Хоча багато з нас вірять у зв’язок між погодою та самопочуттям, результати наукових досліджень неоднозначні. Чи насправді існує метеочутливість і як погода впливає на здоров'я? Можливо, це просто помилкове переконання, від якого дуже складно відмовитися?
Кожна людина розуміє метеочутливість по-своєму. Найчастіше її описують як втому чи сонливість, загальну слабкість, головний біль «на дощ». Дехто скаржиться, що погода впливає на біль в суглобах чи артеріальний тиск. У наукових дослідженнях, опублікованих американськими чи європейськими вченими, термін «метеочутливість» не використовується. У них йдеться про вплив метеорологічних явищ на конкретні захворювання: мігрень, остеоартроз, артеріальну гіпертензію тощо.
Труднощі з дослідженням зв’язку між погодою та здоров’ям полягають, зокрема, у великій кількості метеорологічних параметрів, які потрібно врахувати. Це може бути атмосферний тиск, температура, вологість, опади, швидкість вітру. Пацієнти часто говорять про різні види залежності їхнього болю від метеорологічних явищ. Наприклад, одні кажуть, що біль передує зміні погоди, інші — що вони збігаються у часі. Деякі скаржаться на дощову погоду, а деякі — на сонячну.
Також необхідно враховувати, що люди можуть бути переконані в своїй метеочутливості, коли її насправді немає. І дослідникам доводиться «обходити» цю упередженість, щоб виявити істинні зв’язки. Чому ж люди схильні вірити, що мають метеочутливість? Одне з пояснень полягає в тому, що ми часто запам’ятовуємо випадки, які підкріплюють наше переконання, і забуваємо протилежні. Це називається підтверджувальним упередженням. Тобто якщо ви вважаєте, що голова болить “на дощ”, то можете не враховувати сонячні дні, коли голова боліла так само.
У 1996 році в газеті New York Times вийшла стаття про зв’язок погоди та болю при артриті психолога-когнітивіста 1. Він провів невелике дослідження разом з лікарем Дональдом Редельмеєром за участю 18 пацієнтів з артритом2. Науковці не виявили жодного зв’язку між болем і метеорологічними явищами. Тверскі писав: «Стійке переконання пацієнтів у тому, що їхній артритний біль пов’язаний з погодою, викликане вродженою людською схильністю знаходити закономірності незалежно від того, є вони там чи ні». За його словами, люди добре вміють помічати патерни та генерувати гіпотези. Але більшість з нас не дуже добре вміє ці гіпотези перевіряти.
Біль у суглобах на погоду
Тверскі недарма вивчав саме пацієнтів з артритом. Болі в суглобах — одна з поширених скарг серед людей, що нібито відчувають зв’язок між своїм самопочуттям і метеорологічними явищами. Як кажуть, «крутить ноги на погоду». Чи насправді за болем в суглобах можна передбачити дощ краще за синоптиків?
Учені з Гарвардської медичної школи відповідають, що ні. У 2017 році вони опублікували у BMJ результати масштабного дослідження, яке не виявило залежності між дощем і болями в суглобах чи спині3. Науковці співставили два великих масиви даних за період з 2008 по 2012 рік. Перший — це інформація про звернення до лікарів пацієнтів, які користуються американською федеральною програмою медичного страхування Medicare. Дослідження охопило півтори мільйона людей віком понад 65 років. Другий масив даних — це записи про кількість опадів, зібраних тисячами метеорологічних станцій. Вчені не виявили зв’язку між зверненнями до лікарів щодо болю в суглобах і спині та дощовими днями.
Проте інші дослідження вказують на протилежне. Британські вчені з Манчестерського університету в 2019 році опублікували статтю в NPJ Digital Medicine з оригінальною назвою «Хмарно, очікується біль» (Cloudy with a Chance of Pain)4. Вони використали інший підхід до збору даних — смартфони. Науковці попросили учасників дослідження встановити простий застосунок, який щовечора показував сповіщення з проханням оцінити свій рівень болю за шкалою від 1 до 5 балів. Так вчені зібрали інформацію про самопочуття 2658 людей протягом 15 місяців. Це були переважно жінки (83%), їхній середній вік становив 51 рік. Учасники мали різні патології, пов’язані з хронічним болем, переважно захворювання опорно-рухової системи, такі як остеоартроз, ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, подагра тощо.
Аналіз показав, що посилення болю корелює з підвищеними відносною вологістю та швидкістю вітру і пониженим атмосферним тиском. Найбільше — з відносною вологістю. Кореляція між болем і погодними явищами була статистично значуща, проте незначна. Для прикладу, «найгірша» комбінація факторів збільшувала ймовірність болю на 20% порівняно з пересічним днем. Хоча для людей, які живуть з хронічним болем, це може мати суттєве значення.
Дослідження «Хмарно, очікується біль» отримало продовження в 2022 році5. Автори роботи припустили, що неоднозначні результати щодо зв’язку між погодою та інтенсивністю болю можуть бути пояснені індивідуальними відмінностями в реакціях на метеорологічні явища. Щоб перевірити цю гіпотезу, науковці взяли дані з попереднього дослідження й застосували іншу статистичну модель. Вони виявили, що близько 1 з 10 пацієнтів із хронічним болем був чутливий до температури, 1 з 25 — до відносної вологості, 1 з 50 — до атмосферного тиску, 3 зі 100 — до швидкості вітру. Більшість метеозалежних учасників (72,5%) мали чутливість до одного параметра. Причому напрямок залежності «погода-біль» був різним. Наприклад, деякі пацієнти частіше відчували біль за низької температури повітря, а інші — за високої. Те саме стосується відносної вологості, атмосферного тиску та швидкості вітру. Суттєвих відмінностей у поширеності метеочутливості серед учасників з різними захворюваннями автори статті не виявили.
Гіпотезу про індивідуальні розбіжності також підтверджує метааналіз дев’яти досліджень, який провели норвезькі вчені з Національного ресурсного центру для реабілітації в ревматології6. Згідно з їхніми результатами, загалом у людей з ревматоїдним артритом залежність болю від температури, відносної вологості та атмосферного тиску була близькою до нуля. Проте індивідуальний аналіз показав, що невелика група пацієнтів — менше ніж 25% — дійсно реагує підсиленням болю на погодні явища.
На незначний зв’язок болю в суглобах з погодою вказує низка інших досліджень. Зокрема, нідерландські вчені з Університету імені Еразма Роттердамського виявили пряму кореляцію між болем і відносною вологістю. Вони вивчили дані спостережень за 222 пацієнтами з остеоартрозом кульшового суглоба протягом 2 років7. Проте внесок погодних явищ у розвиток болю становив, за розрахунками, лише ≤ 1%. Подібний результат отримали також дослідники проєкту OSteoArthritis, який охопив 810 пацієнтів з остеоартрозом коліна, кистей рук, кульшового суглоба, з шести європейських країн8. Вони виявили, що біль посилюється зі збільшенням вологості повітря, особливо за температури, нижчої ніж 17°C.
Чому болить голова на зміну погоди?
Часто люди говорять, що голова болить через геомагнітні бурі — різкі зміни магнітного поля Землі, що виникають у періоди підвищеної сонячної активності. Чи це дійсно так? Американські вчені з Університету Індіани провели незвичне дослідження, яке опублікували в 2016 році в журналі Nature9. Для збору даних вони використали соціальну мережу Twitter. Науковці відібрали 63 мільйони повідомлень із ключовими словами, що стосуються головного болю та мігрені, які були створені протягом трьох років. Вони співставили час їхньої публікації з періодами геомагнітних бур. Незважаючи на великий розмір вибірки, жодної залежності не було виявлено. Автори статті пояснюють: якби лише 1% випадків головного болю були викликані геомагнітними бурями, спостерігалася б значна кореляція.
Якщо не можна звинуватити сонячну активність у своєму головному болі, то, може, справа у погоді? Справді, багато досліджень свідчать про те, що метеорологічні явища впливають на виникнення нападів одного з типів головного болю — мігрені. Це захворювання, яке супроводжується помірним чи сильним пульсуючим болем зазвичай з одного боку голови. Мігрень може мати додаткові симптоми, такі як нудота, блювання, підвищена чутливість до світла чи звуків. Найпоширеніший тип головного болю — головний біль напруги — теж інколи пов’язаний з погодою. Але такі випадки трапляються рідше згідно з опитуванням пацієнтів10. Тому коли говорять про вплив метеорологічних явищ на головний біль, йдеться переважно про мігрень. Найчастіше тригерами нападів мігрені пацієнти називають стрес, гормональні коливання у жінок, пропуск приймання їжі. Погода — на четвертому місці. Згідно з дослідженням Центру головного болю в Атланті, 53,2% пацієнтів відносять зміну погоди до своїх тригерів11. В статті не вказано, які саме метеорологічні параметри вони вважали причиною нападу.
Багато досліджень вказують на те, що мігрень провокують не зміна погоди загалом, а конкретно зміни атмосферного тиску. Відомо, що перебування у літаку, особливо під час зльоту та посадки, а також у горах вище за 3000 метрів, часто викликає головний біль12. Тобто наша голова «не любить» відхилення від нормального атмосферного тиску, який становить 1013 мілібарів, або 760 міліметрів ртутного стовпчика.
Більшість вчених вважає, що тригером мігрені найчастіше є зниження атмосферного тиску, а не підвищення. Якщо спостерігати за показниками барометра, то можна помітити, що атмосферний тиск падає перед опадами. Тобто голова справді може боліти «на дощ». Японські вчені з Хамамацуського медичного університету вивчили продажі локсопрофену — одного з нестероїдних протизапальних препаратів, які використовуються для зняття симптомів головного болю13. Так вони непрямо оцінювали кількість випадків головного болю. Науковці виявили, що продажі локсопрофену зростали, коли знижувався атмосферний тиск і починалися опади. Їхні колеги з Токайського університету стверджують, що навіть незначне зниження атмосферного тиску викликає мігрень14. Вони проаналізували щоденники головного болю, які вели 34 пацієнти, і дізналися, що напади мігрені найчастіше виникали за атмосферного тиску в 1003–1007 мілібарів.
Як серце і судини реагують на зміну погоди?
Хоча геомагнітні бурі, як згадувалося раніше, не впливають на головний біль, на них все одно варто зважати. У 2014 році в журналі Stroke була опублікована стаття вчених з Оклендського технологічного університету в Новій Зеландії15. Вони проаналізували 11453 випадки інсульту між 1981 та 2004 роком у Новій Зеландії, Австралії, Великобританії, Франції та Швеції. Результати показали, що геомагнітні бурі корелюють зі збільшенням ризику інсульту на 19%. Особливо помітною кореляція була для осіб, старших за 65 років: у них сильні геомагнітні бурі підвищували ризик інсульту на 52%. Чому спостерігається такий ефект — наразі невідомо. Адже магнітосфера Землі блокує потоки сонячного вітру, і вони не можуть впливати на організм людини. Тому необхідні подальші дослідження.
Проте найбільше значення для серцево-судинної системи має температура. Добре відомо, що артеріальний тиск у пацієнтів з гіпертонією взимку є вищим, ніж влітку16. А це, відповідно, збільшує ризики інфаркту міокарда та інсульту. Шведські вчені з Лундського університету опублікували в 2017 році дослідження, яке охопило всі випадки інфаркту міокарда в країні з 1998 по 2013 рік17. Для 274 тисяч (97,6%) з них вчені змогли визначити, яка була погода на момент розвитку захворювання. Вони встановили, що ризик інфаркту міокарда зростав у холодні дні. Автори лише вказуть на зв’язок, але не зазначають, чи можна вважати низьку температуру однією з причин захворювання.
Угорські вчені з Університету Земмельвейса виявили, що має значення не тільки абсолютне значення температури, але і її різка зміна18. Вони проаналізували дані за період з 2009 до 2013 року. За цей час до університетської лікарні звернулися 6499 пацієнтів з гострим коронарним синдромом (це сукупність клінічних симптомів, які пов’язані з порушенням кровопостачання серця, викликаних інфарктом міокарда або нестабільною стенокардією). Науковці дізналися, що ризик гострого коронарного синдрому зростає, коли температура за добу змінюється на 5°C або більше. У такі дні кількість госпіталізацій зростала на 14%. А коли ще додатково змінювалася вологість на понад 40%, то госпіталізації збільшувалися на 29%.
Те, як погода впливає на здоров’я, не можна скидати з рахунків. Проте більшість досліджень вказують: якщо вплив і є, то незначний. Тому не варто занадто перейматися та стежити за прогнозом, чекаючи на погіршення свого стану. Ба більше, на погоду ми не можемо впливати. Нащо тоді зайвий раз хвилюватися? Хоча якщо ви схильні до мігрені, то перед опадами краще тримати таблетки напохваті.