Вибух у Новій Каховці та екоцид, влаштований в Україні російськими загарбниками, став іще одним прикладом проблем, з якими уже півтора року стикаються українські користувачі соціальних платформ. Блокування, тіньові бани та інші обмеження, застосовані проти українського контенту, перетворюють використання українцями соціальних сервісів на таке собі мінне поле, де будь-який необережний крок призводить до негативних наслідків. При цьому відмовитися від цих сервісів українці наразі не можуть, бо втратять можливість розповідати світові про нашу війну.
Вибух на Каховський ГЕС, Україна та твіттер
Після вибуху на Каховській ГЕС та екологічного лиха, вчиненого Росією, українські користувачі твіттеру помітили1, що їхні дописи, в яких ідеться про трагедію, потрапили в так званий тіньовий бан (або приховане блокування). Ця непублічна опція соціальних платформ означає, що контент, створений жертвою такого бану, стає або повністю невидимим для інших користувачів платформи, або принаймні втрачає охоплення, видимість та часом навіть доступність для інших юзерів. У цьому конкретному випадку користувачі Twitter можуть у своїх налаштуваннях дозволити відображення «делікатного вмісту», тоді алгоритм не ховатиме для них дописи, які потрапили у тіньовий бан.
Детальніше вивчення цих обмежень показало, що бан стосується1 англомовної аудиторії — саме її у твіттері вирішили захистити від українського контенту. Натомість користувачі з України могли, так само як і раніше, бачити дописи про екологічне лихо.
Обмеження українського контенту про каховську трагедію на сторінках твіттеру не є унікальною подією. Декілька місяців тому компанія відкрила рекомендаційний алгоритм. Його аналізпоказав2, що вся війна в Україні є небажаною темою для цієї соціальної платформи. Для неї у твіттері є спеціальна позначка — «UkraineCrisisTopic», а всі дописи, які стосуються нашої війни, сервіс песимізує, тобто зменшує їхні охоплення та доступність.
Небажаний український контент для соціальних платформ
Твіттер — не єдина платформа, яка не надто прихильно ставиться до контенту про нашу війну. До прикладу, на початку квітня 2022 року компанія Metaзаблокувала3 на своїх платформах хештеги #Bucha і #BuchaMassacre, використовуючи які українці розповідали про звірства росіян у Бучі.
Улітку 2022 року жертвами блокування в фейсбуці стали4 багато відомих українських підприємців та громадських діячів, аудиторія яких часом перевищувала 100 тисяч підписників.
Тіньовий бан українських зірок в інстаграмі став уже звичним явищем. На нього час від часу скаржатьсяспіваки5,телеведучі6 таактивісти7.
Одним із найбільш помітних випадків обмежень українського контенту стало блокування інстаграм-профілю8 громадської організації «Асоціація родин захисників “Азовсталі”». Після цього міністерство цифрової трансформаціїзвернулося9 до компанії Meta із проханням розблокувати цей акаунт і уважніше ставитися до модерації українського контенту. Приблизно в той самий час на сайті Президента Україні з’явиласьпетиція10 із проханням звернутись до Meta щодо перегляду правил спільнот і «перестати блокувати українські акаунти, що висвітлюють події в Україні, збирають кошти на допомогу ЗСУ та постраждалим громадянам та врешті називають війну війною». Хоча петиція зібрала 25 тисяч необхідних підписів, про подальші кроки роботи з нею наразі не відомо.
Чому наша війна стала проблемою для соціальних платформ і як ці проблеми вирішувалися
Війна Росії проти України стала проблемою для соціальних платформ, яким довелося вперше у своїй історії стати учасниками цього протистояння в кіберпросторі. На початку збройного протистояння користувалися цими сервісами представники обох сторін: і жителі країни-окупанта, і ті, кому довелося захищати свою Батьківщину.
Було очевидно, що українці на соціальних платформах будуть висловлюватися не особливо коректно стосовно окупантів, а жителі країни-загарбника натомість поширюватимуть фейки й виправдовуватимуть дії свого керівництва.
У перші ж дні повномасштабної війни в Meta відмітили декілька дописів російських пропагандистських акаунтів як фейки. Серед них — пости від «Телеканала Звезда» та «РИА Новости». У відповідь на це Роскомнадзор вимагав прибрати ці помітки або пригрозив11 блокуванням, що, власне, дуже швидко й відбулося. Сервіси компанії Meta заблокували в Росії, а саму компанію визнали екстремістською організацією.
У Meta усвідомлювали, що українці висловлюватимуть свою «нелюбов» до окупанта на сторінках платформ, і цей контент, попри всі зусилля модераторів, опинятиметься в соцмережі. Водночас VPN-сервіси дозволять користуватися платформами від Meta й росіянам. На початку війни Мета звернулася12до наглядової ради з проханням надати консультативний висновок щодо особливостей модерації контенту про війну. Як наслідок, компанія зробила два важливих кроки: один публічний, а інший непублічний. Перший публічний крок компанії —дозволити13 українцям та жителям декількох східноєвропейських країн мову ненависті на своїх сайтах. Точніше, соцмережа послабила для цих юзерів стандартні правила стосовно мови ненависті й дозволила бажати смерті російським військовим. Заява14 від Ніка Клеґа, віцепрезидента Meta з глобальних питань, засвідчила серйозність цього рішення для компанії.
Інший крок був непублічним, проте не менш важливим. Компанія ввела географічні обмеження для сторінок в інстаграмі, «розвівши» українських та російських юзерів по дві сторони віртуально-соціального рингу. При спробі зайти на акаунти росіян, насамперед відомих, до цього часу українці бачать сповіщення про те, що цей конкретний профіль є недоступним у нашому регіоні.
Такі дії мали на меті насамперед розв’язання проблеми майбутньої завантаженості модераторів, що працюють у Meta. Кількість завдань для них і так збільшилася через війну, а зміна правил спільноти щодо «хейтспічу» легітимізувала окремі дописи із побажаннями всього найгіршого окупантам й зняла з них необхідність реагувати на цей контент. Що стосується географічного розділення акаунтів людей з країн, що воюють, то це теж, за великим рахунком, спроба мінімізувати віртуальні баталії, які й так виникають в соціальних платформах між прихильниками агресії та стороною, якій доводиться захищатися.
Проте з часом масові блокування українських користувачів повернулися, що й викликало наступні звернення Михайла Федорова до керівництва Meta з проханням15 вирішити цю проблему.
Як працює модерація й чому соціальні платформи не зацікавлені в українському контексті?
Соціальні платформи заробляють переважно на рекламі, менше — на платних функціях. Щоб рекламодавці були зацікавлені в соціальній платформі, вона повинна мати велику аудиторію, яка проводить достатньо багато часу на платформі. Серед основних метрик соціальних мереж, про які ці платформизвітують16 інвесторам, є кількість користувачів на день і на місяць. Незалежні дослідники,аналізуючи17 успішність соціальних сервісів, ще додають такі показники як час, проведений на платформі.
Своєю чергою, рекламодавці зацікавлені в тому, щоб контент, який вони розміщують на онлайн-платформі, не відображався поруч із суперечливим контентом. Це одна з причин існування так званих «стандартів спільноти» — правил, які регулюють те, що можна розміщувати на сторінках соцмереж, а чого не можна. Такі вимоги існують попри те, що соціальні платформине відповідають за контент користувачів. Для того, аби користувачі дотримувалися цих правил, соціальні сервіси мають модераторів — співробітників, які стежать за дотриманням юзерами правил.
Модератори в більшості випадків доповнюють роботу автоматизованих інструментів роботи з контентом. До прикладу, причинами блокування хештегу #Bucha в інстаграмі та фейсбуці були не «зрада» з боку Meta чи існування російських модераторів, зацікавлених у тому, щоб знищити все українське навіть в кіберпросторі. Найімовірніше, фільтри соціальних платформ налаштовані так, що фотографії мертвих людей та понівечених тіл автоматично блокуються. Окрім того, так само автоматично спрацьовують інструменти блокування після великої кількості скарг на контент. Щойно внутрішні програми Meta фіксують багато скарг на фото чи допис, автоматизована система блокує такий контент. Такий підхід до модерації зрозумілий. Адже потік скарг означає, що користувачі бачать заборонений контент або той, який не повинен бути на платформі. Це можуть бути матеріали про знущання з тварин, контент для дорослих або власне фотографії мертвих тіл. Автоматизована система блокує такий контент, а вже згодом модератор-людина може втрутитись і зробити матеріали знову доступними.
Якщо пригадати, що модератори Meta — це одні з найменшоплачуваних18 співробітників, які мають справу з психологічно важким вмістом, а до того ж один модератор працює з дописами понад 300 тисяч юзерів, на оцінку одиниці контенту вони витрачають близько 10 секунд. Тож не дивно, що вони помиляються, блокують забагато або, навпаки, пропускають те, що варто було б заблокувати. Та й дані про те, що наглядова рада Metaотримує19 апеляцію на рішення модераторів кожні 24 секунди, теж є вельми промовистими.
Саме тому компанія Meta й інші соціальні платформи (до прикладу, твіттер) не особливо зацікавлені в контенті, який поширюють українці. Такий вміст не корелює із потребами рекламодавців (людей, які приносять сервісу гроші) й вимагає від компанії наймати більше модераторів. Водночас глобальні проблеми з модерацією контенту призводять до великої кількості помилок, пов’язаних із дописами загалом й написаними українцями зокрема.
Наразі достеменно не відомо, чому саме у твіттері вирішили відправити українських юзерів в тіньовий бан. Причина може бути пов’язана і з втомою від контенту, в якому не особливо зацікавлені рекламодавці. А може, це стало результатом нещодавно виявленої помилки20 в коді, яка призводила до пониження у трендах окремих акаунтів. Примітно, що серед жертв цієї помилки опинився й профіль самого Ілона Маска. А сама по собі ця історія дуже добре демонструє той безлад, який супроводжує компанію в останні місяці.
Чому українцям потрібен голос в соцмережах
Попри очевидну небажаність українського порядку денного в соціальних платформ, що зайвий раз продемонстрував твіттер, обмежуючи дописи про аварію на Каховській ГЕС, українцям потрібно бути присутнім в соціальних платформах і розповідати про цю війну. Насамперед для того, аби протистояти російській пропаганді та й почастипозиції21 іноземних журналістів. Це особливо важливо після того, як Ілон Масквідмовився22 від спеціальних позначок у твіттері для російських пропагандистських медіа.
Окрім того, західний світ переживає втому від складних новин, і насампередновин про війну23 в Україні. Такі дані представлені у нещодавно опублікованомузвіті24 Reuters Institute про медіаспоживання у світі. Звіт показав, що майже 40% людей у світі намагаються уникати новин через нашу війну. Цей новинний контент небажаний в багатьох державах, зокрема країнах Східної Європи: Чехії (60%), Словаччині (50%), Угорщині (47%). (Водночас автори дослідження зазначають, що остаточно не відомо, що саме на це впливає: втомленість споживачів контентом про війну, робота алгоритмів або обидва ці фактори. — прим. ред.) Наразі медіа далі розповідають про події в Україні, проте можливо, що з часом інтерес до тривалого конфлікту буде не так активно представлений в адженді світових медіа.
Третя (менш очевидна, проте, ймовірно, найголовніша) причина необхідності українцям мати можливість говорити зі світом через соціальні платформи — те, що ці сайти фактично перетворюються на цифровий сховок доказів здійснення воєнних злочинів росіянами. Ще рік тому декілька американських конгресменів звернулися до керівництва Meta, TikTok, YouTube і Twitter із закликомархівувати25 будь-який контент, завантажений на їхні платформи, який може бути використаний як доказ воєнних злочинів Росії.
Враховуючи монополістичне становище цих сервісів і відсутність альтернативи для кожного з них у своїй ніші, в українців немає іншого виходу, як використовувати соцмережі, у наших можновладців — звертатися до їхніх керівників і пояснювати важливість цих майданчиків для донесення правди про найбільшу за останні 50 років війну в Європі.
Що стосується твіттеру та тіктоку, то ці платформи, напевне, будуть менш дружніми до українського контенту — через особливості управління другим сервісом (та його георозташування) та особистість керівника й проблеми іншого характеру для першого сервісу. Проте у нас залишаються сервіси від Meta і ютуб (Google), які з перших днів війни якщо не явно підтримували Україну, то відверто блокували окупантів та їхній контент.
