Коли та де дивитися на персеїди, як спрага заважає думати, що відомо про новий штам Еболи та чому нам важко відключити роботів від живлення. А ще про зустріч читачів Куншт на вечірці «Ніч в музеї: Science After Dark»

Ми давно мріяли зібратися з вами на вечірку. І нарешті це станеться! 17 серпня запрошуємо усіх читачів Куншт та фанатів науки в музей популярної науки і техніки Експериментаніум.

План такий:
Спершу нам проведуть екскурсії вчені: Ольга Маслова – кандидатка біологічних наук, клітинний біолог і популяризаторка науки; Костянтин Єршов – кандидат фізико-математичних наук Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України; Дар’я Добричева – кандидатка фізико-математичних наук, наукова співробітниця Головної астрономічної обсерваторії НАН України.
Вони прокладуть власні маршрути музеєм й розкажуть не лише, чому експонати функціонують «саме так», а й про власні дослідження та закони Всесвіту.
Після екскурсій можна буде прогулятися музеєм самостійно. На вас також чекають діджейський сет і розмови за коктейлями і вином. Вечірку робимо разом із командою INSCIENCE. Нашій команді дуже кортить із вами познайомитись та покуражитися разом!   Придбати квиток на подію.

 

Персеїди 2018: що, де, коли?
У липні-серпні тривають одині з найкрасивіших і найрясніших метеорних дощів – персеїди.
Дощ розпочався ще 17 липня, і триватиме до 24 серпня. Найктивніший період персеїдів – у ніч з 12 на 13 серпня. Саме тоді можна буде побачити найбільше метеорів – 60-70 за годину.
Як і де спостерігати за персеїдами? Метеорний дощ можна побачити в будь-якій частині Землі  – хоча у північній півкулі його видно найкраще.  Не потрібно вдивлятися в сузір’я Персея – «зірки» падають по всьому небу.
У липні-серпні Земля проходить точку орбіти з залишками хвоста комети Свіфта Туттля. Залишки потрапляють в атмосферу на великій швидкості і згорають там, не сягаючи поверхні Землі. Більші шматки називають болідами та «вогняними м’ячами», вони залишають по собі більші і яскравіші сліди.
Джерело

 Ми співчуваємо роботам
Наскільки по-людськи ми можемо ставитися до машин? Німецькі дослідники з Університету Дуйсбург-Ессен виявили, що коли робот проявляє деякі соціальні тригери, люди відносяться до нього як до чогось живого. У дослідженні, опублікованому в PLOS One, брали участь 89 волонтерів для виконання завдань разом з невеликим роботом Нао. Проте коли вимагалося вимкнути Нао, робот починав говорити, що він боїться темряви та благати його пощадити. У більшості випадків люди або відмовлялися його вимикати, або досить довго думали перед тим, як прийняти рішення.
Джерело

Новий штам Ебола
26 липня уряд країни Сьєрра Леоне оголосив, що дослідники знайшли новий штам вірусу Ебола. Його виявили у кажанів. Наразі це шостий відомий вид вірусу.
Аналіз РНК вірусу показав, що він пов’язаний з іншими вірусами Ебола. Вірусом, якому дали назву Бомбалі, може заразитися людина, але вчені поки не знають, чи може вона захворіти від нього: він може проникнути до людської клітини, проте чи має він механізми, щоб спровокувати його, – невідомо.
Деякі види Еболи, такі як вірус Рестон, можуть викликати захворювання у приматів, але не у людей. Інші види вірусу, як-от вірус Заїру, спричиняють епідемії, останній його спалах був у Демократичній Республіці Конго, в результаті загинуло 33 людини.
Джерело

Вода для розуму
Вчені знаходять все більше доказів того, що навіть незначне зневоднення організму може впливати на здатність людини концентруватися та обробляти інформацію.
«Ми виявили, що коли рівень зневоднення організму досягає 1,5 – 2%, люди не виконують успішно завдання, які потребують складної когнітивної обробки або які потребують високої концентрації уваги», – говорить Мінді Міллард-Стаффорд, директор лабораторії фізіології в Технологічному інституті Джорджії, яка опублікувала метааналіз цієї проблеми на основі 33 досліджень.
Джерело
Підписуйтеся на розсилку, щоб бути в темі останніх новин науки. Підписатися!