У 1998 році на екрани вийшов епізод серіалу «Друзі», у якому Чендлер Бінґ, щоб позбутися нав’язливої коханки, намагається взяти фейковий квиток до Ємену. Персонаж Метью Перрі тоді точно не знав, що відбувається в країні, та й не планував насправді туди летіти.
У той час, коли американці, можливо, шукали Ємен на карті світу, там вже кілька років тривала1 диктатура Алі Абдулли Салеха. Лише за чотири роки до того, у 1994-му, раніше роз’єднана на дві частини країна пройшла крізь криваву громадянську війну.
Для багатьох людей, що виросли на «Друзях», фейковий квиток Чендлера до Ємену був єдиною асоціацією з країною, яка з’явилася на радарі світових медіа останні кілька місяців.
У жовтні 2023 року угруповання хуситів, яке захопило владу в Ємені, почало обстрілювати кораблі в Червоному морі. Згодом хусити атакували2 Ізраїль ракетами та дронами. У відповідь США та Британія у січні 2024 року завдали3 ударів по об’єктах у Ємені.
Що зараз відбувається, коли все почалося і які загрози для всього світу несе ескалація конфлікту в цій країні? Розповів Олексій Приймак, головний редактор медіа Post-Past, аналітик, колишній дослідник Центру протидії дезінформації РНБО.
Яким був мирний Ємен
По-справжньому мирного Ємена не було давно. Це країна, що, окрім теперішнього конфлікту (який ми асоціюємо з хуситами4 — точніше, організацією «Ансар Аллах», у перекладі «Помічники Бога») перебувала й у різних конфронтаціях всередині країни. Так, у середині ХХ століття Ємен складався5 з двох держав, ворожих одна до одної. Це був конфлікт між прихильниками соціалістичної форми правління і прихильниками монархії. Доти Ємен воював6 проти британського і османського панування. Так що я би сказав, що Ємен — це бідолашна країна, як мінімум тому, що вона вже протягом тривалого часу перебуває в нестабільності.
Ємен — країна, яка складається приблизно7 на 56% із сунітів і на 42% з гаком — з шиїтів. Це дві основоположні течії ісламу, які мають деякі відмінності у своїй суті й стали фундаментальними на Близькому Сході. І саме це можна назвати приводом до того, що в Ємені спокійно не було вже десятки років.
До останнього конфлікту Ємен був диктатурою Алі Абдалли Салеха, проти якого, власне, і повстали хусити. Хусити — це організація, названа на честь її першого очільника, самопроголошеного імама Хусейна Аль-Хусі. Він стверджував, що Салех (суніт) пригнічував права шиїтів, а зокрема, представників підтечії шиїзму зайдитів, якими є хусити. У 2004 році Аль-Хусі почав8 повстання проти режиму Салеха. Тоді це був радше бунт, який придушили. Хусі вбили, і відтоді почалася віктимізація хуситів.
За Салеха в Ємені було не дуже солодко жити, і через події його скинули. Салех відмовляється від влади, і вона переходить до [Абд Раббо Мансура] Гаді. Гаді входить у конфронтацію з хуситами, які почали захоплювати територію під час Арабської весни. До такої міри, що вони з часом захопили столицю, Сану.
Важливо розуміти, що хусити є лише фактичною владою в Ємені, а не міжнародно визнаною. Тому, коли хусити почали бити по Ізраїлю, і в деяких медіа почали писати9, що Ємен оголошує війну Ізраїлю, це була неправда. Насправді Ізраїлю війну оголошувала «Ансар Аллах». Натомість міжнародно визнана влада нічого подібного не робила. Інакше ми потрапляємо на той гачок, на який не хочемо, щоб потрапляли західні медіа, описуючи війну в Україні й незаконно окуповані Росією території.
Хто зазіхав на Ємен
Географічне положення Ємену дуже важливе. Ємен контролює протоку Баб-ель-Мандеб, через яку проходить10 12% усього товарообігу. Вона одна з найбільш завантажених у світі. Через неї перевозять, зокрема, нафту з арабських країн до Європи, товари з Європи до Азії. І тому Ємен завжди був ласим шматочком. Зокрема, за контроль над Єменом дуже довго боролася Саудівська Аравія. Коли хусити почали повстання проти Салеха, Саудівська Аравія підтримала владу Ємену і допомогла придушити повстання. А в 2015 році розпочала11 інтервенцію в Ємен.
Зокрема, Саудівська Аравія завдала авіаударів, які наносили, до речі, здебільшого американською зброєю. І це закінчувалося страшно. Гинула величезна кількість мирного населення. Цікаво, що журналіст New York Times Бен Габбард пише12 про те, як він сідав із іншими журналістами в абсолютно знищеному аеропорту Сани, де залишалися шматки літаків, які вже ніхто не прибирав після інтервенції Саудівської Аравії. І зустрічався з людьми, які показували: дивіться, це американська зброя. І нехай Америка, умовно кажучи, буде чинити вплив на Саудівську Аравію, щоб це припинилося. Але ясно, що з Саудівською Аравією було складніше: це була авантюра Мохаммеда Бін Салмана, молодого наслідного принца, який став відомий імовірною причетністю до вбивства Джамала Хашоґджі — саудівського журналіста, вбитого у посольстві в Стамбулі.
Також Єменом цікавиться Іран. І те, що відбувається зараз, треба розглядати в контексті «холодної війни» на Близькому Сході. Це протистояння Саудівської Аравії з Іраном.
Значну частину хуситів навчав Іран, і він надавав їм зброю. У 2015 році, коли Об'єднані Арабські Емірати і Саудівська Аравія влаштували блокаду портів Ємену, Іран виводив13 свій корабель для того, щоб пробивати блокаду країни. Словом, хусити дуже залежні від Ірану. Якщо з ХАМАС трохи складніше, то хусити мають паралельну лінію державній політиці Ірану: вони намагаються в усьому йому допомагати, його наслідувати.
Тож якщо ми говоримо про головні інтереси стосовно Ємена, це були Саудівська Аравія й Іран.
До того [з ХІХ століття], звичайно, британці. Британія мала мандат над Єменом. Британський імперіалізм також розглядається в Ємені як похмура сторінка історії. Але, в принципі, не більше. Найголовніше — це те, що відбувається останні десятки років: тут діють «любі сусіди» Ємену.
Що таке «холодна війна» на Близькому Сході
Це химерна холодна війна, повна невідповідностей — не така, як була на Заході. Зараз Саудівська Аравія і Іран відновлюють між собою державні відносини, відкривають посольства. І натомість відбувається таке загострення з хуситами, проти яких Саудівська Аравія воювала. Те саме відбувається між Іраном і Єменом. Усі дипломатичні потуги свідчили про те, що цей конфлікт стихатиме. Але він не стихає.
Ця «холодна війна» ведеться між «суністськими» і «шиїтськими» країнами. Або, краще сказати, Іраном — країною, яка на 90% складається з шиїтів — і недержавними акторами в різних країнах. Ці актори або буквально керуються Іраном, або є їхніми дуже близькими союзниками: Хезболла в Лівані, хусити й різні шиїтські групи в Іраку. Також Іран має дуже тісні зв'язки з Сирією, буквально переплівши сирійську економіку із іранською. Іран надавав близько 80 тисяч людей Сирії, щоб придушити тамтешні протести, а потім — воювати з ІДІЛ тощо. Разом з Росією. Росія надавала авіапідтримку, а Іран надавав людей.
Тож, з одного боку є Саудівська Аравія і Об’єднані Арабські Емірати, яких підтримують США. З іншого боку — Іран, який намагається поширити свій вплив під приводом захисту шиїтського населення.
Неправильно казати, що Іран — причина всього поганого на Близькому Сході. Проблеми є всюди. Сунітські країни також нерідко звинувачуються в тому, що вони підтримують суністський екстремізм. Такі звинувачення висували, наприклад, стосовно Катару з боку Саудівської Аравії.
Фактичних доказів цьому не було знайдено, але звинувачень щодо фінансування Катаром та Саудівською Аравією ІДІЛ були. Базувалися14 вони здебільшого на інформації з Wikileaks. Саудівська Аравія ж звалювала всі звинувачення на Катар: у квітні 2017 року в Іраку під час соколиного полювання кількох членів королівської родини Катару взяли в заручники терористи, а тому королівська родина виплатила близько мільярда доларів за викуп. Подібні викупи (близько мільярда доларів) за катарських бойовиків виплачувалися джихадистам в Сирії (зокрема пов'язаним з Аль-Каїдою групам Тахрір аш-Шам та Ахрар аш-Шам). Щодо Саудівської Аравії, то 2009 року терористи Аль-Каїди здійснювали замах на саудівського принца Мохаммада бін Наїфа, який мав стати наслідним принцом, а далі — королем. Саудівська Аравія ж здійснювала масштабні заходи із боротьби з тероризмом. Але й тут є нюанс: Саудівська Аравія — це країна, збудована з союзу родини Саудів (звідти й назва) із впливовим священнослужителем-фундаменталістом Мухаммадом бін Абдул Ваххабом і його послідовниками. Так, підтримуване в Саудівській Аравії трактування ісламу назвали ваххабізм, і саме це трактування вважають джерелом екстремізму в регіоні, зокрема воно формувало погляди терористів Аль-Каїди. Примітно, що більшість виконавців теракту 11 вересня були саудівцями. Тож навіть без прямої фінансової підтримки вплив таких держав, як Саудівська Аравія принаймні в минулому відігравав величезну роль у дестабілізації регіону. І зараз ці ідеї, як монстр Франкенштайна, досі поширюються серед людей, навіть попри спроби деяких впливових людей в Саудівській Аравії цьому протистояти.
І в цій ширшій картині існує також ХАМАС.
З чого це все почалося? З кривавої атаки15 ХАМАСУ на Ізраїль 7 жовтня. ХАМАС — це організація, яка дуже близько співпрацює з Іраном, але не є іранським проксі. Через те, що, як мінімум, це суніти, вони мають дуже широку автономію, але їх підтримує Іран. І якщо до того в цій «холодній війні» Іран завжди послуговувався наративом про захист шиїтського населення (так само, як і всі іранські проксі) то зараз розігрують зовсім іншу карту — панісламізму. Мовляв, вони борються за мусульман як таких, за справедливість в Палестині. Настільки гучно це раніше не звучало.
І ця карта розігрується, мені здається, успішно. Те, що зараз спостерігаємо в соціальній мережі, що хуситів віктимізують, героїзують, як західні араби, так і араби на Близькому Сході. Іноді навіть сексуалізують. Є історія16 про молодого хусита, якого зараз роблять секс-символом у західному інтернеті. І це виглядає дуже химерно.
Тобто фактично терористична група (американці вважають17 хуситів терористичною групою, і ті поводяться відповідно, зокрема тероризують мирні вантажі) героїзується і віктимізується.
Особисто мені видається, що хусити цього і хотіли. Коли вони починали бити по суднах і заявляли, що захищають палестинців, найімовірніше, вони хотіли, щоб по них вдарили у відповідь і вони стали жертвами, яких підтримуватимуть по всьому світу. І Іран через хуситів покращує свій імідж, в той час як Саудівська Аравія, яка до атаки ХАМАС хотіла йти на історичний договір з Ізраїлем про визнання, наразі не в найкращому світлі. В очах багатьох мусульман і арабів ця країна видається зрадником. Тобто зараз можна сказати, що Іран займає дуже стійку позицію і посилює її. Американці вдарили18 по хуситах майже сотнею ракет. Зокрема з такої ракети, як «Томагавк», приблизна вартість за одиницю якої — мільйон доларів.
Атаки хуситів на кораблі
Удари по кораблях почались19 як відповідь на дії Ізраїлю в Газі. Хусити стверджували,
що це кораблі, які мають певний зв'язок з Ізраїлем: або належать або щось привозять йому. Один екіпаж корабля взяли20 у полон. Але цей корабель належить Британії, керується японцями і не мав жодного єврея в екіпажі. Тобто це брехня, пропаганда, дезінформація, яку поширюють хусити.
Імовірно, їхньою найбільшою метою є все-таки дестабілізація регіону, спроба розпорошити американські ресурси і поширити свій вплив і вплив Ірану.
Окрім того, хусити заявляли, що не будуть бити по російських і китайських кораблях. Але нещодавно відбувся friendly fire: вдарили по російському кораблю. Це закінчилося тихо. Ясно, що Росія не буде бити по своїх союзниках. Адже Іран — це їхній найбільший союзник в нашій війні. До речі, шахеди, які вони по нас пускають, вперше були використані21 у 2019 році по Саудівській Аравії.
Найбільше постраждав, окрім країн, чиї кораблі обстрілювали, ще Єгипет, оскільки в Суецькому каналі судноплавство на 30% зменшилося22. А Суецький канал — це, фактично, головна опора єгипетської економіки.
Чи відіграє Росія роль у війні
Росія відіграє хіба що опосередковану роль через те, що зброя, якою хусити обстрілювали територію Ізраїлю і яку збивали над Червоним морем, швидше за все, була поставлена з Ірану. Іран дуже довго перебуває під санкціями, хоч він і продає нафту й намагається паразитувати на економіці Сирії. Та все одно вирішальною є допомога і постійна підтримка Росії. Вони за ці два роки повномасштабної війни проти України уклали23 меморандум, у якому погодилося ще й допомагати один одному придушувати повстання І всіляко допомагати.
Так що Росія присутня хіба що опосередковано. І ясно, що їй дуже вигідно те, що відбувається зараз. Це і відволікає увагу від України, перш за все.
Опозиція в Ємені
Опозиційні сили є, але фактичної сили і впливу вони майже не мають, як і не мають контролю над головними стратегічно важливими населеними пунктами. Раніше були спроби створення єдиного уряду в Ємені, але вони зазнали поразки.
Ємен — це зруйнована країна. Коли Саудівська Аравія вступила у війну, вона знищила величезну кількість інфраструктури, аж до фабрик з виготовлення чипсів. Це було дуже невибіркове бомбардування, і американці починали тиснути на Саудівську Аравію.
Цікавинка в тому, що хусити почали своє повстання проти Салеха. Салех пішов у відставку. Його замінив Гаді. І пізніше, у 2017 році, хусити пішли24 на союз із Салехом, якого вони скидали. Щоправда, цей союз проіснував недовго. Салех, колишній диктатор, врешті-решт звертається до народу із закликом повстати проти хуситів. І його вбивають.
Існує також Перехідна рада. Це сепаратисти, яких підтримували ОАЕ (ОАЕ — союзники Саудівської Аравії, але саме Перехідна рада з офіційно визнаною владою Ємену має напружені стосунки). Вони утворилися пізно, лише 2017 року, і контролюють вони провінцію Аден (раніше місто Аден вважалося економічною столицею країни), а також острів Сокотра.
Більшість західних медіа розглядають нинішню територію Ємену як таку, що контрольована хуситами і частково урядом Ємену. Сам уряд насправді ж має контроль над найбільшою за територією провінцією Хадрамаут, контролює провінцію Аль-Махра, частково — Маріб, де розташовані родовища нафти (інша частина перебуває під контролем хуситів). Але столицю і найвагоміші порти Ємену таки контролюють хусити, тому вони й фактично керують країною. Попри велику територію, що перебуває під керівництвом урядом Ємену, більшість населення країни живе в регіонах, що контролюють хусити.
Що відбувається в Ємені зараз і чи є там ІДІЛ
Західні журналісти майже не мають доступу до Ємену, це ускладнює розуміння. Часто ми не можемо зрозуміти, що конкретно відбувається в Ємені. Після вже згаданих репортажів Бена Габбарда, який потрапив туди на літаку ООН, Саудівська Аравія заборонила журналістам літати до Ємену навіть такими рейсами.
Щодо ІДІЛ, то ця мережа розбудовує свої осередки там, де є хаос, де найменше спокою. Так відбулося в Сирії, коли почалася масштабна громадянська війна з залученням інших країн. Так відбулося й в Ємені. Вони здійснювали терористичні акти проти сил уряду, а також мали сутички з Аль-Каїдою. Втім, ця група складається всього з кількасот людей і, швидше за все, зараз вони не контролюють ніяку територію. Це радше підпільна боротьба, як і в Сирії. Так що навряд в Ємені ІДІЛ становить конкретну загрозу.
Словом, зараз Ємен залишається країною-невидимкою. Західні журналісти не мають туди доступу, а для інших репортерів у Ємені перебувати переважно небезпечно.
Утім донедавна туди мала доступ ООН. І, можливо, досі має. Через те, що це найстрашніша гуманітарна криза за десятки років. Але прибувають вони, найімовірніше, вже не через Саудівську Аравію.
Що українцям важливо розуміти про ситуацію в Ємені
Найважливіше — виокремити, що хусити не є незалежною і легітимною владою. По-перше, це лише фактична влада, і по-друге, це все тенета Ірану.. Іраном зараз керує Алі Хосейні Хаменеї, одна з його посад — лідер . Ісламська революція, як більшовицька, ніколи не закінчується. Тімоті Снайдер називає це політикою вічності: коли ти говориш про якесь майбутнє і відволікаєш у такий спосіб від теперішнього.
Цей наратив майбутнього в Ірані — Ісламська революція. Вона, за її доктриною, закінчиться тоді, коли зникне Ізраїль. І хусити мають такі самі прагнення. Їхнє гасло — «Аллах найбільший, смерть Америці, смерть Ізраїлю, прокляття євреям, перемога ісламу». Це глибоко антиізраїльська група, яка не має нічого спільного із захистом палестинського населення. Тому цю картину важливо бачити з контекстом.
І також цей конфлікт важливий через протоки, одну з яких частково контролюють хусити. А друга, Ормузька протока, яка виходить до Перської затоки, фактично контролюється Іраном. Тому рух нафти і можлива інфляція — це великі ризики для світу і сильна перевага для таких держав, як Іран і Росія.
Проєкт Post-Past розвінчує історичні фейки та проросійські наративи про Україну для арабськомовної аудиторії, а також займається історичним фактчекінгом, протидією історичній дезінформації, конспірацизму та упередженням.
Сайт Post-Past / Instagram українською / Instagram арабською
