослаблена і не може подолати вірус швидко. Натомість збудник отримує більше часу, щоб розмножуватись і мутувати. Коли окремі мутації надають своєму носію певні переваги, цей новий варіант вірусу стає домінантним в організмі хворого та має вищі шанси поширитись далі. Загалом цих мутацій близько 50, і деякі з них характерні для інших варіантів, зокрема Альфа, Бета, Гамма і Дельта. Наявність таких змін викликає занепокоєння, адже вони пов’язані із більшою здатністю до передачі інфекції та уникнення імунної відповіді. Певні мутації є унікальними для нового варіанту, тому наразі їх детально не дослідили2.
Найбільше мутацій, а саме 32, стосуються спайкового білка. Саме він є компонентом вакцин, який тренує нашу імунну систему захищатися від коронавірусної інфекції. Тому зміни в його структурі можуть мати вплив на ефективність щеплення. Деякі інші варіанти теж мають частково змінений спайковий білок у окремих ділянках (зокрема у Дельти таких змін п’ять), але це не заважає антитілам розпізнавати вірус3.
Науковці проаналізували дані про підтверджені випадки COVID-19 у Південній Африці за період з 4 березня 2020 року по 27 листопада 2021 і порівняли ризики повторної інфекції в періоди пандемії, які пов’язані з появою різних варіантів коронавірусу. Вони дійшли висновку, що Омікрон більше пов’язаний із таким ризиком порівняно з варіантами Бета і Дельта4. Однак уникнення новим варіантом нейтралізуючих антитіл не означає, що вакцинація або попереднє захворювання зовсім не будуть захищати від інфекції. Адже для імунної відповіді важливими є не лише антитіла, а й інші компоненти імунної системи, зокрема Т-клітини та натуральні кілери (NK-клітини). Ці два типи лімфоцитів розпізнають і знешкоджують заражені вірусами клітини організму. Вони можуть мати важливе значення у захисті від тяжкого перебігу, тому науковці планують дослідити, як Омікрон впливає на їхнє функціонування5.
Поява Омікрону підживлює суперечки про необхідність бустерної дози щеплення, проте невідомо, чи такий підхід виявиться ефективним. Попередні лабораторні дослідження показали, що три дози вакцини Comirnaty (Pfizer/BioNTech) нейтралізують Омікрон. Натомість ефект після двох доз щеплення є слабшим, хоча від тяжкого перебігу вони все ще захищають. Компанії продовжують працювати над розробкою вакцин, специфічних для різних варіантів, і сподіваються отримати таку проти Омікрону в березні 2022 року6.
Одна з мутацій спайкового білка часом заважає виявляти його у зразках методом ПЛР, тоді як інші вірусні структури ефективно визначаються. Це може допомогти підтвердити інфікування саме Омікроном, проте таку саму мутацію має варіант Альфа, тому для точнішого результату необхідне додаткове дослідження вірусного геному. Натомість ефективність швидких діагностичних тестів на антигени, які затверджені ВООЗ, не знизилась внаслідок змін у новому варіанті7.
Швидке зростання випадків захворювання на COVID-19 в регіонах Південної Африки, де виявляли Омікрон, дозволило припустити, що новий варіант поширюється набагато легше. Проаналізувавши ці випадки та дані секвенування коронавірусних геномів, науковці дійшли висновку, що Омікрон за однаковий період може інфікувати у 3–6 разів більше людей, ніж Дельта5. Схожі результати отримали вчені, які вивчали особливості Омікрону за допомогою комп’ютерної моделі3. Така швидкість поширення нового варіанту може призвести до перевантаження медичної системи і сприяти прискореній мутації вірусу.
На поширення варіанту впливає рівень охоплення населення вакцинацією, кількість попередніх випадків інфікування, дотримання протиепідемічних заходів тощо. Охоплення вакцинацією у Південній Африці низьке, проте значна частина вже хворіла на COVID-19 раніше. Тому швидке поширення Омікрону в популяції частково підтверджує припущення про здатність цього варіанту певною мірою уникати імунної відповіді5. Проте для кращого розуміння епідеміологічних особливостей важливо спостерігати за поширенням вірусу в інших країнах.
За даними ВООЗ від 9 грудня, Омікрон виявлений у 63 країнах світу, 18 грудня у цьому переліку з’явилася й Україна8,11. Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності прогнозує, що Омікрон може стати домінантним у Європі вже на початку наступного року7. Водночас у США майже всі нові випадки COVID-19 пов’язані з новим варіантом9.
Попередні дані про спалахи, спричинені Омікроном, свідчать про те, що інфекція має переважно легкий перебіг. Але це залежить від популяції, в який вірус поширюється. Наприклад, у Південній Африці перші випадки виявляли серед студентів, тобто молодих людей, які зазвичай мають легший перебіг COVID-19. Щодо Європи, то більшість підтверджених випадків інфікування варіантом Омікрон також мали легкий перебіг або були безсимптомними, лише один летальний випадок зареєстрували 13 грудня у Великій Британії7. Пацієнти переважно скаржаться на кашель, лихоманку, втому, біль у м’язах, проте без втрати чи зміни нюху і смаку9. Однак навіть якщо перебіг такий самий, як при Дельті, або легший, із більшою кількістю захворювань зросте кількість госпіталізацій. Також мине певний час між зростанням випадків інфікування та зростанням летальних випадків, тому точна картина буде відома не одразу.
Лікарі далі використовують кортикостероїди та блокатори рецепторів інтерлейкіну-6 для лікування тяжких випадків коронавірусної інфекції. Інші препарати, які спрямовані на сам вірус, будуть детальніше досліджені, адже мішені для цих препаратів могли зазнати змін, а це може вплинути на ефективність лікування10.
Ймовірно, поява цього варіанту буде мати значний вплив на перебіг пандемії, проте наразі варто з обережністю ставитись до будь-яких висновків про особливості Омікрону. Дослідникам знадобиться значно більше часу, щоб остаточно встановити швидкість поширення вірусу, тяжкість перебігу захворювання та ефективність профілактичних і лікувальних заходів.
Матеріал розміщено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.
