Настали гарячі літні дні, і всі супермаркети наповнили стелажі та холодильники величезним вибором напоїв. Як то кажуть, «до кольору, до вибору». Проте чи заховане у цьому різноманітті щось, що не просто вгамує спрагу, а й покращить самопочуття і позитивно вплине на наше здоров’я? Будемо з’ясовувати.
Мінеральна вода — це звичайна, але з бульбашками?
Перш ніж заглиблюватись в аналіз впливу мінеральних вод на здоров’я, варто спершу з’ясувати, що таке мінеральні води і чим вони відрізняються від звичайної водопровідної води.
Однією з ключових характеристик води є її мінералізація — загальний вміст мінеральних речовин у воді. Тобто цей термін описує, наскільки вода насичена такими іонами (солі у воді перебувають у дисоційованому стані, але про всі нюанси цієї справи вже треба питати хіміків), як гідрокарбонати НСО3-, сульфати SO42-, хлориди Cl-, та кальцію Ca2+, магнію Mg2+ та натрію Na+ (і це ще далеко не всі). Найчастіше цей показник визначається в грамах або міліграмах у одному кубічному дециметрі води (тобто в одному літрі). Якщо ж звертатись до закордонної літератури, то там частіше фігурує визначення «загальна кількість розчинених часток» (Total Dissolved Solids (TDS)), що вимірюється в частках на мільйон (ppm; parts per million). Загалом співвідношення виходить майже 1:1, тобто 1 мг/дм3 = 1 ppm1.
Усі чули, що морську воду пити не можна. Причина — в її високій мінералізації (а точніше, у значній солоності морської води), яка становить в середньому 35 г/дм3. Оскільки 85% мінералів у морській воді — це сіль (NaCl), то її вживання спричиняє зневоднення. Наші нирки намагаються вивести з організму надлишок солі й для цього використовують більше води, ніж було випито. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та Державними санітарними нормами та правилами, у прісної води рівень мінералізації має бути не більше ніж 1 г/дм32. Прісна вода використовується в наших господарствах для приготування їжі, миття та всіх інших процедур. Основний спосіб доставки такої води до наших помешкань — це центральна система водопостачання. І тут криється неочевидна проблема, адже стан водопровідних труб може впливати на склад води, проте це вже геть інша історія.
З мінеральною водою ніби теж все просто, але не до кінця. Як зазначено в наказі МОЗ України від 02.06.2003 р. №243, мінеральні природні води — це природні підземні мінеральні води родовищ, що характеризуються певним та стабільним фізико-хімічним складом, вмістом біологічно активних компонентів та сполук, які використовуються без додаткової обробки, що може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості. Рівень мінералізації поділяє їх на:
— столові води — мінералізація менша за 1,0 г/дм3
— лікувально-столові води — мінералізація від 1,0 до 8,0 г/дм3,
— лікувальні води — мінералізація більше 8,0 г/дм3 або менша при вмісті в них біологічно активних компонентів та сполук, які мають виражену лікувальну і профілактичну дію на організм людини3.
Якщо ви щасливий мешканець приватного будинку з водопостачанням з власної артезіанської свердловини, то цілком можливо, що у вас із крана тече мінеральна вода. Проте ви не можете її набирати у пляшки та продавати спраглим, адже всі мінеральні води для законної реалізації у фасованій тарі повинні бути внесені у реєстр мінеральних вод13. Воду перевіряють «вздовж і впоперек», роблять медико-біологічне оцінювання якості та цінності води і аж тоді долучають до переліку природних мінеральних вод для промислового фасування.
Фасована в пляшки мінеральна вода повинна містити на етикетці, крім власної назви, ще й такі дані: хто і де виробляє, місце свердловини чи джерела, хімічний клас та мінералізація (г/дм3), походження води (природна мінеральна чи розведена мінеральна), тип (столова, лікувально-столова, лікувальна); дата «Вжити до» або дата фасування.
Для лікувально-столових та лікувальних вод також необхідні примітки про спосіб використання і, за потреби, застереження щодо вживання лише за рекомендацією лікаря4.
Тож просто вода з бульбашками ще не є мінеральною, так само як мінеральна вода без бульбашок не перестає бути мінеральною. Вся справа не в вуглекислому газі (діоксиді вуглецю), який можуть додавати вже під час виробництва, а в хімічному складі. Адже в кока-коли теж є бульбашки, але нікому не спаде на думку назвати її мінерально водою.
Чому мінералізація все змінює?
Ми ще зі школи знаємо, що тілу для нормального функціонування потрібні білки, жири, вуглеводи, вітаміни та достатня кількість води. Проте не всі пам’ятають, що до переліку необхідного організму входять також макро- та мікроелементи.
Для людського організму є важливим 21 мінеральний елемент (це наразі не остаточне число). Вони можуть бути «активними» в тілі людини у різних формах: бути аніонами чи катіонами або діяти у комплексі з білками чи малими органічними молекулами. Проте факт залишається фактом: для міцного та здорового тіла 14 мінеральних елементів є незамінними. Кістки та мембрани клітин залежні від кальцію, фосфору, магнію та фтору, водно-електролітний баланс — від натрію, калію та хлору, метаболічний каталіз — від цинку, купруму, селену, мангану, магнію та молібдену, перенесення кисню кров’ю — від феруму, а дія гормонів — від йоду та хрому8. Без достатньої кількості кальцію, натрію, калію, магнію, хлору та фосфору порушується провідність нервів, крихким стає скелет, порушується нормальне скорочення м’язів, і це ще не повний перелік можливих проблем. Мікро- та макроелементи — як останні гвинтики в великому та складному механізмі: ніби маленькі та малопомітні, але без них все просто розвалиться5.
Більшість поживних речовин ми отримуємо з їжею, проте вода теж вносить свою частку. З питною водою в організм потрапляє від 1 до 20% загальної кількості необхідних мінералів. Кальцій і магній мають тут найбільшу «водну» перевагу, адже вода може забезпечити аж 20% їхньої денної норми (хороша новина для людей, які не вживають молочні продукти). Середнє ж надходження для інших елементів — 5%. Звісно, все залежить від того, наскільки мінералізовану воду ви п’єте і чи багато її вживаєте6.
Можливо, ваш сантехнік сказав, що у вас чудова м’яка вода і ваша пральна машина прослужить довго і надійно. Проте науковці, що досліджують вплив води на організм, посперечались би зі словом «чудова». Хоч би як часто ми купували пляшкову в магазині, все ж основна частина споживання припадає на водопровідну воду. Не могли вчені не дослідити її вплив на наше здоров’я.
У 2005 році Всесвітня організація охорони здоров’я видала величезний огляд, що підсумовував дослідження щодо багатьох «водних» питань7. Один із розділів присвячений дослідженням, що були проведені в Азії, Північній Америці, Європі, Африці та Австралії щодо мінералів у питній воді та їх впливу на здоров’я. Переважно в них ідеться не про рівень мінералізації, а про твердість, яка визначається наявністю йонів кальцію та магнію. Тобто твердість води частково описує її мінералізацію, проте лише за вмістом двох йонів.
— На Тайвані дослідження показують кореляцію між використанням м’якої води (твердість менша за 75 мг/дм3 кальцій карбонату) та підвищеним ризиком раку стравоходу, шлунка, прямої та товстої кишки. Смертність від ішемічної хвороби серця у муніципалітетах з м’якою водою була на 9,6% вищою, ніж у муніципалітетах з твердою водою. Інше дослідження у цьому регіоні демонструє зниження ризику народження дітей з низькою вагою при збільшенні рівня кальцію та магнію у питній воді (хоча це дослідження вважають таким, що потребує більш ретельного аналізу).
— Дослідження в Південній Африці вказує на збільшення випадків раптової смерті, пов’язаної з ішемічною хворобою серця, у тих районах, де в ґрунті та питній воді бракує магнію.
— У досліджені, проведеному в Італії спостерігали зворотню кореляцію між твердістю води та рівнем смертності від раптової серцевої недостатності у осіб віком 45-65 років. Твердіша вода — менший рівень смертності, м’якша — більший.
— У Швеції зафіксовано обернено пропорційний зв’язок між ризиком смерті через гострий інфаркт міокарда та кількістю магнію у питній воді (менше магнію — більший ризик, і навпаки). Водночас для калію такого зв’язку не спостерігалось.
— В Англії виявили зв’язок між зниженням рівня захворюваності на діабет І типу в дітей при вживанні води, що містить не менше ніж 22 мг/дм3 магнію та цинку. Проте щоб говорити про «захисні» властивості магнію та цинку проти діабету потрібні детальніші дослідження.
— М’яка вода може мати вплив на зменшення ризику утворення каменів у нирках, особливо знижувати ризик рецидиву. Однак немає даних про те, що тверда вода підвищує ризик розвитку сечокам’яної хвороби.
— Використання м’якої води для приготування їжі знижує вміст мікроелементів (особливо кальцію) у продуктах. Цю проблему особливо спостерігають в Азії, де переважно використовують м’яку воду та споживають недостатньо кальцієвмісних продуктів. Жінки в Японії з найменшим денним споживанням кальцію мали найбільшу частоту переломів серед досліджуваних груп.
Найкраще досліджена тема саме серцево-судинних захворювань. Хоча не всі дослідження дають однозначні результати, та загальна тенденція вказує: що більше у питній воді магнію, то нижчий ризик проблем із серцем. У деяких географічних регіонах тверда вода може забезпечити від 20 до 25% добової норми магнію.
Проте не варто забувати, що наявність зв’язку між подіями (твердість води — захворювання) не описує причину та наслідок. Ви не захворієте тільки тому, що в крані м’яка вода.
Якість водопровідної води контролюють державні органи, проте якщо ви маєте якісь сумніви або просто хочете дізнатися більше, то доволі просто здати воду на аналіз. Деякі компанії проводять такий аналіз безкоштовно, достатньо просто віднести наповнену пляшку.
Властивості мінералки
Лікувальні властивості мінеральним водам приписував ще Гіппократ. Проте він, власне, «приписував», адже тоді ще не існувало поняття експерименту, і про рандомізовані контрольовані дослідження взагалі не йшлось.
Хоча зараз вже існує чітко описана методологія проведення якісних досліджень, цілі списки вимог, які забезпечують достовірність результатів, методики статистичної обробки даних та решта необхідного, не всі науковці користуються цими засобами. Це дуже складно, дорого, потребує надретельного планування експерименту. Тому навіть опубліковані в рецензованих журналах статті не завжди демонструють високу якість дослідження.
До чого тут це? Дослідження впливу мінеральних вод на лікування різноманітних захворювань належить саме до такого переліку експериментів: коли дані ніби класні, показують позитивні результати, але після детального аналізу методології та результатів видно багато недосконалостей дослідження. Тому найбільшу цінність мають не самі дослідження, а огляди, написані на них, що аналізують якість і достовірність даних.
Один із таких оглядів чітко вказує на те, що споживання мінеральних вод, багатих на сульфат магнію, має лікувальний ефект на такий неприємний стан, як . Ця делікатна проблема поки немає єдиної схеми лікування, і лікарі насамперед рекомендують змінити спосіб життя (більше рухатись, більше пити і споживати більше їжі з клітковиною), а в разі загострення — вживати «полегшувальні» препарати… або сульфатно-магнієві води. Чотири рандомізовані, плацебо-контрольовані, подвійно сліпі дослідження (золотий стандарт медичних досліджень) вказують на те, що мінеральні води (мінералізація понад 2513 мг/дм3) з великим вмістом іонів сульфату (понад 1530 мг/дм3) та магнію (понад 105 мг/дм3) після 2-3 тижневого споживання у якості лікувального препарату суттєво покращили самопочуття і стан пацієнтів, тобто були ефективними при функціональному закрепі. При цьому не зазначалося про якісь побічні ефекти9.
Печія — це проблема для багатьох людей, що страждають на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) або функціональну диспепсію. Оглядова стаття 2024 року оцінювала різноманітні дослідження, що перевіряли вплив переважно гідрокарбонатних вод на лікування ГЕРХ та функціональної диспепсії через зниження інтенсивності печії як основного симптому10. Три дослідження були рандомізовані, плацебо-контрольовані, подвійно сліпі, проте з недостатньою статистичною обробкою кінцевих результатів — саме тому їм присвоїли низький рівень доказовості, інші шість взагалі не мали контрольної групи. Два з трьох найкращих досліджень з категорії «лікування = таблетки + гідрокарбонатна мінеральна вода» свідчили, що мінералка суттєво покращувала стан пацієнтів. Два дослідження «лікуємось водою» показали чудові результати, але спонсорами були виробники мінеральних вод. Ще чотири статті в результатах описали або дуже незначний вплив мінеральної води, або взагалі його відсутність. У висновках автори цього огляду чорним по білому написали, що не будуть ні радити, ні відмовляти пити гідрокарбонатні води, щоб вгамувати печію. Потрібно просто далі досліджувати цю тему, але дослідження робити якісніше. Цікаво, що одне з найкращих досліджень у цьому переліку проведене в Україні з нашою мінеральною водою «Поляна квасова»11.
Якщо молочні продукти не викликають у вас апетиту або їх не дуже добре сприймає шлунок, варто ретельніше придивитися до стелажу з мінеральними водами і знайти ту, в якій високий вміст кальцію. Автори великого огляду 2023 року доволі схвально оцінили дослідження щодо впливу кальцієвих мінеральних вод на здоров’я людей12. Біодоступність кальцію у мінеральній воді — майже на тому самому рівні, що й у молочних продуктах. Споживання такої води зменшує резорбцію кісткової тканини, тобто призупиняє процес при якому кальцій з кісток «вимивається» в кров. Це природний процес, але якщо він відбувається занадто інтенсивно через нестачу споживання кальцію, то кістки стають тонші, більш крихкі й, відповідно, більш ламкі (привіт, остеопороз).
Кальцій у мінеральній воді безпечніший, ніж у харчових добавках. Надмірна або навіть велика кількість кальцієвих «вітамінок» може сприяти кальцифікації судин (звапнінню), і, як наслідок, збільшувати ризик виникнення серцево-судинних захворювань. За мінеральною водою не спостерігається таких надмірностей, адже з води кальцій засвоюється більш рівномірно і розподіляється саме туди, де треба (а не де є вільне місце).
Бонус від мінеральної води, що багата кальцієм: у людей, що її п’ють нижчий ризик мати надмірну вагу та ожиріння. Така вода також допомагає регулювати апетит: в учасників дослідження, які пили мінералку, було більше відчуття ситості та менший рівень голоду порівняно з контрольною групою. Проте деталі цього «фітнес-впливу» ще не до кінця з’ясовані, і сам вплив не на 100% доведений.
Без мінусів теж не обійтись, адже надміркальцію в організмі призводить до гіперкальціємії, а звідси — камені в нирках, порушення засвоєння інших мінералів, закрепи. Тому, як і з усім, важливо не перестаратись.
Не суттєво, буде це мінеральна чи водопровідна вода, її має бути достатньо. Якщо ви п’єте нормальну кількість води лише коли у вас на столі стоїть пляшка як одне велике дволітрове нагадування, тоді купуйте її щодня і мінералка у вашому житті буде мати чудовий вплив на організм.
Якщо ви звернулися до лікаря з проблемами з шлунково-кишковим трактом і він вам виписав воду, яку можна купити лише в аптеці, гірше вам від неї не буде.
Якщо ви поїхали на відомий водний курорт, де в раціон входить по два літри місцевої води щодня, і за кілька тижнів очікуєте підлікувати хронічний гастрит, серце, нирки й оздоровити всі внутрішні органи, то варто зрозуміти, що найкраще на вас вплине відпочинок та здоровий сон, а не місцева «цілюща» вода.
Більшість справді лікувальних мінеральний вод не продаються в супермаркетах. Якщо ви шукаєте щось конкретне (більше кальцію, магнію тощо), то варто на етикетці читати не лише назву, а й склад.
Якщо у спекотний день вам хочеться чогось булькотливо-свіжого, то краще мінералка, ніж щось газоване й солодке з величезною кількістю доданого цукру.
Пийте воду та будьте здорові!
