Перші обстріли об’єктів української критичної інфраструктури почалися ще з 2014 року в місцях бойових дій. Наприклад, у 2015 році російські бойовики обстрілювали1,2 ТЕС у місті Щастя на Луганщині. А за перший рік повномасштабної фази війни росія випустила3 по нашій енергосистемі понад 1200 ракет і дронів. З них понад 200 влучили в ціль. Які атаки були найбільшими та як наші енергетики відновлюють енергосистему після російських атак?
Цей матеріал створено за підтримки бренду YASNO, який постачає електроенергію більш як трьом мільйонам українців. Ми звикли, що електрика у розетках є завжди. Та обстріли енергетичної системи показали, що це не так. Проте завдяки зусиллям енергетиків українські домівки отримували струм навіть у найважчі часи. У цій серії подкастів разом з YASNO ми пояснюємо, як працює енергосистема України й чому без електроенергії неможливий сучасний світ.
Коротка історія спроб нищення української енергосистеми
«Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас» — виголосив у промові4 Володимир Зеленський у відповідь на удар окупантів по Харківській ТЕЦ-5 11 вересня 2022 року.
Тоді ж росіяни обстріляли5 Зміївську ТЕС та три підстанції високої напруги, які розподіляють електроенергію на менші підстанції. Без світла залишилися тисячі українців на Полтавщині, Дніпровщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині. Зусиллями енергетиків електропостачання відновили доволі швидко, а промова «Без вас» стала символом спротиву українців. Цей меседж швидко став популярним і переріс в онлайн-флешмоб. Українці почали публікували дописи із гештеґом #БезВас, особливо коли через масовані атаки часто вимикали електро-, водо- і теплопостачання.
Це був лише початок. З жовтня 2022 року по березень 2023 року росія методично обстрілювала всю Україну. Аналітики американського Інституту вивчення війни вважали6, що у жовтні російська влада поставила собі мету знищити українську енергосистему до зими. На щастя, їм цього не вдалося. Але згадаймо наймасштабніші атаки за цей період і масштаби руйнувань енергетичної інфраструктури. Ми не говоритимемо про людські втрати, але пам’ятаймо про кожного.
10–19 жовтня 2022 року
10 жовтня до 11 години ранку росіяни пошкодили7 11 важливих енергетичних об’єктів у восьми регіонах і в місті Києві. Постраждали переважно люди та цивільні об’єкти, наприклад, київський парк Шевченка й «скляний міст» біля Володимирської гірки. Без електроенергії залишилися 3900 населених пунктів. Наступного дня обстріл продовжився. За три дні росіяни пошкодили понад 200 об’єктів, зокрема 28 енергооб’єктів. Наприклад, Ладижинську ТЕС у Вінницькій області, енергетичну інфраструктуру у Львові, Сумській області та в Харкові. Критичних пошкоджень вдалося уникнути завдяки силам ППО.
У наступні дні, особливо 19 жовтня, були пошкоджені ще десятки енергооб’єктів, через що розпочалися планові вимкнення електроенергії. Росія намагалася виправдати свій терор тим, що це начебто їхня відповідь на підрив українцями Кримського мосту 8 жовтня. Але розслідування8 показало, що ці ракетні удари готувалися раніше.
22 жовтня 2022 року
Уже через кілька днів, 22 жовтня 2022 року, росія вдруге завдала масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Усього за один ранок було випущено9 ракет на суму понад 300 мільйонів доларів. Хоча наша ППО перехопила 18 ракет, усе-таки 15 влучили по важливих енергетичних об’єктах у Кропивницькому, на Кіровоградщині, Одещині та в Рівному. Масштаби руйнувань такі ж, а й то більші, ніж під час попередньої масованої атаки.
31 жовтня 2022 року
Не довго росіяни тягнули з третім ракетним масованим обстрілом. Уранці 31 жовтня вони пошкодили 18 об’єктів10 (переважно енергетичних). Як наслідок, без електроенергії опинилися деякі залізничні ділянки та сотні населених пунктів у семи областях. Гаряче було 11 й на Дніпровській, Дністровській і Кременчуцькій гідроелектростанціях.
15 листопада 2022 року
Внаслідок четвертої масованої атаки на українську енергетичну інфраструктуру росіяни вивели12 з ладу майже половину енергосистеми. Вони випустили приблизно 100 ракет, перевершивши атаку 10 жовтня (84 ракети). Одна з ракет влучила у багатоповерхівку у Вишгороді: зокрема постраждали школа та дитячий садок.
23 листопада 2022 року
Цей день став справжнім випробуванням для наших електростанцій. Через черговий масований обстріл було від’єднано13 від зовнішнього електропостачання більшість теплових і гідроелектростанцій, а також енергоблоки Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької атомних електростанцій. Однак окупанти не цілилися напряму в атомні електростанції.
Аналізуючи тактику обстрілів окупантів, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зауважив14, що росіяни «почали більше фокусувати ракети на об’єктах, які пов’язані з генерацією. Причому, вони не намагаються пошкодити самі об’єкти, бити по дамбах чи турбінах. Вони фокусують свої удари на трансформаторних підстанціях, які відповідають за видачу електрики зі станції». А все для того, щоб зруйнувати транспортні електричні мережі й ізолювати частини енергосистеми одна від одної.
Зрештою, через такі дії росіян в українській енергетичній системі вперше в історії трапився15 системний збій і почався блекаут. Енергосистема розпалася на «острівці», і лише після припинення обстрілів енергетики змогли «зшити» їх докупи й повернути світло українцям.
Цей обстріл зачепив16 також молдовську енергосистему, через що частина населення Молдови залишилася без світла. Це спонукало їх приєднатися до онлайн-флешмобу «Без вас», про який ми згадували раніше.
Кремль не приховував мотиви своїх дій. У листопаді 2022 року речник президента рф Дмітрій Пєсков заявив17, що росія знищує українську критичну інфраструктуру, щоб схилити Україну до переговорів. Так само діють терористи «ІДІЛ». Вони вбивають безневинних людей, що примусити виконати їхні вимоги. Тому-то ця та інші атаки по цивільній і критичній інфраструктурі, як написав18 речник МЗС Олег Ніколенко у фейсбуці, мають «відкрити очі деяким країнам, які досі вірять, що росія прагне переговорів». «Російську агресію розмовами не зупинити. Її можна зупинити лише системами ППО, танками та РСЗВ», — додав Ніколенко.
5 грудня, 16 грудня і 29 грудня 2022 року
Перша масована груднева атака відбулася19 в день 28-ої річниці підписання Будапештського меморандуму про повагу до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності країн. Друга атака сталася20 16 грудня, тоді на Київ росіяни випустили понад 40 ракет, з яких 37 збила ППО. Це була одна з найбільш масованих атак на столицю. Через пошкодження енергетичної інфраструктури по Україні почалися аварійні вимкнення електроенергії, але сама система вберегла свою цілісність. Унаслідок масованої атаки 29 грудня 90% Львова залишилося21 без світла, а в Києві вдалися до екстрених вимкнень електроенергії.
14 і 26 січня 2023 року
У січні також відбулося два обстріли енергетичних і промислових об’єктів. 14 січня крилата ракета влучила22 у житловий будинок у Дніпрі, також було пошкоджено23 9 блоків ТЕС, магістральні підстанції та повітряна лінія. А в ніч з 25 на 26 січня росіяни запустили 24 БПЛА, які були збиті24. Але вже на світанку атака продовжилася, зокрема гіперзвуковими ракетами «Кинджал»25. Від ударів по енергооб’єктах найбільше постраждали26 Київська, Одеська та Вінницька області.
9 березня 2023 року
На початку березня росіяни запустили27 рекордних 6 гіперзвукових ракет «Кинджал». Внаслідок атаки Запорізька АЕС уже шостий раз з початку гарячої фази війни була від’єднана28 від зовнішнього електропостачання й переведена в аварійний режим.
Генеральний директор Міжнародного агентства атомної енергії Рафаель Ґроссі назвав29 кожний такий випадок «киданням гральних костей»: «Це шостий раз, повторюю, шостий раз, коли ЗАЕС втрачає зовнішнє живлення і має працювати в режимі надзвичайної ситуації. Дозвольте нагадати – це найбільша атомна електростанція в Європі. Що ми робимо? Як ми можемо сидіти тут, у цій кімнаті сьогодні вранці, і дозволяти цьому відбуватися?» — запитував Ґроссі, заявивши, що коли «ми дозволимо цьому тривати раз за разом, одного дня наше везіння вичерпається. Я закликаю всіх присутніх сьогодні в цій кімнаті та поза нею: ми повинні взяти на себе зобов’язання захищати безпеку та захист станції».
Цього разу українська енергосистема вчергове вистояла30. Найскладніше з електроенергією було в Харківській та Житомирській областях.
На цьому спроби росії зруйнувати нашу енергосистему за зиму провалилися, і важкий опалювальний сезон залишився позаду. Як йдеться у звіті6 американського Інституту вивчення війни: «Серія великомасштабних ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі не досягла цілей спричинити гуманітарну катастрофу, послабити український військовий потенціал і змусити Україну йти на переговори».
Відтоді масовані обстріли порідшали, але росіяни продовжують обстрілювати території вздовж лінії фронту: Чернігівщину, Сумщину, Харківщину, Донеччину, Луганщину. Вони відрізають від живлення великі міста й підприємства, щоб ослабити тил і заразом постачання армії. Оскільки великі міста — ніби гирі, що висять на тоненькій мотузочці. Вони живляться електроенергією з мереж, які довкола них, а самі виробляють менше електроенергії, ніж споживають. Тому росіяни, обстрілюючи енергооб’єкти в регіонах, намагаються відрізати від електрики великі міста.
Утікаючи з передової вночі 6 червня 2023 року під час контрнаступу ЗСУ, росіяни підірвали Каховську ГЕС. Тим самим вони вплинули31 на роботу гідроелектростанцій, розташованих на Дніпрі вище. Ті знизили свої виробничі потужності, щоб зменшити затоплення. Як наслідок, виник дефіцит електроенергії, і ми запросили аварійну допомогу з Європи. У довготерміновій перспективі ця екологічна та гуманітарна трагедія «негативно позначиться на наших перспективах запуску інших енергооб’єктів, таких як Запорізька атомна електростанція, Запорізька теплова електростанція», — зауважив голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.
Загалом суттєвих пошкоджень зазнали 50% електростанцій і понад 40% електромереж. А ще досі під контролем ворога перебувають найбільша в Україні та Європі Запорізька АЕС, а також низка ТЕС, вітрових і сонячних електростанцій. Як у таких умовах українські енергетики намагаються безперервно забезпечувати нам світло і що вони роблять для ліквідації наслідків російських атак?
Лагодити — не ламати
Аби пошкодити українську енергосистему, росіяни обстрілюють високовольтні лінії електропередачі, трансформатори, підстанції, які розподіляють електроенергію від магістральних електромереж до локальних. Крім того, навіть якщо метою обстрілу не є енергооб’єкти, майже щоденно в областях, наближених до зон бойових дій, руйнуються розподільчі мережі – ті, що доставляють електроенергію в будинки українців.
Щоразу як щось прилітає в один із цих об’єктів, отримавши дозвіл від військових, за роботу беруться ремонтні бригади. Якщо вони в полі, а тривогу оголосили в розпал роботи, то в них просто немає можливості щоразу повертатися до бомбосховища. Тому вони шукають32 відносно безпечне місце й чекають на завершення тривоги, щоб продовжити ремонтні роботи. Часто під акомпанемент «прольотів»33, негоди або ж прямого вогню по бригаді, коли її видно, мов на долоні.
Щоденно близько 60 бригад енергетиків працює на Донеччині та повертає світло в містечка та села. Енергетики часто працюють 1–2 кілометри від лінії фронту. Їхні автовишки стають цілями для ворога. Щоб максимально вберегтися, енергетики у Донецькій області працюють в бронежилетах, спеціальних касках і з тактичними аптечками напоготові. Однак ризики лишаються надзвичайно високими.
Ще одна небезпека для енергетиків — це міни. Тому часто сапери супроводжують ремонтні бригади. Наприклад, на деокупованих територіях Харківщини команда саперів вилучила34 понад 1000 протитанкових і протипіхотних мін під лінією електропередачі довжиною 12 кілометрів у травні 2023 року.
На Київщині під час деокупації енергетики використовували для розмінування ліній електропередач дрон. Так оператор дрона знаходив місце пошкодження електромережі, передавав локацію Державній службі з надзвичайних ситуацій, а сапери розміновували необхідну ділянку та маршрут до неї. Це дозволило значно зекономити час і ресурс енергетиків та рятувальників. Завдяки цьому та подібним рішенням фахівцям оператора системи розподілу всього за 45 днів повністю відновили роботу електромереж після деокупації Київщини.
Стабільній роботі нашої енергосистеми сприяють35 такі три фактори: робота ЗСУ, запаси обладнання та оригінальні інженерні рішення. Наприклад, щоб відремонтувати високовольтну лінію, традиційно спершу її потрібно відключити. Лише спеціально навчені фахівці можуть ремонтувати під напругою36 високовольтні лінії електропередачі на висоті 12-поверхового будинку. Ремонтні роботи під напругою дають змогу не лише швидше й надійніше відновити електропостачання, а й зекономити мільйони гривень внаслідок, знижуючи технологічні втрати електроенергії.
Щодо відновлення енергосистеми та заміни обладнання, то тут не обійшлося без допомоги наших партнерів. З кожним ракетним обстрілом ми втрачаємо унікальне обладнання, яке потрібне для аварійно-відновлювальних робіт. А для виготовлення нового потрібно чотири-пʼять місяців. Тому з цим допомагають наші міжнародні партнери. Наприклад, станом на квітень 2022 року Україна отримала37 майже 500 одиниць обладнання.
А ще згадаймо блекаути. Тоді люди по всьому світу долучалися до закупівель в Україну генераторів, трансформаторів, павербанків та іншої техніки, щоб подолати дефіцит електроенергії. А Європарламент та мережа з понад 200 європейських міст Eurocities започатковували ініціативу «Генератори надії»38, щоб допомогти українцям пережити зиму.
Зараз міжнародні партнери допомагають нам ремонтувати та укріплювати енергосистему, щоб підготуватися до наступної зими. Для цього потрібно39 максимально відновити генерацію електроенергії, запастися обладнанням і фінансами, підготувати ремонтні бригади, посилити протиповітряну оборону та захистити найбільш критичні об’єкти.
Тому зараз підготовка до зими в повному розпалі. Наприкінці червня 2023 року «Укренерго» зібрало40 на відновлення та підготовку енергосистеми до опалювального сезону близько 900 мільйонів євро. Це і ґранти, і кредити, і інші форми фінансової допомоги. Тільки в межах великого пакета допомоги від Японії планується41 закупівля енергетичного обладнання на близько 40 мільйонів доларів. Це безпрецедентне оновлення та модернізація української енергосистеми.
